≈коном≥чна теор≥¤ > ќсобливост≥ державноњ п≥дтримкиаграрного сектора в ”крањн≥

ќсобливост≥ державноњ п≥дтримкиаграрного сектора в ”крањн≥

!!!!!!

«м≥ст

¬ступ.

1. ѕродуктивн≥ сили ≥ в≥дносини у с≥льському господарств≥.

1.1.—≥льське господарство ≥ особливост≥ його розвитку.

≤.2.≈волюц≥¤ власност≥ на землю.

2. јнал≥з радикальних перетвореннь у в≥дносинах власност≥ та јѕ 

2.1. јграрн≥ реформи в с≥льському господарств≥.

2.2. јграрно-промисловий комплекс.

3. ≈фективн≥сть переходу до ринкових в≥дносин в аграрному сектор≥ ”крањни та його особливост≥.

«аключенн¤

—писок використаноњ л≥тератури

¬ступ.

—≥льське господарство Ч одна з пр≥оритетних галузей народного господарства, в ¤к≥й процеси виробництва, розпод≥лу, обм≥ну та споживанн¤ мають своњ особливост≥, де д≥ють нов≥ економ≥чн≥ закони, а д≥¤ притаманних всьому сусп≥льному способу виробництва закон≥в набуваЇ специф≥чних форм. ц≥ особливост≥ значною м≥рою залежать в≥д природних фактор≥в. ƒл¤ забезпеченн¤ житт¤ б≥льшост≥ населенн¤ планети с≥льське господарство залишаЇтьс¤ найважлив≥шою галуззю народного господарства. “ак, наприк≥нц≥ ’’ ст. з 6 млрл. населенн¤ земноњ кул≥ у слаборозвинутих крањнах св≥ту голодуЇ близько 1 млрд. чол. ѕроблема нормального забезпеченн¤ продуктами харчуванн¤ гостро стоњть дл¤ сотень м≥льйон≥в населенн¤ в р≥зних куточках нашоњ планети, в т.ч. в ”крањн≥. —≥льське господарство Ї також важливою сировинною базою дл¤ харчовоњ та легкоњ промисловост≥.  р≥м того, у ц≥й галуз≥ в≥дбуваЇтьс¤ безпосередн¤ взаЇмод≥¤ людини з природою, в≥д ¤коњ значною м≥рою залежить здоров`¤ людини, њњ психолог≥чний, нервовий, емоц≥йний стан тощо.

ћета теми Ч з`¤сувати особливост≥ с≥льськогосподарського виробництва, сутн≥сть рентних в≥дносин та основн≥ шл¤хи радикальних перетворень власност≥ у с≥льському господарств≥ ”крањни, провести анал≥з в≥дносин власност≥ та јѕ  ≥ визначити ефективн≥сть та особливост≥ ринкових в≥дносин в аграрному сектор≥ ”крањни.

1. ѕродуктивн≥ сили ≥ в≥дносини у с≥льському господарств≥.

1.1.—≥льське господарство ≥ особливост≥ його розвитку.

” с≥льському господарств≥ пост≥йно розвиваютьс¤ продуктивн≥ сили та в≥дносини власност≥. Ќайб≥льш швидкими темпами ц≥ зм≥ни в≥дбулис¤ в останн≥ два стол≥тт¤. “ак, у середин≥ XVIII ст. у с≥льському господарств≥ було зайн¤то близько 80% сукупноњ робочоњ сили на планет≥. Ќаприк≥нц≥ ’IX Ч на початку ’’ ст. у розвинутих крањнах св≥ту в ц≥й галуз≥ було зайн¤то близько 40% населенн¤, а у промисловост≥ приблизно 35%. ” середин≥ 90-х рр. ’’ ст. у с≥льському господарств≥ у передових крањнах св≥ту трудилос¤ приблизно 5% працездатного населенн¤, а в —Ўј Ч лише 2,5%. ¬ ”крањн≥ цей показник становить 17% населенн¤.

