≈коном≥чна теор≥¤ > Ћ≥зинг. —утн≥сть, природа та потенц≥ал, принципи та орган≥зац≥йн≥ форми

б) обовТ¤зок передач≥ орендарю вс≥Їњ договорноњ документац≥њ ( в т.ч. документац≥њ дл¤ внесенн¤ претенз≥й), а також документац≥њ з експлуатац≥њ майна, ¤кщо останнЇ не зроблене постачальником;

в) обовТ¤зок узгоджувати своњ д≥њ з постачальником, ¤кщо умови л≥зингового договору не узгоджен≥ з умовами поставок л≥зингованого майна;

г) обовТ¤зок по обм≥ну нового л≥зингованого майна на м≥сце старого;

д) обовТ¤зок нести в≥дпов≥дальн≥сть за недопоставку чи несвоЇчасну поставку л≥зингованого майна.

¬загал≥, ¤к показуЇ досв≥д, узгодити в договорах обовТ¤зки значно важлив≥ше, н≥ж конкретизувати права, оск≥льки обовТ¤зки одного з учасник≥в Ї фактичними правами ≥ншого.

8. ”мовно-правовий догов≥р зазвичай зак≥нчуЇтьс¤ загальними положенн¤ми з оформленн¤ договору, правами та повноваженн¤ми ос≥б, ¤к≥ представл¤ють орендар¤ ≥ орендодавц¤, умовами д≥њ договору.

‘ункц≥ональний догов≥р будуЇтьс¤ ¤к посл≥довне описанн¤ д≥й орендар¤ ≥ орендодавц¤ з реал≥зац≥њ даного договору. як приклад побудови функц≥онального договору можемо привести таку посл≥довн≥сть:

1. —утн≥сть ≥ предмет договору. “ут обумовлюютьс¤ його учасники, вид л≥зингованого майна, строк, величина орендноњ плати та основн≥ параметри.

2. ѕор¤док оформленн¤ та прийн¤тт¤ договору.

3. ѕриведенн¤ договору в д≥ю.

4. «вТ¤зок орендодавц¤ з постачальником, транспортний монтаж л≥зингованого майна, оформленн¤ здач≥-прийн¤тт¤.

5. —трахуванн¤ л≥зингованого майна.

6. ќформленн¤ зворотного звТ¤зку м≥ж орендодавцем ≥ орендарем, орендарем ≥ постачальником. ¬исуненн¤ претенз≥й, наданн¤ гарант≥й.

7. ¬икористанн¤ л≥зингованого майна.

8. ѕроведенн¤ ремонту, проф≥лактики, гарантованого обслуговуванн¤ л≥зингованого майна.

9. Ќавчанн¤ спец≥ал≥ст≥в п≥дприЇмства-орендар¤ робот≥ на орендованих машинах та устаткуванн≥. Ќаданн¤ супроводжуючоњ документац≥њ.

10. ѕреоренда ≥ суборенда.

11. ѕродовженн¤ договору ≥ куп≥вл¤ л≥зингованого майна.

12. ¬иплата орендних платеж≥в та ≥нших компенсац≥й.

13. –оз≥рванн¤ договору.

14. «ак≥нченн¤ д≥њ договору.

ѕроте, ¤к вже згадувалос¤, на практиц≥ використовують не чисто умовно-правов≥ чи функц≥ональн л≥зингов≥ договори, а договори зм≥шаного характеру, ¤к≥ використовують перевагу ≥ тих ≥ ≥нших.

ƒл¤ п≥дготовки вих≥дних даних розрахунку по договору л≥зингу спец≥ал≥ст маЇ проанал≥зувати таку ≥нформац≥ю: закуп≥вельну ц≥ну майна, орендну ставку ≥ ком≥с≥ю на л≥зинг, аванс на момент куп≥вл≥ майна, тривал≥сть д≥њ договору, пер≥одичн≥сть орендних внеск≥в, метод нарахуванн¤ амортизац≥њ, величину викупу за залишковою варт≥стю.

ƒоговори л≥зингу та супроводжуюч≥ документи мають свою специф≥ку. ѕри розрахунку платеж≥в по л≥зингу враховуютьс¤ так≥ фактори:

процентна (орендна) ставка по довгострокових кредитах;

сума кредит≥в (банку) та процент по них у випадку необх≥дност≥;

ставки подоходного податку дл¤ потенц≥йного орендар¤;

норми та пор¤док амортизац≥йних в≥драхувань, терм≥н служби майна;

оч≥кувана залишкова варт≥сть майна;

операц≥йн≥ витрати в≥дд≥лу л≥зингу;

спос≥б нарахуванн¤ нормативу рентабельност≥.

Ћ≥зингов≥ ф≥рми повинн≥ надавати консультац≥њ з веденн¤ л≥зингових операц≥й, юридичн≥ консультац≥њ в област≥ податк≥в та зв≥тност≥ з залученн¤м юрист≥в та аудитор≥в.

