≈коном≥ка п≥дприЇмства > ‘≥нансова д≥¤льн≥сть

ќсновним ф≥нансовим результатом д≥¤льност≥ п≥дприЇмства Ї його прибуток, ≥нод≥ його зам≥нюють показником доходу.  р≥м цих абсолютних показник≥в дл¤ оц≥нки ф≥нансового стану застосовують р¤д в≥дносних показник≥в ≥ коеф≥ц≥Їнт≥в. ѕосл≥довно њх розгл¤немо, почавши з найб≥льш загального Ч доходу.

ѕоказник "доход" досить поширений серед економ≥чних показник≥в на макро- ≥ м≥крор≥вн¤х, у побут≥ (доход нац≥ональний, п≥дприЇмства, с≥м'њ, громад¤нина). «м≥ст його Ї не однозначним. „асто цим пон¤тт¤м позначають загальну виручку чи суму грошових надходжень п≥дприЇмства або окремоњ особи. ≤нод≥ доход ототожнюють з прибутком. ÷е крайн≥ тлумаченн¤ доходу. ” сфер≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ оф≥ц≥йно визнано, що доход Ч ¤к показник ф≥нансових результат≥в Ч це виручка в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ за вирахуванн¤м матер≥альних ≥ прир≥вн¤них до них витрат. “аким чином, у доход≥ зароб≥тна плата розгл¤даЇтьс¤ ¤к його елемент, а не р≥зновид витрат. “аке розум≥нн¤ доходу в≥дпов≥даЇ глобальн≥й макроеконом≥чн≥й мет≥ виробництва, але Ї суперечливим на р≥вн≥ п≥дприЇмства, де зарплата формально маЇ р≥зну ≥нтерпретац≥ю залежно в≥д форми власност≥ на умови ≥ результати виробництва. ѕрац≥вники п≥дприЇмства, ¤к≥ Ї його власниками (≥ндив≥дуальн≥, колективн≥ п≥дприЇмства), розгл¤дають свою зарплату ¤к доход п≥дприЇмства, а зарплату найманих прац≥вник≥в Ч ¤к елемент витрат. јле це формальне, поверхове сприйн¤тт¤. ¬≥д форми власност≥ економ≥чна суть зарплати не м≥н¤Їтьс¤.

ѕрактичне значенн¤ показника доходу пол¤гаЇ в тому, що в≥н характеризуЇ загальну суму кошт≥в, ¤ка поступаЇ п≥дприЇмству за певний пер≥од ≥, за вирахуванн¤м податк≥в, може бути використана на споживанн¤ та ≥нвестуванн¤. ƒоход ≥нод≥ Ї об'Їктом оподаткуванн¤.

«агальна ¬еличина доходу п≥дприЇмства включаЇ доход в≥д:

реал≥зац≥њ продукц≥њ, роб≥т, послуг;

реал≥зац≥њ матер≥альних ц≥нностей ≥ майна (матер≥ал≥в, основних фонд≥в, нематер≥альних актив≥в);

позареал≥зац≥йних операц≥й (пайовоњ участ≥ у . сп≥льних п≥дприЇмствах, здач≥ майна в оренду, ц≥нних папер≥в, товарного кредиту, надходжень або витрат в≥д економ≥чних санкц≥й тощо).

ƒоход в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг) обчислюЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж виручкою ≥ матер≥альними та прир≥вн¤ними до них витратами у соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ. ѕри цьому у величин≥ доходу не враховуютьс¤ податок на добавлену варт≥сть ≥ акцизний зб≥р.

ƒо матер≥альних належать витрати, ¤к≥ включаютьс¤ у в≥дпов≥дний елемент кошторису виробництва. ѕрир≥вн¤ними до матер≥альних вважаютьс¤ витрати на: амортизац≥ю основних фонд≥в, в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ потреби, платеж≥ та виплати, ¤к≥ об'Їднуютьс¤ у кошторис≥ виробництва п≥д назвою "≤нш≥ витрати". “аким чином, до матер≥альних ≥ прир≥вн¤них до них витрат належать ус≥ елементи витрат кошторису виробництва за вин¤тком зароб≥тноњ плати. —п≥вв≥дношенн¤ њњ ≥ матер≥альних витрат у кошторис≥ виробництва дозвол¤Ї розрахункове визначити матер≥альн≥ витрата у соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ.

ќбчислимо доход в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ за планом на наступний р≥к на п≥дстав≥ даних розд≥лу 16.2, ¤кщо обс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ передбачаЇтьс¤ у сум≥ 11108тис.г.о. (без врахуванн¤ податку на добавлену варт≥сть ≥ акцизного збору).

