≈коном≥ка п≥дприЇмства > ‘≥нансово-кредитн≥ ≥ нематер≥альн≥ ресурси п-ва

‘≥нансово-кредитн≥ ≥ нематер≥альн≥ ресурси п-ва

‘≥нансов≥ ресурси п-ва: пон¤тт¤, класиф≥кац≥¤, ≥ джерела формуванн¤.

 редитн≥ ресурси п-ва та њх використанн¤.

Ќематер≥альн≥ ресурси п-ва, пон¤тт¤ ≥ види.

1. ¬ умовах ринку важливе значенн¤ дл¤ забезпеченн¤ усп≥шноњ д≥¤льност≥ п-в маЇ њх ресурсне забезпеченн¤, зокрема ф≥нансове. ‘≥нансов≥ ресурси п-ва Ц це грошов≥ кошти, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в розпор¤дженн≥ п-ва ≥ використовуютьс¤ дл¤ покритт¤ витрат в-ва ≥ утворенн¤ р≥зних фонд≥в ≥ резерв≥в.

¬с≥ ф≥нансов≥ ресурси можна класиф≥кувати за ознаками:

залежно в≥д джерел ф≥нансуванн¤:

власн≥

залучен≥

за характером використанн¤:

ц≥льов≥

ун≥версальн≥

ƒо власних ресурс≥в належать кошти ≥з внутр≥шн≥х джерел, виручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ та майна, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ ≥ прибуток.

ƒо залучених ф≥нансових ресурс≥в належать ресурси, сформован≥ за рахунок зовн≥шн≥х джерел Ц це кредити, бюджетн≥ асигнуванн¤, страхов≥ в≥дшкодуванн¤, благод≥йн≥ внески.

÷≥льов≥ ф≥нансов≥ ресурси Ц це ресурси, що мають ц≥льове призначенн¤ ≥ використовуютьс¤ на вказан≥ ц≥л≥: це кошти амортизац≥йного, резервного фонду, бюджетних асигнувань тощо.

”н≥версальн≥ ф≥нансов≥ ресурси використовуютьс¤ на р≥зн≥ ц≥л≥: ф≥нансов≥ вкладенн¤, благод≥йн≥ внески тощо.

2. ќдним ≥з найпоширен≥ших вид≥в ф≥нансових ресурс≥в Ї банк≥вськ≥ кредити. ѓхн≥ми джерелами формуванн¤ можуть бути власн≥ кошти банк≥в, кредити Ќац≥онального Ѕанку, кошти кл≥Їнт≥в, м≥жбанк≥вськ≥ позики тощо.

ќсновним джерелом кредитного ф≥нансуванн¤ п≥дприЇмств Ї комерц≥йн≥ банки, кредити ¤ких традиц≥йно под≥л¤ють на:

короткотерм≥нов≥ (на терм≥н менший в≥д одного року, ¤к звичайно, 30, 60, 90 дн≥в);

середньотерм≥нов≥ (на терм≥н в≥д 1 до 5 рок≥в);

довготерм≥нов≥ (на терм≥н понад 5 рок≥в).

’арактерною рисою ф≥нансуванн¤ за допомогою кредит≥в Ї необх≥дн≥сть матер≥альноњ гарант≥њ або забезпеченн¤ кредиту. ‘ормами забезпеченн¤ кредиту можуть бути:

- гарант≥њ третьоњ сторони;

- товарн≥ запаси п≥дприЇмства;

- нерухоме майно;

- рухоме майно;

- ц≥нн≥ папери.

“ак, умовами наданн¤ короткотерм≥нового кредиту можуть бути достатн¤ л≥кв≥дн≥сть позичальника або забезпеченн¤ позики деб≥торською заборгован≥стю чи закладними. —ередньотерм≥нов≥ кредити переважно потребують спец≥альноњ застави (товарн≥ запаси, обладнанн¤, нерухоме майно). ƒовготерм≥нов≥ кредити здеб≥льшого забезпечують нерухом≥стю, а кредит, наданий п≥д заставу нерухомост≥, називаЇтьс¤ ≥потечним.

 редити мають бути використан≥ за призначенн¤м ≥ своЇчасно опла≠чен≥. ” раз≥ порушень терм≥н≥в оплати кредит≥в укладають додаткову угоду (пролонгац≥ю), ¤ка встановлюЇ жорстк≥ш≥ умови кредитуванн¤. ѕри непогашенн≥ кредиту у визначений терм≥н нов≥ кредити, ¤к звичайно, не надають.

 омерц≥йн≥ банки зац≥кавлен≥ у здатност≥ позичальника повернути борг ≥ виплатити проценти. “ому, розгл¤даючи проханн¤ п≥дприЇмства про наданн¤ кредиту, комерц≥йн≥ банки звертають увагу на:

- д≥лову репутац≥ю п≥дприЇмства;

- л≥кв≥дн≥сть актив≥в;

- забезпечен≥сть кредиту;

- сп≥вв≥дношенн¤ суми власного ≥ позичкового кап≥талу.

 редити надають також п≥д боргове зобов'¤занн¤.

