≈коном≥чна теор≥¤ > –инкова система ≥ орган≥зац≥¤ п≥дприЇмництва

як≥ основн≥ функц≥њ ÷Ѕ?

–езервна норма ≥ њњ значенн¤.

ўо таке грошовий мультипл≥катор? як в≥н використовуЇтьс¤ дл¤ управл≥нн¤ грошовою масою в крањн≥?

≤нструменти грошово-кредитноњ пол≥тики ÷Ѕ.

¬ чому суть пол≥тики дешевих ≥ дорогих грошей?

≈коном≥чний цикл. ≤нфл¤ц≥¤. «айн¤т≥сть.

≈коном≥чний цикл: п≥днесенн¤ ≥ спади.

 ожна держава маЇ прагненн¤ до економ≥чного росту повноњ зайн¤тост≥, ст≥йких цин, нарощенн¤ обТЇм≥в експорту.

јле довготривалий економ≥чний розвиток не Ї р≥вном≥рним, Ї цикл≥чним.

÷икл включаЇ в себе 4 фази: спад, депрес≥¤, пожвавленн¤ ≥ п≥днесенн¤.

Ѕум Ц економ≥ка працюЇ на ф≥н≥ш≥ своњх можливостей, спостер≥гаЇтьс¤ повна зайн¤т≥сть ≥нвестиц≥њ ≥ розходи покупц≥в дуже велик≥.

2.“емпи росту валового нац≥онального продукту (¬јѕ). ƒефл¤тор ¬Ќѕ.

¬Ќѕ Ц ринкова варт≥сть вс≥х к≥нцевих благ, вироблених у крањн≥ прот¤гом року.

¬раховуютьс¤ т≥льки к≥нцев≥ блага, незак≥нчений продукт виключаЇтьс¤, щоб у ¬Ќѕ не було повторного рахунку.

¬арт≥сть ¬Ќѕ залежить не т≥льки в≥д к≥лькост≥ виробленого продукту, але й в≥д ц≥н.

“ому розгл¤дають реальний ≥ ном≥нальний ¬Ќѕ. Ќом≥нальний Ц це ¬Ќѕ в поточних ц≥нах. –еальний ¬Ќѕ Ц це ¬Ќѕ, очищений в≥д впливу ≥ндексу ц≥н. ÷е ¬Ќѕ в незм≥нних ц≥нах, тобто в ц≥нах базового року.

ƒефл¤тор =

ƒефл¤тор показуЇ зм≥ну загального р≥вн¤ ц≥н або ц≥нност≥ грошей. …ого можна рахувати ≥ндексом ≥нфл¤ц≥њ.

¬Ќѕ Ц амортв≥драхуванн¤ Ц (другор¤дн≥) податки = Ќƒ (нац≥ональний дох≥д) Ц нова варт≥сть створена за р≥к.

3.«айн¤т≥сть ≥ безроб≥тт¤.

‘р≥кц≥йне безроб≥тт¤ звТ¤зане з пошуком або оч≥куванн¤м роботи.

—труктурне безроб≥тт¤ звТ¤зане з зм≥ною попиту на робочу силу певних профес≥й.

÷икл≥чне безроб≥тт¤ викликане ≥з спадом, тобто з фазою економ≥чного циклу.

ѕовна зайн¤т≥сть не означаЇ абсолютну в≥дсутн≥сть безроб≥тт¤. ¬она означаЇ в≥дсутн≥сть т≥льки цикл≥чного безроб≥тт¤.

–≥вень безроб≥тт¤ =

Ѕезроб≥тним вважаЇтьс¤ той, що приймаЇ конкретн≥ м≥ри знайти роботу на прот¤з≥ певного пер≥оду (в —Ўј Ц 4 тижн≥). готовий у любий час приступити до роботи, немаЇ зароб≥тку, зареЇстрований у служб≥ зайн¤тост≥.

¬≥д ¤ких фактор≥в залежить р≥вень безроб≥тт¤?

” ќукена Ї закон, ¤кий встановлюЇ взаЇмозвТ¤зок м≥ж економ≥чною активн≥сть ≥ безроб≥тт¤м. якщо щор≥чний прир≥ст реального ¬Ќѕ на р≥вн≥ 2,7%, то дол¤ безроб≥тних утримуЇтьс¤ на пост≥йному р≥вн≥.  ожних додаткових 2% приросту реального ¬Ќѕ зменшуЇ долю безроб≥тних на 1% ≥ навпаки.

ѕравило 2:1 вказуЇ ¤ким повинен бути економ≥чний р≥ст, щоб вир≥шити проблему безроб≥тт¤.

“акож ≥снуЇ взаЇмозвТ¤зок м≥ж безроб≥тт¤м ≥ недотриманн¤м обТЇкт≥в ¬Ќѕ. якщо фактичний р≥вень безроб≥тт¤ перевищуЇ ≥снуючий р≥вень 1%, то за ќукеном в≥дставанн¤ обТЇм≥в ¬Ќѕ складаЇ ≥снуючий р≥вень 2,5% (1:2,5).

Ќаприклад: р≥вень безроб≥тт¤ 9,5% при ≥снуючому р≥вн≥ 6%.

9,5-6=3,5(%); 3,5* 2,5=8,7(%) ненаповнено ¬Ќѕ.

≤нфл¤ц≥¤ ≥ њњ насл≥дки.

≤нфл¤ц≥¤ Ц це п≥двищенн¤ загально р≥вн¤ ц≥н. —уть ≥нфл¤ц≥њ Ц спаданн¤ ц≥нност≥ ≥ куп≥вельноњ можливост≥ грошей.

ѕричини ≥нфл¤ц≥њ:

≤нфл¤ц≥¤ попиту. ѕопит надм≥рний, товаром не можна забезпечити.

≤нфл¤ц≥¤ пропозиц≥њ. Ќадм≥рн≥сть товару над попитом, або п≥двищенн¤ ц≥н на енерг≥ю, сировину, а також не оправдан≥ п≥двищенн¤ зарплати.

‘актори ≥нфл¤ц≥њ:

ƒеф≥цит державного бюджету, ¤кий може ÷Ѕ зам≥нити ем≥с≥ю банк тон, а комерц≥йн≥ Ц розширенн¤м кредиту. ¬ результат≥ зб≥льшитьс¤ к≥льк≥сть грошей, ¤к гот≥вкою так ≥ не гот≥вкових (проходить њх обезц≥ненн¤).

ћонопол≥зм, у ¤кого тенденц≥¤ р≥вноважноњ ц≥ни.

¬исокий р≥вень воЇнноњ економ≥ки, де оплата прац≥ набагато вища ≥ веде до по¤ви доход≥в, ¤к≥ не в≥дпов≥дають рост≥ товарноњ маси.

≤мпортована ≥нфл¤ц≥¤ п≥д впливом притоку в крањну ≥ноземноњ валюти, рост≥ ц≥н на ≥мпортн≥ товари, знец≥ненн¤ курсу в≥тчизн¤ноњ грошовоњ одиниц≥.

¬ залежност≥ в≥д темпу росту ц≥н ≥нфл¤ц≥њ бувають:

ѕо звучна Ц темпи росту не перевищують 5-10%;

√≥пер≥нфл¤ц≥¤ Ц швидкий р≥ст ном≥нальноњ грошовоњ маси 1000% ≥ б≥льше (породжуЇ великий бюджетний деф≥цит, розрушуЇ нормальн≥ економ≥чн≥ в≥дносини, прискорюЇ ф≥нансовий крах, визиваЇ сусп≥льно-пол≥тичний безпор¤док).

як розрахувати р≥вень ≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ?

≤ндекс ц≥н дл¤ даного року =

“емп ≥нфл¤ц≥њ дл¤ даного року =

—поживч≥ ц≥ни виросли: 1990 р. Ц в1,3 рази, 1991 Ц 8,5 раз, 1992 Ц в 9,5, 1993 Ц в 10 раз, 1994 Ц 3,2 рази, 1995 Ц в 3 рази. ¬ ≥ндексах це слало: 850%, 950%, 1000%, 320, 300%.