„астка витрат на зароб≥тну плату у кошторис≥ виробництва

2300/10000х100=23%.

¬итрати на оплату прац≥ у соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ

9702 х 23/100 = 2231 тис. г.о.

ћатер≥альн≥ та прир≥вн¤н≥ до них витрати у соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ

9702 - 2231 = 7471 тис. г.о. ƒоход в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ

11108 - 7471 = 3637 тис. г.о.

÷¤ ж величина може бути обчислена ¤к сума зароб≥тноњ плати у соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ ≥ прибутку:

2231 + (11108 - 9702) =3637 тис. г.о.

ƒоход в≥д реал≥зац≥њ матер≥альних ц≥нностей ≥ майна Ч це р≥зниц¤ м≥ж ц≥ною њх продажу ≥ матер≥альними витратами на придбанн¤ ≥ реал≥зац≥ю, в≥дпов≥дно доход в≥д -реал≥зац≥њ основних фонд≥в Ч р≥зниц¤ м≥ж виручкою в≥д продажу, залишковою варт≥стю ≥ матер≥альними витратами на демонтаж ≥ реал≥зац≥ю.

Ќа п≥дприЇмствах, дл¤ ¤ких доход Ї об'Їктом оподаткуванн¤, п≥сл¤ вирахуванн¤ податку в≥н под≥л¤Їтьс¤ на фонди споживанн¤, ≥нвестиц≥йний та страховий. ‘онд споживанн¤ використовуЇтьс¤ на оплату прац≥ персоналу п≥дприЇмства (фонд зарплати) ≥ виплати за п≥дсумком роботи за певний пер≥од, за частку у статутному майн≥ (див≥денд), матер≥альну допомогу тощо.

ѕрибуток ≥ рентаб≥ельн≥сть.

ѕрибуток Ч це та частина виручки, що залишаЇтьс¤ п≥сл¤ в≥дшкодуванн¤ ус≥х витрат на виробничу ≥ комерц≥йну д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства. ’арактеризуючи надлишок надходжень над витратами ресурс≥в, прибуток Ї метою п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та основним њњ економ≥чним показником. ѕри цьому зарплата розгл¤даЇтьс¤ ¤к витрати на ресурсну складову п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ч персонал.

ѕрибуток Ї основним ф≥нансовим джерелом розвитку п≥дприЇмства, науково-техн≥чного удосконаленн¤ його матер≥альноњ бази ≥ продукц≥њ, вс≥х форм ≥нвестуванн¤. ¬≥н служить джерелом сплати податк≥в. ¬раховуючи значенн¤ прибутку, вс¤ д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства спр¤мована на те, щоб забезпечити зростанн¤ його величини або принайм≥ стаб≥л≥зувати њњ на певному р≥вн≥.

«агальна величина прибутку п≥дприЇмства (валовий прибуток) маЇ т≥ ж джерела, що ≥ доход, тобто вона включаЇ прибуток в≥д: реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг), матер≥альних ц≥нностей ≥ майна, позареал≥зац≥йних операц≥й.

ѕрибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ Ї основною складовою загального прибутку. ¬≥н обчислюЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж обс¤гом реал≥зованоњ продукц≥њ (без врахуванн¤ податку на добавлену варт≥сть ≥ акцизного збору) та њњ повною соб≥варт≥стю. «а даними, наведеними вище, прибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ на наступний р≥к ѕр складе

ѕр = 1108 - 9702 = 1406 тис. г.о.

÷е метод пр¤мого обчисленн¤ прибутку в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, ¤кий Ї основним. ≤снуЇ ще так званий анал≥тичний метод, зг≥дно з ¤ким прогнозний прибуток обчислюЇтьс¤ коригуванн¤м його базовоњ величини з урахуванн¤м впливу зм≥ни обс¤гу продукц≥њ, њњ соб≥вартост≥ та ц≥н. јле цей метод, ор≥Їнтований на велику частку пор≥вн¤льноњ продукц≥њ в загальному њњ обс¤з≥ , не знайшов широкого застосуванн¤ в умовах динам≥чного виробництва ринковоњ економ≥ки.

ѕрибуток в≥д реал≥зац≥њ матер≥альних ц≥нностей, майна ≥ позареал≥зац≥йних операц≥й обчислюЇтьс¤ аналог≥чно доходу, т≥льки з виручки вираховуютьс¤ вс≥ витрати, а не т≥льки матер≥альн≥.

