Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

≈коном≥чна теор≥¤ > ≈коном≥чний ринок


Ќерухом≥сть ¤к товар маЇ р¤д в≥дм≥нностей в≥д решти товар≥в, а саме:

Х це об'Їкт довгострокових ≥нвестиц≥й (в землю, буд≥вл≥, житло можна вкладати кап≥тал, п≥двищуючи тим самим його варт≥сть);

Х передаЇтьс¤ у спадщину майбутн≥м покол≥нн¤м;

Х займаЇ певний прост≥р ≥ вказуЇ м≥сце його знаходженн¤, умови проживанн¤.

–инок науково-техн≥чних розробок та ≥нформац≥њ включаЇ науково-техн≥чну продукц≥ю, техн≥чн≥ засоби ≥нформац≥њ, ≥нформатив≠н≥ системи. ÷ей сектор ринку обслуговуЇ вс≥ сфери людськоњ д≥¤ль≠ност≥. Ѕез впровадженн¤ нов≥тн≥х дос¤гнень науки ≥ техн≥ки у вироб≠ництво не можна примножити нац≥ональне багатство крањни, п≥дви≠щити добробут њњ громад¤н, забезпечити њхнЇ духовне та ≥нтелекту≠альне зростанн¤. ÷им визначаЇтьс¤ м≥сце ринку науково-техн≥чних розробок та ≥нформац≥њ у сусп≥льно-економ≥чному житт≥.

ќсобливе м≥сце у цьому сегмент≥ ринку на пороз≥ нового тис¤чо≠л≥тт¤ належить новим ≥нформац≥йним технолог≥¤м ≥ комп'ютерам. ¬они прискорюють прогрес, дають змогу люд¤м обм≥нюватис¤ ≥нфор≠мац≥Їю не зважаючи на кордони. Ќе виключено, що у XXI ст. люди робитимуть покупки через систему Ђ≤нтернетї, використовуючи дл¤ цього комп'ютер, ¤кий стане такою ж нев≥д'Їмною складовою житт¤ людей, ¤к сьогодн≥ телефон.

‘≥нансовий ринок (ринок кап≥талу, фондовий ринок) Ч це

специф≥чна сфера економ≥чних в≥дносин, де в≥дбуваЇтьс¤ куп≥вл¤-≤≤родаж ф≥нансових ресурс≥в. ¬она характерна лише дл¤ розвиненоњ ринковоњ економ≥ки ≥ включаЇ: кредитний ринок ≥ ринок ц≥нних па≠пер≥в. “акий ринок формуЇтьс¤ на основ≥ кошт≥в п≥дприЇмств, орга≠н≥зац≥й ≥ населенн¤ й обслуговуЇ об≥г плат≥жних кошт≥в, кредит≥в та ц≥нних папер≥в. ” розвиненому конкурентному середовищ≥ в≥н ство≠рюЇ гнучкий механ≥зм моб≥л≥зац≥њ та перерозпод≥лу в≥льних кошт≥в дл¤ забезпеченн¤ ф≥нансуванн¤ витрат п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, ≥стотного розширенн¤ можливостей вишукуванн¤ необх≥дних ф≥нан≠сових ресурс≥в дл¤ виробничого ≥ соц≥ального розвитку.

 редитний ринок Ї системою в≥дносин м≥ж позикодавц¤ми ≥ позикоодержувачами з приводу позики в товарн≥й або грошов≥й форм≥.

—уб'Їктами кредитного ринку виступають юридичн≥ особи (п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, банки, держава) через своњ повноправн≥ органи, а також ф≥зичн≥ особи (громад¤ни). «алежно в≥д суб'Їкт≥в ≥ зм≥сту в≥дносин розр≥зн¤ють:

Х взаЇмний кредит, тобто кредитн≥ в≥дносини м≥ж п≥дприЇмства≠ми, ф≥зичними особами ≥ небанк≥вськими закладами; р≥зновидом взаЇмного кредиту Ї комерц≥йний кредит у товарн≥й форм≥, що на≠даЇтьс¤ постачальником покупцев≥;

Х банк≥вський кредит Ч надаЇтьс¤ банками, ¤к правило, у грошов≥й форм≥;

Х державний кредит Ч кредитором виступаЇ держава;

Х кредит на ц≥л≥ споживанн¤ Ч надаЇтьс¤ у форм≥ взаЇмного | (комерц≥йного) ≥ банк≥вського; позикоодержувачами Ї ф≥зичн≥ особи. ѕозикоодержувач≥ залежно в≥д величини позики, терм≥ну, на ¤кий

≤ вона видаЇтьс¤, попиту ≥ пропозиц≥њ кредит≥в, р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ та ≥нших економ≥чних чинник≥в сплачують кредиторам певний в≥дсоток.