ѕри цьому дуже важливу роль граЇ визначенн¤ прожиткового м≥н≥муму.

¬ –ос≥њ вз¤ли за основу варт≥сть корзини з 19 продукт≥в на ”крањн≥ Ц з 16.

¬ ‘ранц≥њ Ц 200, в —Ўј Ц 400 найменувань товар≥в.

≤нфл¤ц≥¤ зм≥нюЇ реальний зм≥ст доход≥в населенн¤.

Ќом≥нальний дох≥д Ц к≥льк≥сть грошей.

–еальний дох≥д Ц њх куп≥вельна спроможн≥сть.

«м≥ни реального доходу = зм≥ни ном≥нального доходу Ц зм≥ни р≥вн¤ ц≥н.

якщо ном≥нальний дох≥д вир≥с на 10% прот¤гом року, а р≥вень ц≥н зб≥льшивс¤ на 5% то реальний дох≥д п≥двищивс¤ на 5% (10-5).

≤ндекс реальних доход≥в =

якщо в 1993 р. ном≥нальн≥ доходи на душу населенн¤ виросли в 9,5 рази, ≥ндекс в 10,75 рази, то ≥ндекс реальних доход≥в = 952/1075* 100=90%.

якщо ном≥нальна зароб≥тна плата на ”крањн≥ на 2002 р. встановлена 140 грн., а варт≥сть прожиткового кошика 314 грн., то ¤к≥ зм≥ни Ї у реальних доходах ≥ ¤кий ≥ндекс реальних доход≥в?

140-314=-174 реальний дох≥д дл¤ в≥дтворенн¤ нормального житт¤.

140/314*100=44,5%

ѕравило величини 70 даЇ можлив≥сть вим≥р¤ти р≥вень ≥нфл¤ц≥њ через певну к≥льк≥сть рок≥в (м≥с¤ц≥в), необх≥дних дл¤ подвоЇнн¤ р≥вн¤ ц≥н.

ѕриблизна к≥льк≥сть рок≥в

(м≥с¤ц≥в), необх≥дних дл¤ =

подвоЇнн¤ р≥вн¤ ц≥н

ѕравило 70 може бути використане ≥ дл¤ ≥нших вирахувань, через ск≥льки рок≥в подвоњтьс¤ ¬Ќѕ, ¤кщо в≥домий щор≥чний темп його росту, 2,5%.

¬Ќѕ == 28 (рок≥в).

’то програЇ в≥д ≥нфл¤ц≥њ?

ѕенс≥онери ≥ люди, ¤к≥ живуть на виплатах на соц≥альному забезпеченню.

¬кладники у банки, тому що банк≥вський в≥дсоток в≥дстаЇ в≥д ≥нфл¤ц≥њ.

ѕрац≥вники держсектору, ¤к≥ на окладах.

“≥, що в≥ддали грош≥ в позику *кредитори). ¬≥ддали Удорог≥ грош≥Ф, а отримали через ≥нфл¤ц≥ю Удешев≥Ф.

’то виграЇ в≥д ≥нфл¤ц≥њ?

“≥, що живуть на неф≥ксованих доходах. Ќом≥нальн≥ доходи можуть об≥гнати р≥с ц≥н.

¬ 1993 р. прац≥вник одержував зарплату 100 одиниць, в 1994 р. ц≥ни проти попереднього року виросли в 1000 раз, а його зарплата стала 600 тис.

≤нший роб≥тник отримував 250, а в 1994 р. Ц 250000. як≥ результати дл¤ кожного дала ≥нфл¤ц≥¤?

“≥, що вз¤ли грош≥в кредит (деб≥тори).

“≥, що вклали грош≥ у нерухом≥сть.

≈коном≥чна пол≥тика в умовах безроб≥тт¤ ≥ ≥нфл¤ц≥њ.

ѕереквал≥ф≥кац≥¤ в≥дпов≥дно необх≥дност≥ профес≥й.

ѕокращенн¤ ≥нформац≥њ про на¤вн≥сть робочих м≥сць.

ѕокращенн¤ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж р≥внем безроб≥тт¤ ≥ р≥внем ≥нфл¤ц≥њ.

–озвиток малого п≥дприЇмництва.

јнтимонопольна пол≥тика заморожуваних ц≥н, контроль держави за ц≥нами, за ростом зарплати, пол≥тика податкового регулюванн¤ доход≥в.

ѕ≥дтримка темп≥в економ≥чного росту.

ѕол≥тика повноњ зайн¤тост≥ ≥ стаб≥льних ц≥н.

“ести дл¤ самоперев≥рки (вид≥лити правильн≥ в≥дпов≥д≥).

“ест ≤≤-20:

«аконом≥рн≥сть довгострокового економ≥чного розвитку в тому:

а)що воно Ї р≥вном≥рним;

б)що вона Ї цикл≥чним.

“ест ≤≤-21.

–инкова варт≥сть вс≥х к≥нцевих благ, вироблених в ”крањн≥ прот¤гом року Ц це:

а)валовий нац≥ональний продукт ¬Ќѕ;

б)чистий нац≥ональний продукт „Ќѕ;

в)нац≥ональний дох≥д Ќƒ.

–инкова варт≥сть вс≥х к≥нцевих благ, вироблених прот¤гом року, за м≥нусом амортизац≥йних в≥драхувань це;

а)валовий нац≥ональний1 продукт (¬Ќѕ);

б)„Ќѕ;

в)Ќƒ.

–инкова варт≥сть вс≥х к≥нцевих благ, вироблених в крањн≥ прот¤гом року, за м≥нусом амортизац≥йних в≥драхувань (варт≥сть зам≥нених зношених засоб≥в виробництва), р≥чних податк≥в ≥ державних субсид≥й Ц це:

а) ¬Ќѕ;

б) „Ќѕ;

в) Ќƒ.

“ест ≤≤-22:

Ќом≥нальний ¬Ќѕ *100%

------------------------------------ - це

реальний ¬Ќѕ

а) дефл¤тор;

б) загальний ≥ндекс ≥нфл¤ц≥њ;

в) ≥ндекс споживчих ц≥н.

“ест ≤≤-23.

ѕовна зайн¤т≥сть означаЇ:

а) все населенн¤ маЇ роботу;

б) при повн≥й зайн¤тост≥ ≥снуЇ природна норма безроб≥тт¤, передбачаючи вимушене ≥снуванн¤ фрикц≥йного ≥ структурного безроб≥тт¤.

“ест ≤≤-24:

–≥вень безроб≥тт¤:

а) число безроб≥тних

--------------------------- * 100%

робочу силу

б) число безроб≥тних

--------------------------- * 100%

все населенн¤

“ест ≤≤-25:

≤нфл¤ц≥¤:

а)це п≥двищенн¤ загального р≥вн¤ ц≥н;

б)це пад≥нн¤ ц≥нност≥ ≥ куп≥вельноњ спроможност≥ грошей;

в)це р≥с вартост≥ житт¤.

“ест ≤≤-26:

ѕ≥двищенн¤ ц≥н на енергоресурси даЇ:

а)≥нфл¤ц≥ю попиту;

б)≥нфл¤ц≥ю пропозиц≥њ;

Ќадлишкова ем≥с≥¤ грошей даЇ:

а)≥нфл¤ц≥ю пропозиц≥њ;

б)≥нфл¤ц≥ю попиту.

“ест ≤≤-27:

÷≥ни поточного м≥с¤ц¤:

а)р≥вень ≥нфл¤ц≥њ;

б)темп ≥нфл¤ц≥њ.

2.

а)темп ≥нфл¤ц≥њ;

б)р≥вень ≥нфл¤ц≥њ.

“ест ≤≤-28.

√оловна проблема, створена ≥нфл¤ц≥Їю:

а) пад≥нн¤ р≥вн¤ житт¤;

б)невизначен≥сть економ≥чноњ ситуац≥њ ≥ несправедливого перерозпод≥лу багатства.

