≈коном≥чна теор≥¤ > ‘≥скальна пол≥тика ¤к зас≥б регулюванн¤ економ≥ки

Yu Yf Yi y

√раф≥к 6

” ¤ких же випадках державн≥ витрати спричин¤ють ≥нфл¤ц≥ю?

¬≥дпов≥дно до нашого граф≥ка, повне використанн¤ ресурс≥в передбачаЇ створенн¤ продукту в обс¤з≥ Yf. ѕродукт Yi за на¤вних у сусп≥льств≥ ресурс≥в створений бути не може.

ќтже, витрати на р≥вн≥ продукту Yi не можуть мати товарного забезпеченн¤ ≥ вт≥л¤тьс¤ у зростанн≥ ц≥н. якщо причиною перевищенн¤ державних витрат стали надм≥рн≥ закуп≥вл≥ товар≥в та послуг, то дл¤ в≥дпов≥д≥ на питанн¤, на ск≥льки одиниць сл≥д зменшити останн≥, треба скористатис¤ мультипл≥катором ћy/c = 1/(1-c'). ѕрипустимо, що при повн≥й зайн¤тост≥ можна виробити продукт в обс¤з≥ 4000 одиниць. Ќадм≥рн≥ сукупн≥ витрати гарантують реал≥зац≥ю 4400 одиниць. √ранична схильн≥сть до споживанн¤ с'= 0.8. ўоб визначити, на ск≥льки одиниць необх≥дно скоротити державн≥ закупки, треба:

ќтже, в даному випадку подоланн¤ ≥нфл¤ц≥йного розриву вимагаЇ скороченн¤ державних закуп≥вель на 80 одиниць. якщо ж надм≥рн≥ державн≥ витрати вт≥лились у соц≥альних трансфертах, то дл¤ аналог≥чних розрахунк≥в користуютьс¤ ≥ншим мультипл≥катором:

ќтже, дл¤ скороченн¤ ≥нфл¤ц≥йного розриву соц≥альн≥ трансферти треба скоротити на 100 одиниць. ѕор≥вн¤нн¤ впливу двох елемент≥в державних витрат засв≥дчуЇ, що вплив соц≥альних трансферт≥в Ї слабшим. «в≥дси висновок: б≥льш ефективним засобом обмеженн¤ ≥нфл¤ц≥њ Ї скороченн¤ державних закуп≥вель. ≤ншим ф≥скальним засобомобмеженн¤ ≥нфл¤ц≥њ Ї зб≥льшенн¤ податк≥в. ѕри цьому споживанн¤ зменшуЇтьс¤ на ту саму величину, на ¤ку зб≥льшуютьс¤ податки. ќбгрунтованим Ї припущенн¤, що п≥д впливом зростанн¤ податк≥в люди намагаютьс¤ зберегти попередн≥ р≥вн≥ споживанн¤ за рахунок скороченн¤ заощаджень.

ќтже, гранична схильн≥сть до споживанн¤ повинна зрости. Ќаприклад, нехай вона зб≥льшитьс¤ з 0.8 до 0.85. ўоб в≥дпов≥сти на питанн¤, ¤к треба зб≥льшити податки, щоб скоротити виробництво на 400 одиниць, доц≥льно застосувати мультипл≥катор податк≥в з новим значенн¤м граничноњ схильност≥ до споживанн¤:

–езультати розрахунку дають п≥дстави дл¤ висновку про досить значний вплив на подоланн¤ ≥нфл¤ц≥њ такого ф≥скального засобу, ¤к зб≥льшенн¤ податк≥в.

≈коном≥чн≥ мультипл≥катори.

—в≥тов≥й економ≥чн≥й науц≥ в≥дома система мультипл≥катор≥в, ¤к≥, ¤к уже зазначалос¤, поЇднують ц≥л≥ та засоби (≥нструменти регулюванн¤). Ѕез урахуванн¤ мультипл≥катор≥в не розробл¤Їтьс¤ жодна державна програма.

Ќаведемо приклади де¤ких мультипл≥катор≥в.

ћультипл≥катор державних витрат даЇ можлив≥сть оц≥нити вплив витрат держави на величину ¬Ќѕ. ƒл¤ виведенн¤ його скористаЇмос¤ формулою макрор≥вноваги:

Y = C + I + G

¬рахуЇмо, що — = с'(1 - t)Y,

де с' - гранична схильн≥сть до споживанн¤;

t - частка податк≥в у сукупних доходах.

