≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕродуктивн≥сть, мотивац≥¤ й оплата прац≥

ѕродуктивн≥сть, мотивац≥¤ й оплата прац≥

ѕродуктивн≥сть прац≥, ¤к економ≥чна категор≥¤. ћетоди вим≥рюванн¤ показники р≥вн¤ продуктивност≥ прац≥.

–озрахунки можливого зростанн¤ продуктивност≥ прац≥., фактори впливу.

ѕон¤тт¤ ≥ види зароб≥тноњ плати. ‘ункц≥њ ≥ шл¤хи росту зароб≥тноњ плати.

ƒержавна пол≥тика оплати прац≥.

ѕрогрес сусп≥льства та його конкретних суб'Їкт≥в (п≥дприЇмств, орган≥зац≥й) реал≥зуЇтьс¤ перш за все через зм≥цненн¤ та розвиток особистих матер≥альних стимул≥в, основною формою ¤ких Ї оплата прац≥.

ќплата прац≥ Ч це будь-¤кий зароб≥ток, обчислений, ¤к правило, в грошовому вираз≥, ¤кий за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачуЇ прац≥вников≥ за виконану роботу або надан≥ послуги.

ќплата прац≥ складаЇтьс¤ з основноњ зароб≥тноњ плати ≥ ƒодатковоњ оплати прац≥ (рис. 13.4). –озм≥ри оплати найманого прац≥вника залежать в≥д результат≥в його прац≥ з ”рахуванн¤м насл≥дк≥в господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

ќсновна зароб≥тна плата прац≥вника залежить в≥д результат≥в його прац≥ й визначаЇтьс¤ тарифними ставками, в≥др¤дними розц≥нками, посадовими окладами, а також надбавками ≥ доплатами у розм≥рах, не вище встановлених чинним законодавством. –≥вень додатковоњ ∞ѕлати прац≥ встановлюЇтьс¤ переважно в залежност≥ ^ к≥нцевих результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

¬ умовах розвитку п≥дприЇмництва та ≥снуванн¤ р≥зних ‘∞рм власност≥ зароб≥ток прац≥вника вже не визначаЇтьс¤ розм≥ром ¤когось гарантованого фонду оплати прац≥, а все б≥льше залежить в≥д к≥нцевих результат≥в та доход≥в в≥д д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. “реба враховувати, що й сам прац≥вник все част≥ше стаЇ б≥льш або менш реальним сп≥ввласником п≥дприЇмства.

–ис. ѕерес≥чна структура середньом≥с¤чного зароб≥тку на промислових п≥дприЇмствах.

” цих випадках винагородженн¤ прац≥вников≥-власнику повинно нараховуватись не т≥льки за працю, але й за розм≥щеним у п≥дприЇмство кап≥талом. ќсь чому, враховуючи зм≥ни у природ≥ та механ≥зм≥ формуванн¤ зароб≥тку прац≥вника, зам≥сть пон¤тт¤ зароб≥тна плата все част≥ше використовуютьс¤ терм≥ни "трудовий доход", "винагорода", "оплата прац≥", "зароб≥ток", "доход". јле у вс≥х випадках, за ор≥Їнтац≥Їю на к≥нцев≥ результати, повна компенсац≥¤ (грошова або негрошова) за витрачен≥ зусилл¤, включаючи зароб≥тну плату, повинна в≥дбивати внесок кожного прац≥вника, ефективн≥сть його прац≥.

ƒ≥йов≥сть оплати прац≥ визначаЇтьс¤ тим, наск≥льки повно вона виконуЇ своњ основн≥ функц≥њ Ч в≥дтворювальну та стимулюванн¤ (мотивац≥њ).

–еал≥зац≥¤ в≥дтворювальноњ функц≥њ зароб≥тноњ плати передбачаЇ встановленн¤ норм оплати прац≥ на такому р≥вн≥, ¤кий забезпечуЇ нормальне в≥дтворенн¤ робочоњ сили в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ ≥ одночасно дозвол¤Ї застосовувати обгрунтован≥ норми прац≥, що гарантують власнику отриманн¤ необх≥дного результату господарськоњ д≥¤льност≥.

–еал≥зац≥¤ функц≥њ стимулюванн¤ передбачаЇ, що оплата прац≥ спонукаЇ кожного прац≥вника до найб≥льш ефективних д≥й на своЇму робочому м≥сц≥.

