≈коном≥ка п≥дприЇмства > ўо таке п≥дприЇмництво

«алежно в≥д обс¤гу в≥дпов≥дальност≥ розр≥зн¤ють:

партнерства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ц њх учасники в≥дпов≥дають за зобовТ¤занн¤ партнерства у межах внесених ними вклад≥в, що передбачаЇ в≥дпов≥дний механ≥зм розпод≥лу прибутк≥в тощо;

звичайн≥ партнерства Ц њх учасники несуть повну в≥дпов≥дальн≥сть за зобовТ¤занн¤ п≥дприЇмства Ц ¤к розм≥рами свого внеску, так ≥ особистим майном.

як ≥ одноос≥бн≥ господарства, партнерства мають певн≥ позитивн≥ сторони та недол≥ки. ƒо позитивних стор≥н належать:

б≥льш≥ можливост≥ розширенн¤ виробництва (внасл≥док злитт¤ кап≥тал≥в дек≥лькох ос≥б);

кращий доступ до кредитних ресурс≥в (банки б≥льше дов≥р¤ють партнерствам, н≥ж одноос≥бним господарствам);

вдосконаленн¤ процесу управл≥нн¤ виробництвом ≥ власн≥стю (внасл≥док спец≥ал≥зац≥њ учасник≥в на виконанн≥ окремих управл≥нських функц≥й);

можлив≥сть збереженн¤ простого та п≥льгового механ≥зму оподаткуванн¤.

Ќегативними сторонами д≥¤льност≥ партнерських п≥дприЇмств Ї:

ускладненн¤ процесу виробленн¤ ≥ прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень (внасл≥док необх≥дност≥ узгодженн¤ його м≥ж учасниками);

необх≥дн≥сть в≥дпов≥дальност≥ окремих ос≥б за неправильн≥ р≥шенн¤, в≥д ¤ких партнерство не застраховане;

внасл≥док заборони учасникам товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю продажу њх вклад≥в (пањв) на в≥дкритому ринку в раз≥ виходу одного з них з партнерства ≥нш≥ учасники або трет≥ особи зобовТ¤зан≥ викупити його частку.

ѕартнерства найб≥льш поширен≥ у сфер≥ малого ≥ середнього б≥знесу, а також при наданн≥ послуг.

 орпорац≥¤ Ц найдосконал≥ша форма орган≥зац≥њ п≥дприЇмств, що ≥снуЇ переважно у вигл¤д≥ в≥дкритого акц≥онерного товариства, засновники ¤кого формують акц≥онерний кап≥тал шл¤хом обТЇднанн¤ власних ресурс≥в через механ≥зм випуску ≥ продажу ц≥нних папер≥в (передус≥м акц≥й), а сп≥ввласники несуть обмежену в≥дпов≥дальн≥сть.

«г≥дно з чинним законодавством корпорац≥¤ Ч це догов≥рне обТЇднанн¤, створене на основ≥ поЇднанн¤ виробничих, наукових та комерц≥йних ≥нтерес≥в, з делегуванн¤м окремих повноважень централ≥зованого регулюванн¤ д≥¤льност≥ кожного з учасник≥в.

ќсновними позитивними сторонами корпорац≥й Ї:

можлив≥сть зб≥льшити джерела ф≥нансуванн¤ дл¤ розширенн¤ виробництва (за рахунок продажу ц≥нних папер≥в), а отже отримати б≥льший прибуток, частина ¤кого (нерозпод≥лений прибуток) йде на розширенн¤ обс¤г≥в виробництва;

кращий (пор≥вн¤но з партнерствами) доступ до кредит≥в банк≥в;

внасл≥док наведених переваг Ц отриманн¤ можливост≥ впроваджувати у виробництво передов≥ дос¤гненн¤ науки ≥ техн≥ки, що зумовлюЇ зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ й зниженн¤ соб≥вартост≥ товар≥в ≥ послуг;

обмежена в≥дпов≥дальн≥сть акц≥онер≥в за зобовТ¤занн¤ корпорац≥њ, а отже в≥дсутн≥сть в≥дпов≥дальност≥ власним майном;

залученн¤ до управл≥нн¤ виробництвом профес≥йних управл¤ючих (менеджер≥в), що спри¤Ї вдосконаленню процесу виробленн¤ управл≥нських р≥шень;

зд≥йсненн¤ внутр≥корпорац≥йного плануванн¤ на поточний та в≥ддалений пер≥од (5Ч10 рок≥в), комплексне вивченн¤ ринку, формуванн¤ потреб споживач≥в тощо ≥, завд¤ки цьому, отриманн¤ переваги над конкурентами.

ќсновними недол≥ками корпорац≥й Ї:

значне знец≥ненн¤ акц≥й корпорац≥й п≥д час пог≥ршенн¤ економ≥чноњ конТюнктури, внасл≥док чого др≥бн≥ акц≥онери можуть втратити њх;

недосконалий механ≥зм оподаткуванн¤ в окремих крањнах (так, в ”крањн≥ оподатковуютьс¤ ≥ прибуток корпорац≥й, ≥ доходи на акц≥њ, що особливо несправедливо дл¤ др≥бних акц≥онер≥в);

перетворенн¤ др≥бних акц≥онер≥в, внасл≥док њх великоњ чисельност≥, на формальних власник≥в, неспроможних впливати на виб≥р кер≥вництва, розпод≥л прибутк≥в ≥ прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень у б≥льшост≥ крупних корпорац≥й на основ≥ к≥лькост≥ акц≥й;

внасл≥док зосередженн¤ контрольного пакета акц≥й у руках небагатьох акц≥онер≥в встановленн¤ њх контролю над заощадженн¤ми б≥льшост≥ др≥бних акц≥онер≥в.

 орпорац≥њ Ї найадекватн≥шою формою орган≥зац≥њ крупних та середн≥х п≥дприЇмств.

“аким чином, кожна з орган≥зац≥йних форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ маЇ ¤к в≥дпов≥дн≥ ф≥нансово-економ≥чн≥ переваги ≥ соц≥альну приваблив≥сть, так ≥ певн≥ недол≥ки ≥ проблеми. ѓњ виб≥р залежить в≥д багатьох чинник≥в: обс¤гу в≥дпов≥дальност≥, механ≥зму оподаткуванн¤, потреби у ф≥нансових коштах, управл≥нських зд≥бностей п≥дприЇмц¤, передбачуваноњ тривалост≥ ≥снуванн¤ ф≥рми, можливост≥ зм≥ни власника тощо.

ѕартнерськ≥ товариства ≥ корпорац≥њ обовТ¤зково створюютьс¤ ¤к юридичн≥ особи, а п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть в форм≥ одноос≥бного господарства можуть зд≥йснювати ≥ юридичн≥, ≥ ф≥зичн≥ особи. “ому треба оц≥нити переваги ≥ недол≥ки п≥дприЇмництва з≥ створенн¤м ≥ без створенн¤ юридичноњ особи.

1	2

Ќазва: ўо таке п≥дприЇмництво
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1317 прочитано)