≈коном≥чна теор≥¤ > ћехан≥зм м≥жбюджетних в≥дносин ¤к фактор стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤

ћехан≥зм м≥жбюджетних в≥дносин ¤к фактор стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤

ѕитанн¤, повТ¤зан≥ з≥ стаб≥л≥зац≥Їю нашоњ економ≥ки, повинн≥ розвТ¤зуватись ≥з урахуванн¤м д≥ючих ф≥нансових механ≥зм≥в, одним з ¤ких Ї механ≥зм м≥жбюджетних в≥дносин.

ѕерш н≥ж визначити вплив м≥жбюджетних в≥дносин на зб≥льшенн¤ масштаб≥в сукупного виробництва ≥ споживанн¤ в крањн≥, покажемо особливост≥ механ≥зму њх функц≥онуванн¤.

ћехан≥зм м≥жбюджетних в≥дносин Ї певною системою принцип≥в, ≥нструмент≥в та метод≥в управл≥нн¤ господарськими звТ¤зками, в ¤к≥ вступають субТЇкти цих в≥дносин. ƒо структури такоњ системи вход¤ть три блоки:

принципи управл≥нн¤, ¤к≥ визначають певну ≥деолог≥ю п≥дходу до м≥жбюджетних в≥дносин. –озр≥зн¤ють два головних принципи м≥жбюджетного сп≥вроб≥тництва: централ≥зм та повна ф≥скальна децентрал≥зац≥¤. ¬ реальному житт≥ ц≥ принципи част≥ше застосовуютьс¤ зараз у комб≥нованому вигл¤д≥, включаючому окрем≥ елементи першого та другого п≥дход≥в;

сукупн≥сть конкретних метод≥в та ≥нструмент≥в регулюванн¤. ƒо цього блоку належать, наприклад, дотац≥њ, субвенц≥њ, бюджетн≥ позички тощо;

≥нституц≥йно-правов≥ структури. ÷ю п≥дсистему механ≥зму складають р≥зн≥ правов≥ норми, правила й угоди, ¤к≥ регламентують пор¤док зд≥йсненн¤ м≥жбюджетного сп≥вроб≥тництва.

ѕринципи управл≥нн¤, визначен≥ у склад≥ досл≥джуваного механ≥зму, Ї одн≥Їю з актуальних проблем, над розвТ¤занн¤м ¤коњ працюють ур¤ди кожноњ держави. “ак, система бюджетного федерал≥зму у —Ўј, побудована на основ≥ децентрал≥зованого под≥лу повноважень м≥ж федеральними ≥ рег≥ональними владами у ф≥нансов≥й сфер≥ ц≥Їњ держави, але п≥д головуванн¤м федерац≥њ, формувалас¤ дес¤тки рок≥в у суперечливих умовах. ≤ т≥льки прот¤гом останнього дес¤тир≥чч¤ склалас¤ стаб≥льна система ф≥нансовоњ взаЇмод≥њ федерац≥њ, штат≥в ≥ мун≥ципал≥тет≥в.

ѕринцип централ≥зму був покладений в основу механ≥зм≥в м≥жбюджетних в≥дносин в —–—– ≥ в р¤д≥ крањн —х≥дноњ ™вропи. ¬≥н пол¤гав, по-перше, у тому, що значна частина ф≥нансових ресурс≥в зосереджувалас¤ в руках державного бюджету (понад 50 %), а решта кошт≥в була децентрал≥зована, тобто знаходилась у розпор¤дженн≥ м≥сцевих ≥ республ≥канських бюджет≥в союзних республ≥к. ѕо-друге, статт≥ доход≥в ≥ видатк≥в державного бюджету, республ≥канського та м≥сцевих бюджет≥в в основному сп≥впадали.

” 90-т≥ рр. принцип централ≥зму в названих крањнах все б≥льше поступаЇтьс¤ м≥сцем принципу ф≥скальноњ децентрал≥зац≥њ. ѕро¤вом повного дос¤гненн¤ децентрал≥зованого п≥дходу у формуванн≥ м≥жбюджетного механ≥зму було застосуванн¤ при формуванн≥ союзного бюджету колишнього —–—– у 1991 р. методу матрикул¤рних внеск≥в. ÷ей х≥д у перебудов≥ взаЇмов≥дносин бюджет≥в р≥зних р≥вн≥в послугував одним з фактор≥в розпаду союзноњ державност≥.