“од≥

Y = c'(1 - t) Y + I + G.

- незм≥нна величина

ѕродиференцюЇмо отримане р≥вн¤нн¤ по G:

“ут My/g показуЇ, ¤к зм≥нитьс¤ Y при зм≥н≥ G на одиницю. Ќадамо зм≥нним с' та t таких значень: с'= 0.8, t =0.2, п≥дставимо њх у формулу мультипл≥катора ≥ отримаЇмо:

My/g = 2.8.

ћультипл≥катор показуЇ, що при зб≥льшенн≥ державних витрат на одиницю, ¬Ќѕ зб≥льшуЇтьс¤ на 2.8 одиниць.

ћультипл≥катор податк≥в оц≥нюЇ вплив розм≥ру податк≥в на обс¤г ¬Ќѕ. ƒл¤ виведенн¤ його знову скористаЇмос¤ формулою макрор≥вноваги, але будемо виходити з того, що

— = с'(Y - T),

де “ - загальнавеличина податкових надходжень;

(Y - T) - доход п≥сл¤ оподаткуванн¤.

ћатимемо:

Y = c'(Y - T) + I + G

незм≥нна величина

«робивши прост≥ перетворенн¤ ≥ продиференц≥ювавши р≥вн¤нн¤ по “, д≥станемо:

“ут ћy/t показуЇ, ¤к зм≥нитьс¤ Y при зм≥н≥ T на одиницю. Ќадамо с' значенн¤ 0.8. ћатимемо: My/t = - 4.

ќтриманий мультипл≥катор показуЇ, що при зб≥льшенн≥ загальноњ величини податк≥в на одиницю, ¬Ќѕ зменшуЇтьс¤ на 4 одиниц≥.

ћультипл≥катор процентноњ ставки оц≥нюЇ вплив процентноњ ставки на величину ¬Ќѕ. ¬иведенн¤ мультипл≥катора теж розпочнемо з формули макрор≥вноваги, але тепер врахуЇмо дв≥ обставини:

— = с'(1 - t) Y,

I = eY - ki,

де е - частка заощаджень у ¬Ќѕ;

≥ - ставка процента;

k - коеф≥ц≥Їнт щ≥льност≥ зв'¤зку м≥ж ≥нвестиц≥¤ми та ставкою процента. «нак " - " перед к означаЇ, що зв'¤зок обернений: ≥ ≤.

“епер формула Y = C + I + G набуде такого вигл¤ду:

Y = c'(1 - t) Y + eY - ki + G

незм≥нна величина

«д≥йснивши перетворенн¤ ≥ продиференц≥ювавши по ≥, матимемо:

“ут My/i показуЇ, ¤к зм≥нитьс¤ Y при зм≥н≥ ≥ на одиницю.

Ќехай с'= 0.8; t = 0.2; e = 0.1; k = 0.3. ѕ≥дставивши ц≥ значенн¤, матимемо

м = -1.15.

ћультипл≥катор показуЇ, що при зб≥льшенн≥ ставки процента на одиницю Y зменшуЇтьс¤ на 1.15 одиниць.

√рошовий мультипл≥катор в≥дображаЇ залежн≥сть грошовоњ пропозиц≥њ в≥д грошовоњ бази.

ƒл¤ виведенн¤ мультипл≥катора скористаЇмос¤ основними залежност¤ми сфери грошового об≥гу. √рошова пропозиц≥¤ складаЇтьс¤ з гот≥вки та депозит≥в:

M = C + D,

де — - гот≥вка;

D - депозити.

√рошова база - це гот≥вка на руках у населенн¤ та у банк≥вськихрезервах:

B = C + R,

де ¬ - грошова база,

— - гот≥вка,

R - банк≥вськ≥ резерви.

ƒл¤ перетворенн¤ наведених формул скористаЇмос¤ в≥дносними показниками (коеф≥ц≥Їнтами):

,

де d - коеф≥ц≥Їнт розпод≥лу доход≥в населенн¤ на гот≥вку та депозити;

,

де r - норма банк≥вських резерв≥в, тобто частина депозит≥в, що збер≥гаЇтьс¤ у резервах.

“од≥ C = d * D, R = r * D.

ѕ≥дставимо значенн¤ — та R у формули:

s

s M

M = d * D + D = D (d + 1); D = -----

d+1

B

B = d * D + r * D = D (d + r); D = ----

d + r

ѕ≥сл¤ простих перетворень матимемо:

ѕродиференц≥ювавши по ¬, д≥станемо:

s

d M d + 1

mMs/B = ------ = ------

d B d + r

Ќадамо d та r таких значень: d = 0.1; r = 0.2.