¬права ≤≤-3.

¬аловий внутр≥шн≥й продукт крањни в 1992 р. становив 8 млрд. одиниць, в 1993 р. Ц 162,3 млрд., чи можна говорити, про р≥с ¬¬ѕ чи необх≥дно врахувати ≥нфл¤ц≥ю? ƒефл¤то𠬬ѕ в 1993 р. в % до попереднього року склад 1075.

¬изначити ¬¬ѕ 1993 р. у сп≥вставлених ц≥нах 1992 р.

¬права: ≤≤-4

У–озрахунок ≥ндексу реальних доход≥вФ

÷≥ни споживчоњ корзини, виросли за 1991-95 рр. в 10000 раз.

«а цей час середн¤ зарплата виросла в 3000 раз (з 200 до 600000), м≥н≥мальна пенс≥¤ Ц в 2000 (з 33 до 66000), максимальна пенс≥¤ Ц в 2000 (з 130 до 260000), стипенд≥¤ студента - в 2000 (з 40 до 80000). –озрахуйте ≥ндекс реальноњ середньоњ зарплати, пенс≥њ, стипенд≥њ в 1995 р. у пор≥вн¤нн≥ з 1990 р. (базовим).

ѕриклад розрахунку. «арплата прац≥вника в 1990 р. складала 160 одиниць, в 1995 р. 270000.

≤ндекс реальних доход≥в ==240000

ƒруга частина завданн¤.

ѕрот¤гом 1995 р. загальний р≥вень ц≥н на споживч≥ товари вир≥с в 3,1 рази, а грошов≥ доходи Ц 2,2 рази. –озрахуйте р≥вень реальних доход≥в у к≥нц≥ 1995 р. по в≥дношенню до 1994 р. Ќа ск≥льки в≥дсотк≥в знизились реальн≥ доходи в 1995 р.?

¬икористайте дл¤ р≥шенн¤ формулу:

≤ндекс реальних доход≥в =

“рет¤ частина завданн¤:

–≥вень ц≥н 1993 р. приймемо за 100%. ¬ 1994 р. ≥ндекс ц≥н дор≥внював 320, в 1995 р. Ц 992.

¬изнач≥ть ≥нфл¤ц≥ю 1995 р. в≥дносно 1994 р.

 онтрольн≥ питанн¤:

« ¤ких фаз складаЇтьс¤ економ≥чний цикл? (спад, депрес≥¤, в≥дживленн¤, п≥дйом).  оротк≥ ≥ довг≥ цикл≥чн≥ хвил≥. (˜40-60 рок≥в. ѕ≥дйом зак≥нчуЇтьс¤ бумом.

ўо таке валовий ≥ чистий нац≥ональний прибуток? ѕотенц≥ональний ¬Ќѕ? (ринкова варт≥сть вс≥х к≥нцевих благ, вироблених в крањн≥ за р≥к (без пром≥жних). Ќаприклад: у вартост≥ машини шини кол≥с не враховуютьс¤, щоб не враховувати 2 рази Ц чистий нац. дох≥д).

ўо таке дефл¤тор ¬Ќѕ? (¬Ќѕ Ц аморт. в≥драхуванн¤).

ƒеф.=

ƒеф. показуЇ зм≥ни загального р≥вн¤ ц≥н або ц≥нностей грошей.

4.¬иди безроб≥тт¤. (фракц≥йне, структурне, цикл≥чне).

–≥вень? =

5.як визначити ≥нфл¤ц≥ю?

6.ѕричини ≥нфл¤ц≥њ? (деф≥цит державного бюджету, монопол≥¤, високий р≥вень воЇнноњ економ≥ки, притоки ≥ноземноњ валюти, товару).

7.’арактеристика ≥ндексу споживчих ц≥н ≥ дефл¤тора ¬Ќѕ, ¤к показники ≥нфл¤ц≥њ.

≤нфл¤ц≥¤ ц≥н даного року =

ƒеф. =

8.як≥ф економ≥чн≥ ≥ соц≥альн≥ насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ? (економ≥чн≥ Ц невизначен≥сть в ек. в майбутн≥х ц≥нах; соц≥альний р≥ст вартост≥ житт¤, банкрутство банк≥в. безроб≥тт¤).

9.яка пол≥тика практикуЇтьс¤ п≥д час ≥нфл¤ц≥њ ≥ безроб≥тт¤? (переквал≥ф≥кац≥¤, ¤к≥сть ≥нформац≥њ про роб. м≥сць, контроль над зарплатою ≥ ц≥нами, антимонопол≥стична пол≥тика).

“ема ≤≤-5. ”мови макроеном≥чноњ р≥вноваги.

Ќеобх≥дн≥сть державного втручанн¤.

—укупний попит ≥ сукупна пропозиц≥¤ д≥ють на встановленн¤ р≥вноваги загального р≥вн¤ ц≥н ≥ р≥вноваги обТЇму виробництва в економ≥ц≥ в ц≥лому.

1.—овокупний попит показуЇ той обТЇм нац≥онального продукту (товар≥в ≥ послуг), ¤кий споживач≥, п≥дприЇмства ≥ ур¤д (держ. замовленн¤) готов≥ купити при любих можливих р≥вн¤х ц≥н. ќтже, чим нижчий р≥вень ц≥н, тим б≥льший буде попит ≥ навпаки.

‘актори сукупного попиту (не ц≥нов≥):

« ростом доход≥в при тих же ц≥нах попит на вс≥ товари п≥дн≥маЇтьс¤;

якщо люди чекають росту ц≥н, попит на вс≥ товари п≥дн≥мутьс¤;

–≥ст податк≥в понизить попит;

–≥ст державний замовлень веде до зб≥льшенн¤ попиту на товари;

«меншенн¤ податк≥в п≥двищить попит на ≥нвестиц≥йн≥ ресурси.

2.—овокупна пропозиц≥¤ показуЇ реальний обТЇм нац≥онального виробництва, ¤кий може бути зроблений (виготовлений) при р≥зних р≥вн¤х ц≥н.

Ќец≥нов≥ фактори, ¤к≥ впливають на пропозиц≥њ:

ѕри здорожанн≥ ресурс≥в у виробництв≥ пропозиц≥њ товар≥в зменшитьс¤;

ѕри зб≥льшенн≥ продуктивност≥ пропозиц≥њ зб≥льшатьс¤;

«ниженн¤ податк≥в зб≥льшуЇ пропозиц≥њ.

3.–≥вновага сукупного попиту ≥ сукупноњ пропозиц≥њ. Ќеобх≥дн≥сть державного втручанн¤ в економ≥ку.

≈коном≥ка може знаходитис¤ у стан≥ р≥вноваги сукупного попиту ≥ сукупноњ пропозиц≥њ на основ≥ р≥вноваги ц≥н ≥ р≥вноваги реальних обТЇм≥в виробництва, сама довго протриматись не може.

≈коном≥ка може розвиватис¤ без потр¤с≥нь, з повною зайн¤т≥стю ≥ пом≥рним ростом ц≥н лише при умов≥ державного регулюванн¤.

4. ейнс≥анська теор≥¤ про необх≥дн≥сть ≥нвестиц≥й ≥ мультипл≥катор≥ ≥нвестиц≥й.

ѕершим, хто в≥дмовивс¤ в≥д погл¤д≥в про здатн≥сть ринковоњ економ≥ки до саморегулюванн¤ ≥ обірунтував необх≥дн≥сть державного регулюванн¤ на макрор≥вн≥, був видатний англ≥йський економ≥ст ƒжон ћейн орд  ейнс.