ѕоЇднанн¤ принцип≥в централ≥зму ≥ повноњ ф≥скальноњ децентрал≥зац≥њ дало основу дл¤ розробки сучасних теоретичних концепц≥й орган≥зац≥њ м≥жур¤дових ф≥нансових в≥дносин, таких ¤к бюджетний ун≥таризм, бюджетний федерал≥зм та субсидарн≥сть. якщо перш≥ дв≥ концепц≥њ будуютьс¤ на ознаках в≥дпов≥дного державного ладу (федерального та ун≥тарного), то останн¤ враховуЇ можливост≥ кожноњ владноњ структури вир≥шувати проблеми найб≥льш ефективним чином за умови максимальноњ њњ наближеност≥ до м≥сц¤ под≥й [1].

ƒосв≥д використанн¤ централ≥зованого регулюванн¤ м≥жбюджетних в≥дносин ”крањна маЇ з час≥в, коли вона перебувала у склад≥ –ад¤нського —оюзу. –≥шенн¤ м≥сцевих орган≥в влади ц≥лком залежали в≥д директив вищесто¤щого державного центру [2]. ќрган≥зац≥¤ м≥жур¤дових ф≥нансових в≥дносин з доход≥в в той час зд≥йснювалась за такою схемою (див. рис. 1).

–ис. 1. —хема м≥жбюджетних в≥дносин ”крањнськоњ –—–

“ака модель ф≥нансових в≥дносин м≥ж р≥вн¤ми влади по вертикал≥ стала значним гальмом у побудов≥ новоњ ф≥нансовоњ системи суверенноњ ”крањни та забезпеченн≥ њњ соц≥ально-економ≥чного розвитку. «окрема, через залежн≥сть бюджет≥в в≥д функц≥онуванн¤ промислових ≥ с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, ¤к≥ забезпечували бюджетну систему крањни доходами не менш н≥ж на 90 %, в≥дсутн≥сть у м≥сцевих орган≥в влади власноњ стаб≥льноњ ф≥нансовоњ бази, нормативних акт≥в, ¤к≥ визначали б пор¤док проведенн¤ взаЇморозрахунк≥в ≥ наданн¤ дотац≥й, бюджетних позичок тощо.

¬≥ддал¤ючись в≥д принципу централ≥зованого керуванн¤ м≥жбюджетними в≥дносинами було б недоц≥льно реал≥зовувати принцип децентрал≥зац≥њ у крайньому його вираженн≥, тобто формувати бюджет Узнизу догориФ. ћи вже згадували про застосуванн¤ такого п≥дходу в —–—– у 1991 р. «астосуванн¤ його в сучасних умовах на терен≥ нашоњ крањни остаточно зруйнувало б ф≥нансову систему ”крањни. Ќе сл≥д також вводити у бюджетну пол≥тику положенн¤ концепц≥њ бюджетного федерал≥зму через причини функц≥онуванн¤ в наш≥й держав≥ ун≥тарного ладу.

≤нструментальну основу регулюванн¤ м≥жбюджетних взаЇмов≥дносин в ”крањн≥ становить сукупн≥сть ф≥нансових метод≥в, до складу ¤ких вход¤ть: власн≥ доходн≥ джерела, регульован≥ доходи, нормативи в≥драхувань в≥д регульованих доход≥в, закр≥плен≥ доходи, бюджетн≥ позички, дотац≥њ, субвенц≥њ, субсид≥њ, взаЇморозрахунки, перерахуванн¤ до ƒержавного бюджету ”крањни, передача кошт≥в з ƒержавного бюджету ”крањни обласним ≥ районним бюджетам дл¤ розпод≥лу њх м≥ж територ≥альними громадами або дл¤ виконанн¤ сп≥льних проект≥в, кошти, залучен≥ на догов≥рних засадах з м≥сцевих бюджет≥в до обласних ≥ районних бюджет≥в дл¤ реал≥зац≥њ сп≥льних програм.

Ќа думку де¤ких в≥тчизн¤них досл≥дник≥в, сфери державних ф≥нанс≥в ”крањни, окрем≥ методи м≥жбюджетних в≥дносин Ї непридатними дл¤ нових умов розвитку бюджетноњ системи нашоњ держави. Ќасамперед йдетьс¤ про використанн¤ регульованих дох≥дних джерел ≥ норматив≥в в≥драхувань в≥д цих надходжень. ” своњх прац¤х [3; 4] вони навод¤ть так≥ аргументи необх≥дност≥ скасуванн¤ зазначених метод≥в м≥жур¤дових ф≥нансових взаЇмов≥дносин:

—причиненн¤ цими методами наростанн¤ суперечностей м≥ж центральною владою, з одного боку, ≥ м≥сцевою та рег≥ональною, з ≥ншого, що призводить до порушенн¤ зарахуванн¤ регульованих доход≥в у м≥сцев≥ бюджети.