–инок ц≥нних папер≥в у вигл¤д≥ акц≥й, обл≥гац≥й, зобов'¤зань державного казначейства, ощадних сертиф≥кат≥в та вексел≥в не т≥льки Ї пр¤мим продовженн¤м кредитного ринку, з ¤ким в≥н взаЇмод≥Ї, а й маЇ багато особливостей, одна з ¤ких пол¤гаЇ у необх≥дност≥ право≠вого регулюванн¤ в≥дносин м≥ж ус≥ма його учасниками. ÷≥нн≥ папе≠ри Ч це грошов≥ документи, ¤к≥ визначають взаЇмов≥дносини м≥ж суб'Їктами, що њх випустили, ≥ тими, хто придбав њх. ¬они передба≠чають виплату доходу у вигл¤д≥ див≥денд≥в або в≥дсотк≥в, а також можлив≥сть передаванн¤ грошових та ≥нших прав, передбачених цими документами, особам, що Ї власниками њх.

јкц≥¤ св≥дчить, що њњ власник став одним ≥з сп≥ввласник≥в п≥дприЇ≠мства ≥ маЇ права на отриманн¤ певноњ частки прибутку, ¤кий називають див≥дендом, на управл≥нн¤ п≥дприЇмством, а також на участь у розпод≥л≥ майна при л≥кв≥дац≥њ акц≥онерного п≥дприЇмства.

јкц≥њ випускаютьс¤ на пред'¤вника та ≥менн≥.  ожна акц≥¤ маЇ ном≥нальну варт≥сть, а у раз≥ в≥льного об≥гу на ринку ц≥нних папе≠р≥в Ч ≥ ринковий курс. ќстанн≥й залежить в≥д к≥лькост≥ акц≥й, розм≥≠ру див≥дендних виплат та позикового в≥дсотка.

Ќа ц≥ну акц≥њ значною м≥рою впливаЇ дов≥ра до того чи ≥ншого п≥дприЇмства. ¬она грунтуЇтьс¤ ¤к на суб'Їктивн≥й ≥нформац≥њ, так ≥ на реальних фактах щодо перспектив розвитку господарства.

¬ласник обл≥гац≥њ Ї кредитором одного з суб'Їкт≥в господарюван≠н¤, за що отримуЇ певний ф≥ксований в≥дсоток. «асоби, ¤к≥ вкладен≥ в акц≥њ, можуть бути компенсован≥ лише через продаж њх на фондов≥й б≥рж≥ за курсом, а обл≥гац≥њ Ч через передбачений час в≥дшкодову≠ютьс¤ за ном≥нальною варт≥стю.

«обов '¤занн¤ державного казначейства засв≥дчують, що њхн≥й влас≠ник вн≥с кошти до бюджету ≥ маЇ право на отриманн¤ ф≥нансового доходу впродовж усього строку волод≥нн¤ цими ц≥нними паперами. ¬они бувають коротко-, середньо- ≥ довгостроков≥ (в≥д к≥лькох м≥с¤ц≥в до одного року, 5 ≥ 25 рок≥в). ƒержава зд≥йснюЇ за ними щор≥чн≥ виплати за купонами, а також за тиражними погашенн¤ми шл¤хом викупу.

ќщадн≥ сертиф≥кати Ч це письмове засв≥дченн¤ кредитною установою депонуванн¤ кошт≥в, ¤ке даЇ право на отриманн¤ через визначений терм≥н депозиту ≥ в≥дсотк≥в за ним.

¬ексель Ч грошове зобов'¤занн¤, ¤ке маЇ бути сплачене боржни≠ком його власнику.