ƒл¤ того, щоб вивести економ≥ку ≥з складу ≥ л≥кв≥дувати безроб≥тт¤ держава повинна стимулювати ≥нвестиц≥њ. ƒл¤ того, щоб показати залежн≥сть зм≥н ¬Ќѕ в≥д зм≥н ≥нвестиц≥й, в≥н впровадив пон¤тт¤ мультипл≥катор Ц коеф≥ц≥Їнт, ¤кий показуЇ залежн≥сть зм≥н ¬Ќѕ в≥д зм≥н ≥нвестиц≥й. ѕри зб≥льшенн¤ розм≥р≥в ≥нвестиц≥й ¬Ќѕ буде рости набагато б≥льшими розм≥рами, н≥ж початков≥ грошов≥ ≥нвестиц≥њ. ќтже, вони привод¤ть до мультипл≥кац≥йного (наростаючого) ефекту.

ѕ≥сл¤ первинного ефекту виникаЇ ≤≤, ≤≤≤, ≤V ≥ т.д. «айн¤т≥сть в одних сферах, породжуЇ зайн¤т≥сть в других ≥ т.. ÷ей помножуючий ефект ≥ називаЇтьс¤ мультипл≥кац≥йним ефектом.

ћультипл≥катор ≥нвестиц≥йних розход≥в =

“ому держава повинна стимулювати ≥нвестиц≥њ. Ќаприклад: р≥ст ≥нвестиц≥й у буд≥вельну ≥ндустр≥ю т¤гне за собою 70 галузей, ¤к≥ њњ забезпечують, дл¤ њх загрузки.

“ести дл¤ самоконтролю:

“ест ≤≤-30.

¬ ситуац≥њ, коли вс≥ ресурси зад≥¤н≥, дос¤гнутий певний потенц≥альний обТЇм ¬Ќѕ, р≥ст попиту веде:

а)до зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ товар≥в;

б)до росту ц≥н при незм≥нн≥й пропозиц≥њ.

¬ ситуац≥њ, коли потенц≥альний обТЇм ¬Ќѕ ще не дос¤гнутий. використан≥ не вс≥ ресурси:

а)до зб≥льшенн¤ пропозиц≥й товар≥в;

б)до росту ц≥н при незм≥нн≥й пропозиц≥њ.

“ест ≤≤-33.

Ќайб≥льш пост≥йною частиною сукупного попиту:

а)≥нвестиц≥њ;

б)споживч≥ розходи.

“ест ≤≤-35.

«г≥дно теор≥њ  ейнса держава повинна:

а)стимулювати ≥нвестиц≥њ ≥ споживчий попит;

б)стимулювати збереженн¤.

“ест ≤≤-36.

ѕри зростанн≥ ≥нвестиц≥й:

а)¬Ќѕ зростаЇ в набагато б≥льших розм≥рах, н≥ж початков≥ грошов≥ ≥нвестиц≥њ в силу мультипл≥кац≥йного ефекту.

б)¬Ќѕ зростаЇ в тому розм≥р≥, що ≥ ≥нвестиц≥њ.

 онтрольн≥ питанн¤:

„им характерний сукупний попит ≥ сукупна пропозиц≥¤, в чому в≥дм≥нн≥сть њх в≥д ≥ндив≥дуального попиту ≥ пропозиц≥њ?

„ому необх≥дне державне втручанн¤ в економ≥ку на макрор≥вн≥?

яку роль у стимулюванн≥ сукупного попиту грають ≥нвестиц≥њ?

–егулюванн¤ державою макроеконом≥чноњ нестаб≥льност≥.

ƒва п≥дходи до регулюванн¤ сукупного попиту: (кейнс≥анц≥ ≥ монетаристи).

‘≥скальна (податково-бюджетна) ≥ монетарна (грошова) св≥тогл¤дна концепц≥¤ у макроеноком≥ц≥ Ц це втручанн¤ держави дл¤ впливу на сукупний попит, ¤кий вважаЇтьс¤ головним. Ѕуде попит Ц буде пропозиц≥¤.

—укупний попит + споживч≥ розходи + ≥нвестиц≥њ + держ. закупки.

ƒ≥ючи хоча б на одну ≥з 3-х складових сукупного попиту, держава може його зб≥льшити (це думка кейнс≥анц≥в).

ћонетаристи рекомендують регулювати сукупний попит шл¤хом д≥њ к≥лькост≥ грошей в оборот≥.

 ≥льк≥сть грошей в оборот≥ =

«в≥дки,

варт≥сть ¬Ќѕ = к≥лькост≥ грошей х к≥льк≥сть оборот≥в грошовоњ одиниц≥,

це та к≥льк≥сть, ¤ка Ї у населенн¤ дл¤ покупок виробничих

благ, тобто це сукупний попит. ¬арт≥сть ¬Ќѕ буде залежати

в≥д сукупного попиту (це думка монетариста).

ќтже,  ейнс≥анська школа Ц це державне регулюванн¤ на ринку попиту ≥ пропозиц≥њ дл¤ забезпеченн¤ повного використанн¤ ресурс≥в ≥ повноњ зайн¤тост≥.

ћонетаристська школа - це саморегулюючий ринок ≥ державне втручанн¤ повинно бути зведеного до м≥н≥муму.

«г≥дно погл¤д≥в кейнс≥анськоњ школи зарплата ≥ ц≥ни мало еластичн≥ (б≥льш ст≥йк≥) в залежност≥ в≥д зм≥ни попиту ≥ вони в короткому пер≥оду (при зм≥н≥ попиту) привод¤ть до росту виробництва з попередн≥ми ц≥нами ≥ зарплатою.

«г≥дно погл¤д≥в монетарист≥в ц≥ни ≥ запрала знаходитьс¤ у висок еластичн≥й залежност≥ в≥д зм≥ни попиту.

–озгл¤немо кожну концепц≥ю.

‘≥скальна пол≥тика кейс≥анство ≥ регулюванн¤ сукупного попиту.

‘≥скальна пол≥тика Ц це бюджетна пол≥тика, направлена на зм≥ну сукупного попиту шл¤хом зм≥ни державних розход≥в ≥ податк≥в. «меншенн¤ податк≥в з населенн¤ Ц зб≥льшить споживч≥ розходи. «меншенн¤ податк≥в з прибутк≥в п≥дприЇмств корпорац≥й приведе до росту ≥нвестиц≥й.

–≥ст дер закупок стимулюЇ виробництво, ≥нвестиц≥њ.

–озр≥зн¤ють недискрим≥нац≥йну ≥ дискрим≥нац≥йну ф≥скальну пол≥тику.

Ќедискрим≥нац≥йна ф≥скальна пол≥тика, впроваджен≥ стаб≥л≥затори.

¬проваджен≥ стаб≥л≥затори Ц це автоматично д≥юч≥ норми, ¤к≥ вступають в д≥ю без необх≥дност≥ прийн¤тт¤ додаткових заход≥в з боку ур¤ду.

ƒо них в≥дноситьс¤ податкова система, в першу чергу прогресивн≥ податки. ѕо м≥р≥ росту ¬Ќѕ в пер≥од розкв≥ту податков≥ поступленн¤ автоматично п≥дростають, що стримуЇ економ≥чне п≥днесенн¤ ≥ навпаки.

“рансферн≥ платеж≥ (соц≥альн≥ виплати: по безроб≥ттю, по б≥дност≥, субсид≥њ) мають протилежний характер. ¬они скорочуютьс¤ п≥д час економ≥чного п≥днесенн¤ ≥ зб≥льшуютьс¤ п≥д час спаду виробництва, внасл≥док чого споживч≥ розходи зб≥льшуЇтьс¤ , це стимулюЇ попит ≥ забезпечуЇ загрузку додактових потужностей. ¬строЇн≥ стаб≥л≥затори здатн≥ зменшити коливанн¤ нац≥онального доходу приблизно на 1/3. ƒл¤ б≥льш в≥дчутних д≥й в темпах розвитку виробництва, ≥нфл¤ц≥њ ≥ зайн¤тост≥ потр≥бн≥ дискрим≥нац≥йн≥ ф≥скальн≥ заходи. ÷е пол≥тика св≥домоњ ман≥пул¤ц≥њ бюджетом, з метою зм≥ни реальних обТЇм≥в виробництва ≥ зайн¤тост≥, контролю над ≥нфл¤ц≥Їю ≥ прискоренн¤ економ≥чного росту, шл¤хом зм≥ни податкових ставок, податковоњ структури ≥ величини розход≥в.