ѕ≥дставивши ц≥ значенн¤ у формулу мультипл≥катора, матимемо: mMs/B = 3.7.

ћультипл≥катор показуЇ, що при зб≥льшенн≥ грошовоњ бази на одиницю, грошова пропозиц≥¤ зросте на 3.7 одиниць. ѕ≥сл¤ розгл¤ду чотирьох мультипл≥катор≥в можна зробити де¤к≥ узагальненн¤:

1. розрахунки мультипл≥катор≥в грунтуютьс¤ на фундаментальних макроеконом≥чних залежност¤х. ” трьох перших прикладах була використана загальна формула балансуванн¤ ¬Ќѕ та суми основних елемент≥в сукупних витрат, у четвертому - формули грошовоњ р≥вноваги.

2. як ц≥л≥ та засоби њх дос¤гненн¤ можуть розгл¤датись р≥зн≥ величини. ” перших трьох прикладах ц≥ллю виступав ¬Ќѕ, а засобом впливу були G, T та i. ” четвертому приклад≥¤к ц≥ль анал≥зувалас¤ пропозиц≥¤ грошей Ms , а засобом слугувала грошова база ¬.

3. ќск≥льки кожен ≥з мультипл≥катор≥в даЇ певн≥ к≥льк≥сн≥ залежност≥, то в≥н може бути використаний дл¤ прогнозуванн¤. “рет≥й висновок заслуговуЇ особливоњ уваги. ѕроте одразу виникаЇ запитанн¤: наск≥льки точними будуть прогнози, побудован≥ на п≥дстав≥ економ≥чних мультипл≥катор≥в?

ќск≥льки дл¤ розрахунку самих мультипл≥катор≥в використовуютьс¤ значенн¤ ≥нших зм≥нних, то прогнози щодо впливу кожного ≥з засоб≥в на мету будуть наст≥льки точними, наск≥льки правильними Ї у¤вленн¤ про перел≥чен≥ зм≥нн≥. ј ц≥ у¤вленн¤ в б≥льшост≥ випадк≥в формуютьс¤ на п≥дстав≥ результат≥в обробки статистичноњ ≥нформац≥њ. ≤з перел≥ченихзм≥нних лише показник r (норма банк≥вських резерв≥в) не потребуЇ такоњ обробки, оск≥льки в≥н визначаЇтьс¤ центральним банком крањни дл¤ вс≥х ≥ншихбанк≥в. ≤нш≥ зм≥нн≥:

с' Ц гранична схильн≥сть до споживанн¤,

t - частка податк≥в в доходах,

е - частка заощаджень,

к - коеф≥ц≥Їнт щ≥льност≥ зв'¤зку м≥ж ≥нвестиц≥¤ми та ставкою процента,

d - коеф≥ц≥ент розпод≥лу доход≥в на гот≥вку та депозит одержуютьс¤ статистичним шл¤хом.

—аме на¤вн≥сть реальних статистичних даних щодо перел≥чених та ≥нших зм≥нних перетворюЇ макроеконом≥чну модель на макроеконометричну.

ћакроеконометричною називаЇтьс¤ модель, що в≥дображаЇ економ≥ку не лише ¤к≥сно, а й к≥льк≥сно.

3. ј¬“ќћј“»„Ќ≤ —“јЅ≤Ћ≤«ј“ќ–» “ј ƒ»— –≈÷≤…Ќј

—“јЅ≤Ћ≤«ј÷≤…Ќј ѕќЋ≤“» ј.

«а кейнс≥анськими рецептами державн≥ витрати можуть значно перевищувати бюджетн≥ доходи, що створюЇ бюджетний деф≥цит ≥ веде до зростанн¤ внутр≥шнього державного боргу. ƒеф≥цит свого бюджету держава покриваЇ за рахунок позики випуску державних боргових зобов'¤зань (обл≥гац≥й ≥ вексел≥в).