–инок ц≥нних папер≥в складаЇтьс¤ з двох частин Ч первин≠ного ≥ вторинного ринк≥в. Ќа першому в≥дбуваЇтьс¤ ем≥с≥¤ ц≥нних папер≥в, тобто випуск њх у об≥г. ƒругий ринок призначений дл¤ пере≠продажу ц≥нних папер≥в. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ на фондов≥й б≥рж≥, через що ринок ц≥нних папер≥в називають фондовим ринком. —аме в≥н даЇ змогу в ринков≥й економ≥ц≥ забезпечити т≥сн≥ пр¤м≥ та зворотн≥ зв'¤з≠ки м≥ж в≥дтворенн¤м справжнього кап≥талу ≥ того, що функц≥онуЇ у вигл¤д≥ ц≥нних папер≥в. «окрема, пр¤мий зв'¤зок б≥ржовоњ кон'юнк≠тури залежно в≥д стану справ у економ≥ц≥ даЇ можлив≥сть фондов≥й б≥рж≥ через зм≥ну курс≥в ц≥нних папер≥в виконувати роль барометра економ≥чноњ кон'юнктури. «воротн≥ зв'¤зки ви¤вл¤ютьс¤ у вплив≥ ко≠ливань розм≥р≥в акц≥онерного кап≥талу на переливанн¤ кап≥талу в ≥нш≥ галуз≥, ф≥нансуванн¤ п≥дприЇмств тощо.

¬ а л ю т н и й р и н о к Ч це такий специф≥чний ринок, де предметом куп≥вл≥-продажу Ї р≥зн≥ нац≥ональн≥ валюти, њхнЇ функц≥онуванн¤ зумовлено розвитком зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в м≥ж р≥зними крањнами ≥ необх≥дн≥стю взаЇмних розрахунк≥в. «робити це можна, прир≥внюючи, наприклад, украњнську гривню до американського долара, ¤понськоњ ≥Їни, англ≥йського фунта стерл≥нг≥в тощо. якщо украњнськ≥ п≥дприЇмц≥ ввоз¤ть американськ≥ товари, сл≥д розрахува≠тись доларами, за англ≥йськ≥ Ч фунтами стерл≥нг≥в, за ¤понськ≥ Ч ≥Їнами. Ќа валютному ринку в≥дбуваЇтьс¤ взаЇмод≥¤ попиту на р≥зн≥ нац≥ональн≥ валюти та пропозиц≥њ њх, ≥ встановлюЇтьс¤ або доларова, або фунтова, або ≥Їнна ц≥на украњнськоњ гривн≥.

” р≥зних крањнах валютн≥ операц≥њ можуть зд≥йснювати р≥зн≥ суб'Їкти: ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, в тому числ≥ ≥ноземц≥, ур¤ди р≥зних крањн.

Ќа валютному ринку вс≥ види операц≥й под≥л¤ють на два види: поточн≥ операц≥њ та операц≥њ з кап≥талом.

–инок поточних операц≥й Ч це сектор валютного ринку, де купу≠ють ≥ продають валюту окрем≥ особи або ур¤ди. ÷е ≥ноземц≥, що хо≠чуть ≥мпортувати нац≥ональн≥ товари, ≥ноземн≥ туристи, ≥ноземн≥ ур¤≠ди дл¤ утриманн¤ посольств, консульств, ≥ноземн≥ ф≥рми з метою переправити нац≥ональну валюту до своњх крањн.

–инок операц≥й з кап≥талом включаЇ статт≥ витрат: а) на буд≥в≠ництво або придбанн¤ обладнанн¤, п≥дприЇмств в ≥нш≥й крањн≥ Ч пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ; б) на куп≥влю ц≥нних папер≥в ≥нших крањн Ч порт≠фельн≥ ≥нвестиц≥њ.

–инок прац≥ (робочоњ сили) Ї одн≥Їю з найважлив≥ших ланок у розвинен≥й ринков≥й систем≥ й означаЇ наданн¤ прав кожн≥й людин≥ на в≥льний продаж своЇњ робочоњ сили за власним бажанн¤м ≥ вибо≠ром на засадах трудового найму. “акий виб≥р визначаЇтьс¤ сусп≥ль≠ними потребами та ≥ндив≥дуальними можливост¤ми, ≥ тому зароб≥т≠на плата прац≥вник≥в залежить в≥д вартост≥ робочоњ сили, попиту та пропозиц≥њ на нењ.