 ейнс≥анська пол≥тика Ц регулюванн¤ сукупного попиту з допомогою ф≥скального (бюджетно-податковоњ) ≥ кредитно-грошового впливу.

ѕри спад≥ виробництва кейс≥анц≥ рекомендують:

а)зб≥льшити державн≥ розходи на закупку товар≥в ≥ послуг, щоб компенсувати недостатн≥й попит, не бо¤чись при цьому деф≥циту бюджету ≥ ≥нфл¤ц≥њ.

б)зменшити податков≥ ставки на особист≥ доходи ≥ на прибуток, щоб стимулювати ≥нвестиц≥њ.

в)держав≥ створювати робоч≥ м≥сц¤.

г)впливати на норму банк≥вського проценту з метою б≥льш дешевого кредитуванн¤ ≥ розширенн¤ ≥нвестиц≥й.

ѕри п≥днесенн≥ виробництва зробити навпаки а, б, в, г.

¬ економ≥чн≥й л≥тератур  ейнса звали людиною, ¤ка в≥дкрила дорогу кап≥тал≥зму в ’’ ст.. …ого пол≥тика широко практикувалась п≥сл¤ ≤≤-њ св≥товоњ в≥йни, внасл≥док чого економ≥ка швидко ожила. ¬ 60 р. ’’ ст.. п≥сл¤ надм≥рного деф≥циту бюджету в конкретних крањнах на озброЇнн¤ (холодна в≥йна)  ейнс≥анськ≥ методи регулюванн¤ стали критикувати.

3.ћонетаризм ≥ регулюванн¤ сукупного попиту. ћ≥льтон ‘р≥дмен ≥ його школа.

¬ 70-х роках причиною ≥нфл¤ц≥њ ≥ зниженн¤ темп≥в росту економ≥ки почали вважати втручанн¤ держави.

Ќа чол≥ наступу на кейс≥анство стала чикагська школа, л≥дером ¤коњ був ћ≥льтон ‘р≥дмен. √оловна ≥де¤ його теор≥њ: т≥льки грош≥ мають значенн¤, все залежить в≥д к≥лькост≥ грошовоњ маси в крањн≥. √оловне, по ‘р≥дмену: держав≥ не втручатись у стих≥йний механ≥зм ринку, механ≥зм ц≥н. ¬ажливою функц≥Їю ц≥ни Ї передача ≥нфл¤ц≥њ, щоб вона своЇчасно поступила до того, хто њњ може використати. ÷≥нова система вир≥шуЇ це автоматично.

Ќа думку ‘р≥дмена, ринковий механ≥зм не т≥льки найкращим способом розприд≥л¤Ї ресурси м≥ж галуз¤ми, але й роз прид≥л¤Ї доходи м≥ж власниками ресурс≥в: земл≥, кап≥тальних споруд, людського кап≥тул. ќдн≥ насл≥дують в≥д батьк≥в кап≥тальн≥ блага, ≥нш≥ Ц своњми зд≥бност¤ми, кожний д≥Ї у в≥дпов≥дност≥ з тим, що маЇ, ≥ багато залежить в≥д того, ¤к прим≥нити своњ зд≥бност≥ чи св≥й кап≥тал. ƒержава по ‘р≥дмену, м≥н≥мально повинна втручатис¤ в економ≥чну ≥ соц≥альну сферу, х≥ба т≥льки контролювати пропозиц≥ю грошей, щоб не допустити р≥зких спад≥в в к≥лькост≥ гот≥вки ≥ кредитних грошей, тод≥ стаб≥льн≥сть економ≥чного розвитку буде забезпечена. ћонетарна концепц≥¤ особливо ефективна у боротьб≥ з ≥нфл¤ц≥Їю при невеликому спад≥.

ѕравила монетарист≥в грошов≥шоњ пол≥тики.

ѕост≥йно п≥дтримувати темпи росту грошовоњ маси. ¬они повинн≥ бути достатньо низькими, щоб не допустити значноњ ≥нфл¤ц≥њ в≥д 2,5 до 8%. Ќижче цих границь може пройти скороченн¤ виробництва.

÷¤ концепц≥¤ стала використовуватис¤ на початку 80-х рок≥в ’’ ст. в ус≥х розвинутих крањнах.

” 80-х роках пол≥тика мон≥торингу проводилась особливо у —Ўј ≥ ¬еликобритан≥њ. « ростом безроб≥тт¤ ≥ економ≥чними спадами, скороченн¤м розход≥в на соц≥альну програму населенн¤, ростом деф≥циту бюджету ви¤вилась, що грошова пол≥тика здатна позитивно впливати на економ≥ку п≥д час невеликих спад≥в.

ћонетаризм в умовах ”крањни на початку 90-х р.

√рошове регулюванн¤ можливе лише при на¤вност≥ розвинутого ринку ≥ њњ структури та ринкових ≥нститут≥в: банки, б≥ржовий ≥ не б≥ржовий ринок, р≥зн≥ засоби платеж≥в (гот≥вка, чеки, депозити, вексел¤), ринок кап≥талу, курс валюти ≥ ≥н.

¬ ”крањн≥, де цього немаЇ в достатньому розвитку, монетаризм не дасть результат≥в, так ¤к монетарне регулюванн¤ Ц це пр¤ме обмеженн¤ платоспроможност≥ господарств, штучно довод¤чи њх до банкрутства.

Ќав≥ть у високого розвинутих кап≥тал≥стичних крањнах, ¤к≥ волод≥ють сильними важел¤ми саморегулюванн¤ ≥ то ≥снуЇ обмежений д≥апазон перем≥щенн¤ його Ц в основному, дл¤ боротьби з ≥нформац≥Їю при умов≥ в≥дсутност≥ глибокого спаду економ≥ки ≥ пад≥нн¤ курсу нац≥ональноњ валюти. « 1991 Ц 1995 р. в ”крањн≥ спад виробництва перевершив б≥льшу половину. ” багатьох п≥дприЇмствах це привело до технолог≥чного розпаду. ÷ьому поспри¤ли романтики монетаризму.

4. ритика ф≥скальноњ монетарноњ пол≥тики.

як ф≥скальн≥ важел≥, так ≥ немонетарн≥ на д≥л≥ вимагають серйозного ≥ глибокого погодженн¤ ≥з компетентними економ≥стами ≥ прийн¤тт¤ необх≥дних закон≥в, причому своЇчасних. „асто приймаютьс¤ р≥шенн¤ не дл¤ людей, а вигоди окремих або невеликоњ групи людей, ¤к≥ при кер≥вництв≥.

√рошова концепц≥¤ Ц це ст≥йкий попит на грош≥ ≥ пост≥йн≥сть швидкост≥ грошового об≥гу.

¬ д≥йсност≥ такоњ ст≥йкост≥ н≥ короткотерм≥новоњ, н≥ довготерм≥новоњ в ”крањн≥ не було. Ўвидк≥сть грошей в оборот≥ р≥зко зм≥нювалась, особливо в умовах ≥нфл¤ц≥њ (наша д≥йсн≥сть 1991-95 р.р.), тому монетаристськ≥ заходи не завжди дають результати.

5.“еор≥¤ регулюванн¤ пропозиц≥й.

 ейнс≥анц≥ ≥ монетаристи виход¤ть з необх≥дност≥ контролю за сукупним попитом. ¬ 70 р. ’’ ст., щоб вир≥шити проблему макроеконом≥чноњ р≥вноваги, зТ¤вл¤Їтьс¤ теор≥¤ регулюванн¤ через сукупну пропозиц≥ю. ≤де¤: буде пропозиц≥¤ Ц буде попит. ћотиви ≥ стимули:

а)зниженн¤ податк≥в;

б)доступн≥сть кредит≥в;

в)захист державною прав власника.