≤нший шл¤х покритт¤ деф≥цитного бюджету - ем≥с≥¤ небезпечних кредитних грошей, що веде до значного стрибка ≥нфл¤ц≥њ. ƒеф≥цит державного бюджету виникаЇ внасл≥док надм≥рних витрат держави на в≥йськов≥ ц≥л≥, на роздутий апарат чиновник≥в, державних закуп≥вель товар≥в (насамперед в≥йськовоњ

техн≥ки ≥ озброЇнь) за п≥двищеними ц≥нами тощо. ’рон≥чна деф≥цитн≥сть бюджету, що допускаЇтьс¤ кейнс≥анською макроеконом≥чною моделлю, веде до розгулу ≥нфл¤ц≥њ, зростанн¤ внутр≥шнього боргу держави. ”се це св≥дчить про те, що можливост≥ держави перерозпод≥лити нац≥ональний доход (через

державний бюджет нин≥ проходить до 50% доходу нац≥њ) маЇ в≥дом≥ меж≥.

“аким чином, сучасна держава дл¤ регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки широко застосовуЇ ф≥скальну пол≥тику, тобто регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ через ман≥пулюванн¤ податковими ставками ≥ видами податк≥в та засобами державного бюджету.

¬ залежност≥ в≥д метод≥в проведенн¤ ф≥скальна пол≥тика може бути дискрец≥йною чи недискрец≥йною.

ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика включаЇ св≥доме використанн¤ державного оподаткуванн¤ ≥ власних витрат дл¤ дос¤гненн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги.

ƒискрец≥йна пол≥тика (в≥д латинського discretio) - пол≥тика, що проводитьс¤ державою на власний розсуд, тобто св≥доме, суб'Їктивне ман≥пулюванн¤ податками ≥ державними витратами дл¤ зм≥ни реального обс¤гу нац≥онального виробництва.

Ќедискрец≥йна пол≥тика передбачаЇ автоматичну, об'Їктивну зм≥ну параметр≥в нац≥онального виробництва п≥д д≥Їю державних заход≥в.¬итрати держави вт≥люютьс¤ у закуп≥вл¤хресурс≥в, товар≥в та послуг. ¬ умовах дискрец≥йноњ ф≥скальноњ пол≥тики дан≥ витрати зб≥льшують сукупн≥ витрати у сусп≥льств≥ ≥ ведуть до наступного зростанн¤ нац≥онального продукту. —л≥д в≥дзначити, що державн≥ витрати п≥ддаютьс¤ ефекту мультипл≥катора. «окрема, зростанн¤ державних витрат на 20 млрд. гр. од. викликало зб≥льшенн¤ р≥вноважного „Ќѕ на 100 млрд. гр. од. (з 320 до 420). “обто, у даному г≥потетичному приклад≥ мультипл≥катор, ¤к ≥ ран≥ше, дор≥внював 5 (100:20).

¬ажливо наголосити, що це зб≥льшенн¤ державних витрат ф≥нансуЇтьс¤ не за рахунок зростанн¤ податк≥в (вони тут взагал≥ не врахован≥). ≤накше кажучи, даний ефект мультипл≥катора виникаЇ через зростанн¤ бюджетного деф≥циту. ‘ундаментальн≥ рекомендац≥њ  ейнса саме й включають зростанн¤

деф≥цитного ф≥нансуванн¤ дл¤ подоланн¤ спаду чи депрес≥њ.

ј ¤кими можуть бути насл≥дки скороченн¤ державних витрат? ќчевидно, що скороченн¤ державних закуп≥вель викличе зменшенн¤ сукупних витрат. ” свою чергу, в≥дбудетьс¤ скороченн¤ р≥вноважного „Ќѕ. ћожна перев≥рити, ¤кщо повернутись до розгл¤нутого числового прикладу, що скороченн¤ державних витрат з 20 до 10 млрд. гр. од. викличе зменшенн¤ р≥вноважного „Ќѕ на 50 млрд. гр.од. ÷е означаЇ, що величина мультипл≥катора не зм≥нитьс¤ ≥ дор≥внюватиме 5 (50:10).

ќподаткуванн¤ протилежним чином впливаЇ на обс¤г р≥вноважного нац≥онального доходу. ƒл¤ розгл¤ду на приклад≥ сл≥д припустити, що ≥снуЇ Їдиний пост≥йний податок, що дасть одну ≥ ту ж суму податкових надходжень при будь-¤кому обс¤з≥ „Ќѕ.

¬плив податк≥в на економ≥чну р≥вновагу розгл¤даЇтьс¤ в таблиц≥, ¤ка Ї продовженн¤м попередньоњ.

