≈коном≥чна теор≥¤ > –≥зновиди ринкових ц≥н

≤нфл¤ц≥¤ - п≥двищенн¤ загального р≥вн¤ ц≥н ≥ знец≥ненн¤ грошей, викликане порушенн¤м р≥вноваги м≥ж грошовою масою ≥ товарним покритт¤м.

ƒиспропорц≥ю викликаЇ р¤д взаЇмозалежних причин:

- ≥нфл¤ц≥йний попит (у –ос≥њ це випуск не забезпечених товарами грошей, що покривають деф≥цит державного бюджету; непродуктивн≥ витрати держави; зростанн¤ грошових доход≥в населенн¤, що випереджаЇ зб≥льшенн¤ виробництва й утворюючий деф≥цит товар≥в. ” св≥т≥, наприклад, бойкот крањн-член≥в ќѕ≈  на продаж нафти, що викликав р≥ст ц≥н на нафту, р≥ст зарплати п≥д тиском профсп≥лок ≥ ≥н.);

- р≥ст р≥вн¤ витрат (наприклад, р≥ст ц≥н на сировину, переор≥Їнтац≥¤ продукц≥њ в зв'¤зку ≥з сусп≥льними катакл≥змами).

–≥ст зароб≥тноњ плати ≥ ц≥н п≥дштовхують один одного, ≥ пом≥рна ≥нфл¤ц≥¤ при в≥дпов≥дн≥й пол≥тиц≥ держави трансформуЇтьс¤ в г≥пер≥нфл¤ц≥ю: руйнуютьс¤ нормальн≥ економ≥чн≥ в≥дносини, виробники ≥ споживач≥ р¤туютьс¤ в≥д грошей, вкладаючи њх у непродуктивн≥ ц≥нност≥, переход¤ть на бартерн≥ розрахунки, звертаЇтьс¤ виробництво ≥ накопичуютьс¤ товари в розрахунку на њхнЇ подорожчанн¤, росте спекул¤тивна д≥¤льн≥сть, знец≥нюютьс¤ нагромадженн¤ ц≥лого покол≥нн¤ людей. —траждають в≥д ≥нфл¤ц≥њ громад¤ни з ф≥ксованими доходами, вкладники-кредитори ≥ п≥дприЇмц≥. ¬играють ф≥рми, що мають можлив≥сть легко зб≥льшити ≥ зарплату, наприклад торговц≥ коштовност¤ми, варт≥сть ¤ких п≥д час ≥нфл¤ц≥њ росте швидше, н≥ж варт≥сть житт¤.

ƒ≥юч≥ в економ≥ц≥ ц≥ни взаЇмозалежн≥ й утвор¤ть систему, що знаходитьс¤ в пост≥йн≥й динам≥ц≥ п≥д впливом безл≥ч≥ фактор≥в. ÷¤ система складаЇтьс¤ з окремих взаЇмозалежних взаЇмод≥ючих блок≥в ц≥н, таких ¤к оптов≥ ц≥ни, тарифи транспорту ≥ зв'¤зку й ≥н.

Ѕлоки ц≥н, у свою чергу, складаютьс¤ з б≥льш др≥бних чи блок≥в подблоков. “ак, блок оптових ц≥н под≥л¤Їтьс¤ на дв≥ подблока Ч оптов≥ ц≥ни п≥дприЇмства й оптов≥ (в≥дпускн≥) ц≥ни промисловост≥. Ѕлок тариф≥в транспорту ≥ зв'¤зку складаЇтьс¤ з дек≥лькох подблоков: тарифи зал≥зничного транспорту, тарифи морського транспорту, тарифи автотранспорту ≥ т.д. ”с≥ блоки взаЇмозалежн≥ м≥ж собою.

¬заЇмозв'¤зок ≥ взаЇмозалежн≥сть ц≥н, що вход¤ть у Їдину систему, визначаЇтьс¤ двома найважлив≥шими умовами: по-перше, ус≥ ц≥ни формуютьс¤ на Їдин≥й методолог≥чн≥й основ≥ Ч на законах вартост≥, пропозиц≥њ та попиту; по-друге, ус≥ п≥дприЇмства, виробництва ≥ галуз≥, господарська д≥¤льн≥сть ¤ких обслуговуЇтьс¤ ц≥нами, взаЇмозалежн≥.

¬заЇмозв'¤зок ≥ взаЇмозалежн≥сть ц≥н у Їдин≥й систем≥ не виключаЇ самост≥йного руху окремих блок≥в ц≥н ≥ ц≥н на конкретн≥ товари усередин≥ цих блок≥в.

