≈коном≥чна теор≥¤ > ≈фективн≥сть м≥жнародного сп≥вроб≥тництка. ”кр. банк≥вська система

ƒо розр¤ду субТЇктивних чинник≥в, сл≥д зарахувати вузьк≥сть асортименту пропонованих послуг, на¤вн≥сть проблемних кредит≥в, в≥дсутн≥сть кредитних ≥стор≥й, проблеми, повТ¤зан≥ з л≥кв≥дн≥стю застав.

 омерц≥йн≥ банки здеб≥льшого так ≥ не повернулис¤ обличч¤м до реального сектора економ≥ки ”крањни, що значною м≥рою зумовлено ¤к њхньою неготовн≥стю надавати велик≥ й довгостроков≥ кредити, так ≥ нест≥йк≥стю функц≥онуванн¤ виробничих п≥дприЇмств, в≥дсутн≥стю реальних структурних перетворень у в≥тчизн¤н≥й економ≥ц≥, а отже Ч високими кредитними ризиками.

—постер≥гаЇтьс¤ значна концентрац≥¤ кредитних ризик≥в в обмеженого кола позичальник≥в. Ќедосконалою залишаЇтьс¤ ≥ структура кредит≥в, наданих субТЇктам господарськоњ д≥¤льност≥. ” результат≥ кошти йдуть переважно не на ≥нвестиц≥йн≥ потреби госпсубТЇкт≥в, а на поточне споживанн¤. «в≥дси й невисокий економ≥чний ефект в≥д такоњ кредитноњ пол≥тики. ƒуже незначною в загальн≥й кредитн≥й мас≥ украњнських комерц≥йних банк≥в (усього 7%) залишаЇтьс¤ частка кредит≥в ф≥зичним особам.

Ѕанк≥вська система дос≥ практично не маЇ необх≥дних технолог≥й ≥ досв≥ду ефективного проектного ф≥нансуванн¤ або ≥нвестиц≥йного посередництва. –≥зн≥ г≥лки влади час в≥д часу намагаютьс¤ спростити доступ до банк≥вськоњ таЇмниц≥.

Ѕанки гостро в≥дчувають недосконал≥сть, а в окремих випадках Ч в≥дсутн≥сть належноњ нормативно-правовоњ бази. ѕершочерговим практичним кроком мало б стати прийн¤тт¤ нових редакц≥й закон≥в Ђѕро банки та банк≥вську д≥¤льн≥стьї, Ђѕро кредитї. “епр≥шн¤ законодавча база, що стосуЇтьс¤ банк≥вськоњ сфери, маЇ б≥льше ф≥скальний, н≥ж стимулюючий характер. ¬она не спонукаЇ банки до розширенн¤ своЇњ д≥¤льност≥, вбиваЇ в корен≥ вс≥ нов≥ починанн¤ та ≥дењ. “ому важливо звернути увагу насамперед на потреби банк≥в, на те, ¤к ефективно забезпечити њхню д≥¤льн≥сть, щоб могло добре працювати господарство ≥ виробництво. јдже банки - Ђкровоносн≥ судиниї економ≥чного орган≥зму. ∆иттЇздатн≥сть ≥ процв≥танн¤ економ≥ки не може бути без добре налагодженоњ банк≥вськоњ системи.

«адл¤ справедливост≥ сл≥д визнати, що ЌЅ” останн≥м часом актив≥зував д≥¤льн≥сть з реформуванн¤ банк≥вськоњ системи. ” цьому план≥ заслуговують на увагу так≥ новац≥њ у сфер≥ кредитуванн¤, ¤к дозв≥л банкам кредитувати ф≥зичних ос≥б в ≥ноземн≥й валют≥; скасуванн¤ вимог про наданн¤ споживчого кредиту п≥сл¤ розгл¤ду кредитним ком≥тетом банк≥в ≥ про ц≥льове використанн¤ такого кредиту.

2. ≈коном≥чна ≥ соц≥альна ефективн≥сть м≥жнародного сп≥вроб≥тництва.