“аким чином, ф≥скальна пол≥тика використовуЇтьс¤ дл¤ стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки. ѓњ фундаментальне завданн¤ пол¤гаЇ у л≥кв≥дац≥њ безроб≥тт¤ або ≥нфл¤ц≥њ. ¬ пер≥од економ≥чного спаду застосовуЇтьс¤ стимулююча ф≥скальна пол≥тика. ¬она включаЇ: 1) зб≥льшенн¤ державних витрат або зменшенн¤ податк≥в; 2) сполученн¤ впливу зростанн¤ державних витрат ≥ зменшенн¤ податк≥в. “обто, ¤кщо ≥снував збалансований державний бюджет, в пер≥од спаду чи депрес≥њ ф≥скальна пол≥тика зумовлюЇ бюджетний деф≥цит.

Ќавпаки, ¤кщо в економ≥ц≥ спостер≥гаЇтьс¤ викликана надлишковим попитом ≥нфл¤ц≥¤, застосовуютьс¤ стримуюча ф≥скальна пол≥тика, ¤ка включаЇ: 1) зменшенн¤ державних витрат чи зб≥льшенн¤ податк≥в; 2) сполученн¤ впливу зменшенн¤ витрат держави ≥ зростанн¤ податк≥в. “ака ф≥скальна пол≥тика ор≥ЇнтуЇтьс¤ на збалансований бюджет ≥ нав≥ть на бюджет з позитивним сальдо, ¤кщо перед економ≥кою стоњть проблема контролю над ≥нфл¤ц≥Їю. —л≥д п≥дкреслити, що державн≥ витрати Ї д≥йовим засобом ф≥скальноњ пол≥тики тод≥, коли Ї значний державний сектор в економ≥ц≥. ѕроте стимулююча ф≥скальна пол≥тика може опиратись ≥ на в≥дносно невеликий державний сектор.

Ќедискрец≥йна ф≥скальна пол≥тикапов'¤зана ≥з так званими вмонтованими стаб≥л≥заторами. ѕ≥д цим терм≥ном ховаЇтьс¤ зас≥б дл¤ дос¤гненн¤ економ≥чноњ стаб≥льност≥, ¤ка дос¤гаЇтьс¤ автоматично при допомоз≥ ф≥скальноњ пол≥тики, тобто Ї вмонтованою в економ≥чну систему. «окрема, таким вмонтованим стаб≥л≥заторм Ї податкова ставка, ¤ка зм≥нюЇтьс¤ пропорц≥йно обс¤гу „Ќѕ. ѕри зростанн≥ приросту „Ќѕ (нац≥онального доходу) застосовуЇтьс¤ прогресивний податок на доход ≥ прибуток, а також зменшуютьс¤ трансфертн≥ платеж≥ (виплати держави населенню, що не пов'¤зан≥ з трудовою д≥¤льн≥стю, кап≥талом чи власн≥стю). Ќавпаки, в умовах спаду застосовуЇтьс¤ регресивний податок ≥ зб≥льшуютьс¤ виплати по безроб≥ттю, б≥дност≥, державн≥ субсид≥њ. “ак д≥ють вмонтован≥ (автоматичн≥) стаб≥л≥затори.

ќтже, вмонтований стаб≥л≥затор - це будь-¤кий зах≥д, що маЇ тенденц≥ю зб≥льшувати деф≥цит державного бюджету (або скорочувати його позитивне сальдо) в пер≥од економ≥чного спаду ≥ зб≥льшувати його позитивне сальдо (або зменшувати його деф≥цит) в пер≥од ≥нфл¤ц≥йного зростанн¤ ц≥н без необх≥дност≥ застосуванн¤ додаткових пол≥тичних (суб'Їктивних) заход≥в.

јвтоматичн≥ стаб≥л≥затори Ц це так≥ механ≥зми в економ≥ц≥, д≥¤ ¤ких зменшуЇ реакц≥ю ¬Ќѕ на зм≥ни сукупного попиту.

јвтоматична зм≥на податкових надходжень.

—истема податк≥в прогресивно залежить в≥д особистих доход≥в та доход≥в п≥дприЇмств. якщо обс¤г виробництва падаЇ то податков≥ надходженн¤ автоматично зменшуютьс¤ так, що пад≥нн¤ особистих доход≥в ≥ видатк≥в послаблюЇтьс¤. ” такому випадку випуск продукц≥њ зменшуЇтьс¤ не так в≥дчутно.

¬ ≥нфл¤ц≥йн≥ пер≥оди зменшенн¤ податкових надходжень зменшуЇ особист≥ доходи, стримуЇ споживч≥ витрати, скорочуЇ сукупний попит ≥ упов≥льнюЇ зростанн¤ ц≥н та зароб≥тноњ плати.

