≈коном≥чн≥ теми > √осподарство в умовах формуванн¤ ≥ зм≥цненн¤ командно-адм≥н≥стративноњ системи

√осподарство в умовах формуванн¤ ≥ зм≥цненн¤ командно-адм≥н≥стративноњ системи

”крањнська –—–, ув≥йшовши до складу –ад¤нського —оюзу (30 грудн¤ 1922 p.), остаточно втратила т≥ формальн≥ ознаки незалежност≥, ¤кими вона н≥бито користувалас¤ п≥сл¤ њњ утворенн¤.

¬≥дтепер вс≥ р≥шенн¤, що стосувалис¤ ”крањни, в тому числ≥ розвитку њњ господарства, приймалис¤ в ћоскв≥. «апровадженн¤ необмеженоњ системи централ≥зац≥њ (командно-адм≥н≥стративноњ системи) в управл≥нн≥ господарством, загальне (всесоюзне) функц≥онуванн¤ транспортних засоб≥в, ф≥нансовоњ системи, орган≥в обл≥ку матер≥альних ресурс≥в Ч все це надавало економ≥ц≥ ”крањни колон≥ального характеру.

¬же в друг≥й половин≥ 20-х рок≥в (1924Ч1927 pp.) до загальносоюзного бюджету в≥драховувалос¤ 20 % украњнського кап≥талу б≥льше, н≥ж за час≥в –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. —касувавши неп, кер≥вництво крањни вз¤ло курс на ≥ндустр≥ал≥зац≥ю ≥ колектив≥зац≥ю с≥льського господарства, що в к≥нцевому п≥дсумку повинно було привести до "побудови матер≥ально-техн≥чноњ бази соц≥ал≥зму".

√оловна проблема, ¤ку необх≥дно було вир≥шити у зв'¤зку ≥з вз¤тим курсом на ≥ндустр≥ал≥зац≥ю,Ч це ф≥нансуванн¤ розвитку промисловост≥, особливо важкоњ. Ќе маючи змоги одержати ≥ноземн≥ позики, а також через в≥дсутн≥сть внутр≥шнього кап≥талонагромадженн¤ (нац≥онал≥зац≥¤ п≥дприЇмств р≥зко знизила ефективн≥сть виробництва, а ≥гноруванн¤ закон≥в ринку позбавило зм≥сту саме пон¤тт¤ промислового прибутку) —тал≥н ≥ його оточенн¤ почали швидкими темпами розвивати важку промислов≥сть за рахунок перекачуванн¤ в нењ кошт≥в, що нагромадилис¤ в с≥льському господарств≥, легк≥й промисловост≥, торг≥вл≥ та в ≥нших галуз¤х.  ер≥вники крањни не розум≥ли чи не хот≥ли розум≥ти, 620 що недооц≥нка товарно-грошових в≥дносин, систематичне нехтуванн¤ ≥нтересами села, звол≥канн¤ з розв'¤занн¤м соц≥альних проблем (забезпеченн¤ квартирами, товарами широкого вжитку) неодм≥нно позначитьс¤ на розвитку самоњ промисловост≥, що було п≥дтверджено результатами першого п'¤тир≥чного плану (1928/29Ч1932/33 pp.).

ƒосить докладно складений ≥ ретельно обговорений, цей план не був вт≥лений у житт¤. « двох вар≥ант≥в плану (в≥дправного ≥ оптимального) за основу було вз¤то оптимальний.  р≥м того, за вказ≥вкою —тал≥на, оптимальний вар≥ант був скоригований в б≥к зб≥льшенн¤ за окремими пунктами: з чавуну, нафти, с≥льськогосподарських машин та ≥нших показник≥в. ‘актично виплавленн¤ чавуну в 1932 p. становило 6,2 млн т, хоча за в≥дправним вар≥антом передбачалос¤ 7 млн т, за оптимальним Ч 10 млн, а п≥двищене завданн¤ Ч 17 млн т.

¬≥дпов≥дн≥ показники були щодо виробництва трактор≥в: 53 тис., 170 тис., фактичне виконанн¤ Ч 49 тис., автомоб≥л≥в Ч 100 тис., 240 тис., фактичне виконанн¤ Ч 24 тис. ѕод≥бне становище було й з ≥ншими плановими завданн¤ми. ѕроте —тал≥н, незважаючи на провал першого п'¤тир≥чного плану, у с≥чн≥ 1933 p. на весь св≥т за¤вив про те, що перший п'¤тир≥чний план виконано достроково Ч за чотири роки ≥ три м≥с¤ц≥. Ќе були виконан≥ завданн¤ ≥ з валовоњ продукц≥њ промисловост≥, а щодо продуктивност≥ прац≥ при запланованих 110 % було дос¤гнуто лише 41 %.

