Ѕанк≥вська справа > ќгл¤д монограф≥чноњ ≥ пер≥одичноњ л≥тератури щодо орган≥зац≥њ процесу кредитуванн¤ в комерц≥йних банках

ќгл¤д монограф≥чноњ ≥ пер≥одичноњ л≥тератури щодо орган≥зац≥њ процесу кредитуванн¤ в комерц≥йних банках

1.1. ќгл¤д монограф≥чноњ л≥тератури

 редит - це форма про¤ву кредитних в≥дносин, форма руху позичкового кап≥талу.  редит виражаЇ економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж кредитором ≥ позичальником, ¤к≥ виникають п≥д час одержанн¤ позики, користуванн¤ нею та њњ поверненн¤.  редитори надають, а позичальники одержують варт≥сть у позику, повертаючи њњ пот≥м з в≥дсотком.  редит ¤к форма руху позичкового кап≥талу обТЇднуЇ в соб≥ так≥ процеси:

а) акумул¤ц≥ю тимчасово в≥льних грошових кошт≥в;

б) вкладенн¤ або розм≥щенн¤ цих кошт≥в.

¬ умовах розвиненого ринкового господарства кредит Ї обов'¤зковим атрибутом механ≥зму господарюванн¤ дл¤ вс≥х економ≥чних суб'Їкт≥в.

Ќеобх≥дн≥сть кредитних в≥дносин пов'¤зана з об'Їктивною розб≥жн≥стю у час≥ руху матер≥альних ≥ грошових поток≥в, що виникаЇ в процес≥ в≥дтворенн¤ сусп≥льного продукту: в одних сферах господарства зд≥йснюЇтьс¤ вив≥льненн¤ кошт≥в, в ≥нших - виникаЇ потреба в них. «н¤ти таку розб≥жн≥сть ≥ дозвол¤Ї кредит.

ѕотреба в кредит≥ виникаЇ через р≥зницю у величин≥ ≥ терм≥нах поверненн¤ кап≥талу, авансованого у виробництво, а також у зв'¤зку з необх≥дн≥стю одночасноњ ≥нвестиц≥њ великих грошових кошт≥в дл¤ розширенн¤ виробничого процесу. “радиц≥йно виникненн¤ потреби в кредит≥ пов'¤зують з сезонн≥стю виробництва. ” цьому план≥, наприклад, с≥льське господарство не може не спиратись на використанн¤ кредит≥в.

ѕор¤д з необх≥дн≥стю кредитних в≥дносин, внасл≥док утворенн¤ тимчасово в≥льних кап≥тал≥в та њх руху формуЇтьс¤ й можлив≥сть кредиту. –озвинут≥ кредитн≥ в≥дносини пов'¤зан≥ ≥з створенн¤м в≥дпов≥дного ≥нституц≥онального середовища - мереж≥ спец≥альних кредитних ≥нституц≥й, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на зд≥йсненн≥ кредитних операц≥й.  редитн≥ установи орган≥зовують й обслуговують рух позичкового кап≥талу, забезпечують його залученн¤, акумул¤ц≥ю та перерозпод≥л у т≥ сфери народного господарства, де виникаЇ деф≥цит кошт≥в.

 редитуванн¤ - це кредитний процес, що включаЇ сукупн≥сть механ≥зм≥в реал≥зац≥њ кредитних в≥дносин. ёридичною основою системи кредитуванн¤ Ї кредитний догов≥р. ”с≥ питанн¤ щодо кредитуванн¤ вир≥шуютьс¤ безпосередньо м≥ж двома сторонами: кредитором ≥ позичальником.  редитний догов≥р передбачаЇ виникненн¤ певних обов'¤зк≥в кожноњ з≥ стор≥н. ќдночасно суб'Їкти кредитних в≥дносин волод≥ють ≥ певними правами та в≥дпов≥дають за дотриманн¤ ≥ виконанн¤ догов≥рних умов.

ќб'Їктом кредитних в≥дносин Ї варт≥сть, ¤ка надаЇтьс¤ в позику з метою отриманн¤ прибутку. ўе з час≥в командноњ економ≥ки вид≥л¤ютьс¤ два об'Їкти ≥ в≥дпов≥дно методи кредитуванн¤:

а) за оборотом;

б) за залишком.

” процес≥ кредитуванн¤ за оборотом, позичка надаЇтьс¤ дл¤ оплати матер≥альних ц≥нностей, ¤к≥ надход¤ть до покупц¤, ≥ витрат, ¤к≥ ним провод¤тьс¤. ѕри кредитуванн≥ за залишком, позички надаютьс¤ на покритт¤ тимчасових залишк≥в матер≥альних ц≥нностей ≥ нев≥дшкодованих витрат. ” першому випадку об'Їктом кредитних в≥дносин Ї об≥г вартост≥, - у другому - залишок вартост≥ на певну дату.