ѕородженн¤ розпод≥лом пр¤мих податк≥в складних проблем при визначенн≥ походженн¤ конкретних доход≥в ≥ неможлив≥сть розщепленн¤ непр¤мих податк≥в м≥ж р≥вн¤ми державноњ влади.

ўор≥чн≥ зм≥ни у нормативах в≥драхувань в≥д регульованих доход≥в не дають можливост≥ м≥сцевим органам влади зд≥йснювати повноц≥нне бюджетне плануванн¤ на наступний р≥к.

Ќа противагу цим аргументам висуваютьс¤ т≥льки два докази на захист метод≥в регульованих податк≥в ≥ встановленн¤ норматив≥в в≥драхувань в≥д цих платеж≥в:

ƒиференц≥ац≥¤ часток розпод≥лу податк≥в спри¤Ї посиленню впливу розщепленн¤ платеж≥в на стимули до збиранн¤ р≥зних податк≥в.

«астосуванн¤ розпод≥льчого методу Ї ефективним ≥нструментом дл¤ ур¤ду, завд¤ки ¤кому в≥н може змусити област≥-донори виконувати своњ зобовТ¤занн¤.

¬агом≥сть двох останн≥х положень при формуванн≥ механ≥зму м≥жбюджетних в≥дносин в ”крањн≥ п≥дтверджуЇтьс¤ анал≥зом скасуванн¤ регульованих доход≥в у 1997 ≥ 1998 рр. «окрема, виключенн¤ у 1997 р. ѕƒ¬ з перел≥ку податкових доход≥в м≥сцевих орган≥в влади призвело до зменшенн¤ надходжень з цього платежу в ƒержавний бюджет 1998 р. пор≥вн¤но з 1996 р. на 6 %. ѕри цьому т≥ област≥, ¤к≥ одержували ѕƒ¬ повн≥стю у 1996 р., виконали завданн¤ щодо збиранн¤ цього платежу дл¤ ƒержавного бюджету на 91 % в 1998 р., в той час ¤к област≥, ¤ким були встановлен≥ менш≥ частки в≥драхувань в≥д ѕƒ¬, забезпечили його надходженн¤ до бюджету центрального ур¤ду 1998 р. на 97 % щодо в≥дпов≥дного показника 1996 р. «ац≥кавлен≥сть рег≥он≥в у збиранн≥ податк≥в зумовлюЇтьс¤ подв≥йною п≥дпор¤дкован≥стю м≥сцевих в≥дд≥лень ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни Ц формально вони п≥дпор¤дкован≥ т≥льки ур¤дов≥, однак вплив на њхн≥ д≥њ м≥сцевого органу влади, на територ≥њ ¤кого вони живуть ≥ працюють, не сл≥д недооц≥нювати.

¬ ”крањн≥ розпод≥л регульованих податк≥в маЇ своњ особливост≥. ѕо-перше, починаючи з 1997 р., ѕƒ¬ до бюджету м≥сцевих орган≥в влади не надходить. ѕо-друге, акцизний зб≥р був неформально под≥лений на 2 види: в≥д в≥тчизн¤них товар≥в та в≥д продукт≥в ≥ноземного виробництва. ѕри цьому перший вид акцизного збору залишивс¤ регульованим податком, другий Ц закр≥пленим за ƒержавним бюджетом. ѕо-третЇ, незважаючи на повне виключенн¤ у 1997 р. з перел≥ку дох≥дних джерел ƒержавного бюджету прибуткового податку з громад¤н ≥ податку на прибуток п≥дприЇмств, ц≥ платеж≥ залишилис¤ регульованими, про що св≥дчить встановленн¤ норматив≥в в≥драхувань в≥д цих доход≥в 1999 р. «азначен≥ особливост≥ ф≥скального розпод≥лу основних загальнодержавних податкових надходжень знайшли своЇ в≥дображенн¤ у таблиц≥ 1.

“аблиц¤ 1

–озпод≥л регульованих загальнодержавних платеж≥в м≥ж бюджетними р≥вн¤ми ”крањни у 1997-1999 рр.

1	2	3	4	5

Ќазва: ћехан≥зм м≥жбюджетних в≥дносин ¤к фактор стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3115 прочитано)