≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕродуктивн≥сть, мотивац≥¤ ≥ оплата прац≥

ѕродуктивн≥сть, мотивац≥¤ ≥ оплата прац≥

ѕлан

ѕродуктивн≥сть прац≥, ¤к економ≥чна категор≥¤. ћетоди вим≥рюванн¤ та показники р≥вн¤ продуктивност≥ прац≥.

–озрахунки можливого зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, фактори впливу.

ѕон¤тт¤ ≥ види зароб≥тноњ плати. ‘ункц≥њ ≥ шл¤хи росту зароб≥тноњ плати.

ƒержавна пол≥тика оплати прац≥.

“арифна система ¤к основа орган≥зац≥њ оплати прац≥.

‘орми ≥ системи оплати прац≥.

–озпод≥л зароб≥тку в умовах колективноњ оплати прац≥.  онтрактна система оплати прац≥.

ѕлануванн¤ фонду оплати прац≥ на п≥дприЇмствах.

—истема участ≥ в прибутках.

1. ѕ≥д продуктивн≥стю прац≥ ¤к економ≥чною категор≥Їю сл≥д розум≥ти ефективн≥сть трудових витрат, здатн≥сть конкретноњ прац≥ створювати за одиницю часу певну к≥льк≥сть матер≥альних благ.

–≥вень продуктивност≥ прац≥ визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю продукц≥њ, що виробл¤Ї один прац≥вник за одиницю робочого часу, або к≥льк≥стю робочого часу, що витрачаЇтьс¤ на виробництво одиниц≥ продукц≥њ.

ћетоди вим≥рюванн¤ та показники р≥вн¤ продуктивност≥ прац≥

якщо показники вироб≥тку мають б≥льш узагальнюючий, ун≥версальний характер, то показники трудом≥сткост≥ можна розраховувати за окремими видами продукц≥њ та розраховувати дл¤ розрахунк≥в потр≥бноњ к≥лькост≥ роб≥тник≥в, ви¤вленн¤ конкретних резерв≥в п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥.

Ќатуральн≥ показники найб≥льш точно в≥дображають динам≥ку продуктивност≥ прац≥, але можуть використовуватис¤ лише на п≥дприЇмствах, що випускають однор≥дну продукц≥ю.

“рудов≥ показники потребують налагодженоњ роботи нормуванн¤ та обл≥ку. ѓх використовують на робочих м≥сц¤х, д≥льниц¤х, де дуже велик≥ залишки незавершеного виробництва, ¤ке неможливо вим≥р¤ти в натуральних або варт≥сних вим≥рах.

¬арт≥сн≥ Ц найун≥версальн≥ш≥ показники, вони застосовуютьс¤ дл¤ визначенн¤ р≥вн¤ та динам≥ки продуктивност≥ прац≥.

2. ÷≥леспр¤моване управл≥нн¤ продуктивн≥стю прац≥ потребуЇ класиф≥кац≥њ чинник≥в њњ росту. ¬с≥ чинники зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ д≥л¤тьс¤ на:

зовн≥шн≥;

внутр≥шн≥.

«овн≥шн≥ чинники Ц це т≥, ¤к≥ обТЇктивно перебувають поза контролем окремого п≥дприЇмства Ц стратег≥¤ ≥ пол≥тика, законодавство, ринок, зрушенн¤ в сусп≥льств≥, природн≥ ресурси.

¬нутр≥шн≥ чинники Ц т≥, на ¤к≥ п≥дприЇмство може безпосередньо впливати Ц продукц≥¤, технолог≥¤, матер≥али, енерг≥¤, персонал.

 р≥м того на продуктивн≥сть прац≥ впливають фактори, ¤к≥ групуютьс¤ в так≥ групи:

матер≥ально-техн≥чн≥ (удосконаленн¤ техн≥ки ≥ технолог≥њ, застосуванн¤ нових вид≥в сировини, матер≥ал≥в);

орган≥зац≥йн≥ (поглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ, комб≥нуванн¤, удосконаленн¤ системи управл≥нн¤ орган≥зац≥њ);

економ≥чн≥ (удосконаленн¤ метод≥в плануванн¤, систем оплати прац≥, участ≥ у прибутках);

соц≥альн≥ (створенн¤ належного морально-психолог≥чного кл≥мату, нематер≥альне заохоченн¤, пол≥пшенн¤ системи п≥дготовки ≥ переп≥дготовки кадр≥в);

природн≥ умови та географ≥чне розм≥щенн¤ п≥дприЇмств.