–≥зке скороченн¤ чисельност≥ зайн¤тих у с≥льському господарств≥ у розвинутих крањнах зумовлено значним зростанн¤м продуктивност≥ прац≥ у ц≥й галуз≥, що даЇ змогу малою к≥льк≥стю прац≥вник≥в прогодувати основну масу населенн¤. Ќаприклад, у —Ўј один зайн¤тий у ц≥й сфер≥ забезпечуЇ њжею близько 139 жител≥в крањни, а в ”крањн≥ лише приблизно 12-13. “ому умовно частка продукц≥њ у —Ўј в розрахунку на зайн¤того на початку 90-х рр. становила близько 30 тис. дол., а в ”крањн≥ Ч приблизно 3 тис. дол. ” Ќ≥меччин≥ цей показник наближавс¤ до 19 тис. дол., у ‘ранц≥њ Ч до 21 тис. дол.

—≥льському господарству ”крањни було завдано величезних збитк≥в п≥д час насильницькоњ колектив≥зац≥њ 1929-1932 рр., штучного голодомору, непродуманоњ аграрноњ пол≥тики в часи пануванн¤ адм≥н≥стративно-командноњ системи. ¬насл≥док цього найбагат≥ша чорноземна крањна св≥ту, ¤ка, зг≥дно з оц≥нками спец≥ал≥ст≥в, може прогодувати не менше 250 млн. чол., неспроможна поки що забезпечити продовольством власне населенн¤.

∆одна галузь народного господарства не залежить такою м≥рою в≥д природно-кл≥матичних умов, ¤к с≥льське господарство. ÷е зумовлено насамперед використанн¤м земл≥ ¤к специф≥чного засобу виробництва, њњ родюч≥стю, м≥сцерозташуванн¤м. ” с≥льському господарств≥ виробництво продукц≥њ рослинництва ≥ тваринництва пов`¤зано з д≥Їю природних та б≥олог≥чних закон≥в. “ак, строки зростанн¤ ≥ визр≥ванн¤ рослин ≥ тварин надзвичайно мало п≥ддаютьс¤ регулюванню. „астково на ц≥ процеси впливаЇ селекц≥йна робота. “ак≥ особливост≥ вирощуванн¤ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ зумовлюють ≥ ритм роботи п≥дприЇмств переробноњ промисловост≥, ¤к≥ перевод¤ть та переробл¤ють продукц≥ю.

—пециф≥ка с≥льськогосподарського виробництва вимагаЇ значноњ моб≥л≥зац≥њ сил прац≥вник≥в села. јдже пос≥¤ти й з≥брати врожай без втрат треба у дуже стисл≥ строки. ” ц≥й сфер≥ маЇ м≥сце значний розрив м≥ж робочим пер≥одом ≥ к≥нцевим результатом. ¬насл≥док цього прац≥вники села повинн≥ бути забезпечен≥ комплексом с≥льськогосподарськоњ техн≥ки. ўоб вона не простоювала у м≥жсезонний пер≥од, необх≥дно створювати ун≥версальн≥ машини (наприклад, трактори) з набором к≥лькох дес¤тк≥в пристроњв. ¬елика залежн≥сть с≥льського господарства в≥д природних умов вимагаЇ створенн¤ страхових фонд≥в в≥д посухи, надм≥рних опад≥в тощо. “ак, в ”крањн≥ у 1994 р. через неспри¤тлив≥ погодн≥ умови довелос¤ перес≥вати значну частину с≥льськогосподарських уг≥дь.

¬еликий розрив м≥ж робочим пер≥одом ≥ к≥нцевими результатами значно впливаЇ на формуванн¤ доход≥в прац≥вник≥в села, оск≥льки остаточний розм≥р таких доход≥в стаЇ в≥домим лише п≥сл¤ реал≥зац≥њ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.

≤.2.≈волюц≥¤ власност≥ на землю.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ќсобливост≥ державноњ п≥дтримкиаграрного сектора в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2744 прочитано)