≈коном≥чна теор≥¤ > –оль п≥дприЇмства у ринкових в≥дносинах. ¬иди п≥дприЇмств

–оль п≥дприЇмства у ринкових в≥дносинах. ¬иди п≥дприЇмств

1. ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ќ я  ¬»«Ќј„јЋ№Ќ»… —”Ѕ'™ “ –»Ќ ќ¬ќѓ ≈ ќЌќћ≤ »

ѕќЌя““я ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј (‘≤–ћ»)

ѕ≥дприЇмц≥ реал≥зуютьс¤, тобто в≥дтворюютьс¤ ¤к суб'Їкти економ≥чного житт¤ через таку орган≥зац≥йно-економ≥чну ланку, ¤к п≥дприЇмство. ÷е заводи ≥ фабрики, банки ≥ ун≥вермаги, науков≥ та досл≥дн≥ ≥нститути ≥ магазини, шахти ≥ ферми, ≥нш≥ заклади, що Ї самост≥йними господарськими суб'Їктами, ¤к≥ мають права юридич≠ноњ особи ≥ зд≥йснюють виробничу, науково-досл≥дну ≥ комерц≥йну д≥¤льн≥сть з метою одержанн¤ прибутку.

“ерм≥н Ђф≥рмаї, ¤кий недавно ув≥йшов у наше житт¤, означаЇ ≥м'¤, п≥д ¤ким юридично повноправний господарюючий суб'Їкт (одно≠ос≥бний чи колективний) веде своњ справи. ќтже, п≥дприЇмство ≥ ф≥рма Ї орган≥зац≥¤ми, що ведуть господарську д≥¤льн≥сть ≥ тому ми ц≥ тер≠м≥ни вживатимемо ¤к ≥дентичн≥.

ѕ≥дприЇмство ¤к основний суб'Їкт ринковоњ економ≥ки маЇ само≠ст≥йний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з назвою ф≥рми, товарний знак.

як самост≥йна економ≥чна одиниц¤ п≥дприЇмство, виход¤чи ≥з своњх ≥нтерес≥в (одержанн¤ прибутк≥в) ≥ виробничих можливостей, визначаЇ, ¤к ≥ дл¤ кого виробл¤ти. ” зв'¤зку з цим п≥дприЇмство ви≠конуЇ так≥ функц≥њ:

Х орган≥зац≥йну;

Х в≥дтворювальну;

Х соц≥альну.

ќрган≥зац≥йна функц≥¤ п≥дприЇмства зводитьс¤ до забезпеченн¤ виробництва товар≥в ≥ послуг, реал≥зац≥њ њх.

¬≥дтворювальна функц≥¤ п≥дприЇмства Ч це ≥нвестуванн¤ (спр¤муванн¤) кап≥талу на розвиток, оновленн¤, розширенн¤ вс≥х його п≥дрозд≥л≥в.

—оц≥альна функц≥¤ п≥дприЇмства пол¤гаЇ у задоволенн≥ потреб споживач≥в у певних сферах.

ѕричини виникненн¤ п≥дприЇмств вчен≥ по¤снюють по-р≥зному.  . ћаркс, наприклад, пов'¤зував утворенн¤ ф≥рм з розвитком коопе≠рац≥њ та под≥лу прац≥, заснованих на систем≥ машин. Ќаш сучасник, лауреат Ќобел≥вськоњ прем≥њ з економ≥ки, професор „иказького ун≥≠верситету –.  оуз вважаЇ, що по¤ва ф≥рм зумовлена необх≥дн≥стю трансакц≥йних (ринкових) витрат.

ѕ≥дприЇмства визначають д≥лову активн≥сть нац≥ональноњ еконо≠м≥ки. ¬они Ї головними товаровиробниками, суб'Їктами, ¤к≥ зд≥йсню≠ють розвиток виробництва, визначають його структуру. ¬≥д ефектив≠ност≥ функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства залежать економ≥чний, науко≠вий, техн≥чний р≥вень розвитку крањни, добробут ус≥х верств насе≠ленн¤.

