≈коном≥чна теор≥¤ >  онкуренц≥¤ ≥ ринок

 онкуренц≥¤ ≥ ринок

«добувши державну незалежн≥сть, ”крањна розвТ¤зуЇ важлив≥ завданн¤ - формуванн¤ культурного, пол≥тичного, наукового житт¤. јле надзвичайно важливе завданн¤ Ї створенн¤ економ≥ки, спроможноњ забезпечити г≥дне житт¤ народов≥. “ому ”крањна зд≥йснюЇ перех≥д до ринковоњ економ≥ки. ¬ процес≥ цього переходу в≥дбуваютьс¤ глибок≥ зм≥ни в р≥зних сферах економ≥чного житт¤. ќдн≥Їю з найвагом≥ших зм≥н Ї те, що конкуренц≥ю в роки незалежност≥ почали розгл¤дати, ¤к важливий ≥нструмент м≥кроеконом≥чного анал≥зу.

 онкуренц≥¤ - це боротьба м≥ж приватними товаровиробниками за виг≥дн≥ш≥ умови виробництва ≥ збуту товар≥в; за кап≥тал≥зму - боротьба м≥ж кап≥тал≥стами за одержанн¤ найвищого прибутку.  онкуренц≥¤ повТ¤зана з анарх≥Їю виробництва ≥ Ї характерною дл¤ вс≥х ступен≥в розвитку кап≥тал≥зму. ¬ епоху домонопол≥стичного кап≥тал≥зму панувала в≥льна конкуренц≥¤ роздр≥бнених ≥ пор≥вн¤но невеликих п≥дприЇмств. « переходу кап≥тал≥зму в стад≥ю ≥мпер≥ал≥зму в≥льна конкуренц≥¤ зм≥нюЇтьс¤ пануванн¤м монопол≥й, що не усуваЇ конкуренц≥њ, а загострюЇ њњ. «апекла конкурентна боротьба м≥ж монопол≥стичними обТЇднанн¤ми та середин≥ њх, м≥ж монопол≥¤ми ≥ монопол≥стичними п≥дприЇмствами, а також м≥ж державами за ринки збуту та джерела сировини, за сфери прикладанн¤ кап≥талу.

¬ рад¤нському —оюз≥ не прид≥л¤ли належноњ уваги конкуренц≥њ, бо вона була зайвою. ≤снував один власник - держава, в≥д ≥мен≥ ¤коњ виступала  ѕ”. ўоб утворити ¤кийсь розвиток спробували зам≥нити конкуренц≥ю на соц≥ал≥стичн≥ змаганн¤. —уть ¤кого пол¤гаЇ в широкому розгортанн≥ творчоњ активност≥ та ≥н≥ц≥ативи труд≥вник≥в; одна з руш≥йних сил зростанн¤ продуктивноњ прац≥. ѕереможц≥ цих змагань були винагородженн≥.

—ьогодн≥ ситуац≥¤ Ї зовс≥м ≥ншою ≥ конкуренц≥ю розгл¤дають, ¤к принцип ринковоњ економ≥ки; ¤к ≥деал ринковоњ структури. “еор≥¤ конкуренц≥њ пос≥даЇ особливе м≥сце в м≥кроеконом≥чному анал≥з≥.

ѕовн≥ше досконала конкуренц≥¤ розгл¤даЇтьс¤ у публ≥кац≥¤х зах≥дних економ≥ст≥в. ƒо найв≥дом≥ших спец≥ал≥ст≥в з даноњ проблематики можна в≥днести: —емюелсона ѕ. ј., ƒолана ™, ћакконнелла  ., Ѕрю —.,  отлера ‘., ѕ≥ндайка –., ‘≥шера —.

“ерм≥н Уконкуренц≥¤Ф з лат. concurrentia означаЇ - змаганн¤, суперництво.[1] ≤снуЇ безл≥ч визначень конкуренц≥њ, де¤к≥ з них:

 онкуренц≥¤ - це в≥йна вс≥х проти вс≥х (‘р≥др≥х ≈нгельс).

 онкуренц≥¤ - це боротьба м≥ж кап≥талом за отриманн¤ максимального прибутку.

 онкуренц≥¤ - боротьба м≥ж ф≥рмами за один ≥ той же сегмент ринку.

 онкуренц≥¤ - суперництво м≥ж окремими особами, зац≥кавленими в дос¤гненн≥ певноњ мети кожний дл¤ себе.

 онкуренц≥¤ - суперництво в ¤кий-небуть галуз≥, боротьба за дос¤гненн¤ кращих насл≥дк≥в.

ћожна зробити посп≥шний висновок, що конкуренц≥¤ - це зло, але це не так. «а јдамом —м≥том, конкуренц≥¤ - втихомирюЇ егоњзм ≥ регулюЇ ц≥ни, к≥льк≥сть.[2]

 онкуренц≥¤ маЇ своњ позитиви ≥ негативи. ƒо плюс≥в можна в≥днести те, що конкуренц≥¤ - Ї двигуном економ≥чного прогресу, Ї знар¤дд¤м ≥нновац≥йного прогресу, знижуЇ витрати на одиницю продукц≥њ, п≥дбираЇ життЇздатн≥ ф≥рми. ƒо м≥нус≥в можна в≥днести те, що конкуренц≥¤ - призводить до економ≥чних криз виробництва, розоренн¤ ≥ безроб≥тт¤, призводить до хижацького використанн¤ ресурс≥в, ≥нколи переростаЇ у недобросов≥сну конкуренц≥ю.