—утн≥сть кредиту ¤к економ≥чноњ категор≥њ ви¤вл¤Їтьс¤ в його функц≥¤х, розкритт¤ ¤ких дозвол¤Ї встановити зв'¤зок даноњ категор≥њ з системою економ≥чних в≥дносин. ¬трата кредитом своњх функц≥й фактично означатиме зникненн¤ самоњ ц≥Їњ економ≥чноњ категор≥њ.

” розвинутому ринковому господарств≥ кредит виконуЇ 4 основн≥ функц≥њ:

1) перерозпод≥льчу;

2) зам≥щенн¤ грошей в об≥гу;

3) стимулювальну;

4) контрольну.

÷≥ функц≥њ кредиту т≥сно пов'¤зан≥ м≥ж собою, визначаючи в своњй сукупност≥ певну економ≥чну роль кредитних в≥дносин.

≈коном≥чна роль кредиту пол¤гаЇ у перерозпод≥л≥ вартост≥ на засадах платност≥, строковост≥, забезпеченн¤ та поверненн¤. ќсоблив≥сть кредитного перерозпод≥лу Ї його тимчасовий характер. ѕерерозпод≥л вартост≥ зд≥йснюЇтьс¤ тут у межах розриву часу м≥ж в≥ддаванн¤м товар≥в (грошей) у позичку ≥ зворотн≥м њх надходженн¤м до кредитора. «а рахунок тимчасово в≥льних кошт≥в одних господарських суб'Їкт≥в задовольн¤ютьс¤ тимчасов≥ потреби в коштах ≥нших суб'Їкт≥в.

‘ункц≥њ кредиту розвиваютьс¤ у зв'¤зку ≥з розширенн¤м масштаб≥в ринковоњ економ≥ки ≥ посиленн¤м кредитноњ природи грошей.

ѕерерозпод≥льча функц≥¤ кредиту випливаЇ з самоњ сутност≥ та рол≥ кредитних в≥дносин. ¬насл≥док кредитного перерозпод≥лу прискорюЇтьс¤ залученн¤ нових грошових кошт≥в у сферу господарюванн¤. ѕри реал≥зац≥њ ц≥Їњ функц≥њ кредиту перерозпод≥л¤ютьс¤ ¤к грошов≥ кошти, так ≥ товарн≥ ресурси.

Ўвидк≥сть та ≥нтенсивн≥сть перерозпод≥лу вартост≥ за допомогою кредиту багато в чому визначаютьс¤ його доступн≥стю ≥, насамперед, р≥внем позичкового в≥дсотка. ¬исок≥ в≥дсотков≥ ставки за кредитами гальмують перерозпод≥льч≥ процеси. ¬ ц≥лому, масштаби розширенн¤ кредиту ≥ в≥дпов≥дно процес≥в кредитного перерозпод≥лу обмежен≥ загрозою посиленн¤ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в.

‘ункц≥¤ зам≥щенн¤ грошей кредитними ≥нструментами пов'¤зана з антиципац≥йною властив≥стю кредиту, тобто його здатн≥стю випереджати в час≥ процес нагромадженн¤ в товарн≥й та грошов≥й формах.  редитн≥ ресурси формуютьс¤ до настанн¤ терм≥ну њх фактичного використанн¤ у в≥дтворювальному процес≥. ѕо сут≥, кредит створюЇ грош≥ дл¤ безгот≥вкового грошового об≥гу. ≤нструменти кредиту - переказн≥ вексел≥, чеки, кредитн≥ картки тощо - починають зам≥н¤ти реальн≥ грош≥ в сфер≥ об≥гу.

 редит спри¤Ї економ≥њ витрат об≥гу шл¤хом зам≥щенн¤ частини грошового обороту кредитними засобами об≥гу. «м≥нюючи обс¤ги кредитних операц≥й, банки можуть впливати на динам≥ку загальноњ маси грошей в об≥гу. ѕри цьому використовуютьс¤ два можливих методи: кредитна експанс≥¤ ≥ кредитна рестрикц≥¤.

јнтиципац≥йну властив≥сть кредиту не сл≥д розгл¤дати ¤к автоматично д≥ючий ≥нфл¤ц≥йний чинник. якщо на основ≥ кредитуванн¤ дос¤гаЇтьс¤ реальний внесок у розвиток виробництва, ефективно зд≥йснюютьс¤ ≥нвестиц≥њ, рац≥онально використовуютьс¤ створен≥ виробнич≥ потужност≥, р≥вень ≥нфл¤ц≥њ не зб≥льшуЇтьс¤.