—аме з цього часу рад¤нська статистика перестала бути справжньою наукою про к≥льк≥сну сторону виробництва, а перетворилас¤ на в≥рну служницю тотал≥тарного режиму, ¤ка здатна була фальсиф≥кувати стан справ не т≥льки в економ≥ц≥, айв сусп≥льств≥ в ц≥лому. Ќе був вин¤тком у цьому в≥дношенн≥ й другий п'¤тир≥чний план на 1933Ч1937 pp., до ¤кого було включено р¤д нереальних, економ≥чно необгрунтованих завдань, ¤к≥ не були виконан≥. ƒос¤гти р≥вн¤, передбаченого першим ≥ другим п'¤тир≥чними планами, чорна металург≥¤ ≥ тракторобудуванн¤ змогли лише в 1949 p. —ерйозн≥ зриви були харак621 терн≥ й дл¤ передвоЇнних рок≥в третьоњ п'¤тир≥чки (1938 Ч червень 1941 p.).

Ќе було виконано перш≥ три п'¤тир≥чн≥ плани ≥ в ”крањн≥. “ак, планом передбачалос¤ зб≥льшити видобуток вуг≥лл¤ в ƒонбас≥ з 27 до 53 млн т, а фактичний видобуток дос¤г т≥льки 45 млн т.

¬иплавленн¤ чавуну в ”крањн≥ передбачалос¤ зб≥льшити майже втрич≥, що також ви¤вилос¤ незд≥йсненним.

” результат≥ стал≥нського стрибка в ≥ндустр≥ал≥зац≥њ ”крањни, ¤к ≥ взагал≥ в —–—–, поглибилис¤ диспропорц≥њ в розвитку господарства, зр≥с деф≥цит товар≥в широкого вжитку, посилилась ≥нфл¤ц≥¤. «агострив проблему постачанн¤ населенн¤ м≥ст продовольством неврожай 1928 p. в ”крањн≥.

« другого кварталу 1928 p. була запроваджена карткова система розпод≥лу продукт≥в. Ќаселенн¤ невеликих м≥ст, ¤к≥ не забезпечувалис¤ продуктовими картками, голодувало. Ћише в с≥чн≥ 1935 p. карткову систему було скасовано й встановлено Їдин≥ ц≥ни на хл≥б, а з жовтн¤ Ч на вс≥ ≥нш≥ продовольч≥ товари. ќстаточно нормован≥ ц≥ни на продаж товар≥в першоњ необх≥дност≥ були скасован≥ у 1936 p.

ќтже, √оловна ≥де¤ п'¤тир≥чних план≥в з ≥ндустр≥ал≥зац≥њ крањни ≥ одночасного п≥днесенн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤ в ход≥ так званого соц≥ал≥стичного буд≥вництва не була вт≥лена в житт¤, особливо щодо п≥днесенн¤ матер≥ального р≥вн¤ житт¤ народу.

ўодо промислового розвитку ”крањни перший п'¤тир≥чний план ви¤вивс¤ найб≥льш спри¤тливим. ≤з 1500 нових промислових п≥дприЇмств, ¤к≥ планувалос¤ спорудити в —–—–, 400 припадало на ”крањну, ≥ б≥льш≥сть з них було побудовано. ƒе¤к≥ мали досить високий техн≥чний р≥вень. ƒо таких новобудов можна в≥днести «уњвську ≥ Ўтер≥вську електростанц≥њ.

Ќайб≥льшою електростанц≥Їю в ™вроп≥ вважавс¤ ƒн≥прогес, побудований в 1932 p. у «апор≥жж≥. ¬ ƒонбас≥ введено в д≥ю 53 нов≥ шахти, а на заводах, ¤к≥ уже д≥¤ли в ”крањн≥, Ч 12 доменних ≥ 24 мартен≥вськ≥ печ≥. ѕор¤д ≥з розширенн¤м ≥снуючих споруджувалис¤ нов≥ 622 г≥ганти металург≥њ, так≥ ¤к "јзовсталь", "«апор≥жсталь", " ривор≥жсталь".

” 1932 p. було побудовано перший в ”крањн≥ електрометалург≥йний завод з випуску ≥нструментальноњ стал≥ "ƒн≥проспецсталь". ”крањна вийшла на одне з перших м≥сць у св≥т≥ за р≥внем розвитку чорноњ металург≥њ. Ќепоганих результат≥в було дос¤гнуто ≥ в галуз≥ машинобудуванн¤. « жовтн¤ 1931 p. почав, аипускати продукц≥ю новозбудований ’арк≥вський тракторний завод (’“«). Ѕули реконструйован≥ Ћуганський паровозобуд≥вний завод, машинобуд≥вн≥ заводи в ’арков≥,  иЇв≥. Ќайб≥льшою в машинобудуванн≥ ”крањни новобудовою був  раматорський машинобуд≥вний завод.

” харчов≥й промисловост≥ виникли нов≥ галуз≥ Ч маргаринова, молочна, маслоробна, комб≥кормова, хл≥бопекарська. «окрема, в 1928Ч1937 pp. було збудовано 67 механ≥зованих хл≥бозавод≥в, 5 великих м'¤сокомб≥нат≥в. ” 1932 p. став до ладу ’ерсонський консервний завод. ¬ ќдес≥,  иЇв≥, ’арков≥ було збудовано трикотажн≥ фабрики.

