≈коном≥чна теор≥¤ > ¬иди конкурентноњ боротьби ≥ њњ законом≥рност≥

¬нутр≥галузева конкуренц≥¤ - це конкуренц≥¤ м≥ж виробниками певноњ галуз≥. —уперництво охоплюЇ умови виробництва, ринки збуту, витрати виробництва, ¤к≥сть товар≥в ≥ послуг, "портфел≥" замовлень, рекламу. “ака конкуренц≥¤ спри¤Ї розвитку даноњ галуз≥, оновленню њњ виробничого апарату, пол≥пшенню к≥льк≥сних ≥ ¤к≥сних результат≥в роботи.

‘ункц≥¤ внутр≥галузевоњ конкуренц≥њ по¤гаЇ в утворенн≥ ринковоњ, або сусп≥льноњ вартост≥ товар≥в.

ћета внутр≥галузевоњ конкуренц≥њ - отриманн¤ надприбутку, њњ механ≥зм - п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, зниженн¤ ≥ндив≥дуальноњ вартост≥ товару. –езультати ц≥Їњ конкуренц≥њ - зведенн¤ ≥ндив≥дуальноњ вартост≥ товар≥в до Їдиноњ, сусп≥льноњ вартост≥ ≥ формуванн¤ на ц≥й основ≥ галузевоњ, ринковоњ вартост≥ товару.

ћ≥жгалузева конкуренц≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ м≥ж виробниками (п≥дприЇмствами, ф≥рмами) р≥зних галузей. ќб'Їктом такоњ конкуренц≥њ виступаЇ б≥льш висока норма прибутку (рентабельност≥) в т≥й чи ≥нш≥й галуз≥, а отже, й боротьба за виг≥дн≥ше вкладенн¤ кап≥талу. ÷¤ конкуренц≥¤ спри¤Ї м≥жгалузевому переливу кап≥талу ≥ перем≥щенню ресурс≥в, засоб≥в виробництва й робочоњ сили в ефективн≥ш≥ галуз≥ й сфери виробництва. Ўвидке перем≥щенн¤ кап≥талу й ресурс≥в з одн≥Їњ галуз≥ в ≥нш≥ даЇ можлив≥сть сусп≥льству найрац≥ональн≥ше використати засоби виробництва ≥ робочу силу.

ћета м≥жгалузевоњ конкуренц≥њ Ї отриманн¤ найб≥льшого прибутку. ѓњ механ≥зм - в≥льне переливанн¤ кап≥талу ≥з галуз≥ в галузь, в погон≥ за вищою нормою прибутку. ћ≥жгалузева конкуренц≥¤ перетворюЇ варт≥сть товар≥в в ц≥ну виробництва, а норма прибутку в окремих галуз¤х Ц в загальну норму прибутку. ” цьому й пол¤гаЇ функц≥¤ м≥жгалузевоњ конкуренц≥њ.

ќдна, Їдина дл¤ вс≥х галузей норма прибутку - результат остаточного утвердженн¤ ринковоњ економ≥ки. —аме через ринок, у форм≥ м≥жгалузевоњ конкуренц≥њ в≥дбуваЇтьс¤ регулюванн¤ пропорц≥й кап≥тал≥в ≥ пропорц≥й виробництва, тобто регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки. Ћише в умовах ринковоњ економ≥ки можливе перетворенн¤ вартост≥ товар≥в в ц≥ну виробництва.

ћ≥жнародна конкуренц≥¤ ¤вл¤Ї собою конкуренц≥ю виробник≥в на св≥товому ринку ≥ включаЇ в себе ¤к внутр≥галузеву, так ≥ м≥жгалузеву форми конкуренц≥њ. Ќа св≥товому ринку дом≥нуюча роль належить компан≥¤м найрозвинут≥ших крањн. ћ≥жнародна конкуренц≥¤ спри¤Ї збалансованому розвитку св≥тового ринку, переливу кап≥талу не т≥льки м≥ж сферами виробництва, а й р≥зними державами.

І4. ‘орми економ≥чноњ конкуренц≥њ

«агальне пон¤тт¤ про види економ≥чноњ конкуренц≥њ.

«алежно в≥д сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж к≥льк≥стю виробник≥в ≥ к≥льк≥стю споживач≥в розр≥зн¤ють наступн≥ форми економ≥чноњ конкуренц≥њ:

¬елика к≥льк≥сть самост≥йних виробник≥в де¤кого однор≥дного товару ≥ маса в≥докремлених споживач≥в даного товару. —труктура зв`¤зк≥в м≥ж ними Ї такою, що кожен споживач може купити товар у будь-¤кого виробника, виход¤чи з власноњ оц≥нки корисност≥ товару, його ц≥ни, його ц≥ни ≥ власних можливостей придбанн¤ даного товару.  ожен виробник може продати товар будь-¤кому споживачев≥, виход¤чи т≥льки з власноњ вигоди. ∆оден з≥ споживач≥в не придбаЇ ¤кусь ≥стотну частку сукупного попиту. ƒана структура ринку називаЇтьс¤ пол≥пол≥Їю ≥ породжуЇ так звану досконалу конкуренц≥ю.