ѕ≥двищити продуктивн≥сть прац≥ можна двома способами:

нарощуванн¤ обс¤гу виробництва;

скороченн¤ чисельност≥ працюючих.

ќбидва способи дозвол¤ють зменшити витрати на виробництва Ц зростанн¤ обс¤гу виробництва при незм≥нн≥й чисельност≥ даЇ економ≥ю умовно-пост≥йних витрат у с/в продукц≥њ, а зменшенн¤ чисельност≥ при сталих обс¤гах виробництва даЇ економ≥ю зарплати ≥ в≥драхувань на нењ.

ƒетал≥зована класиф≥кац≥¤ чинник≥в

дл¤ зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ на п≥дприЇмств≥

«агальний вплив чинник≥в на зм≥ни в продуктивност≥ прац≥ на п≥дприЇмств≥ визначаютьс¤ в такому пор¤дку:

розраховуЇтьс¤ вих≥дна чисельн≥сть промислово-виробничого персоналу в розрахунковому пер≥од≥, тобто умовна чисельн≥сть, ¤ка б була необх≥дною дл¤ забезпеченн¤ планового обс¤гу виробництва;

визначаЇтьс¤ зм≥на вих≥дноњ чисельност≥ п≥д впливом окремих чинник≥в продуктивност≥ прац≥, а також сумарна зм≥на чисельност≥;

розраховуЇтьс¤ загальний прир≥ст продуктивност≥ прац≥ у розрахунковому пер≥од≥:

≈с Ц сумарна зм≥на чисельност≥

„вих Ц вих≥дна чисельн≥сть.

Ќаприклад: ≈коном≥¤ чисельност≥ за рахунок запровадженн¤ новоњ техн≥ки, технолог≥њ, модерн≥зац≥њ:

tн tс Ц трудом≥стк≥сть виробництва на новому та старому обладнанн≥;

р Ц питома вага роб≥тник≥в, ¤к≥ зайн¤т≥ на цьому обладнанн≥ у загальн≥й к≥лькост≥ прац≥вник≥в в базовому пер≥од≥.

≈коном≥¤ чисельност≥ за рахунок скороченн¤ внутр≥зм≥нних простоњв

- внутр≥зм≥нн≥ простоњ в розрахунковому та базовому пер≥од≥, %.

якщо неможливо зробити розрахунки (особливо це стосуЇтьс¤ економ≥чних та соц≥альних фактор≥в), то зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ робл¤ть на основ≥ ситуац≥йного анал≥зу, з≥ставленн¤ з аналогами.

—оц≥ально-економ≥чною основою повед≥нки та актив≥зац≥њ зусиль персоналу п≥дприЇмства, що спр¤мован≥ на п≥двищенн¤ результат≥в њхньоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

ƒл¤ формуванн¤ належного ставленн¤ до прац≥ необх≥дно створювати так≥ умови, щоб персонал сприймав свою працю ¤к св≥дому д≥¤льн≥сть. —истема мотивац≥њ повинна розвивати почутт¤ належност≥ до конкретноњ орган≥зац≥њ. ≤ основу будь-¤коњ модел≥ мотивац≥њ накладають передус≥м психолог≥чн≥ аспекти.

ћодел≥ мотивац≥њ ірунтуютьс¤ на теор≥њ:

потреб;

оч≥куванн¤;

справедливост≥.

ѕотреби характеризуютьс¤ певними видами:

а) ф≥з≥олог≥чн≥;

б) безпеки та захищеност≥;

в) соц≥альн≥;

г) поваги;

д) самовдоволенн¤

ќч≥куванн¤ характеризуЇтьс¤ наступними чинниками:

а) оч≥куванн¤ щодо сп≥вв≥дношенн¤ витрат прац≥ та результат≥в;

б) оч≥куванн¤ щодо сп≥вв≥дношенн¤ результат≥в та винагороди;

в) передбачуваний ступ≥нь в≥дносного задоволенн¤ отриманою винагородою.