Ѕоргове зобов'¤занн¤ Ч ц≥нний пап≥р, що п≥дтверджуЇ зобов'¤занн¤ банку надати кредит, а позичальника Ч повернути кредит ≥ виплатити проценти в певн≥ встановлен≥ терм≥ни.

 онкретно в борговому зобов'¤занн≥ вказують:

суму кредиту;

ставку процента;

умови ≥ терм≥ни виплати кредиту;

забезпеченн¤ боргу заставою, що п≥дтверджуЇ платоспроможн≥сть;

≥нш≥ умови, передбачен≥ банком ≥ позичальником.

 р≥м того, комерц≥йн≥ банки часто вимагають пост≥йно п≥дтримувати на розрахунковому рахунку ф≥рми-позичальника певну суму (¤к звичайно, 10Ч20% в≥д суми кредиту). “акий залишок називаЇтьс¤ компенсац≥йним залишком.

¬арт≥сть банк≥вського кредиту залежить переважно в≥д 2-ох фактор≥в: типу позичальника ≥ типу ставки процента. ¬исоку ставку встановлюють дл¤ ризикованих позичальник≥в ≥ дл¤ невеликих кредит≥в.

ƒл¤ багатьох п-в одним ≥з найзручн≥ших способ≥в ф≥нансуванн¤ Ї комерц≥йний кредит.

 омерц≥йний кредит Ц це кредит, ¤кий передбачаЇ наданн¤ в≥дстрочки платежу за одержан≥ товари (послуги) ≥ оформлюЇтьс¤ документом, ¤кий називаЇтьс¤ векселем (простий ≥ переказний).  омерц≥йний кредит надають у товарн≥й форм≥ продавц≥ покупц¤м у вигл¤д≥ в≥дтерм≥нуванн¤ платеж≥в за продан≥ товари. ѕризначенн¤ комерц≥йного кредиту Ц прискоренн¤ реал≥зац≥њ товар≥в. ѕроцент ≥з комерц≥йних кредит≥в, що входить до складу ц≥ни товару, ¤к звичайно, нижчий, н≥ж ≥з банк≥вського кредиту.

 омерц≥йний кредит ≥снуЇ у 2-ох основних формах:

в≥дкритий кредит

вексель.

¬≥дкритий кредит Ц це неформальна угода, за ¤кою покупцев≥ дозволено придбати товар ≥з в≥дтерм≥нуванн¤м його оплати. ќднак такий неформальний характер угоди задовольн¤Ї не вс≥х. ƒе¤к≥ п-ва в≥ддають перевагу над≥йн≥шому письмовому борговому зобовТ¤занню, одним ≥з вид≥в ¤кого Ї вексель.

¬ексель Ц ц≥нний пап≥р, ¤кий п≥дтверджуЇ грошове зобовТ¤занн¤ боржника (векселедавц¤) заплатити п≥сл¤ настанн¤ терм≥ну певну суму грошей власников≥ вексел¤ (векселеотримувачу).

–озр≥зн¤ють простий ≥ переказний вексель.

ѕростий вексель м≥стить просте ≥ н≥чим не обумовлене зобовТ¤занн¤ векселедавц¤ виплатити власников≥ вексел¤ п≥сл¤ вказаного терм≥ну певну суму.

ѕерев≥дний вексель (тратта) м≥стить письмову вказ≥вку векселеотримувача, адресовану платников≥, заплатити 3-й особ≥ (рем≥тенту) певну суму грошей у певний терм≥н.

ѕредметом вексел¤ можуть бути не лише грош≥, а й ≥нш≥ ц≥нност≥.

 омерц≥йний кредит належить до короткотерм≥нових кредит≥в, на варт≥сть ¤кого впливають 2 фактори:

знижка при наданн≥ комерц≥йного кредиту

терм≥н оплати комерц≥йного кредиту.

«нижку надають покупцев≥, ¤кщо в≥н повертаЇ кредит у певний терм≥н.

3. ”сп≥шне функц≥онуванн¤ п-ва на сучасному етап≥ вимагаЇ використанн¤ ним у своњй д≥¤льност≥ пор¤д ≥з трудовими, матер≥альними ≥ ф≥нансово-кредитними ресурсами ≥ нематер≥альних ресурс≥в, до ¤ких належать обТЇкти промисловоњ та ≥нтелектуальноњ власност≥. ƒо обТЇкт≥в промисловоњ власност≥ належать винаходи, промислов≥ зразки, товарн≥ знаки, корисн≥ модел≥.

¬инах≥д Ц це вир≥шенн¤ завданн¤, що передбачаЇ на¤вн≥сть певноњ техн≥чноњ ознаки, в≥др≥зн¤Їтьс¤ ≥стотною новизною ≥ забезпечуЇ одержанн¤ позитивного ефекту.

ѕредмети винаходу Ц це конструкц≥њ вироб≥в, технолог≥њ њх виготовленн¤, способи одержанн¤ нових матер≥ал≥в чи створенн¤ нових продукт≥в.

ѕромисловим зразком Ї техн≥чне та естетичне оформленн¤ вироб≥в, що забезпечуЇ його новизну, ориг≥нальн≥сть ≥ придатн≥сть до промислового виготовленн¤: модель, малюнок чи њх поЇднанн¤.