ќб'Їктом куп≥вл≥-продажу робоча сила стаЇ за умов ≥снуванн¤, з одного боку, в≥льного вибору профес≥њ або виду д≥¤льност≥, що пе≠редбачаЇ в≥льне перем≥щенн¤ людини в межах крањни ≥ за њњ межами, придбанн¤ будинку, квартири або оренди њњ на певний час, а з ≥ншого боку, Ч в≥льного вибору м≥ж зайн¤т≥стю ≥ незайн¤т≥стю в сусп≥льно≠му виробництв≥. ≤накше кажучи, не т≥льки людина, ¤ка здатна до прац≥, може це робити чи не робити, а й той, хто наймаЇ робочу силу, також маЇ право на виб≥р. ј це означаЇ, що нев≥дд≥льним атрибутом ринку прац≥ Ї безроб≥тт¤ Ч надзвичайно складна економ≥чна ≥ соц≥≠альна проблема дл¤ будь-¤коњ крањни.

‘актично в ус≥х крањнах ≥снуЇ система компенсац≥њ втрат доход≥в у зв'¤зку з безроб≥тт¤м. як правило, допомога надаЇтьс¤ з спец≥альних фонд≥в, ¤к≥ формують з внеск≥в п≥дприЇмств (фонд оплати прац≥) зкремих прац≥вник≥в (зароб≥тна плата). ¬нески можуть бути па≠ритетними (у Ќ≥меччин≥ Ч на 3,25 в≥дсотка). ’оча подекуди робото≠давц≥ сплачують вищий в≥дсоток, н≥ж прац≥вники ( анада Ч 3,29 проти 2,35, ‘ранц≥¤ Ч 4,2 проти 2,97, япон≥¤ Ч 0,90 проти 0,55). ” де¤ких крањнах внески робл¤ть лише п≥дприЇмства (—Ўј Ч 0,8 в≥дсотка до федерального фонду та 5,4 в≥дсотка до фонд≥в штат≥в; Ўвец≥¤ Ч 2,18, ≤тал≥¤ Ч 4,6 в≥дсотка).

‘орми наданн¤ страховоњ п≥дтримки та соц≥альноњ допомоги без≠роб≥тним досить р≥зноман≥тн≥ й залежать в≥д таких чинник≥в, ¤к ка≠тегор≥¤ безроб≥тт¤, на¤вн≥сть страхуванн¤, його тривал≥сть, терм≥н, с≥мейний стан безроб≥тного тощо. Ќаприклад, у раз≥, ¤кщо безроб≥т≠ний ще н≥коли не мав пост≥йноњ роботи (шукаЇ њњ вперше чи Ї тимча≠сово зайн¤тим), в≥н може розраховувати на соц≥альну допомогу в твердо визначених межах (сума чи в≥дсоток в≥д м≥н≥мальноњ зарпла≠ти). ” решт≥ випадк≥в страхов≥ виплати комб≥нуютьс¤ з соц≥альною допомогою. –озм≥ри страхових виплат дедал≥ зменшуютьс¤ залежно в≥д тривалост≥ пер≥оду безроб≥тт¤. ¬≥дбуваЇтьс¤ поступовий перех≥д до виплат соц≥альноњ допомоги, ¤ка може й не мати обмежень щодо терм≥ну, особливо коли вона Ї формою соц≥ального забезпеченн¤.

Ќе обмежуЇтьс¤ тривал≥сть допомоги з безроб≥тт¤ у Ѕельг≥њ та ƒан≥њ. ¬ ≥нших крањнах вона л≥м≥туЇтьс¤ терм≥нами безроб≥тт¤ за ка≠лендарний р≥к (≤тал≥¤ Ч 180 дн≥в,  анада Ч 38 тижн≥в, Ќорвег≥¤ Ч 40 тижн≥в, ¬елика Ѕритан≥¤ Ч 312 дн≥в за кожним випадком втрати роботи) чи тривал≥стю страхового стажу (‘ранц≥¤ Ч в≥д 3 до «ќ м≥с., Ќ≥меччина Ч в≥д 4 до 12 м≥с.). ” япон≥њ тривал≥сть виплат залежить в≥д страхового стажу та в≥ку й коливаЇтьс¤ в≥д 90 до 300 дн≥в. ” —Ўј вона становить 26 тижн≥в, але може тривати до 39 Ч за видом безро≠б≥тт¤ та 56 тижн≥в Ч у раз≥ стих≥йного лиха.