ѕовне та ефективне виконанн¤ цих функц≥й можливе Х'чпце за умови формуванн¤ та посл≥довного зд≥йсненн¤ обгрунтованоњ пол≥тики оплати прац≥ ¤к на макрор≥вн≥ (держава, галузь, рег≥он), так ≥ м≥крор≥вн≥ (п≥дприЇмство та його п≥дрозд≥ли).

ƒержавна пол≥тика оплати прац≥ реал≥зуЇтьс¤ через чехан≥зм њњ регулюванн¤. ќстанн≥й Ї складовою частиною загального механ≥зму реал≥зац≥њ соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики держави (рис. 13.5).

–ис. —кладов≥ механ≥зму реал≥зац≥њ соц≥альноњ пол≥тики держави

—рава в тому, що д≥йов≥сть оплати прац≥ не залежить в≥д досконалост≥ механ≥зму њњ регулюванн¤ ¤к на макро-, так ≥ на м≥крор≥вн≥. ÷¤ проблема набагато :складн≥ша ≥ носить комплексний характер. “ак, наприклад, за ≥деального механ≥зму побудуванн¤ оплати прац≥ не забезпечить кардинального п≥двищенн¤ њњ \юючоњ рол≥, ¤кщо система ≥ р≥вень ц≥н на необх≥дн≥ ≥ та послуги не дозвол¤ють задовольнити нагальн≥ и прац≥вника. « ≥ншого боку, зрозум≥л≥ намаганн¤ Їмств скоротити розрив м≥ж ном≥нальною та ою зароб≥тною платою поруч з дестаб≥л≥зац≥Їю ц≥н орюютьс¤ у пост≥йне джерело ≥нфл¤ц≥њ та соц≥альноњ напруги.

¬икористанн¤ тих чи ≥нших важел≥в механ≥зму державного регулюванн¤ оплати прац≥ залежить в≥д впливу ан≥тних фактор≥в. «окрема м≥н≥мальна зароб≥тна плата ≥Їтьс¤ з урахуванн¤м р≥вн≥в економ≥чного розвитку, ;тивност≥ прац≥, середньоњ зароб≥тноњ плати та юњ величини м≥н≥мального споживчого бюджету ≥льного споживчого кошику).

¬ умовах формуванн¤ ринку робочоњ сили набуваЇ 'вого значенн¤ реал≥зац≥¤ ≥нформац≥йноњ функц≥њ зи. ќстанн¤ забезпечуЇ п≥дготовку ≥ публ≥кац≥ю гичних даних: щоквартальну Ч про середню зароб≥тну ≥ середню тривал≥сть робочого часу по галуз¤х, групах :≥й ≥ посад; щор≥чну ~ про варт≥сть робочоњ сили .дно до “иповоњ м≥жнародноњ класиф≥кац≥њ витрат на робочу силу.

ѕри вс≥й важливост≥ державного регулюванн¤ зароб≥тноњ плати пол≥тика оплати прац≥ повинна формуватись переважно на м≥кроеконом≥чному р≥вн≥ в залежност≥ в≥д ; кожного конкретного п≥дприЇмства, його галузевоњ специф≥ки та розм≥ру, географ≥чного розташуванн¤, ступен¤ м≥жнародноњ ≥нтеграц≥њ, р≥вн¤ соц≥ального розвитку колективу ≥ т. ≥н.

 онкретна реал≥зац≥¤ пол≥тики зароб≥тноњ плати зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ догов≥рного регулюванн¤ оплати прац≥ найманих прац≥вник≥в п≥дприЇмств, що ¤вл¤Ї собою укладанн¤ системи тарифних угод на трьох р≥вн¤х:

м≥жгалузевому (генеральна тарифна угода);

галузевому (галузева тарифна угода) або комунальному (рег≥ональна тарифна угода);

виробничому (тарифна угода ¤к складова частина колективного договору).

“арифна угода Ч це догов≥р м≥ж представниками стор≥н переговор≥в з питань оплати прац≥ та соц≥альних гарант≥й.

