Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

≈коном≥чна теор≥¤ > –оль ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ц≥ ”крањни


–оль ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ц≥ ”крањни

—тор≥нка: 1/6

ѕлан роботи:

¬ступ.

—тор. 3

ѕон¤тт¤ ≥нвестиц≥й та ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.

—тор. 4

ѕон¤тт¤, сутн≥сть та класиф≥кац≥¤ ≥нвестиц≥й.

—тор. 4

≈коном≥чний зм≥ст, мета та завданн¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥.

—тор. 7

‘орми руху кап≥талу та ≥нвестиц≥й.

—тор. 9

≤нвестиц≥йна стратег≥¤ та перспективна спр¤мован≥сть ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.

—тор. 11

ѕроблеми ≥нвестуванн¤ в≥дтворенн¤ основних фонд≥в на сучасному етап≥.

—тор. 13

≤нвестиц≥йна пол≥тика та кап≥тальне буд≥вництво на сучасному етап≥.

—тор. 13

≤нвестиц≥йне забезпеченн¤ структурноњ перебудови матер≥ального виробництва.

—тор. 15

ћ≥жнародний рух кап≥тал≥в та ≥нвестиц≥й.

—тор. 18

‘орми м≥жнародного руху кап≥тал≥в та ≥нвестиц≥й.

—тор. 18

ѕриоритетн≥ сфери, зони та об`Їкти ≥ноземного ≥нвестуванн¤ в ”крањн≥.

—тор. 20

‘актори, що перешкоджають притоку кап≥талу та ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни.

—тор. 24

≤нвестиц≥йний ринок ”крањни та його учасники.

—тор. 28

«аруб≥жн≥ ≥нвестиц≥йн≥ ≥нститути.

—тор. 29

—учасна ситуац≥¤ на ринку ”крањни.

—тор. 33

¬исновки.

—тор. 39

¬икористана л≥тература

—тор. 40


¬ступ

ѕроблема ≥нвестуванн¤ зараз дуже гостро стоњть у б≥льшост≥ крањн св≥ту. ”крањна також серед них. ≤ це не тому, що в нењ маленький промисловий потенц≥ал або ж нема квал≥ф≥кованих кадр≥в. “ож чому? ≤ чому взагал≥ ≥нвестуванн¤ наст≥льки важливо, що ур¤д ”крањни встановив податков≥ п≥льги дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в.
„и Ї ≥нвестуванн¤ корисним чи, навпаки, шк≥дливим ¤вищем та чому?
≤нвестиц≥йний кл≥мат в ”крањн≥ зараз бажаЇ кращого, проте маЇ тенденц≥ю до зростанн¤ к≥лькост≥ ≥нвестиц≥й. Ќайб≥льш привабливими дл¤ ≥нвестуванн¤ Ї  иЇвська та ƒн≥пропетровська област≥ по п≥дсумкам 2001 року. ѕерше м≥сце у рейтингу серед областей займаЇ саме ƒн≥пропетровська область, друге Ц ’арк≥вська, третЇ Ц ƒонецька. ƒал≥ йдуть «апор≥зька та ќдеська област≥. ƒо п`¤т≥рки ж ≥нвестиц≥йно-непривабливих рег≥он≥в у минулому роц≥ ув≥йшли „ерн≥вецька, „ерн≥г≥вська, –≥вненська, “ерноп≥льська та ∆итомирська област≥.
јнал≥з темп≥в росту економ≥ки у рег≥онах показав, що по динам≥ц≥ економ≥чного розвитку були л≥дерами ≤вано-‘ранк≥вська,  ≥ровоградська, ƒн≥пропетровська та „ерн≥вецька област≥.
Ѕ≥льш н≥ж 40% респондент≥в, опитаних фах≥вц¤ми ≤нституту реформ, очикують у 2002 роц≥ пол≥пшенн¤ ≥нвестиц≥йного кл≥мату ”крањни, останн≥ експерти мають б≥льш песим≥стичний настр≥й. ѕо даним ≤нституту, пр¤м≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в ”крањну по стану на 01.04.2002 дос¤гли $4,53 млрд. або $93 у розрахунку на душу населенн¤. Ќайб≥льш≥ ≥нвестиц≥њ за роки незалежност≥ ”крањни були зд≥йснен≥ нерезидентами ≥з —Ўј (16% загального об`Їму),  ≥пру (10,7%), ¬еликобритан≥њ (9,4%), Ќ≥дерланд≥в (8,5%), –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ (7,0%), та ¬≥рг≥нських остров≥в (6,1%).
«а перший квартал 2002 року чистий прир≥ст кап≥талу склав $115,8 млн, що на 14,3% б≥льше н≥ж у в≥дпов≥дному пер≥од≥ 2001 року.
ќдночасно нерезиденти вилучили кап≥тал об`Їмом $116,9 млн., або майже половину усього об`Їму тор≥чних вилучень (у тому роц≥ було репатр≥йовано $267,4 млн.).