 орисн≥ модел≥ Ц це модел≥, ¤к≥ в своњй будов≥ передбачають ¤к≥сн≥ ≥ к≥льк≥сн≥ перетворенн¤, повТ¤зан≥ ≥з зм≥ною форми, зовн≥шнього вигл¤ду, розм≥щенн¤ окремих вузл≥в ≥ деталей виробу.

“оварн≥ знаки Ц це ориг≥нальн≥ позначки, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ товар≥в ≥ мають правовий захист: це малюнок, ≥мТ¤, терм≥н.

ќбТЇкти ≥нтелектуальноњ власност≥ Ц це ≥нформац≥йн≥ або орган≥зац≥йн≥ технолог≥њ.

ƒо ≥нформац≥йних технолог≥й належать програмне забезпеченн¤, банки ≥ бази даних ≥ знань.

ѕрограмне забезпеченн¤ Ц це сукупн≥сть програм, ¤к≥ забезпечують сп≥лкуванн¤ користувача з компТютерною техн≥кою (загальне програмне забезпеченн¤) ≥ ор≥Їнтуютьс¤ на вир≥шенн¤ задач певного класу (спец≥альне програмне забезпеченн¤). ¬они п≥дл¤гають правовому захисту (авторськ≥ права).

Ѕанк даних Ц це найважлив≥ша складова частина ≥нформац≥йних систем, що Ї сукупн≥стю програмних, орган≥зац≥йних ≥ техн≥чних засоб≥в, призначених дл¤ накопиченн¤ ≥ використанн¤ систематизованоњ ≥нформац≥њ.

Ѕаза знань Ц це сукупн≥сть систематизованоњ грунтовноњ ≥нформац≥њ з певноњ галуз≥ знань, достатньоњ дл¤ вир≥шенн¤ теоретичних ≥ практичних завдань на основ≥ зд≥йсненн¤ лог≥чних операц≥й.

ƒо обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥, ¤к≥ повТ¤зан≥ з орган≥зац≥Їю розробки, виготовленн¤ ≥ експлуатац≥њ конкурентоспроможноњ продукц≥њ, належать: ноу-хау, гудв≥л ≥ рац≥онал≥заторськ≥ пропозиц≥њ.

ѕ≥д ноу-хау розум≥ють сукупн≥сть р≥зноман≥тних знань чи досв≥ду науково-техн≥чного, виробничого або ≥ншого характеру, ¤к≥ не Ї загальнов≥домими, не захищен≥ правами промисловоњ власност≥ ≥ можуть бути практично використан≥. –озповсюдженн¤ ноу-хау може зд≥йснюватис¤ на основ≥ л≥ценз≥йних угод, ¤к≥ передбачають передачу в≥дпов≥дноњ документац≥њ ≥ повноњ ≥нформац≥њ по випуску певного виду продукц≥њ.

ѕ≥д гудв≥лом розум≥ють кап≥тал ф≥рми, що не маЇ матер≥ального вигл¤ду, але здатний приносити додатковий прибуток ф≥рм≥ шл¤хом п≥двищенн¤ њњ конкурентоспроможност≥. ÷е маркетингов≥ позиц≥њ ф≥рми, досв≥д д≥лових звТ¤зк≥в, в≥дпрацьован≥сть певноњ технолог≥њ д≥¤льност≥. √удв≥л Ц це р≥зниц¤ м≥ж ринковою ≥ балансовою варт≥стю певноњ ф≥рми.

–ац≥онал≥заторськ≥ пропозиц≥њ Ц це нов≥ техн≥чн≥ пропозиц≥њ щодо вдосконаленн¤ техн≥ки ≥ технолог≥њ виготовленн¤ продукц≥њ, щодо самоњ продукц≥њ, способ≥в контролю, що спри¤ють п≥двищенню ефективност≥ в-ва.

Ќоу-хау, гудв≥л, рац≥онал≥заторськ≥ пропозиц≥њ мають конф≥денц≥йний характер, не п≥дл¤гають правовому захисту ≥ належать до комерц≥йноњ таЇмниц≥ п-в. ѕравовий захист вс≥х ≥нших обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ забезпечуЇтьс¤ шл¤хом патентуванн¤.

ƒокументом, ¤кий засв≥дчуЇ авторське право на ≥нтелектуальну власн≥сть, Ї авторське св≥доцтво, ¤ке видаЇтьс¤ ф≥зичн≥й чи юридичн≥й особ≥, ¤ка зареЇструвала продукт ≥нтелектуальноњ власност≥. ¬икористанн¤ права власност≥ на матер≥альн≥ ресурси може зд≥йснюватис¤ через њх використанн¤ самим п-вом або ≥ншим п-вом ≥з наданн¤м спец≥ального дозволу, що оформлюЇтьс¤ л≥ценз≥йною угодою. Ќедол≥ком при цьому Ї неврахуванн¤ морального стар≥нн¤.

1

Ќазва: ‘≥нансово-кредитн≥ ≥ нематер≥альн≥ ресурси п-ва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (941 прочитано)