ƒопомога по безроб≥ттю, соц≥альна допомога та ≥нш≥ трансферти.

ƒопомога по безроб≥ттю вливаЇ кошти в економ≥ку(в пер≥од кризи) або вилучаЇ з нењ (в пер≥од буму) ≥, ¤к результат, стаб≥л≥зуЇ њњ та згладжуЇ насл≥дки д≥лових цикл≥в.

ƒ≥¤ ≥нших трансферт≥в аналог≥чна.

ќсновн≥ засоби дискрец≥йноњ ф≥скальноњ пол≥тики :

«м≥на прграм сусп≥льних роб≥т та ≥нших програм, повФ¤заних з витратами.

«м≥на програм трасфертного типу (перерозпод≥льчих).

÷икл≥чн≥ зм≥ни р≥вн¤ податк≥в.

ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика Ц це пол≥тика, при ¤к≥й ур¤д св≥домо ман≥пулюЇ податками та державними видатками з метою зм≥ни реального обс¤гу нац≥онального виробництва та зайн¤тост≥, контролю за ≥нфл¤ц≥Їю та прискоренн¤м економ≥чного зростанн¤.

4. ƒ≈–∆ј¬Ќ»… Ѕёƒ∆≈“ “ј Ѕёƒ∆≈“Ќ≈ ќЅћ≈∆≈ЌЌя

‘≥нансово-бюджетне регулюванн¤ Ї основою ф≥скальноњ пол≥тики - кейнс≥анського методу дос¤гненн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги.

ѕ≥д ф≥нансами розум≥ють систему економ≥чних в≥дносин, що склались у сусп≥льств≥ щодо формуванн¤ ≥ використанн¤ грошових ресурс≥в. ” б≥льш вузькому розум≥нн≥, ф≥нанси - це грошов≥ фонди (гот≥вков≥ ≥ безгот≥вков≥), за ¤кими сто¤ть матер≥альн≥ ресурси, необх≥дн≥ дл¤ функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств ≥ зд≥йсненн¤ державою своњх функц≥й. —уть ф≥нанс≥в б≥льш повно ви¤вл¤Їтьс¤ у виконуваних ними функц≥¤х: розпод≥льчоњ, регулюючоњ ≥ контрольноњ.

‘≥нансова система будь-¤коњ крањни складаЇтьс¤ ≥з трьох т≥сно переплетених сфер: ф≥нанси держави, ф≥нанси ф≥рм ≥ ф≥нанси домашн≥х господарств.

‘≥нанси домашн≥х господарств (населенн¤) - це грошов≥ фонди, що формуютьс¤ з доход≥в домашн≥х господарств. «а допомогою ф≥нанс≥в ф≥рм (п≥дприЇмств) створюЇтьс¤ нац≥ональний продукт, ¤кий Ї джерелом формуванн¤ ф≥нансових ресурс≥в населенн¤ ≥ держави.ѕроте у виконанн≥ згаданих функц≥й ф≥нанс≥в основна роль належить ф≥нансам держави.

ќтже, державн≥ ф≥нанси - це сукупн≥сть грошових засоб≥в,зосереджених у руках держави ≥ призначених дл¤ забезпеченн¤ властивих њй функц≥й, а також сукупн≥сть форм ≥ метод≥в, через ¤к≥ ц≥ функц≥њ реал≥зуютьс¤. ѕ.—амуельсон коротко сформулював основн≥ функц≥њ держави, ¤к≥ вона реал≥зуЇ через своњ ф≥нансов≥ засоби - ефективн≥сть, справедлив≥сть ≥ стаб≥льн≥сть.

≈фективн≥сть означаЇ, що держава через податкову систему та п≥льги, регулюючи грошовий об≥г ≥ кредитуванн¤, спри¤Ї переливанню кап≥тал≥в, п≥двищенню д≥ловоњ активност≥, найб≥льш доц≥льному використанню виробничих ресурс≥в.

—праведлив≥сть пол¤гаЇ у в≥дпов≥дн≥й податков≥й пол≥тиц≥, ¤ка забезпечуЇ формуванн¤ фонд≥в держави дл¤ ф≥нансуванн¤ соц≥альних програм, спр¤мованих на ф≥нансову п≥дтримку найменш захищених член≥в сусп≥льства за рахунок найзаможн≥ших.