ѕредметом тарифноњ угоди на виробничому р≥вн≥ ¤к складовоњ частини колективного договору Ї:

Ч форми ≥ системи оплати прац≥, що застосовуютьс¤ дл¤ р≥зних категор≥й та груп прац≥вник≥в;

Ч м≥н≥мальна тарифна ставка, диференц≥йована за видами ≥ типами виробництв у межах р≥вн≥в, передбачених генеральною тарифною угодою дл¤ в≥дпов≥дних вид≥в ≥ тип≥в виробництв галуз≥ (п≥дгалуз≥);

Ч розм≥ри тарифних ставок ≥ посадових оклад≥в за розр¤дами роб≥т ≥ посадами прац≥вник≥в;

Ч види ≥ розм≥ри доплат, надбавок, прем≥й та ≥нших заохочувальних ≥ компенсац≥йних виплат ≥ умови њх наданн¤;

Ч умови оплати прац≥ за роботу в надурочний час, час простою, ¤кий мав м≥сце не з вини прац≥вника, при виготовленн≥ продукц≥њ, що ви¤вилас¤ браком не з вини прац≥вника тощо.

” раз≥ найму прац≥вника за контрактом власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою прац≥вника ¤к передбачен≥ у колективному договор≥, так ≥ ≥ндив≥дуальн≥ умови оплати прац≥.

—л≥д зважити на те, що норми тарифноњ угоди виробничого р≥вн¤ можуть тимчасово (до 6 м≥с¤ц≥в) допускати р≥вень оплати прац≥ нижчий в≥д норм, визначених генеральною галузевою або рег≥ональною тарифною угодою, але не нижчий в≥д державних норм ≥ гарант≥й в оплат≥ прац≥.

ѕрот¤гом д≥њ (строки визначаютьс¤ сторонами переговор≥в) тарифних угод н≥хто з представник≥в стор≥н, що перебувають у сфер≥ д≥њ цих угод, односторонньо не може вимагати зб≥льшенн¤ (зменшенн¤) розм≥ру оплати прац≥ та п≥льг понад передбачен≥ тарифною угодою.

“арифна система ¤к основа орган≥зац≥њ оплати прац≥.

Ћекц≥¤ 14.2.

‘орми ≥ системи оплати прац≥.

ќрган≥зац≥¤ оплати прац≥ на п≥дприЇмствах зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ розпод≥лу функц≥й ≥ роб≥т, нормуванн¤, тарифноњ системи, форм ≥ систем оплати прац≥.

“арифна система оплати прац≥ Ї сукупн≥стю взаЇмопов'¤заних елемент≥в: тарифноњ с≥тки, тарифних ставок, схем посадових оклад≥в ≥ тарифно-квал≥ф≥кац≥йних характеристик.

“арифно-квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики використову≠ютьс¤ дл¤ розпод≥лу роб≥т ≥ прац≥вник≥в залежно в≥д њх, в≥дпов≥дно, складност≥ та квал≥ф≥кац≥њ за розр¤дами тарифноњ с≥тки ≥ Ї основою формуванн¤ та регулюванн¤ (диференц≥ац≥њ) зароб≥тноњ плати.

“арифна с≥тка встановлюЇ в≥дпов≥дн≥ сп≥вв≥дношенн¤ у оплат≥ прац≥ прац≥вник≥в р≥зноњ  вал≥ф≥кац≥њ. ¬она ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть тарифних –озр¤д≥в ≥ в≥дпов≥дних њм тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в.

¬ ”крањн≥ з 1993 року впроваджуЇтьс¤ един тарифна с≥тка розр¤д≥в ≥ коеф≥ц≥Їнт≥в оплати прац≥ прац≥вник≥в державни орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств. ¬она складаЇтьс¤ 29 тарифних розр¤д≥в, що поширюютьс¤ на вс≥х прац≥вник≥в п≥дприЇмства (кер≥вник≥в спец≥ал≥ст≥в, службовц≥в, роб≥тник≥в), д≥апазоном тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в 1:13,,8 ѕараметри ц≥Їњ с≥тки щодо оплати прањ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в за загальним (наскр≥зними) профес≥¤ми та посадаш наведен≥ у табл. 13.1.

ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата Ч це встановлен≥њ державою розм≥р зароб≥тноњ плати, нижче ¤кого не може проводитис¤ оплата за фактично виконану найманим прац≥вником повну м≥с¤чну (денну або годинну) норм прац≥ (робочого часу).

“аблиц¤ 13.1. ™дина тарифна с≥тка оплати прац≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в за загальними (наскр≥зними) профес≥¤ми та посадами

1	2	3

Ќазва: ѕродуктивн≥сть, мотивац≥¤ й оплата прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2519 прочитано)