ќднак розвиток легкоњ промисловост≥ значно в≥дставав в≥д важкоњ, а попит пост≥йно випереджав виробництво товар≥в широкого вжитку. якщо в перш≥й п'¤тир≥чц≥ ”крањна одержала понад 20 % загальних кап≥таловкладень, то в друг≥й ≥ трет≥й вони були суттЇво скорочен≥.

” зв'¤зку з цим к≥льк≥сть новобудов в ”крањн≥ з кожним роком зменшувалас¤. ƒл¤ того щоб п≥днести активн≥сть труд¤щих у виконанн≥ п'¤тир≥чних план≥в (активн≥сть вс≥х, ентуз≥азм м≥льйон≥в при м≥н≥мальному матер≥альному заохоченн≥, гострому деф≥цит≥ товар≥в народного споживанн¤, послуг), б≥льшовики орган≥зували в широкому масштаб≥ так зване соц≥ал≥стичне змаганн¤, що грунтувалос¤ на ентуз≥азм≥ народу, ¤кий тотал≥тарний стал≥нський режим використовував сповна.

«агальне кер≥вництво соц≥ал≥стичним змаганн¤м зд≥йснювала компарт≥¤, а безпосередн≥ми його орган≥заторами були профсп≥лки. «'¤вилис¤ ударники, героњ соц≥ал≥стичноњ прац≥. «а виконанн¤ п'¤тир≥чних план≥в змагалис¤ заводи, м≥ста, 623 райони ≥ нав≥ть республ≥ки.

¬ роки перших п'¤тир≥чок так≥ методи орган≥зац≥њ прац≥ мали певн≥ усп≥хи. « часом змаганн¤ перестало бути д≥йовою формою "боротьби" за зниженн¤ соб≥вартост≥ та пол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, не забезпечувало виконанн¤ господарських план≥в.

ќрган≥зац≥¤ змаганн¤, виконанн¤ вз¤тих зобов'¤зань, ¤к правило, мали формальний, пропагандистський характер, а чиновникибюрократи своЇчасно зв≥тували про виконанн¤ план≥в ≥ зобов'¤зань ≥ визначали "переможц≥в". Ќезважаючи на широк≥ орган≥зац≥йн≥ заходи, що провадили парт≥йно-державн≥ чиновники, у виробництв≥ спостер≥галис¤ безпор¤док, марнотратство. ЌесвоЇчасне постачанн¤ обладнанн¤ призводило до того, що новозбудован≥ корпуси фабрик ≥ завод≥в довго простоювали, були випадки псуванн¤ машин погано п≥дготовленими операторами, а старих, так званих буржуазних спец≥ал≥ст≥в зв≥льн¤ли з роботи, багатьох з них було визнано ворогами народу, соц≥ал≥зму та покарано ("шахтинська справа" в ƒонбас≥).

ƒуже часто через в≥дсутн≥сть квал≥ф≥кованих кадр≥в п≥дприЇмства не могли виробити запланованоњ к≥лькост≥ продукц≥њ. ¬≥дчужен≥сть роб≥тник≥в в≥д засоб≥в виробництва, командно-адм≥н≥стративн≥ методи управл≥нн¤ визначали економ≥чну неефективн≥сть промисловост≥ ”крањни.

 ап≥тальне буд≥вництво гальмувалос¤ в≥дсутн≥стю кошт≥в, ¤к≥ в умовах нормального розвитку створювалис¤ за рахунок внутр≥шнього нагромадженн¤ самоњ промисловост≥, ¤к це мало м≥сце в ≥ндустр≥альне розвинених крањнах ™вропи ≥ —Ўј. ≤ндустр≥ал≥зац≥¤ докор≥нно зм≥нила структуру господарства, зокрема сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж промислов≥стю ≥ с≥льським господарством у загальному обс¤з≥ валовоњ продукц≥њ.

ѕродукц≥¤ машинобудуванн¤ в к≥нц≥ 30-х рок≥в випередила вс≥ ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥, а частка великоњ промисловост≥ в господарському виробництв≥ становила у 1938 p. 92,5 %. “акий непропорц≥йний розвиток промисловост≥ негативно вплинув на економ≥чне становище ”крањни. якщо промисловий потенц≥ал њњ у 7 раз≥в перевищував 624 р≥вень 1913 p. (за цим показником ”крањну можна було вважати одн≥Їю з передових ≥ндустр≥альних крањн ™вропи), то р≥вень розвитку пров≥дних галузей економ≥ки залишавс¤ низьким пор≥вн¤но з розвиненими крањнами св≥ту.

1	2

Ќазва: √осподарство в умовах формуванн¤ ≥ зм≥цненн¤ командно-адм≥н≥стративноњ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1614 прочитано)