” сучасних умовах економ≥чна замкнут≥сть нац≥ональних господарств не лише нерац≥ональна, бо позбавл¤Ї економ≥ку в≥дособленоњ крањни переваг, що випливають з м≥жнародного под≥лу прац≥, спец≥ал≥зац≥њ та кооперац≥њ, а й практично не можлива. “енденц≥¤ дедал≥ б≥льшоњ взаЇмозалежност≥ нац≥ональних економ≥к, п≥двищенн¤ рол≥ зовн≥шн≥х фактор≥в у процес≥ в≥дтворенн¤ в т≥й чи ≥нш≥й крањн≥ стала загальною.

¬иробл¤ти вс≥ види товар≥в, так само ¤к ≥ створювати ≥ удосконалювати вс≥ типи чинник≥в виробництва, у сучасному св≥т≥ не п≥д силу жодн≥й, нав≥ть найбагатш≥й, крањн≥. ћ≥жнародна економ≥ка Ї тим механ≥змом, ¤кий може забезпечити дос¤гненн¤ цих ц≥лей на користь вс≥х крањн.

¬ даний час жодна держава в св≥т≥ не може усп≥шно розвиватис¤ без м≥жнародноњ сп≥впрац≥ ≥ ≥нтеграц≥њ в св≥тову економ≥ку. ѕричому простежуЇтьс¤ пр¤ма пропорц≥йна залежн≥сть м≥ж ступенем ≥нтеграц≥њ в св≥тове господарство ≥ р≥внем розвитку внутр≥шньоњ економ≥ки. як правило, чим б≥льш ≥нтегрована крањна в св≥товий економ≥чний прост≥р, тим вищий р≥вень розвитку њњ внутр≥шньоњ економ≥ки, ≥ навпаки.

” св≥товому господарств≥ зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки Ї важливим екзогенним чинником, ¤кий робить значний вплив на динам≥ку ≥ ст≥йк≥сть розвитку нац≥ональноњ економ≥ки, формуванн¤ њњ структури, ефективн≥сть функц≥онуванн¤.

ƒл¤ багатьох крањн св≥ту динам≥чний розвиток зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в став катал≥затором внутр≥шнього економ≥чного зростанн¤. «окрема, дл¤ нових ≥ндустр≥альних крањн зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки стали основним структуроутворюючим чинником у процес≥ формуванн¤ в них динам≥чноњ модел≥ ст≥йкого економ≥чного розвитку.

¬ажливими елементами системи господарських в≥дносин м≥ж р≥зними крањнами Ї м≥жнародне науково-техн≥чне ≥ виробниче сп≥вроб≥тництво, вив≥з кап≥талу ≥ м≥жнародний кредит, св≥това торг≥вл¤, м≥грац≥¤ робочоњ сили, м≥жнародн≥ валютн≥ в≥дносини. ќсобливу роль виконують зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки в глобальних ≥нтеграц≥йних процесах. ƒл¤ сучасного етапу розвитку св≥тових господарських зв'¤зк≥в характерн≥ динам≥зм, л≥берал≥зац≥¤, диверсиф≥кац≥¤ форм ≥ вид≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

ќдн≥Їю з важливих тенденц≥й в розвитку св≥тових господарських зв'¤зк≥в Ї диверсиф≥кац≥¤ форм сп≥впрац≥.  р≥м традиц≥йних форм зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в Ч зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ≥ ≥нвестиц≥йноњ сп≥впрац≥ Ч останн≥ми роками активно розвиваютьс¤ науково-техн≥чна сп≥впрац¤, промислова кооперац≥¤, валютно-ф≥нансове, военно-техничес≠кое сп≥впрац¤, туризм ≥ ≥н.