ѕ≥сл¤ укладенн¤ договору орендодавець налагоджуЇ в≥дпов≥дний обл≥к удосконаленн¤ л≥зинговоњ операц≥њ. ¬ найб≥льш загальному план≥ методику такого обл≥ку можна подати так: орендар п≥дписуЇ акт прийманн¤ устаткуванн¤ у постачальника в присутност≥ представника орендодавц¤. ѕри укладанн≥ договору орендар перераховуЇ першу орендну плату негайно (чи при в≥дпов≥дн≥й домовленост≥ через певний час, але тод≥ надаЇ розписку або ≥ншу гарант≥ю).

ѕ≥сл¤ цього орендодавець видаЇ постачальнику замовленн¤ на куп≥влю устаткуванн¤, оплачуЇ устаткуванн¤, в≥дкриваЇ балансов≥ та позабалансов≥ рахунки за договором, орган≥зовуЇ обл≥к внеск≥в орендар¤.

ќрендодавець закуповуЇ за договором устаткуванн¤ у постачальника, ¤кий п≥сл¤ в≥двантаженн¤ майна виставл¤Ї плат≥жний запит на рахунок орендодавц¤ з додатком товаросупроводжуючих документ≥в, один екземпл¤р ¤ких в≥дсилаЇтьс¤ орендарю.

“аким чином, в систему л≥зингових в≥дносин включаютьс¤ вс≥ сторони, в тому числ≥ ≥ держава, формуючи взаЇмовиг≥дну структуру соц≥ально-економ≥чних в≥дносин.

2.5. як≥сн≥ переваги ≥ вади л≥зингу

Ћ≥зинг ¤к особлива форма господарюванн¤ зд≥йснюЇ комплексний вплив на основн≥ складов≥ елементи виробничого процесу: на засоби прац≥ ≥ на живу працю людини, на ступ≥нь використанн¤ техн≥ки ≥ робочоњ сили.

Ќа поверхн≥ господарського житт¤ ефект л≥зингу складаЇтьс¤ з обТЇктивноњ переваги оперативного використанн¤ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу, зб≥льшенн¤ масштаб≥в д≥¤льност≥, зниженн¤ питомих витрат та ≥нтенсиф≥кац≥њ всього виробничого процесу.

¬ найб≥льш загальному методолог≥чному в≥дношенн≥ власний ефект л≥зингу маЇ щонайменше три особливост≥.

ѕерша Ч мультипл≥кативн≥сть. ¬иникнувши в результат≥ застосуванн¤ нов≥тньоњ техн≥ки та перетворенн¤ роб≥тника в самост≥йного п≥дприЇмц¤-власника в момент доц≥льноњ д≥¤льност≥, ефект л≥зингу разповсюджуЇтьс¤ по ланцюгу на вс≥ стад≥њ виробництва, наростаЇ та примножуЇтьс¤ по м≥р≥ переходу до розпод≥лу, обм≥ну та споживанн¤.

ƒруга Ч емерджентн≥сть, ¤к≥сна новизна ефекту л≥зинговоњ д≥¤льност≥, в силу чого величина його значно переважаЇ арифметичну суму результату звичайноњ д≥¤льност≥ без залученн¤ додаткових техн≥чних засоб≥в. “акий ефект Ї ≥нтегративним ефектом ≥ про¤вл¤Їтьс¤ не лише локально, але ≥ в масштаб≥ вс≥Їњ виробничоњ системи, зб≥льшуючи њњ виробничу силу.

“рет¤ Ч ефект, що отримуЇтьс¤, про¤вл¤Їтьс¤ не лише в процес≥ виробництва, але ≥ в соц≥альн≥й сфер≥ житт¤ ≥ д≥¤льност≥ людей, тобто в≥н маЇ ¤к економ≥чн≥ критер≥њ, так ≥ соц≥альн≥ ц≥нност≥, ¤к≥ виражаютьс¤ в п≥двищенн≥ зм≥стовност≥ прац≥, усв≥домленн≥ роб≥тником своњх творчих можливостей, зростанн≥ особистих доход≥в, незалежност≥ тощо.

¬ сукупност≥ вс≥ перерахован≥ особливост≥ розкривають ефект л≥зингу ¤к своЇр≥дного економ≥чного мультипл≥катора, ¤кий надаЇ ≥мпульс розвитку вс≥х ланок п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. якщо перша особлив≥сть в≥дображаЇ динам≥ку ефекту л≥зингу, механ≥зм його реал≥зац≥њ (шл¤хом помноженн¤), а друга розкриваЇ економ≥чну сутн≥сть ефекту ¤к ви¤вленн¤ нових емерджентних ¤костей л≥зинговоњ форми п≥дприЇмництва, то трет¤ показуЇ його соц≥альну спр¤мован≥сть ≥ т≥сний звТ¤зок ≥з задоволенн¤м особистих, колективних та сусп≥льних ≥нтерес≥в. ѕри цьому л≥зингову д≥¤льн≥сть можна вважати ефективною: з точки зору особистих ≥нтерес≥в Ц ¤кщо вона покращуЇ можливост≥ задоволенн¤ матер≥альних ≥ духовних потреб п≥дприЇмц≥в; з позиц≥њ колективних ≥нтерес≥в орган≥зац≥њ Ц ¤кщо забезпечуЇ умови дл¤ розширеного в≥дтворенн¤; з точки зору сусп≥льства Ц ¤кщо ринок насичуЇтьс¤ необх≥дними товарами ≥ в≥д зб≥льшенн¤ масштаб≥в виробництва товар≥в зростають надходженн¤ до бюджету.