 Ћј—»‘≤ ј÷≤я –»Ќ ” «ј —“”ѕ≈Ќ≈ћ «–≤Ћќ—“≤ –»Ќ ќ¬»’ ¬≤ƒЌќ—»Ќ

–озвинений ринокЧце система товарно-грошових в≥дно≠син, ¤к≥ Ї визначальною формою зв'¤зку м≥ж суб'Їктами господарсь≠коњ д≥¤льност≥, покупц¤ми ≥ продавц¤ми, що зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ економ≥чноњ самост≥йност≥, р≥вноправност≥ та конкуренц≥њ товарови≠робник≥в ≥ споживача. ÷≥на на такому ринку формуЇтьс¤ п≥д впливом закону вартост≥, попиту ≥ пропозиц≥њ, граничноњ корисност≥. ¬она Ї головним регул¤тором економ≥чного житт¤. ѕор¤д з цим держава виступаЇ замовником значноњ к≥лькост≥ товар≥в ≥ послуг, зд≥йснюЇ ' контроль за де¤кими ц≥нами, встановлюЇ м≥н≥мальну зароб≥тну пла≠ту, а отже, Ї регул¤тором ринкових в≥дносин. ’арактерними рисами розвиненого ринку Ї на¤вн≥сть р≥зноман≥тних б≥рж, банк≥в, страхо≠вих компан≥й, аудиторських ≥ брокерських ф≥рм та ≥нших ≥нституц≥й ринковоњ ≥нфраструктури; в≥дпрацьован≥сть ≥ узгоджен≥сть законодав-\ них акт≥в, нормативних документ≥в щодо господарського житт¤, його суб'Їкт≥в, њхн≥х прав, обов'¤зк≥в ≥ в≥дпов≥дальност≥; ст≥йкоњ позитив≠ноњ психолог≥чноњ налаштованост≥ населенн¤ щодо ринку.

–инок, що формуЇтьс¤, перебуваЇ у стад≥њ становленн¤ ≥ тому, при≠родно, не може бути розвиненим, зр≥лим. ƒл¤ нього характерн≥ на¤в≠н≥сть елемент≥в неринкових в≥дносин (натуральний обм≥н, або бартер, надм≥рне втручанн¤ держави у господарське житт¤), нев≥дпрацьо-ван≥сть законодавчих документ≥в, антиринкова психолог≥¤ багатьох верств населенн¤. ¬ар≥ант≥в такого формуванн¤ може бути два. ѕер≠ший Ч коли в≥дбуваЇтьс¤ перех≥д в≥д натурального до товарного госпо≠дарства. ÷е класичний тип формуванн¤ ринковоњ економ≥ки, ¤кий по≠в'¤заний з переходом сусп≥льства в≥д аграрноњ до ≥ндустр≥альноњ ери. ƒругий Ч пов'¤заний з≥ зм≥ною посл≥довност≥ економ≥чних перетво≠рень, тобто маЇ ≥нверс≥йний характер. ќстанн≥й ¤вл¤Ї собою формуван≠н¤ ринковоњ системи в умовах ≥ндустр≥ального сусп≥льства, що склало≠с¤. ÷е характерно дл¤ вс≥х постсоц≥ал≥стичних крањн, в тому числ≥ дл¤ ”крањни, де тривалий час пануючою була директивно-планова форма зв'¤зку, ¤ка поЇднувала елементи ринкових ≥ неринкових в≥дносин. –инкове трансформуванн¤ у зв'¤зку з цим передбачаЇ зам≥ну планово-директивних зв'¤зк≥в на ринков≥, подоланн¤ державного монопол≥зму ≥ формуванн¤ конкурентного середовища з в≥льним ц≥ноутворенн¤м.

–инок з р≥зним ступенем обмеженн¤ конкуренц≥њ (монополь≠ний, ол≥гопольний). ћонопольним називають ринок, на ¤кому до≠м≥нуЇ один постачальник або продавець. √оловною ознакою ол≥го-пол≥њ Ї ситуац≥¤, коли на ринку товар≥в чи послуг пануЇ мала к≥льк≥сть господарських суб'Їкт≥в.

 Ћј—»‘≤ ј÷≤я –»Ќ ” ¬≤ƒѕќ¬≤ƒЌќ ƒќ „»ЌЌќ√ќ «ј ќЌќƒј¬—“¬ј

Ќелегальний (т≥ньовий) ринок заборонений законом. ¬≥н Ї продовженн¤м т≥ньовоњ економ≥ки, що ¤вл¤Ї собою несанкц≥оно≠вану господарську д≥¤льн≥сть. “ака економ≥ка ≥снуЇ в ус≥х крањнах незалежно в≥д соц≥ально-економ≥чного устрою.