ѕовед≥нка ф≥рми на ринку залежить в≥д типу ринку, на ¤кому вона функц≥онуЇ. « попереднього матер≥алу ви вже знаЇте, ¤к≥ Ї види кон≠куренц≥њ (чиста, монопол≥стична, ол≥гопол≥стична). ¬они визначають тип ринку, а отже, ≥ повед≥нку ф≥рми.

”ћќ¬» ‘”Ќ ÷≤ќЌ”¬јЌЌя ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј

–еальним суб'Їктом ринкових в≥дносин п≥дприЇмство неза≠лежно в≥д масштаб≥в д≥¤льност≥, форм орган≥зац≥њ, структури влас≠ност≥ та сфери д≥¤льност≥ може бути за таких умов.

1. ѕ≥дприЇмство Ї економ≥чно самост≥йним товаровиробником. ÷е даЇ йому змогу на св≥й розсуд використовувати майно, що йому належить, визначати програму д≥й, обирати постачальник≥в та спо≠живач≥в, формувати ц≥ни ≥ розпор¤джатис¤ доходами, що залишають≠с¤ п≥сл¤ сплати податк≥в.

2. —тимулом його д≥¤льност≥ Ї прибуток у процес≥ кругообороту кап≥талу.

3. Ќесе економ≥чну в≥дпов≥дальн≥сть за результати господарськоњ д≥¤льност≥ ¤к поточними доходами, так ≥ кап≥талом.

—творенн¤ под≥бного середовища означаЇ, що крањна живе за за≠конами ринковоњ економ≥ки.

Ѕезперечно, що таких умов у пер≥од перех≥дноњ економ≥ки п≥дприЇ≠мства ”крањни ще не мають. ¬они лише створюютьс¤. ÷ей процес складний ≥ охоплюЇ значний пер≥од, поки в≥дбудутьс¤ трансформац≥йн≥ процеси у формах власност≥, структур≥ та орган≥зац≥њ виробництва.

2. ¬»ƒ» ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬

‘ормуванн¤ ринковоњ структури економ≥ки ”крањни призве≠де до по¤ви р≥зноман≥тних форм сучасних п≥дприЇмств, ¤к≥ функц≥о≠нують у розвинених крањнах, њх можна класиф≥кувати за р≥зними кри≠тер≥¤ми, найпоширен≥шими з ¤ких Ї форма власност≥, розм≥р, сфера д≥¤льност≥.

¬»ƒ» ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ «ј ‘ќ–ћќё ¬Ћј—Ќќ—“≤

«алежно в≥д основних форм власност≥ (приватна, колектив≠на, державна) розр≥зн¤ють так≥ орган≥зац≥йн≥ види п≥дприЇмств Ч одноос≥бне волод≥нн¤, партнерство, або товариство, корпорац≥¤ (ак≠ц≥онерне товариство), державне п≥дприЇмство (рис. 1).

–ис. 1. ¬иди п≥дприЇмств за формами власност≥

ќдноос≥бне волод≥нн¤ Чп≥дприЇмство, в ¤кому майно належить одному суб'Їкту, що самост≥йно веде справу, отримуЇ весь доход ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за ризик в≥д б≥знесу.