ўо саме призвело до цього та що таке Ї ≥нвестиц≥њ, ¤ке визначенн¤ маЇ цей терм≥н? —пробуЇмо знайти в≥дпов≥дь на ц≥ питанн¤.
2. ѕон¤тт¤ ≥нвестиц≥й та ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.

ѕќЌя““я —”“Ќ≤—“№ “ј  Ћј—»‘≤ ј÷≤я

≤Ќ¬≈—“»÷≤…

≈коном≥чна д≥¤льн≥сть окремих гос≠подарюючих суб'Їкт≥в та крањни в ц≥ло≠му значною м≥рою характеризуЇтьс¤ об≠с¤гом зд≥йснюваних ≥нвестиц≥й.

“ерм≥ни "≥нвестиц≥њ", "≥нвестуванн¤", "≥нвестиц≥йний процес", "≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть", "≥нвестиц≥йна пол≥тика" ста≠ли вживатись у наш≥й крањн≥ пор≥вн¤но нещодавно. “ому пон¤тт¤ та сутн≥сть цих терм≥н≥в у наш≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ все ще трактуютьс¤ по-р≥зному. “ак, на≠приклад, пон¤тт¤ "≥нвестиц≥њ" ототожню≠Їтьс¤ з кап≥тальними вкладенн¤ми, "≥нвес≠тиц≥йна д≥¤льн≥сть" - з ≥нвестуванн¤м. ’оча ц≥ пон¤тт¤ за своЇю суттю та еко≠ном≥чним зм≥стом не однозначн≥.

“ерм≥н "≥нвестиц≥њ" походить в≥д ла≠тинського слова "invest", що означаЇ вкладенн¤ кошт≥в. ” б≥льш широк≥й трактовц≥ ≥нвестиц≥њ ¤вл¤ють собою вкладен≠н¤ кап≥талу з метою подальшого його зб≥льшенн¤. ≤нвестиц≥њ мають ф≥нансове та економ≥чне визначенн¤.

«а ф≥нансовим визначенн¤м, ≤Ќ≠¬≈—“»÷≤ѓ Ч це вс≥ види актив≥в (кош≠т≥в), що вкладаютьс¤ в господарчу д≥¤льн≥сть з метою отриманн¤ доходу. ≈коном≥чне визначенн¤ ≥нвестиц≥й можна сформулювати таким чином: ≥нвестиц≥њ - це видатки на створенн¤, розширенн¤, реконструкц≥ю та техн≥ч≠не переозброЇнн¤ основного кап≥талу, а також на пов'¤зан≥ з цим зм≥ни обо≠ротного кап≥талу, оск≥льки зм≥ни у товарно-матер≥альних запасах здеб≥ль≠шого залежать в≥д руху видатк≥в на основний кап≥тал.

≤нвестиц≥њ в об'Їкти п≥дприЇмниць≠коњ д≥¤льност≥ зд≥йснюютьс¤ в р≥зних формах. « метою обл≥ку, анал≥зу та плану≠ванн¤ ≥нвестиц≥њ класиф≥куютьс¤ за р≥з≠ними ознаками.

«а об'Їктами вкладень вид≥л¤ють≠с¤ реальн≥ та ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ.

ѕ≥д –≈јЋ№Ќ»ћ» ≥нвестиц≥¤ми розу≠м≥ють вкладенн¤ кошт≥в у реальн≥ ак≠тиви Ц ¤к матер≥альн≥, так ≥ немате≠р≥альн≥ (≥нод≥ вкладенн¤ кошт≥в у нема≠тер≥альн≥ активи, пов'¤зан≥ з науково-техн≥чним прогресом, характеризу≠ютьс¤ ¤к ≥нновац≥йн≥ ≥нвестиц≥њ).

ѕ≥д ‘≤ЌјЌ—ќ¬»ћ» ≥нвестиц≥¤ми розум≥ють вкладенн¤ кошт≥в у р≥зн≥ ф≥≠нансов≥ активи, серед ¤ких найб≥льш значущу частку пос≥дають вкладенн¤ кошт≥в у ц≥нн≥ папери.

«а характером участ≥ в ≥нвесту≠ванн≥ вид≥л¤ютьс¤ пр¤м≥ та непр¤м≥ ≥нвес≠тиц≥њ.

ѕ≥д ѕ–яћ»ћ» ≥нвестиц≥¤ми розум≥≠Їтьс¤ безпосереднЇ вкладенн¤ кошт≥в ≥нвестором в об'Їкти ≥нвестуванн¤.

ѕ≥д Ќ≈ѕ–яћ»ћ» ≥нвестиц≥¤ми ро≠зум≥Їтьс¤ ≥нвестуванн¤, опосередко≠ване ≥ншими особами (≥нвестиц≥йними або ф≥нансовими посередниками).

Ќазва: –оль ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ц≥ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (19400 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->
Page generation 0.099 seconds
Хостинг от uCoz