ѕриблизна схема використанн¤ прибутку на п≥дприЇмствах ”крањни показана на рис.1. ≤з загального (валового) прибутку сплачуЇтьс¤ податок. ¬еличина, що залишилась,, називаЇтьс¤ чистим прибутком. « нењ виплачуютьс¤ борги ≥ проценти за довгостроков≥ кредити, а решта под≥л¤Їтьс¤ на дв≥ частини. ѕерша Ч прибуток, ¤кий розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж власниками майна (кап≥талу) п≥дприЇмства (акц≥онерами), спр¤мовуЇтьс¤ на заохочувальн≥ виплати його персоналу за рез;/льтатами роботи та ≥нш≥ потреби (внески у благод≥йн≥ фонди, допомога р≥зним орган≥зац≥¤м, особам тощо). ƒо другоњ частини належить прибуток, ¤кий залишаЇтьс¤ на п≥дприЇмств≥ (нерозпод≥лений прибуток), ≥ використовуЇтьс¤ на ≥нвестиц≥йн≥ потреби та створенн¤ резервного фонду.

–ис.1. —хема використанн¤ прибутку п≥дприЇмства.

ќстанн≥й Ї ф≥нансовим компенсатором ймов≥рних в≥дхилень в≥д нормального об≥гу кошт≥в або додатковоњ њх потреби. Ќапр¤мки ≥ суми використанн¤ чистого прибутку визначаютьс¤ власниками п≥дприЇмства.

“реба мати на уваз≥, що в р¤д≥ крањн з розвинутою ринковою економ≥кою Ї де¤к≥ особливост≥ щодо терм≥нолог≥њ та пор¤дку обчисленн¤ прибутку. ѕоширен≥ так≥ р≥зновиди прибутку: валовий прибуток Ч р≥зниц¤ м≥ж виручкою ≥ пр¤мими витратами; прибуток в≥д операц≥й Ч валовий прибуток за вирахуванн¤м адм≥н≥стративно-господарських витрат, ¤к≥ приблизно в≥дпов≥дають нашим загальногосподарським витратам; прибуток до виплати податку Ч прибуток в≥д операц≥й за м≥нусом процент≥в за кредит; чистий прибуток Ч попередн¤ величина прибутку за вирахуванн¤м податку.

“аким чином, нашому пон¤ттю валового прибутку в≥дпов≥даЇ прибуток в≥д операц≥й, а заруб≥жний зм≥ст чистого прибутку тотожний нашому чистому прибутку за вирахуванн¤м процент≥в за кредит.

ѕрибуток показуЇ абсолютний ефект д≥¤льност≥ без урахуванн¤ використаних при цьому ресурс≥в, тому в≥н доповнюЇтьс¤ показником рентабельност≥. –ентабельн≥сть Ч це в≥дносний показник ефективност≥ роботи п≥дприЇмства. ” загальн≥й форм≥ в≥н обчислюЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ прибутку до витрат. –ентабельн≥сть маЇ р¤д модиф≥кац≥й. ѕередус≥м сл≥д в≥др≥зн¤ти рентабельн≥сть застосованих ресурс≥в (кап≥талу) ≥ рентабельн≥сть продукц≥њ (витрат на њњ виробництво).

–ентабельн≥сть застосованих (≥нвестова≠них) ресурс≥в залежно в≥д охопленн¤ останн≥х може обчислюватис¤ ¤к рентабельн≥сть виробничих фонд≥в, сукупних актив≥в, власного (акц≥онерного) кап≥талу.

–ентабельн≥сть виробничих фонд≥в (–в) -традиц≥йний показник на наших п≥дприЇмствах, ¤кий називають на практиц≥ рентабельн≥стю виробництва, обчислюЇтьс¤ за формулою

–в=ѕ/ о×100,

де ѕ Ч загальний (валовий) прибуток п≥дприЇмства за р≥к, т.о.;

 о Ч середн¤ величина основних виробничих фонд≥в ≥ оборотних кошт≥в п≥дприЇмства за р≥к, г.о.

“реба мати на уваз≥, що така методика обчисленн¤ рентабельност≥ виробництва Ї дещо неконкретною. ¬она завищуЇ цей показник, оск≥льки загальний прибуток м≥стить надходженн¤ не т≥льки в≥д виробництва, але й в≥д ≥нших форм д≥¤льност≥. ÷е треба враховувати при анал≥з≥ ефективност≥ виробництва.

–ентабельн≥сть сукупних актив≥в (–а) характеризуЇ ефективн≥сть використанн¤ всього на¤вного майна п≥дприЇмства.

–а = ѕ/ а × 100,

де  д Ч середн¤ сума актив≥в балансу п≥дприЇмства, г.о.

–ентабельн≥сть власного (акц≥онерного) кап≥талу (–в) показуЇ ефективн≥сть використанн¤ актив≥в, створених за рахунок власних кошт≥в.