“ак≥ п≥дприЇмства мають своњ переваги ≥ недол≥ки. ƒо перших належать: економ≥чна самост≥йн≥сть, свобода ≥ оперативн≥сть д≥й, високий безпосередн≥й стимул до ефективного виробництва, низьк≥ орган≥зац≥йн≥ витрати. Ќедол≥ками одноос≥бних волод≥нь Ї передус≥м те, що њхн≥х власних ф≥нансових ресурс≥в недостатньо дл¤ швидкого розширенн¤ виробництва, а комерц≥йн≥ структури не охоче надають њм кредити у достатн≥х розм≥рах. Ѕагатоман≥тн≥сть обов'¤зк≥в, ¤к≥ покладаютьс¤ на власника п≥дприЇмства у виробнич≥й, комерц≥йн≥й, техн≥чн≥й та ≥нших сферах, нер≥дко призводить до помилкових р≥шень, ¤к≥ стають причиною не т≥льки значних витрат, а нав≥ть ≥ банкрутства. „ерез це одноос≥бн≥ волод≥нн¤ у крањнах з ринковою економ≥кою Ї досить поширеною ≥ водночас найменш ст≥йкою формою орган≥зац≥њ. ўороку значна к≥льк≥сть њх ¤к виникаЇ, так ≥ припин¤Ї свою д≥¤льн≥сть.

ѕартнерство, або товариство, Ч форма орган≥зац≥њ б≥знесу, що засновуЇтьс¤ на об'Їднанн≥ (пайовому, дольовому) майна р≥зних влас≠ник≥в.

ѕањ в≥д≥грають двоњсту роль. ѕо-перше, одержанн¤ товариством прибутку п≥сл¤ сплати податк≥в ≥ вид≥ленн¤ засоб≥в на нагромаджен≠н¤ кап≥талу та розпод≥лу м≥ж його членами на доход, пропорц≥йно до пањв. ѕо-друге, наданн¤ права голосу.  ≥льк≥сть њх кожний член отри≠муЇ пропорц≥йно до його паю.

“овариства, ¤к правило, Ч це закрит≥ компан≥њ, де зм≥на влас≠ник≥в пањв в≥дбуваЇтьс¤ лише з≥ згоди б≥льшост≥ њхн≥х член≥в.  ≥льк≥сть член≥в товариства, ¤к≥ особисто беруть участь у њхн≥й робот≥, в≥днос≠но невелика.

–озр≥зн¤ють так≥ види партнерства:

Х повне товариство (товариство з необмеженою в≥дпов≥дальн≥стю);

Х товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю;

Х зм≥шане (коммандитне) товариство.

Ќайпоширен≥шим Ї повне товариство (товариство з необме≠женою в≥дпов≥дальн≥стю). …ого учасники несуть в≥дпов≥дальн≥сть за роботу ф≥рми в розм≥рах ¤к свого внеску, так ≥ своњх особистих кошт≥в. Ќайчаст≥ше статус повного партнерства використовують не≠велик≥ ф≥рми у сфер≥ профес≥йних послуг (юридичних, аудиторсь≠ких, медичних тощо).

” товариствах з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю майнова в≥дпо≠в≥дальн≥сть партнер≥в не перевищуЇ суми, ¤ку вони внесли при ство≠ренн≥ товариства. “ак≥ партнерства характерн≥ дл¤ ф≥рм, зайн¤тих зд≥йсненн¤м буд≥вельних проект≥в, розробкою природничих ресурс≥в, операц≥¤ми з нерухом≥стю та ≥ншими видами д≥¤льност≥ в кап≥тало≠м≥стких сферах.

«м≥шане (коммандитне) товариство об'ЇднуЇ частину своњх член≥в за принципом повноњ (необмеженоњ) в≥дпов≥дальност≥ (д≥йсн≥ члени), а частину Ч за принципом обмеженоњ в≥дпов≥дальност≥, май≠нова в≥дпов≥дальн≥сть ¤ких поширюЇтьс¤ лише на внесок, зробле≠ний учасником у кап≥тал товариства. ѕраво голосу в таких ф≥рмах мають лише д≥йсн≥ члени товариства.