–озвиток економ≥ки, зг≥дно концепц≥њ пропозиц≥њ, залежить також в≥д того, ¤к справно держава справл¤Їтьс¤ з регулюванн¤м вищесказаних правил.

‘актично потр≥бно регулювати безпосередньо виробництво. ƒл¤ цього потр≥бно значних кап≥таловкладень. ј дл¤ того, щоб це п≥дтримати необх≥дно:

а) р≥зко зб≥льшити п≥льги на ≥нвестований кап≥тал, амортв≥драхуванн¤, державн≥ ≥нвестиц≥њ, особливо у галуз¤х, де працюЇ велика к≥льк≥сть людей (буд≥вництво, промислов≥сть, що ор≥Їнтована на експорт, с≥льське господарство), а також спри¤ти розвитку малого б≥знесу. ¬ цьому не зникаЇ роль держави.

6.≤ндив≥дуальна пол≥тика ≥ плануванн¤. ¬ ЋеонтьЇв ≥ його прац≥.

Ќе можна сказати, що кожна крањна обмежуЇтьс¤ вибором одного ≥з 3-х способ≥в регулюванн¤ економ≥ки. Ѕ≥льш≥сть з них зд≥йснюють свою пол≥тику у в≥дпов≥дност≥ з конкретною економ≥чною ситуац≥Їю ≥ нац≥ональними особливост¤ми.

японська пол≥тика передбачаЇ:

вид≥ленн¤ пр≥оритетних галузей дл¤ њх розвитку, продукц≥¤ ¤ких могла б конкурувати на св≥товому ринку.

допомога держави пр≥оритетним галуз¤м.

допомога держави непр≥оритетним галуз¤м в њх модерн≥зац≥њ ≥ п≥дготовц≥ кадр≥в.

япон≥¤ Ц Їдина крањна, ¤ка найсильн≥ше ≥ найб≥льше поЇднуЇ п≥дприЇмництво приватне з державним плануванн¤м.

‘ранц≥¤ Ї св≥товим прикладом усп≥шного державного плануванн¤.  лючев≥ галуз≥ промисловост≥ (транспорт, енергетика. добувна промислов≥сть) Ї державною власн≥стю. ” ‘ранц≥њ нав≥ть приватний сектор зад≥¤ний в рамках державного плануванн¤. ¬их≥д любоњ ф≥рми на основний ринок контролюЇтьс¤ державою. ¬с≥ представники р≥зних галузей ≥ ф≥рм сп≥впрацюють м≥ж собою. п≥д кер≥вництвом держави ≥ працюють на план. ≤снуЇ в≥дкрита ≥нформац≥¤ обм≥ну. ‘≥рми в≥дпов≥дають за виробництво, дох≥д, попит, передбачений планом.

—истема державного регулюванн¤ ‘ранц≥њ включаЇ також шл¤хи боротьби з монопол≥зац≥Їю виробництва, кер≥вництво ц≥нами, контроль за оплатою прац≥ в стратег≥чним плануванн¤м.

¬ економ≥чн≥й практиц≥ япон≥њ ≥ ‘ранц≥њ використовувались ≥дењ вченого-економ≥ста ¬асил¤ ЋеонтЇва, ¤к≥ побудован≥ на розробц≥ таблиц≥ м≥жгалузевих звТ¤зк≥в (м≥жгалузевий баланс), ¤ка вимагаЇ глибоких даних про затрати на виробництво. потоках товар≥в, розпод≥л доход≥в, структур≥ споживанн¤ ≥ ≥нвестиц≥й. ¬≥н вважаЇтьс¤ апостолом плануванн¤ у св≥тов≥й економ≥ц≥. ¬ його теоретичн≥й платформ≥ немаЇ протиставлень м≥ж ринком ≥ планом, приватним п≥дприЇмством ≥ державним регулюванн¤м.

¬≥н поЇднував економ≥ку з кораблем. ѕриватна ≥н≥ц≥атива Ц це в≥тер в парусах, плануванн¤ Ц руль, направл¤Ї економ≥ку в потр≥бну сторону. ЋеонтьЇв Ї також противником економ≥њ на соц≥альних розходах ≥ зарплат≥. —тратег≥чне плануванн¤ по ЋеонтьЇву даЇ можлив≥сть застосовувати альтернативн≥ комб≥нац≥њ р≥зноман≥тних заход≥в економ≥чною пол≥тикою. ƒл¤ цього необх≥дна систематична орган≥зована база даних. «а приклад брав япон≥ю, ¤ка домоглас¤ надм≥рних дос¤гнень в економ≥ц≥ через зд≥йсненн¤ принципу стратег≥чного плануванн¤ з використанн¤м моделей м≥жгалузевого балансу.

7.≤нституц≥онально-соц≥олог≥чний напр¤мок економ≥чноњ думки. ƒжон √елбрейт ≥ його школа.

Ќаголос робитьс¤ на розширенн¤ державою соц≥альних програм, збереженн¤ еколог≥њ, збереженн¤ гарант≥йного доходу кожному члену сусп≥льства незалежно в≥д трудового вкладу (школа ƒжона √елбрейта). ¬≥н зТЇднував пол≥теконом≥ю ≥ економ≥чну пол≥тику з соц≥олог≥Їю. ÷ю мету, по √елбрейту, можна дос¤гнути при вир≥шальн≥й рол≥ крупних корпорац≥й.

¬≥н пропов≥дував теор≥ю св≥домого регулюванн¤ економ≥ки. –екомендував впровадити прогресивне оподаткуванн¤, √елбрейт прихильник мирноњ соц≥ал≥зац≥њ сусп≥льства, вв≥вши терм≥н Уновий соц≥ал≥змФ на п≥дстав≥ св≥домого розум≥нн¤ п≥дприЇмств. “еор≥¤ √елбрейта ≥ його прихильник≥в в б≥льш≥й м≥р≥ направлена на майбутнЇ, в≥др≥зн¤Їтьс¤ соц≥альною в≥дпов≥дальн≥стю за збереженн¤ довк≥лл¤, за соц≥альну гармон≥ю ≥ мир.

8.ћодель народного кап≥тал≥зму. –об≥тнича власн≥сть.

ѕредставниками ц≥Їњ ≥деолог≥њ були американськ≥ вчен≥ Ћ.  елсо ≥ ћ.јдлер, ¤к≥ створили теор≥ю Укап≥тал≥стичноњ революц≥њФ. ¬они вважали, що б≥дою кап≥тал≥зму Ї не приватна власн≥сть, а висока њњ концентрац≥¤. Ќа њх думку потр≥бно власн≥сть широко розпод≥лювати серед трудового народу, що забезпечить кожному свободу ≥ необх≥дний р≥вень житт¤, –об≥тники викуповують власн≥сть ≥ через п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, участ≥ в управл≥нн≥ п≥дприЇмствами спри¤ють росту прибутк≥в (закрит≥ акц≥онерн≥ товариства).

¬ –ос≥њ цю модель впроваджував —.‘едоров у систем≥ очноњ х≥рург≥њ.  ожний, хто був зад≥¤ний в операц≥њ, в≥д прибиральниц≥ до л≥кар¤, одержував певний в≥дсоток оплати. ѕродуктивн≥сть прац≥ зросла в 4 рази, ¤к≥сть Ц у 12 раз. ¬с≥ прац≥вники Ц власники акц≥й. ѕри виход≥ на пенс≥ю прац≥вник може продати св≥й пакет акц≥й Ц за 200-300 тис¤ч долар≥в. ћаючи так≥ грош≥ можна жити на проценти.

9.–оль держави у зм≥шан≥й економ≥ц≥. ”роки реформ в ”крањн≥.