¬еличезна чисельн≥сть в≥докремлених споживач≥в ≥ мала чисельн≥сть виробник≥в, кожен з ¤ких може задовольнити значну частку сукупного попиту. “ака структура називаЇтьс¤ ол≥гопол≥Їю, ≥ породжуЇ так звану недосконалу конкуренц≥ю. √раничним випадком даноњ структури, коли мас≥ споживач≥в протистоњть Їдиний виробник, здатний задовольнити загальний попит вс≥х споживач≥в, Ї монопол≥¤. ¬ раз≥, коли на ринку Ї в≥дносно велика чисельн≥сть виробник≥в, що пропонують гетерогенну (р≥знор≥дну) продукц≥ю, то говор¤ть про монопол≥стичну конкуренц≥ю.

™диний споживач товару ≥ багато самост≥йних виробник≥в. ѕри цьому Їдиний споживач придбаваЇ весь обс¤г пропозиц≥њ товару, ¤кий постачаЇтьс¤ вс≥ма виробниками. ƒана структура породжуЇ особливий тип недосконалоњ конкуренц≥њ, ¤кий називають монопол≥Їю (монопол≥¤ попиту).

—труктура взаЇмозвТ¤зк≥в, де Їдиному споживачев≥ протистоњть Їдиний виробник (двосторонн¤ монопол≥¤), взагал≥ не Ї конкурентною, але також не Ї ≥ ринковою.

ƒосконала та недосконала конкуренц≥¤.

ƒосконала конкуренц≥¤.

«а умов досконалоњ конкуренц≥њ (perfect competition) ринкова ситуац≥¤ характеризуЇтьс¤ пол≥пол≥Їю, тобто великою к≥льк≥стю продавц≥в ≥ покупц≥в того самого товару. «м≥ни в ц≥н≥ ¤когось продавц¤ викликають в≥дпов≥дну реакц≥ю т≥льки серед покупц≥в, але не серед ≥нших продавц≥в.

–екламн≥ кампан≥њ за цих умов не Ї надто важливими, бо дл¤ продажу пропонуютьс¤ т≥льки гомогенн≥ (однор≥дн≥) товари, ринок Ї прозорим ≥ в≥дсутн≥ будь-¤к≥ переваги. Ќа ринку з под≥бною структурою ц≥на - це задана величина.

’оча ц≥на й формуЇтьс¤ в процес≥ конкуренц≥њ серед вс≥х учасник≥в ринку, але водночас кожен окремий продавець не зд≥йснюЇ жодного пр¤мого впливу на ц≥ну. якщо продавець заправл¤Ї б≥льш високу ц≥ну, вс≥ покупц≥ в≥дразу ж переход¤ть до його конкурент≥в.

якщо ж продавець заправл¤Ї б≥льш низьку ц≥ну, то в≥н ви¤витьс¤ не в змоз≥ задовольнити весь попит, ¤кий буде ор≥Їнтовано на нього, через його незначну частку на ринку, при цьому пр¤мого впливу на ц≥ну з боку цього конкретного продавц¤ не в≥дбуваЇтьс¤.

якщо продавець змушений згодитис¤ з ц≥нами, що переважають на ринку, то в≥н може пристосуватис¤ до ринку шл¤хом регулюванн¤ обс¤гу свого продажу. ¬ цьому раз≥ в≥н визначаЇ к≥льк≥сть, ¤ку в≥н розраховуЇ продати за заданою ц≥ною. ѕокупцев≥ також залишаЇтьс¤ т≥льки обрати, ск≥льки в≥н захоче отримати за заданою ц≥ною.

”мови досконалоњ конкуренц≥њ визначаютьс¤ наступними параметрами:

велика к≥льк≥сть продавц≥в ≥ покупц≥в, жоден з ¤ких не маЇ пом≥тного впливу на ринкову ц≥ну ≥ к≥льк≥сть товару;

кожен продавець виробл¤Ї однор≥дний продукт, ¤кий в жодному в≥дношенн≥ не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д продукту ≥нших продавц≥в;

бар`Їри дл¤ входу на ринок в довгостроковому аспект≥ або м≥н≥мальн≥, або взагал≥ в≥дсутн≥;

жодних штучних обмежень попиту, пропозиц≥њ або ц≥ни не ≥снуЇ ≥ ресурси - зм≥нн≥ фактори виробництва Ц моб≥льн≥;

кожен продавець ≥ покупець маЇ повну й правильну ≥нформац≥ю про ц≥ну, к≥льк≥сть продукту, витрати й попит на ринку.