¬ажливе значенн¤ в умовах ринковоњ економ≥ки маЇ стимулювальна функц≥¤ кредиту. «а своЇю економ≥чною сутн≥стю процес кредитуванн¤ не може не стимулювати ефективне використанн¤ позики з боку позичальника. —ам зм≥ст кредитуванн¤, що виражаЇтьс¤ у формул≥: Ђ упуй зараз (товар, грош≥), плати пот≥мї спонукаЇ до ефективного використанн¤ одержаноњ позики, щоб на зароблен≥ кошти не просто повернути кредит, але й одержати прибуток.

ѕозичальники використовують кредит наст≥льки повно, наск≥льки њм це д≥йсно потр≥бно дл¤ реал≥зац≥њ власних економ≥чних ≥нтерес≥в.

 редитн≥ в≥дносини - це насамперед майнов≥ в≥дносини; за використанн¤м ≥ поверненн¤ кредиту позичальник в≥дпов≥даЇ майном ≥ ц≥нност¤ми, що Ї у нього. Ѕезсумн≥вно, що майнов≥ в≥дносини створюють достатньо потужн≥ стимули до рац≥онального використанн¤ позичених кошт≥в.

« боку кредитора стимулювальним чинником Ї позичковий в≥дсоток.  ожний кредитор намагаЇтьс¤ пост≥йно забезпечувати зростанн¤ своњх кредитних ресурс≥в.

 онтрольна функц≥¤ кредиту пол¤гаЇ в тому, що в процес≥ кредитуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ взаЇмний контроль за використанн¤м ≥ поверненн¤м позики.

 онтроль Ї складовою загального механ≥зму управл≥нн¤ процесом кредитуванн¤. —ьогодн≥ будь-¤кий господарський суб'Їкт на може дозволити соб≥ нехтувати контролем за кредитом. ”сп≥шне управл≥нн¤ кредитом вимагаЇ поЇднанн¤ зусиль кредитного контролю ≥з спр¤мован≥стю суб'Їкт≥в господарюванн¤на отриманн¤ прибутку в≥д наданн¤ (одержанн¤) позики.

ѕроблема функц≥й кредиту Ї одн≥Їю з найскладн≥ших у теор≥њ кредитних в≥дносин. ƒискус≥њ точатьс¤, насамперед, з питань щодо к≥лькост≥ та зм≥сту функц≥й, що випливаЇ з р≥зних п≥дход≥в до сутност≥ кредиту.

”с≥ функц≥њ кредиту взаЇмопов'¤зан≥; њх взаЇмод≥¤ забезпечуЇ ¤к≥сну ст≥йк≥сть кредитних в≥дносин. «вичайно, при бажанн≥ можна вид≥лити й б≥льш широкий наб≥р функц≥й кредиту:

- акумул¤ц≥њ тимчасово в≥льних кошт≥в;

- регулюванн¤ грошового об≥гу;

- економ≥њ витрат об≥гу;

- опосередкуванн¤ кругообороту кап≥талу тощо.

јле саме чотири вид≥лен≥ вище функц≥њ Ї головними, вони утворюють конститутивн≥ ознаки кредиту.

¬иди банк≥вських кредит≥в.  редити, ¤к≥ надаютьс¤ банками, под≥л¤ютьс¤:

1) за строками користуванн¤:

а) короткостроков≥ - до 1 року,

б) середньостроков≥ - до 3 рок≥в,

в) довгостроков≥ - понад 3 рок≥в.

—трок кредиту, а також в≥дсотки за його користуванн¤ (¤кщо ≥нше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуютьс¤ з моменту отриманн¤ (зарахуванн¤ на рахунок позичальника або сплати плат≥жних документ≥в з позичкового рахунку позичальника) до повного погашенн¤ кредиту та в≥дсотк≥в за його користуванн¤.

 ороткостроков≥ кредити можуть надаватис¤ банками у раз≥ тимчасових ф≥нансових труднощ≥в, що виникають у зв'¤зку ≥з витратами виробництва та об≥гу, не забезпечених надходженн¤ми кошт≥в у в≥дпов≥дному пер≥од≥.

—ередньостроков≥ кредити можуть надаватись на оплату обладнанн¤, поточн≥ витрати, на ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень.

ƒовгостроков≥ кредити можуть надаватись дл¤ формуванн¤ основних фонд≥в. ќб'Їктами кредитуванн¤ можуть бути кап≥тальн≥ витрати на реконструкц≥ю, модерн≥зац≥ю та розширенн¤ вже д≥ючих основних фонд≥в, на нове буд≥вництво, на приватизац≥ю та ≥нше:

2) за забезпеченн¤м:

а) забезпечен≥ заставою (майном, майновими правами, ц≥нними паперами),

б) гарантован≥ (банками, ф≥нансами чи майном третьоњ особи),

1	2	3	4	5

Ќазва: ќгл¤д монограф≥чноњ ≥ пер≥одичноњ л≥тератури щодо орган≥зац≥њ процесу кредитуванн¤ в комерц≥йних банках
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3180 прочитано)