¬ажливим завданн¤м держави Ї не т≥льки контроль за р≥внем зайн¤тост≥ ≥ ≥нфл¤ц≥њ, темпами економ≥чного росту, алей:

1.забезпеченн¤ правовоњ бази дл¤ функц≥онуванн¤ ефективноњ ринковоњ економ≥ки;

2.захист конкуренц≥њ; антимонопольне законодавство;

3.перерозпод≥л доход≥в серед населенн¤;

4.забезпеченн¤ перелив≥в ресурс≥в у стратег≥чно важлив≥ галуз≥, захист навколишнього середовища;

5.розвиток експорту.

Ќа ”крањн≥ в пер≥од проведенн¤ реформ прив≥лег≥ювала думка про повну свободу субТЇкт≥в ринковоњ економ≥ки в≥д держави (в≥дмовленн¤ в≥д державних замовлень, державноњ п≥дтримки с/г ≥ ≥н.).

 р≥м цього в ”крањн≥ почали дуже легко позбавл¤тись, шл¤хом приватизац≥њ, найб≥льш дох≥дливоњ частини державноњ власност≥ (енергетичноњ, стратег≥чноњ, воЇнноњ), чим п≥дривалас¤ економ≥чна основа держави. ÷ього н≥коли не робили в ринков≥й економ≥ц≥ держави «аходу. Ќавпаки, вони посилюють роль держави ≥ њњ контроль. ”крањн≥ також необх≥дно зад≥¤ти роль держави, особливо роль державного попиту дл¤ стимулюванн¤ виробництва у ключових галуз¤х, ¤к≥ визначають економ≥чний р≥ст, встановити контроль над ц≥ноутворенн¤м. Ќавести пор¤док в систем≥ управл≥нн¤ державною власн≥стю ≥ державними ф≥нансами, щоб сконцентрувати засоби у держави, ф≥нансово-промислових групах, ¤к ор≥Їнтован≥ на р≥ст, а не на спекул¤ц≥ю. ¬≥дм≥нити вс≥ незаконно встановлен≥ п≥льги. забезпечити знатт¤ природноњ ренти не в приватн≥ кишен≥, а дл¤ держави, забезпечити нормальне комерц≥йне використанн¤ державного майна, провести податкову реформу.

¬ид≥лити правильн≥ в≥дпов≥д≥.

“ест: ≤≤-38.

1.ќсновне р≥вн¤нн¤, з ¤кого випливаЇ кейнс≥анська пол≥тика регулюванн¤ сукупного попиту:

а) сукупний попит = споживч≥ розходи + ≥нвестиц≥њ + держзакупки;

б)варт≥сть ¬Ќѕ = к≥льк≥сть грошей в оборот≥ х к≥льк≥сть оборот≥в грошових одиниць.

2.ќсновне р≥вн¤нн¤, з ¤кого випливаЇ монетаристська пол≥тика регулюванн¤ сукупного попиту:

а)сукупний попит = споживч≥ розходи + ≥нвестиц≥њ + державн≥ закупки;

б)варт≥сть ¬Ќѕ = к≥лькост≥ грошей в оборот≥ х к≥льк≥сть оборот≥в грошових одиниць.

“ест: ≤≤-39.

—учасна економ≥ка Ї:

а)економ≥ка чистого кап≥тал≥зму;

б)економ≥ка зм≥шана.

“ест: ≤≤-40.

яку концепц≥ю в≥дтворюЇ таке твердженн¤:

1.держава повинна стимулювати ≥нвестиц≥њ, зд≥йснювати соц≥альн≥ програми, не бо¤чись бюджетного деф≥циту, не бо¤чись ≥нфл¤ц≥њ:

а)кейнс≥анство;

б)монетаризм.

2.держава не повинна вм≥шуватис¤ в економ≥ку, зд≥йснювати соц≥альн≥ програми, займатис¤ податково-бюджетним ≥ кредитно-грошовим регулюванн¤м. ќдне, що спри¤Ї стаб≥льному розвитку економ≥ки Ц це п≥дтримка р≥вном≥рних темп≥в приросту грошовоњ маси:

а)кейнс≥анство;

б)монетризм.

“ест: ≤≤-41.

ћонетарна пол≥тика даЇ найб≥льший ефект:

а)в умовах ≥нфл¤ц≥њ, коли вс≥ ресурси зад≥¤н≥, подальший р≥ст попиту не може вплинути на р≥ст пропозиц≥њ (вимагаЇтьс¤ часу дл¤ технолог≥чноњ перебудови) ≥ впливаЇ т≥льки на р≥ст ц≥н, що вимагаЇ обмеженн¤ к≥лькост≥ грошей в оборот≥.

б)в умовах перегрузки потужностей ≥ спаду виробництва, не досить плат≥жного попиту, коли ≥нфл¤ц≥¤ визвана ростом ц≥н на ресурси, а курс нац≥ональноњ валюти падаЇ.

“ест ≤≤-42.

 ому належить пор≥вн¤нн¤ економ≥ки з кораблем?

а)ћ≥льтон ‘р≥дмен, лауреат Ќобел≥вськоњ прем≥њ;

б)¬асиль ЋеонтьЇв;

в)ƒжон √елбрейт.

“ест: ≤≤-43.

якому напр¤мку економ≥чноњ думки належить тезис про необх≥дн≥сть забезпеченн¤ гарантованого доходу кожному члену сусп≥льства незалежно в≥д трудового вкладу?

а)кейнс≥онаська концепц≥¤;

б)монетариська концепц≥¤;

в)≥нституц≥ально-соц≥олог≥чний напр¤мок;

г)марксизм.

“ест: ≤≤-45.

яка теор≥¤ висуваЇ сл≥дуючий напр¤мок економ≥чноњ пол≥тики? «ниженн¤ податк≥в, доступн≥сть кредиту, захист державною прав власника:

а)теор≥¤ регулюванн¤ попиту (кейс≥анство, монетаризм);

б)теор≥¤ регулюванн¤ пропозиц≥њ.

 онтрольн≥ питанн¤.

Ќазвати визначенн¤ р≥вн¤нн¤ кейнс≥анц≥в ≥ визначальне р≥вн¤нн¤ монетарист≥в.

як≥ основ≥ положенн¤ кейнс≥анськоњ пол≥тики регулюванн¤ економ≥ки?

як≥ основн≥ положенн¤ монетристськоњ теор≥њ регулюванн¤?

¬ ¤ких економ≥чних ситуац≥¤х ефективна монетаристська пол≥тика?

Ќа чому базуЇтьс¤ теор≥¤ пропозиц≥њ?

ќсновн≥ положенн¤ ≥нституц≥ально-соц≥олог≥чноњ школи.

як≥ доводи привод¤тьс¤ в користь роб≥тничоњ власност≥ ≥ роб≥тничого самоуправл≥нн¤?

ƒайте визначенн¤ зм≥шаноњ економ≥ки.

ћ≥жнародна торг≥вл¤.  урс валют. ¬алютн≥ системи.

ћ≥жнародна пол≥тика Ї зас≥б, з допомогою ¤кого крањни можуть розвивати спец≥ал≥зац≥њ, п≥двищувати продуктивн≥сть своњх ресурс≥в ≥ таким шл¤хом зб≥льшувати обТЇм виробництва.

–озгл¤немо переваги м≥жнародноњ торг≥вл≥.

1.јбсолютн≥ ≥ в≥дносн≥ переваги м≥жнародного розпод≥лу прац≥ ≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥. ѕротекц≥он≥зм.

јбсолютн≥ переваги у виробництв≥ продукц≥њ складаютьс¤ тод≥, коли одна крањна може випускати б≥льш ефективноњ (через кл≥матичн≥ географ≥чн≥ ≥ ≥н. умови), н≥ж друга. ћарокко маЇ переваги у вирощуванн≥ мандарин≥в, —Ўј Ц у виробництв≥ компТютер≥в,  увейт Ц у видобутку нафти.

—пец≥ал≥зуючись на тих чи ≥нших виробництвах, дл¤ ¤ких дан≥ крањни мають абсолютну перевагу, провод¤ть торговий обм≥н лишньоњ продукц≥њ одна з одноњ отримують њњ б≥льше, н≥ж старались би виробл¤ти самост≥йно.