–в = ѕч/ в Х 100,

де ѕц Ч чистий прибуток за вирахуванн¤м сплати процент≥в за кредит, г.о;

Kg Ч власний кап≥тал, т.о.

¬еличина власного кап≥талу приймаЇтьс¤ за даними балансу. ¬она дор≥внюЇ сум≥ актив≥в за м≥нусом вс≥х боргових зобов'¤зань. ÷ей показник рентабельност≥ ц≥кавить в першу чергу акц≥онер≥в, оск≥льки в≥н визначаЇ верхню межу див≥денд≥в.

–ентабельн≥сть продукц≥њ характеризуЇ ефективн≥сть витрат на њњ ви0робництво ≥ збут. ѕередус≥м обчислюЇтьс¤ рентабельн≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ (–д).

рп = ѕр/—р Х 100.

де ѕр Ч прибуток в≥д реал≥зац≥њ за певний пер≥од, т.о.;

—р Ч повна соб≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ, т.о. –ентабельн≥сть продукц≥њ може обчислюватись також в≥дношенн¤м прибутку до обс¤гу реал≥зованоњ продукц≥њ. ” такому вигл¤д≥ цей показник застосовуЇтьс¤ у заруб≥жн≥й практиц≥.

” багатономенклатурному виробництв≥ пор¤д з рентабельн≥стю вс≥Їњ продукц≥њ визначаЇтьс¤ також рентабельн≥сть окремих њњ р≥зновид≥в. –ентабельн≥сть певного виробу обчислюЇтьс¤ за формулою

–≥ = (÷≥ - —≥)/—≥ Х100,

де P≥ Ч рентабельн≥сть ≤-го виробу, %;

÷≥ —≥ Ч в≥дпов≥дно ц≥на ≥ повна соб≥варт≥сть ≤-го виробу, г.о.

–≥вн≥ модиф≥кац≥њ показника рентабельност≥ широко використовуютьс¤ у економ≥чному анал≥з≥ та прийн¤тт≥ п≥дприЇмницьких р≥шень.

ќц≥нка ≥ д≥агностика ф≥нансового стану

ѕрибуток (доход) ≥ рентабельн≥сть ¤к основн≥ показники ф≥нансових результат≥в не можуть повн≥стю характеризувати ф≥нансовий стан п≥дприЇмства ≥ можлив≥ тенденц≥њ його зм≥ни. ќстанн≥й ≥стотно залежить в≥д певних ф≥нансових пропорц≥й, ¤к≥ анал≥зуютьс¤ за даними балансу Ч п≥дсумкового синтетичного документу про на¤вн≥сть ≥ використанн¤ кошт≥в на певну дату (к≥нець кварталу, року).

ќск≥льки структура балансу наших п≥дприЇмств поступово зм≥нюЇтьс¤ у напр¤мку адаптац≥њ до ринкових умов, дл¤ ≥люстрац≥њ в≥зьмемо спрощений баланс, побудований зг≥дно з м≥жнародною практикою. ¬≥н показаний у табл. 1. Ѕаланс маЇ дв≥ частини: актив, ¤кий показуЇ напр¤мки розм≥щенн¤ кошт≥в (кап≥талу), ≥ ѕасив, що характеризуЇ њх джерела. јктиви включають ф≥зичне, грошове ≥ нематер≥альне майно, ¤ке у баланс≥ под≥л¤Їтьс¤ на дв≥ групи: ф≥ксован≥ й поточн≥ активи.

‘≥ксован≥ активи Ч це майно, створене за рахунок довгострокових ≥нвестиц≥й, ¤ке маЇ тривалий терм≥н об≥гу (б≥льше року), передус≥м основн≥ фонди, незавершене буд≥вництво, нематер≥альн≥ активи, довгостроков≥ ф≥нансов≥ вкладенн¤ та ≥н. ‘≥ксован≥ активи ще називають основним кап≥талом. ќсновн≥ фонди ≥ нематер≥альн≥ активи у баланс≥ оц≥нюютьс¤ по њх повн≥й вартост≥, але у п≥дсумок включаютьс¤ по залишков≥й вартост≥, тобто за врахуванн¤м амортизац≥йних в≥драхувань (зносу).

ѕоточн≥ активи включають моб≥льн≥ елемент майна з коротким терм≥ном об≥гу (до одного року). ƒо них належать оборотн≥ кошти ≥ ц≥нн≥ папери, що швидко реал≥зуютьс¤.

“аблиц 1. Ѕаланс п≥дприЇмства за станом на,...... 199... p. (тис. г.о.)

1	2	3

Ќазва: ‘≥нансова д≥¤льн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3546 прочитано)