≈коном≥ка п≥дприЇмства > “еор≥¤ виробництва

“еор≥¤ виробництва

ѕлан

¬иробництво та виробнича функц≥¤.

«акон спадноњ граничноњ продуктивност≥.

«ам≥щенн¤ фактор≥в виробництва.

«м≥на масштабу виробництва.

Ћ≥тература:

1. «адо¤ ј.ќ. Ућ≥кроеконом≥каФ. Ц  ињв: У«нанн¤Ф, 2000 р. Ц ст.59-73.

ќсновн≥ терм≥ни ≥ пон¤тт¤:

¬иробництво;

«атрати фактор≥в виробництва;

“ехнолог≥¤;

¬иробнича функц≥¤;

 ороткотерм≥новий пер≥од;

ƒовготерм≥новий пер≥од;

¬иробнича с≥тка;

≤зокванта;

 арта ≥зоквант;

10. —укупний продукт зм≥нного фактора;

11. —ередн≥й продукт зм≥нного фактора;

12. √раничний продукт зм≥нного фактора;

13. «акон спадноњ граничноњ продуктивност≥;

14. √ранична норма технолог≥чного зам≥щенн¤.

1. ¬иробництво Ч це процес використанн¤ прац≥ та обладнанн¤ (кап≥талу) разом з природними ресурсами ≥ матер≥алами дл¤ створенн¤ необх≥дних продукт≥в та наданн¤ послуг. ¬иробнич≥ послуги прац≥, кап≥талу, земл≥ та п≥дприЇмницьких зд≥бностей називаютьс¤ факторами виробництва.

–азом з тим, виробництво можна охарактеризува≠ти ≥ ¤к певну систему в≥дносин м≥ж людьми. ¬они можуть носити орган≥зац≥йно-економ≥чний (бригадир Ч роб≥тник, директор п≥дприЇмства Ч начальник цеху, роб≥тник Ч роб≥тник тощо) або соц≥ально-економ≥ч≠ний (власник Ч невласник, акц≥онер Ч акц≥онер, кредитор Ч позичальник тощо) характер. Ќаочно вироб≠ництво ¤к поЇднанн¤ продуктивноњ системи та систе≠ми в≥дносин подано на рис.1.

—оц≥ально-економ≥чн≥ в≥дносини у виробництв≥ ви≠значаютьс¤ насамперед пануючими в≥дносинами влас≠ност≥. ѓх вивченню присв¤чен≥ спец≥альн≥ розд≥ли курсу основ економ≥чноњ теор≥њ. ћ≥кроеконом≥ка вивчаЇ, головним чином, виробництво ¤к продуктивну систему, здатну поста≠чати на ринок певну к≥льк≥сть товару, витративши при цьому де¤к≥ кошти та споживши певн≥ обс¤ги ре≠сурс≥в.

«датн≥сть виробництва продукувати товари при в≥дпов≥дних затратах фактор≥в виробництва визначаЇ≠тьс¤ передус≥м технолог≥Їю, що використовуЇтьс¤ у ньому.

“ехнолог≥¤ Ч це практичне застосуванн¤ знань про способи виробництва продукт≥в ≥ послуг. ¬она матер≥ал≥зуЇтьс¤:

Ч у нових зразках обладнанн¤;

Ч у нових методах виробництва;

Ч у нов≥й орган≥зац≥њ прац≥;

Ч у п≥двищенн≥ загальноосв≥тнього та профес≥йно≠го р≥вн¤ п≥дготовки пра≠ц≥в≠≠ник≥в.

” реальному житт≥ технолог≥¤ пост≥йно вдоскона≠люЇтьс¤, що приводить до зм≥н у виробничому проце≠с≥. ќднак дл¤ спрощенн¤ модел≥ повед≥нки виробника на цьому етап≥ нашого анал≥зу припустимо, що тех≠нолог≥чн≥ зм≥ни не в≥дбуваютьс¤. ÷е припущенн¤ не зм≥нить мотив≥в повед≥нки виробника, однак спрос≠тить процес п≥знанн¤.

якщо технолог≥¤ залишаЇтьс¤ незм≥нною, то мож≠на обгрунтовано припустити, що ≥снуЇ ст≥йка залеж≠н≥сть м≥ж певною к≥льк≥стю ресурс≥в, що використо≠вуЇтьс¤ у виробничому процес≥, та тим максимальним обс¤гом товару, ¤кий може бути вироблений за даних умов. “аку залежн≥сть демонструЇ виробнича функц≥¤.

–ис. 1. ¬иробництво ¤к продуктивна система та система в≥дносин

¬иробнича функц≥¤ Ч це в≥дношенн¤ м≥ж будь-¤ким набором фактор≥в виробництва та максимально мож≠ливим обс¤гом продукц≥њ, виробленим за допомогою цього набору фактор≥в:

Q = f (L, K, M). (1)

ƒе Q Ч обс¤г виробництва; L Ч затрати прац≥;   Ч затрати кап≥талу; ћ Ч матер≥али.

ѕри незм≥нн≥й технолог≥њ виробнича функц≥¤ маЇ р¤д властивостей, що визначають сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж обс¤гами випуску продукц≥њ та к≥льк≥стю використовуваних ресурс≥в:

1. ≤снуЇ межа дл¤ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва, ¤ке може дос¤гатис¤ зростанн¤м затрат одного ресурсу за ≥нших незм≥нних умов: ¤кщо, наприклад,  , ћ Ч const, а зростаЇ т≥льки L, то DQ à 0.

2. ≤снуЇ певна взаЇмна доповнюван≥сть фактор≥њ виробництва, тобто ефективне функц≥онуванн¤ кожного з них вимагаЇ на¤вност≥ певноњ к≥лькост≥ ≥ншого. –азом з тим, Ї можлив≥сть без скороченн¤ обс¤г≥в виробництва зам≥нити де¤ку к≥льк≥сть одного фактора на певну к≥льк≥сть ≥ншого. ќднак така зам≥на маЇ своњ меж≥.

3. «м≥ни у використанн≥ фактор≥в виробництва б≥льш еластичн≥ в довготерм≥новому пер≥од≥, н≥ж в короткотерм≥новому.

 ороткотерм≥новий пер≥од Ч це пер≥од виробництва, прот¤гом ¤кого де¤к≥ фактори виробництв≥ не можуть бути зм≥нен≥ (найчаст≥ше Ч кап≥тал).

ƒовготерм≥новий пер≥од Ч це пер≥од, прот¤гом ¤кого виробник маЇ достатньо часу дл¤ зм≥ни вс≥х фактор≥в виробництва.

якщо дещо спростити виробничу функц≥ю, анал≥≠зуючи залежн≥сть обс¤г≥в виробництва лише в≥д к≥ль≠кост≥ прац≥ та кап≥талу, то можна скласти виробничу с≥тку Ч таблицю, що описуЇ виробничу функц≥ю дл¤ певного максимального обс¤гу продукц≥њ, ¤кий може бути зд≥йснений при кожн≥й комб≥нац≥њ фактор≥в ви≠робництва (табл.1).

“аблиц¤ 1. ¬иробнича с≥тка

1	2	3	4

Ќазва: “еор≥¤ виробництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4843 прочитано)