¬≥дносн≥ переваги в тому, що варт≥сть виробництва продукту в дан≥й крањн≥ нижча, н≥ж в ≥нших крањнах.

ѕри допомоз≥ в≥льноњ торг≥вл≥, беручи за основу дл¤ пор≥вн¤нн¤ витрати, св≥това економ≥ка може дос¤гнути б≥льше ефективного розм≥щенн¤ ресурс≥в ≥ б≥льш високого р≥вн¤ матер≥ально добробуту. Ќе дивл¤чись на користь в≥льноњ торг≥вл≥, до тепер ≥снуЇ практика протекц≥онал≥зму.

ѕротекц≥он≥стськ≥ заходи:

ѕлатеж≥. ‘≥ксован≥ платеж≥ використовуютьс¤ дл¤ забезпеченн¤ додаткового поступленн¤ у бюджет.

≤мпортн≥ квоти (обмеженн¤). Ќизьк≥ ≥мпортн≥ квоти повн≥стю заборон¤ють ≥мпорт товару зверх визначеноњ к≥лькост≥.

Ќетарифн≥ барТЇри. ƒо них в≥дноситьс¤ система л≥цензуванн¤ (вимоги до ≥мпортер≥в отриманн¤ л≥ценз≥й), заборони на ≥мпорт вуг≥лл¤.

як≥ мотиви обмеженн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥?

«ахист галузей, звТ¤зних з нац≥ональною обороною, захист с≥льського господарства, захист досить багатих крањн в≥д напливу дешевоњ робочоњ сили ≥ напливу товар≥в, вироблених дешевою робочою силою.  р≥м цього використанн¤ тариф≥в, квот ≥ ≥н. барТЇр≥в робить ≥мпортн≥ товари ≥ послуги б≥льш дорогими.

2.“оргов≥ ≥ плат≥жн≥ баланси.

“орговий баланс Ц р≥зниц¤ м≥ж варт≥стю нац≥онального ≥мпорту ≥ експорту. ¬≥н позитивний, ¤кщо експорт переважаЇ над ≥мпортом ≥ негативний, ¤кщо ≥мпорт б≥льший експорту. ” першому випадку торговий баланс маЇ активне сальдо у другому маЇ деф≥цит.

ѕлат≥жний баланс включаЇ в себе, кр≥м торгового, ≥ноземн≥ позики, проценти на них, доходи в≥д ≥нвестиц≥й, транспортн≥ платеж≥ ≥ обм≥н ф≥нансовими активами. ÷≥ платеж≥ поступають або в крањну, або ≥з крањни. “ому њх занос¤ть в графу УдоходиФ або УрозходиФ (в≥дпов≥дно кредит ≥ дебет).

¬ к≥нц≥ року визначають, що б≥льше - приплив чи в≥дплив, грошей. якщо в≥дплив грошей б≥льший, утворюЇтьс¤ деф≥цит плат≥жного балансу. ÷ей деф≥цит ф≥нансуЇтьс¤ або позиками за рубежем, або продажею частини активу, або недостача поступлень ≥ноземноњ валюти в≥дтворюЇтьс¤ резервами Ќац≥онального банку.

≈фективн≥сть м≥жнародноњ торг≥вл≥ т≥сно звТ¤зана з рухом валютного курсу.

3.¬алютн≥ курси ≥ паритет покупноњ можливост≥. ¬алютна ≥нтервенц≥¤.

¬алютн≥ курси Ц ц≥на грошовоњ одиниц≥ даноњ нац≥ональноњ валюти, вираженоњ в грошових знаках валюти ≥ншоњ крањни.

≤снуючий курс обм≥ну 2-х валют приблизно в≥дпов≥даЇ сп≥вв≥дношенню њх покупноњ спроможност≥ на даний момент. 1$ = 2 марки = 200 йЇн (япон≥¤), за 1$, 2 марки ≥ 200 йЇн можна купити однакову к≥льк≥сть товар≥в.

Ќа рух валютних курс≥в дуже впливаЇ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю кожноњ валюти, впливають воЇнн≥ ≥ пол≥тичн≥ фактори. “ому рух валютних курс≥в не сп≥впадаЇ ≥з зм≥ною покупноњ можливост≥ валют.

÷ентральний банк маЇ можлив≥сть впливати на валютний курс, скуповуючи або продаючи своњ грошов≥ знаки (валютн≥ ≥нтервенц≥њ). ÷е веде до ще б≥льшого в≥дхиленн¤ валютного курсу в≥д покупноњ можливост≥ валют.

ћета валютноњ ≥нтервенц≥њ Ц вдержати курс нац≥ональноњ валюти в певних межах. ƒл¤ цього ÷Ѕ або скуповуЇ або продаЇ ≥ноземну валюту на валютн≥й б≥рж≥. ” ≤-му випадку курс нац≥ональноњ валюти знижуЇтьс¤, у ≤≤-му Ц росте. якщо валютн≥ записи ÷Ѕ вичерпуютьс¤ чи понижуютьс¤ в≥дносно норматив≥в, то це означаЇ, що немаЇ чим п≥дтримати курс нац≥ональноњ валютноњ одиниц≥ ≥ проходить њњ девальвац≥њ, тобто здешевленн¤ в≥дносно долара функта стерл≥нга ≥ т.д. Ќормативи росту валютних резерв≥в ÷Ѕ кожноњ крањни погоджуЇ ≥з ћ≥жнародним валютним фондом.

4.–инок ≥ноземних валют. ≈коном≥чн≥ насл≥дки зм≥ни валютних курс≥в.

–инок ≥ноземних валют Ц це ринок де р≥зн≥ ≥ноземн≥ валюти обм≥нюютьс¤ один на одного. ¬они характеризуютьс¤ великою к≥льк≥стю покупц≥в ≥ продавц≥в.

«м≥ни курсу валют веде до зм≥ни внутр≥шн≥х ц≥н, експортних ц≥н, зайн¤тост≥, р≥вновага виробництва.

‘актори зм≥ни курсу валюти.

1.ѕ≥двищен≥ доходи зб≥льшують куп≥вельну можлив≥сть ¤к внутр≥, так ≥ на зовн≥шньому ринку.

2.¬тручанн¤ ур¤ду у м≥жнародний валютний ринок при девальвац≥њ власноњ валюти.

«аниженн¤ курсу гривн≥ маЇ негативн≥ насл≥дки:

а)недопродано дорог≥ ≥мпортн≥ товари ≥ досить дешев≥ в≥тчизн¤н≥ привод¤ть до вивозу з ”крањни за безц≥нок сировини ≥ ≥н. товар≥в.

б)ефективний експорт, особливо коли скуповують в середин≥ крањни товар дл¤ вивозу за валюту по випадкових ц≥нах, продають знову за валюту ≥ обм≥нюють по завищеному курсу на гривн≥.

ћають значний прибуток.

5.¬алютна система ≥ коректуванн¤ плат≥жного балансу.

«аходи, ¤к≥ приймаютьс¤ крањною дл¤ л≥кв≥дац≥њ незбалансованост≥ залежать в≥д прийн¤тоњ системи валютних курс≥в.

—истема гибких, плаваючих курс≥в, при ¤кому курс нац≥ональноњ валюти залежить в≥д попиту ≥ пропозиц≥њ ≥ноземноњ.

—истема твердих ф≥ксованих валютних курс≥в. при ¤кому зм≥на попиту ≥ пропозиц≥њ перешкоджаЇ державне втручанн¤.

¬ ц≥лому система регулюванн¤ ÷Ѕ плаваючих валютних курс≥в маЇ величезн≥ переваги у налагоджен≥ рац≥ональних м≥жнародних звТ¤зк≥в; особливо в тому, що виробл¤ти? —к≥льки? ƒл¤ кого?

¬ид≥л≥ть правильн≥ в≥дпов≥д≥.

“ест ≤≤-46.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Ќазва: –инкова система ≥ орган≥зац≥¤ п≥дприЇмництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (14969 прочитано)