јнал≥зуючи сильн≥ ≥ слабк≥ сторони л≥зингу, можна зазначити, що в≥н, ¤к форма ≥нвестиц≥й, даЇ можлив≥сть п≥дприЇмц¤м швидше оновлювати матер≥ально-техн≥чну базу, користуватис¤ новою техн≥кою та передовою технолог≥Їю, випробувати нову техн≥ку, покрити сезонн≥ потреби в спец≥альних техн≥чних засобах на час фактичноњ њх експлуатац≥њ, вона не потребуЇ ≥ обовТ¤зковому пор¤дку негайного початку платеж≥в за таку форму кредиту. ѕри цьому л≥зингове майно не зараховуЇтьс¤ на баланс л≥зингоодержувача, тобто не зб≥льшуЇ його актив≥в ≥, в≥дпов≥дно, податк≥в. ¬оно також не включаЇтьс¤ у кредиторську заборгован≥сть, тобто його можна вважати позабалансовим ф≥нансуванн¤м.

ѕор¤док зд≥йсненн¤ платеж≥в за л≥зингом гнучк≥ший, н≥ж за кредитною угодою. ” р¤д≥ випадк≥в може мати м≥сце укладенн¤ л≥зингових угод без необх≥дност≥ застави. Ћ≥зинг п≥двищуЇ л≥кв≥дн≥сть п≥дприЇмства ≥ здатн≥сть п≥дприЇмства сплатити майбутн≥ борги.  р≥м того, при л≥зингуванн≥ можна розраховувати на додатков≥ послуги (≥нформац≥йного, юридичного, серв≥сного характеру) з боку л≥зингодавц¤.

Ќа додачу, ћ¬‘ не зараховуЇ суми л≥зингових угод у масштабах держави до суми нац≥ональноњ заборгованост≥, що п≥двищуЇ шанси на виживанн¤ багатьох крањн та њх п≥дприЇмств[4].

ѕопри ц≥лу низку переваг, у л≥зинга Ї й вади: необх≥дн≥сть б≥льшоњ, н≥ж при куп≥вл≥ за рахунок позики, к≥лькост≥ учасник≥в угоди; складн≥ша орган≥зац≥¤ й тривал≥ша п≥дготовка до укладанн¤ л≥зинговоњ угоди; вищ≥ адм≥н≥стративн≥ витрати. ” к≥нцевому п≥дсумку л≥зингова угода дорожча, н≥ж позика, оск≥льки у варт≥сть л≥зингу закладаЇтьс¤ в обовТ¤зковому пор¤дку сума амортизац≥њ. Ћ≥зинг може бути дешевшим в≥д кредитноњ позики т≥льки за умови на¤вност≥ певних п≥льг, що, до реч≥, практикуЇтьс¤ в багатьох розвинутих крањнах дл¤ стимулюванн¤ його розвитку.

3. ѕ–ќЅЋ≈ћ» “ј ѕ≈–—ѕ≈ “»¬» –ќ«¬»“ ” Ћ≤«»Ќ√” ¬ ” –јѓЌ≤

ѕопри широку розповсюджен≥сть л≥зингу у розвинутих крањнах, в економ≥чному середовищ≥ ”крањни такий вид взаЇмов≥дносин ще дуже мало поширений через його пор≥вн¤ну новизну, брак досв≥ду ≥ недосконал≥сть законодавчоњ бази. Ћише 16.12.1997 р. в ”крањн≥ прийн¤то закон "ѕро л≥зинг", ¤кий, до реч≥, оц≥нюЇтьс¤ спец≥ал≥стами досить критично. якщо дл¤ в≥тчизн¤них л≥зингових компан≥й, котр≥ т≥льки-но почали виникати й розвиватис¤ в ”крањн≥, в≥дсутн≥сть спец≥ального законодавства до певноњ м≥ри не була серйозною перешкодою, а в окремих випадках Ч нав≥ть навпаки, ¤кимось чином спри¤ла њх ф≥нансовим усп≥хам, то велик≥ л≥зингов≥ компан≥њ «аходу аж тепер, п≥сл¤ прийн¤тт¤ згаданого закону, мають можлив≥сть серйозно працювати на ринку ”крањни.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: Ћ≥зинг. —утн≥сть, природа та потенц≥ал, принципи та орган≥зац≥йн≥ форми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7777 прочитано)