„астка партнерства у ринков≥й економ≥ц≥ в≥дносно невелика, але маЇ р¤д переваг перед одноос≥бними волод≥нн¤ми, що ви¤вл¤ютьс¤ у зростанн≥ ф≥нансових можливостей ф≥рми внасл≥док об'Їднанн¤ кап≥тал≥в; зменшенн≥ ризику банкрутства ≥ створенн≥ дов≥ри у банк≥в дл¤ отриманн¤ кредиту; вдосконаленн≥ управл≥нн¤ в результат≥ роз≠под≥лу управл≥нських функц≥й м≥ж партнерами. Ќедол≥ками ц≥Їњ фор≠ми орган≥зац≥њ Ї можлив≥ розходженн¤ в погл¤дах, ≥нтересах парт≠нер≥в, що ускладнюЇ процес управл≥нн¤.

 орпорац≥¤ (акц≥онерне товариство) Ч пров≥дна форма сучас≠ного п≥дприЇмства в крањнах ринковоњ економ≥ки. Ќезважаючи на те, що к≥льк≥сть њх невелика, у створенн≥ валового внутр≥шнього про≠дукту њм належить пров≥дна роль.

 орпорац≥¤ Ї юридичною особою, що утворюЇтьс¤ об'Їднанн¤м на пайових (дольових) засадах засоб≥в своњх член≥в (акц≥онер≥в) ≥ належить до товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, оск≥льки кож≠ний акц≥онер в≥дпов≥даЇ за своњ зобов'¤занн¤ лише власним кап≥та≠лом. ќтже, майновий ризик акц≥онер≥в обмежуЇтьс¤ т≥Їю сумою, ¤ку вони заплатили за придбан≥ акц≥њ.

ќсоблив≥сть акц≥онерних товариств пол¤гаЇ в тому, що њхн≥й ка≠п≥тал утворюЇтьс¤ у грошов≥й форм≥ та под≥л¤Їтьс¤ на однаков≥ за ном≥нальною величиною ≥ непод≥льн≥ пањ у вигл¤д≥ акц≥й. ÷им вони в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д партнерств (товариств).

«асновниками корпорац≥й можуть бути юридичн≥ та ф≥зичн≥ осо≠би, ¤к≥ купують або розпод≥л¤ють акц≥њ м≥ж собою. “ой, хто акуму≠люЇ б≥льшу к≥льк≥сть акц≥й, ¤к≥ мають право голосу, на загальних зборах, що Ї вищим органом управл≥нн¤ акц≥онерних товариств, оби≠раЇ кер≥вн≥ та контролююч≥ органи (раду директор≥в, правл≥нн¤, ре≠в≥з≥йну ком≥с≥ю тощо).

Ќа практиц≥ ж р≥шенн¤ приймаЇ невелика група акц≥онер≥в, ¤к≥ волод≥ють контрольним пакетом акц≥й. ќстанн≥й становить не 50 в≥д≠сотк≥в + 1 акц≥¤, що голосують, а набагато менше. ÷е зумовлено тим, що у великих акц≥онерних товариствах акц≥њ Ђрозпорошен≥ї серед багатьох власник≥в, ¤к≥ волод≥ють м≥зерним пакетом. ѕод≥бн≥ влас≠ники не беруть участ≥ у зборах або укладають трастов≥ угоди на уп≠равл≥нн¤ акц≥¤ми, ¤к≥ њм належать, з банками, страховими компан≥¤≠ми, соц≥альними фондами, членами ¤ких вони Ї, або спец≥ально дл¤ цього утворюваними трастовими компан≥¤ми, ¤к≥ д≥стали назву ≥нституц≥о≠нальних ≥нвестор≥в. –озгл¤немо структуру акц≥онерного това≠риства на приклад≥ Ћьв≥вського концерну Ђ≈лектронї, утвореного в червн≥ 1992 р. ¬оно об'ЇднуЇ понад 50 тис. акц≥онер≥в, велику к≥льк≥сть ф≥л≥й, доч≥рн≥х та сп≥льних п≥дприЇмств (рис. 2).

1	2

Ќазва: –оль п≥дприЇмства у ринкових в≥дносинах. ¬иди п≥дприЇмств
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1843 прочитано)