“≥ньовий ринок маЇ таку саму структуру, що й легальний (оф≥ц≥й≠ний), тобто його елементами Ї ≥ предмети споживанн¤, ≥ засоби ви-1 робництва, ≥ кредит, ≥ робоча сила.

ћ≥жнародна практика до т≥ньовоњ економ≥ки в≥дносить два ком≠поненти:

заниженн¤ або приховуванн¤ в≥д обл≥ку доход≥в в≥д реал≥зованоњ в крањн≥ д≥¤льност≥;

доходи в≥д незаконноњ в крањн≥ д≥¤льност≥.

ѕерший компонент пов'¤заний з легальними видами д≥¤льност≥, доходи в≥д ¤коњ приховуютьс¤ з р≥зних причин. ÷е, зокрема, прихо≠вуванн¤ в≥д податкових орган≥в нерегул¤рних зароб≥тк≥в та доход≥в.

ƒругий компонент називають нелегальною, п≥дп≥льною або Ђчор≠ноюї економ≥кою: наркоб≥знес, проституц≥¤, рекет та ≥нш≥ види зло≠чинноњ д≥¤льност≥. ÷¤ д≥¤льн≥сть переважно не створюЇ новоњ про≠дукц≥њ, лише перерозпод≥л¤Ї уже створен≥ доходи.

Ђ„орнийї ринок виникаЇ внасл≥док нездорових потреб окремих людей ≥ намаганн¤ ≥нших нажитис¤ на цьому.

Ќесанкц≥онована д≥¤льн≥сть зумовлюЇ розвиток шахрайства, кра≠д≥жки, зловживанн¤ чиновник≥в владних структур ≥ виникненн¤ маф≥њ.

Ѕоротьба з т≥ньовою економ≥кою може бути усп≥шною лише при подоланн≥ товарного деф≥циту, монопольних ¤вищ у процесах виробництва, обм≥ну, розпод≥лу ≥ споживанн¤. Ќ≥¤кими адм≥н≥стра≠тивними карними методами при збереженн≥ њхньоњ економ≥чноњ бази маф≥озн≥ структури побороти не вдастьс¤.

 Ћј—»‘≤ ј÷≤я –»Ќ ” «ј јƒћ≤Ќ≤—“–ј“»¬Ќќ-“≈–»“ќ–≤јЋ№Ќќё ќ«Ќј ќё

ћ≥сцевий ринок розташований у певному м≥сц≥ (на певн≥й територ≥њ), де зд≥йснюЇтьс¤ куп≥вл¤-продаж р≥зноман≥тних товар≥в ≥ послуг. ”  иЇв≥ це Ѕессарабський, ¬олодимирський, ѕод≥льський та ≥нш≥ продовольч≥ ринки, оптов≥ ринки, ун≥вермаги, ун≥версами, р≥зно≠ман≥тн≥ магазини тощо.

Ќац≥ональний (внутр≥шн≥й) Ї ринком конкретноњ крањни, ¤кий ≥нтегруЇ у соб≥ вс≥ ринки: предмет≥в споживанн¤ ≥ послуг, засоб≥в виробництва, нерухомост≥, науково-техн≥чних розробок та ≥нформац≥њ, ф≥нансовий, валютний, ринок прац≥, м≥сцев≥ ринки, легальний ≥ не≠легальний, ринки з р≥зним ступенем обмеженн¤ конкуренц≥њ. јкти куп≥вл≥-продажу на внутр≥шньому ринку зд≥йснюютьс¤ у нац≥о≠нальн≥й валют≥.

—в≥товий ринок Ч це сукупн≥сть нац≥ональних ринк≥в, пов'¤за≠них м≥ж собою ст≥йкими товарно-грошовими в≥дносинами. ¬≥н грун≠туЇтьс¤ на м≥жнародному под≥л≥ прац≥, ¤кий спочатку характеризу≠вавс¤ обм≥ном сировинними ресурсами ≥ продуктами с≥льськогоспо≠дарського виробництва. “епер на св≥товому ринку широко представ≠лена готова продукц≥¤ у вигл¤д≥ р≥зноман≥тноњ техн≥ки, од¤гу, про≠дукт≥в харчуванн¤, а також кап≥талу, робочоњ сили, валюти, ц≥нних папер≥в, ≥нтелектуальноњ власност≥, послуг тощо.