ќтже, зрозум≥ло, що жоден реальний ринок не задовольн¤Ї вс≥м перерахованим умовам. “ому схема досконалоњ конкуренц≥њ маЇ здеб≥льшого теоретичне значенн¤. ѕроте вона Ї ключем до розум≥нн¤ б≥льш реальних ринкових структур. —аме в цьому њњ ц≥нн≥сть.

ƒл¤ учасник≥в ринку за умов досконалоњ конкуренц≥њ ц≥на - це задана величина. “ому продавець може лише вир≥шувати, ¤ку к≥льк≥сть товару в≥н захоче запропонувати за даною ц≥ною. ÷е означаЇ, що в≥н одночасно акцептант ц≥ни ≥ регул¤тор к≥лькост≥.

Ќедосконала конкуренц≥¤.

Ќа практиц≥ конкуренц≥¤ звичайно Ї недосконалою. ѕрикладами недосконалоњ конкуренц≥њ (imperfect competition) Ї монопол≥стична та ол≥гопол≥стична конкуренц≥¤.

ћонопол≥стична конкуренц≥¤

«а умов монопол≥стичноњ конкуренц≥њ велика к≥льк≥сть виробник≥в пропонуЇ схожу, але не ≥дентичну продукц≥ю, тобто на ринку присутн≥ гетерогенн≥ товари. якщо за умов досконалоњ конкуренц≥њ ф≥рми виробл¤ють стандартизовану (однор≥дну) продукц≥ю, то за умов монопол≥стичноњ конкуренц≥њ виробл¤Їтьс¤ диференц≥йована продукц≥¤. ƒиференц≥ац≥¤ стосуЇтьс¤ передовс≥м ¤кост≥ продукту чи послуг, завд¤ки чому у споживача складаютьс¤ ц≥нов≥ переваги. ѕродукц≥¤ може бути диференц≥йована також за умовами п≥сл¤продажного обслуговуванн¤ (дл¤ товар≥в тривалого користуванн¤), за близьк≥стю до покупц≥в, за ≥нтенсивн≥стю реклами тощо.

“аким чином, ф≥рми на ринку монопол≥стичноњ конкуренц≥њ вступають в суперництво не т≥льки (ба нав≥ть не ст≥льки) за допомогою ц≥н, але й шл¤хом всеб≥чноњ диференц≥ац≥њ продукц≥њ й послуг. ћонопольн≥сть в так≥й модел≥ пол¤гаЇ в тому, що кожна ф≥рма за умов диференц≥ац≥њ продукц≥њ маЇ певною м≥рою монопольну владу над своњм товаром; вона може п≥двищувати й знижувати ц≥ну на нього незалежно в≥д д≥й конкурент≥в, хоч ц¤ влада ≥ обмежуЇтьс¤ на¤вн≥стю виробник≥в аналог≥чних товар≥в.  р≥м того, на монопол≥стичних ринках пор¤д з др≥бними й середн≥ми Ї досить велик≥ ф≥рми.

«а такоњ модел≥ ринку ф≥рми прагнуть розшир¤ти свою область переваг шл¤хом ≥ндив≥дуал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ передовс≥м за допомогою товарних знак≥в, найменувань ≥ рекламноњ кампан≥њ, ¤к≥ наголошують на в≥дм≥нност¤х товар≥в.

ћонопол≥стична конкуренц≥¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д досконалоњ за наступними ознаками:

на ринку продаютьс¤ не гомогенн≥, а гетерогенн≥ товари;

дл¤ учасник≥в ринку нема повноњ прозорост≥ ринку, й вони д≥ють не завжди в≥дпов≥дно до економ≥чних принцип≥в;

п≥дприЇмства прагнуть розширити свою область переваг шл¤хом ≥ндив≥дуал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ;

доступ на ринок дл¤ нових продавц≥в при монопол≥стичн≥й конкуренц≥њ утруднений через на¤вн≥сть переваг.

ќл≥гопол≥стична конкуренц≥¤.

ќл≥гопол≥¤ характеризуЇтьс¤ небагато-чисельн≥стю учасник≥в конкуренц≥њ - коли в≥дносно мала (в межах дес¤тку) к≥льк≥сть ф≥рм пануЇ на ринку товар≥в чи послуг.  ласичним прикладом ол≥гопол≥њ Ї "велика тр≥йка" в —Ўј - "ƒженерал моторз", "‘орд", " райслер".

«а умов ол≥гопол≥њ можуть виробл¤тис¤ ¤к однор≥дн≥, так ≥ диференц≥йован≥ товари. ќднор≥дн≥сть найчаст≥ше маЇ м≥сце на ринках сировини й нап≥вфабрикат≥в: руди, нафти, стал≥, цементу тощо; диференц≥ац≥¤ - на ринках споживчих товар≥в.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ¬иди конкурентноњ боротьби ≥ њњ законом≥рност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (8507 прочитано)