Ќеобх≥дно в≥дзначити т≥сний зв'¤зок м≥ж системою ц≥н ≥ економ≥чним середовищем, що включаЇ в себе товарне виробництво, р≥зн≥ форми власност≥, конкуренц≥ю ≥ т.д., тобто складов≥ частини ринковоњ економ≥ки.

ѕо р¤ду економ≥чних ознак ус≥ ц≥ни розд≥л¤ютьс¤ на види ≥ п≥двиди.

” залежност≥ в≥д галузей, що обслуговуютьс¤ ними, ≥ сфер економ≥ки ц≥ни класиф≥куютьс¤ в такий спос≥б:

оптов≥ ц≥ни;

закуп≥вельн≥ ц≥ни;

ц≥ни на буд≥вельно-монтажн≥ роботи ≥ послуги;

тарифи вантажного ≥ пасажирського транспорту;

роздр≥бн≥ ц≥ни;

тарифи на платн≥ послуги, що робл¤тьс¤ населенню;

ц≥ни, що обслуговують зовн≥шньоторговельний оборот;

надбавки, знижки, нац≥нки в сфер≥ звертанн¤.

ќптов≥ ц≥ни Ч ц≥ни, по ¤ких реал≥зуЇтьс¤ ≥ в≥дпов≥дно закуповуЇтьс¤ продукц≥¤ п≥дприЇмств, ф≥рм ≥ орган≥зац≥й. як уже було сказано, оптов≥ ц≥ни п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на два п≥двиди: оптов≥ ц≥ни п≥дприЇмства й оптов≥ (в≥дпускн≥) ц≥ни промисловост≥.

ќптов≥ ц≥ни п≥дприЇмства Ч ц≥ни виготовлювач≥в продукц≥њ, по ¤ких вони реал≥зують зроблену продукц≥ю споживачам Ч ≥ншим п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥¤м, а також збутовому й оптовому органам. –еал≥зуючи свою продукц≥ю, п≥дприЇмства повинн≥ в≥дшкодувати витрати виробництва ≥ реал≥зац≥њ ≥ д≥стати нормальний прибуток.

Ќа основ≥ оптових ц≥н п≥дприЇмства виробл¤ютьс¤ анал≥з ≥ розрахунки варт≥сних показник≥в роботи. “аким чином, оптова ц≥на п≥дприЇмства звернена до виробництва, т≥сно зв'¤зана з ним.

–≥зновидом оптовоњ ц≥ни п≥дприЇмства Ї трансферна ц≥на. ¬она застосовуЇтьс¤ при зд≥йсненн≥ комерц≥йних операц≥й м≥ж п≥дрозд≥лами того самого п≥дприЇмства ≥ може використовуватис¤ ¤к у в≥дношенн≥ готових вироб≥в, нап≥вфабрикат≥в, сировини, так ≥ стосовно до послуг, у тому числ≥ до управл≥нських платеж≥в ≥ в≥дсотк≥в за кредит. «а останн≥ роки трансферн≥ ц≥ни одержали велике поширенн¤, оск≥льки внутр≥ф≥рмова торг≥вл¤ стаЇ важливим елементом м≥жнародноњ торг≥вл≥. “рансферн≥ ц≥ни можуть ≥стотно впливати на конкурентноздатн≥сть п≥дприЇмства на ринку. “ак, шл¤хом заниженн¤ ц≥н на сировину ≥ матер≥али, що поставл¤ютьс¤ доч≥рн≥ми п≥дприЇмствами, можна пом≥тно п≥двищити конкурентноздатн≥сть даного п≥дприЇмства. «нижен≥ ц≥ни ≥нод≥ застосовуютьс¤ дл¤ зменшенн¤ митних пошлин, однак це суперечить антимонопольному законодавству.

ќптов≥ (в≥дпускн≥) ц≥ни промисловост≥ Ч ц≥ни, по ¤ких п≥дприЇмства й орган≥зац≥њ-споживач≥ оплачують продукц≥ю збутовим (оптовим) орган≥зац≥¤м. ÷≥ ц≥ни застосовуютьс¤ в багатьох галуз¤х економ≥ки. якщо оптов≥ ц≥ни п≥дприЇмства б≥льш т¤ж≥ють до виробництва, то оптов≥ (в≥дпускн≥) ц≥ни промисловост≥ т≥сн≥ше зв'¤зан≥ з оптовою торг≥влею. –≥зновидом оптовоњ (в≥дпускний) ц≥ни промисловост≥ Ї ц≥на б≥ржового товару (чи б≥ржових угод). ¬она формуЇтьс¤ на баз≥ б≥ржового котируванн¤ ≥ чи надбавок знижок, з њњ в залежност≥ в≥д ¤кост≥ товар≥в, в≥дстан≥ в≥д м≥сц¤ постачанн¤, передбаченого б≥ржовим контрактом.