≈коном≥сти вид≥л¤ють чотири основн≥ ситуац≥њ на ринку:

1) досконала конкуренц≥¤,

2) досконала монопол≥¤,

3) монопол≥стична конкуренц≥¤,

4) ол≥гопол≥¤.

ѕ≥д досконалою (чистою) конкуренц≥Їю розум≥ють терм≥н, ¤кий в≥дпов≥даЇ ринку, на ¤кому жодна з ф≥рм, чи жоден ≥з споживач≥в не Ї достатньо могутн≥ми, щоб вплинути на ринкову ц≥ну. –езультатом науковоњ абстракц≥њ Ї пон¤тт¤ досконалоњ конкуренц≥њ. ƒл¤ нашого анал≥зу цей метод Ї дуже важливим.

“аким чином, конкуренц≥¤ маЇ р¤д визначень, переваг ≥ недол≥к≥в, ≥ одним ≥з вид≥в конкуренц≥њ економ≥сти вид≥л¤ють досконалу конкуренц≥ю.

 онкуренц≥¤ називаЇтьс¤ досконалою (чистою), ¤кщо:

≤снуЇ дуже велика к≥льк≥сть ринкових агент≥в.

ќсновною рисою досконалоњ конкуренц≥њ ¤вл¤Їтьс¤ на¤вн≥сть великоњ к≥лькост≥ незалежно д≥ючих продавц≥, що звичайно пропонують свою продукц≥ю на високоорган≥зованому ринку, або ≥снуЇ така значна к≥льк≥сть продавц≥в ≥ покупц≥в, що жоден з них не може ≥стотно вплинути на ц≥ну, тобто стати монопол≥стом. ѕрикладом Ї ринки с≥льськогосподарських товар≥в, фондова б≥ржа ≥ ринок ≥ноземних валют.

2.—тандартизована продукц≥¤.

 онкурентн≥ ф≥рми виробл¤ють однор≥дну продукц≥ю, споживачев≥ байдуже у ¤кого продавц¤ купувати продукц≥ю. Ќа конкурентному ринку продукти ф≥рм Ѕ, ¬, √, ƒ ≥ так дал≥ розгл¤даютьс¤ покупцем, ¤к точн≥ аналоги продукту ф≥рми ј. ¬ результат≥ стандартизац≥њ в≥дсутн¤ основа дл¤ нец≥новоњ конкуренц≥њ на основ≥ розб≥жностей в ¤кост≥ продукц≥њ, реклам≥ або стимулюванн≥ збуту.

3. ∆одного контролю над ц≥ною.

÷¤ характеристика випливаЇ ≥з двох попередн≥х. ¬ умовах досконалоњ конкуренц≥њ кожна ф≥рма виробл¤Ї наст≥льки невелику частину в≥д загального обТЇму продукц≥њ, що зб≥льшенн¤ чи зменшенн¤ випуску не буде давати в≥дчутного впливу на загальну пропозиц≥ю, або, в≥дпов≥дно, ц≥ну продукту. “обто, окремий конкурентний виробник згоджуЇтьс¤ з ц≥ною.  онкурентна ф≥рма не може встановлювати ринкову ц≥ну, але може т≥льки пристосуватис¤ до нењ. ≤накше кажучи, окремий конкуруючий виробник знаходитьс¤ у влад≥ ринку; ц≥на продукту Ї дана величина, на ¤ку виробник не впливаЇ. ‘≥рма може одержати туж саму ц≥ну за одиницю продукц≥њ, ¤к при б≥льшому, так ≥ при меншому обТЇм≥ виробництва. ¬становлювати б≥льш високу ц≥ну, н≥ж ≥снуюча ринкова, було б марно. ѕродавц≥ на цих ринках не витрачають багато часу на розробку стратег≥њ маркетингу, до тих п≥р, поки ринок залишаЇтьс¤ ринком досконалоњ конкуренц≥њ, роль маркетингових досл≥джень, д≥¤льност≥ по розробц≥ товар≥в, пол≥тика ц≥н, реклами, стимулюванн¤ збуту ≥ ≥нших заход≥в м≥н≥мальна.[3]

4. ¬≥льне входженн¤ в галузь ≥ вих≥д з нењ.

Ќов≥ ф≥рми можуть в≥льно входити, а ≥снуюч≥ - в≥льно покидати досконало конкурентн≥ галуз≥. «окрема, не ≥снуЇ н≥¤ких серйозних перешкод: законодавчих, технолог≥чних, ф≥нансових ≥ ≥нших, ¤к≥ могли б пом≥шати виникненню нових ф≥рм ≥ збуту њхньоњ продукц≥њ на конкурентних ринках.