як бачимо, перел≥чен≥ ринки, збер≥гаючи загальн≥ риси, в≥др≥зн¤≠ютьс¤ за об'Їктом куп≥вл≥-продажу, специф≥кою ц≥ноутворенн¤, фор≠муванн¤ попиту та пропозиц≥њ, способом споживанн¤ ≥ в≥дтворенн¤.  ожний ринок маЇ своЇ м≥сце реал≥зац≥њ (товарна, фондова, валютна б≥ржа, б≥ржа прац≥). ќднак при цьому вс≥ вони Ї елементами Їдиного ц≥лого, що й утворюЇ ≥нституц≥ю ринку.

3. ћќƒ≈Ћ≤ –»Ќ ќ¬ќѓ ≈ ќЌќћ≤ »

” розвиненому св≥т≥ склалос¤ к≥лька моделей ринкового гос≠подарюванн¤. ѕопри певн≥ в≥дм≥нност≥ ¤к м≥ж модел¤ми, так ≥ всере≠дин≥ њх можна згрупувати у три р≥зновиди Ч в≥льний, соц≥альне ор≥Їнтований ≥ державно керований ринок (рис. 20).

–ис. 3. ћодел≥ ринковоњ економ≥ки

«азначен≥ модел≥ ринковоњ економ≥ки мають сп≥льн≥ та специф≥чн≥ риси.

ƒо сп≥льних рис належать:

Х на¤вн≥сть багатоман≥тних форм власност≥ Ч приватноњ, колек≠тивноњ, державноњ;

Х конкуренц≥¤ ≥ спри¤нн¤ њњ в≥дтворенню з боку держави.

—пециф≥чн≥ риси зумовлен≥ ≥сторичними, культурними, рел≥г≥й≠ними, пол≥тичними чинниками т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни ≥ знаход¤ть ви¤в у рол≥ ур¤ду в економ≥ц≥, орган≥зац≥њ ф≥нансових ринк≥в ≥ ефектив≠ност≥ вир≥шенн¤ соц≥альних проблем.

” —Ўј, наприклад, в економ≥чному житт≥ сусп≥льства ур¤дов≥ в≥дведено обмежену роль. ÷е зумовлено ≥стор≥Їю виникненн¤ ц≥Їњ крањни, розмањтт¤м культурних, рел≥г≥йних та ≥нших традиц≥й народ≥в, що њх засел¤ли. ѕершими Ївропейськими поселенц¤ми були люди,

¤к≥ намагалис¤ сховатис¤ в≥д закону, рел≥г≥йних пересл≥дувань ≥ ут≠вердити себе ¤к особист≥сть. Ќа цьому ≥деолог≥чному грунт≥ й фор≠мувались ринков≥ засади в —Ўј.

Ѕ≥льша частина зах≥дноЇвропейських крањн жила в умовах феодаль≠ноњ системи, за законами, побудованими на принципах монарх≥зму, що й визначало роль держави в економ≥чному ≥ соц≥альному житт≥.

—пециф≥ка ¤понськоњ модел≥ економ≥ки Ї результатом повноњ ≥зо≠льованост≥ крањни в≥д зовн≥шнього св≥ту (з 1603 по 1854 pp.), особли≠востей феодальноњ системи та в≥кових традиц≥й конфуц≥анства. —аме ц≥ та ≥нш≥ ≥сторичн≥, природно-кл≥матичн≥, культурн≥ чинники спри≠¤ли тому, що япон≥¤ Ї менш ≥ндив≥дуал≥зованим сусп≥льством, н≥ж ≥нш≥ розвинен≥ крањни.

—пециф≥ка ≥сторичних традиц≥й ≥ пол≥тичноњ ф≥лософ≥њ —Ўј, Ївропейських держав ≥ япон≥њ в≥дбиваЇтьс¤ й на орган≥зац≥њ еконо≠м≥чного житт¤ цих крањн. ќдна з найголовн≥ших в≥дм≥нностей пол¤≠гаЇ у розм≥рах видатк≥в центрального ур¤ду за 1993 p., в≥дсотки ¬¬ѕ:

 рањна

‘ранц≥¤

Ќ≥меччина

≤тал≥¤

¬елика Ѕритан≥¤

япон≥¤

—Ўј

¬идатки

45,5

33,6

53,4

43,4

15,8

23,8

Ќазва: ≈коном≥чний ринок
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2511 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->
Page generation 0.517 seconds
Хостинг от uCoz