«акуп≥вельн≥ ц≥ни Ч це ц≥ни (оптов≥), по ¤ких с≥льськогосподарська продукц≥¤ реал≥зуЇтьс¤ с≥льськогосподарськими п≥дприЇмствами, фермерами ≥ населенн¤м. Ќа практиц≥ закуп≥вельн≥ ц≥ни дл¤ господарств трансформуютьс¤ в середн≥ ц≥ни фактичноњ реал≥зац≥њ, у ¤ких врахован≥ ц≥ни ≥ к≥льк≥сть продукц≥њ, проданоњ по р≥зних каналах реал≥зац≥њ (загот≥вельним орган≥зац≥¤м, на ринку й ≥н.).

÷≥ни на буд≥вельно-монтажн≥ роботи ≥ послуги. ÷≥ роботи ≥ послуги оц≥нюютьс¤ по двох видах ц≥н:

кошторисна варт≥сть Ч граничний розм≥р витрат на буд≥вництво кожного окремого об'Їкта;

прейскурантна ц≥на Ч усереднена кошторисна варт≥сть одиниц≥ к≥нцевоњ продукц≥њ типового буд≥вельного об'Їкта.

“арифи вантажного ≥ пасажирського транспорту Ч плата за перем≥щенн¤ вантаж≥в ≥ пасажир≥в, ст¤гнута транспортними орган≥зац≥¤ми з в≥дправник≥в вантаж≥в ≥ населенн¤.

–оздр≥бн≥ ц≥ни Ч ц≥ни, по ¤ких товари реал≥зуютьс¤ в роздр≥бн≥й торгов≥й мереж≥ населенню, п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥¤м.

–≥зновидом роздр≥бноњ ц≥ни Ї аукц≥онна ц≥на. јукц≥онна ц≥на Ч ц≥на товару, проданого на аукц≥он≥. ¬она може ≥стотно в≥др≥зн¤тис¤ в≥д ринковоњ ц≥ни (бути багаторазово чи вище нижче њњ) ≥ в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д майстерност≥ обличч¤, що проводить аукц≥он.

÷≥ни також класиф≥куютьс¤ в залежност≥ в≥д територ≥њ д≥њ. ѕри цьому розр≥зн¤ють ц≥ни, Їдин≥ по крањн≥, ≥ ц≥ни рег≥ональн≥ (зональн≥, м≥сцев≥).

™дин≥ ц≥ни можуть установлюватис¤ т≥льки на базов≥ види продукц≥њ ≥ послуги, при цьому ц≥ни регулюютьс¤ (ф≥ксуютьс¤) державними органами (енергонос≥њ, електроенерг≥¤, квартплата й ≥н.).

–ег≥ональн≥ ц≥ни можуть бути оптовими, закуп≥вельними, роздр≥бними. ¬они встановлюютьс¤ п≥дприЇмствами-виготовлювачами, органами ц≥ноутворенн¤ рег≥ональних орган≥в влади ≥ керуванн¤. ÷≥ ц≥ни ор≥Їнтуютьс¤ на витрати виробництва ≥ реал≥зац≥њ, що складаютьс¤ в даному рег≥он≥. –ег≥ональними Ї також ц≥ни ≥ тарифи на гн≥тюче число житлово-комунальних побутових послуг, що робл¤тьс¤ населенню.

” практичн≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмства процес ц≥ноутворенн¤ передбачаЇ наступн≥ етапи:

виб≥р ц≥лей ц≥ноутворенн¤;

ви¤вленн¤ фактор≥в, що впливають на ц≥ну;

формуванн¤ ц≥новоњ пол≥тики.

—писок використаноњ л≥тератури:

ќснови економ≥чноњ теор≥њ. ѕ≥дручник / «а ред. Ѕазидевича. Ц  ., 2001.

—ловник-дов≥дник з економ≥ки. Ц  ., 2002.

ўербаков —.≤. ѕроблеми ц≥ноутворенн¤. Ц ’арк≥в, 2001.

1	2

Ќазва: –≥зновиди ринкових ц≥н
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1354 прочитано)