5. Ќа¤вн≥сть ≥ доступн≥сть ринковоњ ≥нформац≥њ.

«а досконалоњ конкуренц≥њ необх≥дно, щоб споживач≥ ф≥рми - виробника ≥ власники ресурс≥в мали повне у¤вленн¤ про в≥дпов≥дн≥ економ≥чн≥ ≥ технолог≥чн≥ умови. —поживач≥ повинн≥ мати всю ц≥нову ≥нформац≥ю. ‘≥рми виробники також повинн≥ мати доступ до будь-¤коњ ц≥новоњ чи технолог≥чноњ ≥нформац≥њ. ¬ласники ресурс≥в повинн≥ знати все про можливост≥ своњх ресурс≥в. ¬с≥ мають р≥вну можлив≥сть брати участь в процес≥ куп≥вл≥-продажу, виробництва ≥ збуту.

6. ¬исока моб≥льн≥сть ресурс≥в.

ƒосконала конкуренц≥¤ вимагаЇ того, щоб вс≥ ресурси були повн≥стю моб≥льними. ≤ншими словами, кожна ресурсна одиниц¤ може входити в ринок чи виходити з нього, переключаючись з одного способу використанн¤ на ≥нший ≥ робити це достатньо швидко. ÷е означаЇ, що:

- трудов≥ ресурси можуть перем≥щуватис¤ з рег≥ону в рег≥он, з одного виду д≥¤льност≥ в ≥нший;

- сировинн≥ джерела не Ї монопол≥зован≥.

7. –ац≥ональна повед≥нка ринкових обТЇкт≥в.

÷е означаЇ, що виробники ≥ споживач≥ у своњй повед≥нц≥ керуютьс¤ ≥нтересами максимальноњ вигоди.

ќтже, досконала конкуренц≥¤ маЇ своњ особливост≥ (риси чи ознаки), що даЇ можлив≥сть вважати њњ важливим ≥нструментом м≥кроеконом≥чного анал≥зу.

ќсоблив≥сть досконалоњ конкуренц≥њ пол¤гаЇ в тому, що окрема конкурентна ф≥рма не може в≥дчутно вплинути на ринкову ц≥ну, встановити ц≥ну вище, н≥ж ринкова, оск≥льки на ринку ≥снуЇ дуже велика к≥льк≥сть ≥нших продавц≥в-конкурент≥в ≥ покупц≥ можуть придбати необх≥дну к≥льк≥сть ц≥Їњ продукц≥њ у ≥нших продавц≥в за ринковою ц≥ною. ќтже, виробник не маЇ можливост≥ впливати на ц≥ну ≥ обмежений у використанн≥ ц≥нових метод≥в конкуренц≥њ.

–инкова ц≥на формуЇтьс¤ на ринку п≥д впливом попиту ≥ пропозиц≥њ. ѕри цьому потреби у контрол≥ за ц≥нами з боку держави, в умовах чистоњ конкуренц≥њ п≥дприЇмство повинно уважно вивчити попит споживач≥в, можлив≥ його коливанн¤. ¬ажливою проблемою Ї пристосуванн¤ виробника до ц≥н. ¬ умовах досконалоњ конкуренц≥њ виробник добре знаЇ, що ц≥на не залежить в≥д обс¤гу його виробництва; пропонувати б≥льш високу ц≥ну марно, зменшити ц≥ну - означаЇ зменшити прибуток. ќднак виробник знаЇ, що однакова ринкова ц≥на не зумовлюЇ однакову норму прибутку. ѕристосуванн¤ до ц≥ни означаЇ дос¤гненн¤ таких витрат виробництва, ¤к≥ б забезпечували норму прибутку не нижче, н≥ж у конкурент≥в. ÷е примушуЇ виробник≥в вишукувати перспективн≥ шл¤хи розвитку ц≥Їњ галуз≥ виробництва.

«`¤суЇмо виробничу ≥ ц≥нову повед≥нку ф≥рми в короткостроковому пер≥од≥ часу. ” короткостроковому пер≥од≥ конкурентна ф≥рма маЇ незм≥нн≥ виробнич≥ потужност≥ ≥ максим≥зуЇ своњ прибутки або м≥н≥м≥зуЇ збитки. “обто, ≥снуЇ два п≥дходи до визначенн¤ р≥вн¤ виробництва, за ¤кого конкурентна ф≥рма максим≥зуЇ своњ прибуток або м≥н≥м≥зуЇ збиток.

ѕерший передбачаЇ пор≥вн¤нн¤ загального виторгу (TR) ≥ загальних витрат (TC). –инкова ц≥на на продукт становить перед конкурентними виробниками три запитанн¤: „и варто взагал≥ виробл¤ти? якщо виробл¤ти, то ¤ку к≥льк≥сть? „и принесе виробництво економ≥чний прибуток?  оротк≥ в≥дпов≥д≥ можна отримати з таблиц≥ є1.

“аблиц¤ є1: ¬изначенн¤ конкурентного обс¤гу виробництва в короткостроковому пер≥од≥.

1 2 Ќазва:  онкуренц≥¤ ≥ ринок ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1832 прочитано)