—таб≥льн≥сть - це спр¤мован≥сть ф≥нансовоњ ≥ кредитноњ пол≥тики на дос¤гненн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги. ¬икористанн¤ державних ф≥нанс≥в, таким чином, лежить в основ≥ ф≥нансового макроеконом≥чного регулюванн¤. ƒержавн≥

ф≥нанси зосереджуютьс¤ у бюджетн≥ держави ≥ бюджетах м≥сцевих орган≥в влади.

ƒержавний бюджет - це ф≥нансовий план утворенн¤ ≥ використанн¤ грошових фонд≥в держави прот¤гом року; це баланс доход≥в ≥ витрат держави, ¤кий складаЇ м≥н≥стерство ф≥нанс≥в.

ƒержавний бюджет (м≥сцев≥ бюджети) завжди складаютьс¤ з двох частин- доходноњ ≥ витратноњ. ƒоходна частина показуЇ обс¤ги ≥ джерела надходженн¤ доход≥в бюджету, а витратна - бюджетн≥ видатки та њх обс¤ги.

ƒоходи бюджету складаютьс¤ насамперед з р≥зноман≥тних податк≥в з ф≥рм ≥ трального ≥ 70% м≥сцевого бюджет≥в формуЇтьс¤ за рахунок податк≥в), а також митних збор≥в, процентних платеж≥в держав≥ ≥ державноњ позики. домашн≥х господарств (понад 90% цен

¬итрати бюджету мають таке спр¤муванн¤: на виконанн¤ соц≥альних програм, оборону. утриманн¤ апарату державного управл≥нн¤, державн≥ ≥нвестиц≥њ ≥ закуп≥вл≥, а також виплату процент≥в по державному боргу.

ќснову доход≥в бюджету складають податки. ”с≥ податки под≥л¤ютьс¤ на чотири групи:

- пр¤м≥ (оподаткуванн¤ особистого доходу ≥ прибутку ф≥рм);

- непр¤м≥ (акцизи або податок з продаж, податок з обороту, з доданоњ вартост≥);

- податки на власн≥сть (з майна, земл≥, дар≥нь або спадщини);

- платеж≥ на соц≥альне страхуванн¤ (страхов≥ внески з зароб≥тноњ плати, прибутку корпорац≥й по старост≥, медичному обслуговуванню, безроб≥ттю).

–оль податк≥в ¤к регул¤тора економ≥ки зростаЇ. ƒержава, ман≥пулюючи податковими ставками ≥ видами податк≥в, маЇ змогу стимулювати чи обмежувати розвиток окремих галузей або сфер економ≥ки, п≥дприЇмств чи монопол≥стичних об'Їднань. Ќаприклад, зв≥льн¤ючи в≥д оподаткуванн¤ суми, що йдуть на техн≥чний розвиток виробництва (на ≥новац≥ю ≥ модерн≥зац≥ю), держава спри¤Ї Ќ“ѕ. Ќе оподатковуютьс¤ ≥нвестиц≥йн≥, страхов≥ ≥ соц≥альн≥ фонди тощо. “ак держава через регулюванн¤ подат ками може впливати на ефективн≥сть ≥ стаб≥льн≥сть економ≥чного розвитку.

ќсобливе значенн¤ мають пр¤м≥ податки, ¤к≥ утворюють б≥льшу частину державного бюджету. —в≥товий досв≥д переконливо св≥дчить, що найвищими темпами розвиваЇтьс¤ економ≥ка (10 - 15% на р≥к) при м≥н≥мальному оподаткуванн≥ прибутку (ставка 10 - 12%). ѕри ставц≥ податку нижче в≥д 10% нагромадженн¤ кап≥талу в≥дбуваЇтьс¤ швидше, н≥ж створюютьс¤ умови дл¤ його ефективного використанн¤. “ому податков≥ п≥льги не повинн≥ бути значними ≥ тривалими.

¬одночас р≥вень податк≥в на прибуток ≥ доходи визначаЇ майбутн≥й обс¤г державних витрат, ¤к≥ спр¤мовуютьс¤ на розв'¤занн¤ гострих соц≥альних проблем, регулюванн¤ "ефективного попиту". “ому при встановленн≥ податкових ставок держава враховуЇ дв≥ обставини: з одного боку, надм≥рний податковий тиск а п≥дприЇмства створюЇ структуру ц≥н, веде до згортанн¤ виробництва, а з ≥ншого - зменшенн¤ податкових ставок спри¤Ї пожвавленню виробництва ≥ економ≥чному зростанню, а в к≥нцевому рахунку веде до зростанн¤ доход≥в п≥дприЇмств, населенн¤, держави ≥ нац≥њ в ц≥лому.