ќтже, роль м≥жнародного сп≥вроб≥тництва ≥ ≥нтеграц≥њ у ринкову економ≥ку, ¤ку безперечно можна називати св≥товою, було б дуже важко переоц≥нити. « ц≥Їњ точки зору потр≥бне не просто сп≥вроб≥тництво, а Ї нагально необх≥дною ≥нтеграц≥¤ у св≥тову економ≥ку. јле потр≥бно враховувати не т≥льки те, що можна отримати. —п≥вроб≥тництво маЇ на уваз≥ не т≥льки УбратиФ. ѕитанн¤, наск≥льки ”крањна може бути у сп≥вроб≥тництв≥ та й у св≥товому господарств≥ бути р≥вноправним партнером. “ому насьогодн≥ масштаби участ≥ ”крањни у св≥товому кооперативному сп≥вроб≥тництв≥ досить незначн≥. —еред ≥нших причин, що справд≥ в де¤к≥й м≥р≥ мали м≥сце, називаЇтьс¤ в≥дсутн≥сть глибокоњ зац≥кавленост≥ зах≥дних п≥дприЇмств щодо ”крањни. ¬≥дсутн≥сть ц≥Їњ зац≥кавленост≥ ц≥лком виправдана саме з економ≥чноњ точки зору.  онкурентоспроможн≥сть товару (послуги) на св≥товому ринку визначаЇтьс¤ р≥внем витрат на виробництво. —аме ц≥ витрати по ус≥м пунктам в ”крањн≥ б≥льше св≥тових Ц матер≥альн≥ витрати, кап≥тальн≥ вкладенн¤, податки ≥ т.д. ™ думка, що наша робоча сила дешева. Ќасправд≥ н≥хто не зможе працювати за зарплатню, наприклад, китайськоњ швачки.

–озвиток м≥жнародного науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва ”крањни.  отрий може дати позитивн¤ соц≥альн≥ ≥ економ≥чн≥ результати, можливий у таких формах:

запозиченн¤ досв≥ду та знань а також п≥дготовка й п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ нац≥ональних кадр≥в за кордоном;

взаЇмод≥¤ у створенн≥, розширенн≥ та забезпеченн≥ нормальноњ д≥¤льност≥ навчальних заклад≥в, науково-досл≥дних та консультативних центр≥в, у тому числ≥ сп≥льних;

сп≥вроб≥тництво у галуз≥ науки й техн≥ки при буд≥вництв≥, модерн≥зац≥њ та експлуатац≥њ п≥дприЇмств та ≥нших обТЇкт≥в виробничого призначенн¤ та соц≥альноњ ≥нфрастуктури;

обм≥н технолог≥¤ми, л≥ценз≥¤ми, конструкторськими ≥ проектними матер≥алами, спри¤нн¤ њх використанню;

сп≥вроб≥тництво у збиранн≥, обробц≥ та використанн≥ науково-техн≥чноњ й економ≥чноњ ≥нформац≥њ.

« одного боку, характер ≥ р≥вень розвитку внутр≥шньодержавноњ спец≥ал≥зац≥њ безпосередньо впливають на визначенн¤ м≥жнародного проф≥лю економ≥ки крањни, обумовлюють ступ≥нь њњ участ≥ у спец≥ал≥зац≥њ виробництва у св≥товому масштаб≥. ÷е стосуЇтьс¤ крањн, що виробл¤ють не т≥льки сировинн≥ матер≥али, а й сучасну складну у техн≥чному в≥дношенн≥ продукц≥ю.

« ≥ншого боку, входженн¤ у систему т≥сних св≥тогосподарськиз звТ¤зк≥в суттЇво модиф≥куЇ в крањн≥ процес в≥дтворенн¤, зб≥льшуЇ загальний обс¤г виробництва ≥ його ресурсний потенц≥ал, надаЇ можливост≥ прилучитис¤ до останн≥х надбань св≥товоњ науки й техн≥ки.

ѕерел≥к використаноњ л≥тератури:

1. «акон ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ.

2.  овальчук “.“.,  оваль ћ.ћ. УЋ≥кв≥дн≥сть комерц≥йного банку.Ф  ињв: «нанн¤, 1996.

3.  иреев ј.ѕ. Ућеждународна¤ экономика.Ф ”чебное пособие ћосква, 1997

4. Ќ≥коленко ё.¬. Уќснови економ≥чноњ теор≥њФ,  ињв: Ћиб≥дь, 1998

1	2

Ќазва: ≈фективн≥сть м≥жнародного сп≥вроб≥тництка. ”кр. банк≥вська система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1174 прочитано)