≈коном≥чна теор≥¤ > ≈коном≥чн≥ аспекти взаЇмод≥њ сусп≥льства ≥ природи

≈коном≥чн≥ аспекти взаЇмод≥њ сусп≥льства ≥ природи

≈коном≥чна ефект≥вн≥сть новоњ технолог≥њ, процесу, устаткуванн¤ визначалас¤ тим, наск≥льки сумарн≥ витрати на додатково вироблену продукц≥ю (¬ƒ) менше витрат на таку продукц≥ю, вироблену ≥ншими засобами (¬≤). „им б≥льше р≥зниц¤ (¬≤ - ¬ƒ) >0, тим ефективн≥шимивважалис¤ обран≥ технолог≥њ, процеси, засоби.

яскравим прикладом зловживанн¤ економ≥чним принципом природокористуванн¤ може служити наша крањна. ¬ умовах плануванн¤ в колишньому —–—– централ≥зованоњ командно - адм≥н≥стративноњ системи економ≥ка ”крањни дес¤тир≥ччами формувалась без урахуванн¤ об`Їктивних потреб та ≥нтерес≥в њњ народу, оц≥нки еколог≥чних можливостей окремих рег≥он≥в. ѕанував принцип м≥н≥мум витрат, макс≥мум прибутку. ‘≥нансуванн¤ природоохоронних заход≥в зд≥йснювалось по залишковому принципу. ¬ результат≥ склалась одна з еколог≥чно Ђнайбрудн≥шихї економ≥к - перенасиченн¤ х≥м≥чними, металург≥йними, г≥рнорудними виробництвами ≥з застар≥лими технолог≥¤ми. ¬ процес≥ сусп≥льного виробництва щор≥чно залучаЇтьс¤ приблизно 1,5 млрд. тон природн≥х речовин. ¬ розрахунку на душу населенн¤ це складаЇ 30 т. “ак≥ велик≥ обс¤ги первинного ресурсовикористанн¤ зумовлен≥ екстенсивним характером експлуатац≥њ природноресурсного потенц≥алу. ќбс¤г накопичених в≥дход≥в добувноњ, енергетичноњ, металург≥йноњ та ≥нших галузей промисловост≥ дос¤гаЇ 15 млрд. т. ≥ продовжуЇ щор≥чно зб≥льшуватись б≥льш ¤к на м≥л`¤рд тон. ¬иснажуютьс¤ нев≥дновлюван≥ м≥неральносировинн≥ ресурси, ≥нтенсивно забруднюютьс¤ грунти ≥ водойми, все б≥льшою к≥льк≥стю шк≥дливих х≥м≥чних речовин насичуЇтьс¤ пов≥тр¤ний басейн. Ќадм≥рне нарощуван≠н¤ галузей з високою питомою вагою водоспоживанн¤ привело до того, що вс≥ доступн≥ водн≥ ресурси опинилис¤ на меж≥ вичерпанн¤.

≤нтенсиф≥кац≥¤ землеробства, зб≥льшенн¤ техно≠ген≠≠ного навантаженн¤ на земельн≥ ресурси, безконтрольне застосуванн¤ засоб≥в х≥м≥зац≥њ в умовах низькоњ технолог≥чноњ культури призводить до прискореноњ деградац≥њ грунт≥в, њх родючост≥.

Ќа територ≥њ ”крањни практично не залишилось водоносних п≥дземних горизонт≥в питного призначенн¤, де б не були ви¤влен≥ пестециди, н≥трати.

¬едучим принципом природокористуванн¤ стаЇ еколого - економ≥чний принцип, ¤кий передбачаЇ отриманн¤ максимального прибутку при м≥н≥мальних витратах ≥ м≥н≥мальних порушенн¤х природного середовища.

ѕри еколого - економ≥чному п≥дход≥ головною умовою розрахунк≥в Ї включенн¤ показника збитку, запод≥¤ного забрудненн¤ навколишнього середовища DW. “епер нер≥вн≥сть прийме вигл¤д (¬≤ + DW - ¬ƒ) > 0. ¬ цьому випадку дуже дорога малов≥дк≥дна технолог≥¤ може стати виг≥дн≥шою технолог≥њ, що забруднюЇ природу.

¬исока ¤к≥сть навколишнього середовища визначаЇ стан добробуту сусп≥льства, ¤к ≥ матер≥альн≥ блага, отриман≥ шл¤хом виробництва. ѕо шкал≥ ц≥нностей природн≥ блага по в≥дношенню до матер≥альних виход¤ть на перший план. “ому сусп≥льство повинне миритис¤ ≥з законом≥рним п≥двищенн¤м вартост≥ промисловоњ продукц≥њ, зумовленоњ високими платежами за природн≥ ресурси.  омпенсац≥Їю за це маЇ стати п≥двищенн¤ ¤кост≥ пов≥тр¤, води, грунту та ≥нших компонент≥в соц≥оекосистеми.

¬ геоекосистемах ≥з антропогеним навантаженн¤м, близьким до граничного, ввод¤ть коеф≥ц≥енти геоеколог≥чноњ небезпеки, ¤кими регулюютьс¤ в залежност≥ в≥д показника антропогенн≥ впливи на довк≥лл¤. «б≥льшенн¤ коеф≥ц≥Їнта захищаЇ геоекосистему в≥д остаточного руйнуванн¤. ¬вод¤ть коеф≥ц≥енти ≥ дл¤ захисту геоекосистем, ¤к≥ мають рекреац≥йне значенн¤ чи ц≥нн≥ в науковому в≥дношенн≥.

1

Ќазва: ≈коном≥чн≥ аспекти взаЇмод≥њ сусп≥льства ≥ природи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (410 прочитано)