—праведлив≥сть характеризуЇтьс¤ такими складовими елементами:

а) субТЇктивне визначенн¤ сп≥вв≥дношенн¤ винагороди та затрат прац≥;

б) пор≥вн¤нн¤ особистоњ винагороди ≥з заохоченн¤м ≥нших людей, що виконують аналог≥чну роботу;

в) зн¤тт¤ соц≥ального напруженн¤ через дотриманн¤ принципу справедливост≥.

ћотивац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ через так≥ методи:

≤ економ≥чн≥ пр¤м≥ через:

а) в≥др¤дна зарплата;

б) почасова оплата;

в) прем≥њ за рац≥онал≥зац≥ю;

г) участь у прибутках;

д) оплата навчанн¤;

ж) виплати за максимальне використанн¤ робочого часу.

≤≤ економ≥чн≥ (непр¤м≥):

а) п≥льгове харчуванн¤;

б) доплата за стаж;

в) п≥льгове користуванн¤ житлом, транспортом;

≤≤≤ негрошов≥:

а) збагаченн¤ прац≥;

б) гнучк≥ робоч≥ граф≥ки;

в) охорона прац≥;

г) програма п≥двищенн¤ ¤кост≥ прац≥;

д) просуванн¤ по служб≥;

ж) участь у прийн¤тт≥ р≥шень на б≥льш високому р≥вн≥.

3. ѕродуктивн≥сть, мотивац≥¤ прац≥ забезпечуютьс¤ насамперед формуванн¤м матер≥альних стимул≥в, головною формою ¤ких Ї оплата прац≥.

ќплата прац≥ Ц це будь-¤кий зароб≥ток, обчислений у грошовому вираз≥, що його за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачуЇ прац≥вников≥ за виконану роботу або подан≥ послуги.

«арплата складаЇтьс¤ з основноњ ≥ додатковоњ.

ќсновна зарплата Ц залежить в≥д результат≥в прац≥ прац≥вника ≥ визначаЇтьс¤ тарифними ставками, в≥др¤дними розц≥нками, посадовими окладами, надбавками ≥ доплатами, встановленими зг≥дно чинного законодавства.

ƒодаткова зарплата Ц залежить в≥д к≥нцевих результат≥в роботи п≥дприЇмства у вид≥ прем≥й та ≥нших компенсац≥йних ≥ заохочувальних виплат.

ќплата прац≥ тим краща, чим повн≥ше вона виконуЇ функц≥њ:

1) в≥дтворювальна Ц передбачаЇ встановленн¤ норм оплати прац≥ на такому р≥вн≥, ¤кий забезпечуЇ нормальне в≥дтворенн¤ робочоњ сили в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ та даЇ змогу застосовувати обірунтован≥ норми прац≥, що гарантують власнику отриманн¤ доходу.

2) стимулююча Ц р≥вень оплати маЇ спонукати кожного прац≥вника до найефективн≥ших д≥й на своЇму робочому м≥сц≥;

3) регулююча Ц реал≥зуЇ загальновживаний принцип диференц≥ац≥њ р≥вн¤ зароб≥тку за фахом ≥ квал≥ф≥кац≥Їю в≥дпов≥дноњ категор≥њ персоналу, важлив≥стю ≥ складн≥стю трудових завдань;

соц≥альну Ц однакова оплата за однакову роботу.

ѕовна та ефективна реал≥зац≥¤ цих головних функц≥й можлива за умови формуванн¤ ≥ посл≥довного зд≥йсненн¤ науково обірунтованоњ пол≥тики, ¤к на макрор≥вн≥ (держава, галузь, рег≥он), так ≥ на м≥крор≥вн≥ (п≥дприЇмство, орган≥зац≥¤ та њх п≥дрозд≥ли).

4. ƒержавна пол≥тика оплати прац≥ реал≥зуЇтьс¤ через механ≥зм њњ регулюванн¤.

1	2	3	4

Ќазва: ѕродуктивн≥сть, мотивац≥¤ ≥ оплата прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5435 прочитано)