ƒержава так повинна будувати свою систему оподаткуванн¤, щоб охопити податками р≥зн≥ види доход≥в ≥ ефективно впливати на њх формуванн¤. ѕри цьому сл≥д застосувати принцип: однаков≥ доходи обкладаютьс¤ однаковими податками. ÷е даЇ змогу реал≥зувати один ≥з аспект≥в соц≥альноњ справедливост≥: хто б≥льше одержуЇ доход≥в, той б≥льше в≥ддаЇ на ф≥нансуванн¤ сусп≥льних потреб. “ому держава застосовуЇ такий принцип оподаткуванн¤, ¤к прогресивний податок.

ѕрогресивним називають податок, ¤кий зростаЇ швидше в≥д оподаткованого доходу. ѕрогресивним оподаткуванн¤м обкла даютьс¤ доходи громад¤н ≥ прибутки ф≥рм, майнова власн≥сть при спадщин≥ чи дар≥нн≥. –егресивний податок, ¤кий зростаЇ пов≥льн≥ше в≥д оподаткованого доходу, - це податков≥ в≥драхуванн¤ соц≥ального страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤ ≥ акцизн≥ збори.

–егрес≥¤ пол¤гаЇ у тому, що заможн≥шому сплатити ц≥ податки легше, адже вони охоплюють меншу частку в його доход≥.

ѕропорц≥йний податок передбачаЇ незм≥нн≥сть податкових ставок незалежно в≥д доходу. ќсновним податком у державний бюджет Ї прогресивний податок.

Ѕюджет - це грошове вираженн¤ збалансованого кошторису доход≥в та видатк≥в за певний пер≥од.

‘актичний бюджет в≥дображаЇ реальн≥ видатки, надходженн¤ ≥ деф≥цити за певний пер≥од.

—труктурний бюджет в≥дображаЇ, ¤кими мають бути ур¤дов≥ видатки, надходженн¤ ≥ деф≥цити, ¤кщо економ≥ка функц≥онуЇ за потенц≥йного обс¤гу виробництва (визначаютьс¤ д≥Їю дискрец≥йних програм, що запроваджен≥ законодавчо).

÷икл≥чний бюджет показуЇ вплив д≥лового циклу на бюджет та вим≥рюЇ зм≥ни видатк≥в, надходжень ≥ деф≥цит≥в, ¤к≥ виникають через те, що економ≥ка не працюЇ за потенц≥йного обс¤гу виробництва, а перебуваЇ у стан≥ п≥днесенн¤ або спаду (визначаЇтьс¤ д≥Їю автоматичних стаб≥л≥затор≥в). ÷икл≥чний бюджет Ї р≥зницею м≥ж фактичним ≥ структурним бюджетами.

ƒержавний бюджет

Ѕаланс доход≥в ≥ витрат держави

ƒќ’ќƒ»:

ѕодаток на прибуток корпорац≥й.

ѕодаток з продажу.

ћ≥сцев≥ податки.

ƒоходи в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

–ентн≥ платеж≥.

Ќеподатков≥ доходи.

ѕрибутковий податок.

≤нш≥ статт≥ доход≥в.

¬»“–ј“»:

‘≥нансуванн¤ економ≥ки.

—оц≥ально-культурн≥ програми ≥ Ќ“ програми.

ќборона.

”правл≥нн¤.

÷≥льов≥ програми.

 редити ≥ допомога ≥ншим державам.

¬»ѕЋј“» « ƒ≈–∆Ѕёƒ∆≈“”:

јсигнуванн¤ Ц видача грошових засоб≥в ≥з держбюджету на утриманн¤ п≥дприЇмств ≥ установ.

—убсид≥њ Ц вид державноњ грошовоњ допомоги, ¤ка надаЇтьс¤ орган≥зац≥¤м ≥ установам.

—убвенц≥њ Ц вид державноњ грошовоњ допомоги м≥сцевим органам влади або окремим галузевим господарським органам дл¤ розвитку.

ƒотац≥њ Ц вид державноњ грошовоњ допомоги орган≥зац≥¤м, п≥дприЇмствам дл¤ покритт¤ збитк≥в з метою п≥дтримки.

‘≤Ќ≤Ќ—ќ¬≤ ѕ≤Ћ№√»

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ‘≥скальна пол≥тика ¤к зас≥б регулюванн¤ економ≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7066 прочитано)