≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥ка прац≥

Ѕезпосередн≥м насл≥дком под≥лу прац≥ Ї кооперац≥¤ (лат. сп≥вроб≥тництво). ѕрац¤, под≥лена за функц≥¤ми, профес≥¤ми, операц≥¤ми, не може привести до створенн¤ готовоњ продукц≥њ без об'Їднанн¤ трудовоњ д≥¤льност≥ спец≥ал≥зованих роб≥т≠ник≥в. “аке об'Їднанн¤ окремих виконавц≥в дл¤ дос¤гненн¤ сп≥льноњ к≥нцевоњ мети виробництва називаЇтьс¤ в економ≥ц≥ кооперац≥Їю прац≥. “рьом видам сусп≥льного под≥лу прац≥ в≥дпов≥дають три види кооперац≥њ прац≥ у сусп≥льств≥ в ц≥лому, у галуз≥, на п≥дприЇмств≥. ≈коном≥ка та орган≥зац≥¤ прац≥ причетн≥ до останнього з трьох вид≥в, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ у вигл¤д≥ м≥жцеховоњ, м≥жд≥льничноњ ≥ внутр≥шньод≥льничноњ кооперац≥њ.

ќдним з основних напр¤мк≥в удосконаленн¤ под≥лу та кооперац≥њ прац≥ Ї розвиток сум≥щенн¤ прац≥вниками фах≥в ≥ трудових функц≥й розширенн¤ зон обслуговуванн¤.

—ум≥щенн¤ фах≥в - це така форма орган≥зац≥њ прац≥ прац≥вника, коли в≥н у св≥й робочий час (законодавче встановлений ≥ передбачений правилами внутр≥шнього тру≠дового розпор¤дку дн¤) виконуЇ, пор¤д з роботами по основн≥й профес≥њ (спец≥альност≥), також роботи по одн≥й чи дек≥лькох ≥нших профес≥¤х (спец≥альност¤х). ¬≥днесенн¤ роб≥т до того чи ≥ншого фаху (спец≥альност≥) зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпо≠в≥дно до ™диного тарифно-квал≥ф≥кац≥йного дов≥дника роб≥т ≥ роб≥тник≥в, квал≥ф≥кац≥йних дов≥дник≥в посад кер≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в ≥ службовц≥в дл¤ виробничих галузей, квал≥ф≥кац≥йного дов≥дника посад службовц≥в бюджетноњ сфери.

—ум≥щенн¤ функц≥й - це виконанн¤ пор¤д з обов'¤зками по основному фаху окремих функц≥й, ¤к≥ ран≥ше викону≠валис¤ прац≥вниками ≥нших профес≥й. «бер≥гаючи проф≥ль ∞Ї≥ роботи, прац≥вник-частково виконуЇ роботу ≥ншого прац≥вника. Ќаприклад, токар виконуЇ функц≥њ налагодженн¤ свого верстата, хоча ÷е Ї обов'¤зком роб≥тника ≥ншого фаху - слюсар¤-наладчика.

—ум≥щенн¤ профес≥й ≥ функц≥й сл≥д розвивати в таких напр¤мках:

- сум≥щенн¤ р≥знор≥дних профес≥й, що обумовлено вико≠ристанн¤м багатопроф≥льного технолог≥чного обладнанн¤,

- сум≥щенн¤ основноњ роботи з роботою по техн≥чному обслуговуванню свого обладнанн¤ (наладка, др≥бний ремонт),

- сум≥щенн¤ основноњ роботи з господарським обслуго≠вуванн¤м робочого м≥сц¤ (прибиранн¤);

- сум≥щенн¤ р≥знор≥дних, але взаЇмопов'¤заних роб≥т допо≠м≥жного характеру;

- укрупненн¤ надм≥рно подр≥бнених операц≥й, п≥двищенн¤ зм≥стовност≥ прац≥.

–озширенн¤ зон обслуговуванн¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д сум≥≠щенн¤ профес≥й тим, що тут в≥дбуваЇтьс¤ сум≥щенн¤ роб≥т в рамках одного фаху. «авд¤ки цьому можна дос¤гти пол≥пшенн¤ використанн¤ робочого часу; вив≥льненн¤ пра≠ц≥вник≥в, робочий день ¤ких завантажений не повн≥стю, п≥двищенн¤ зм≥стовност≥ прац≥.

–обоче м≥сце сл≥д розгл¤дати ¤к первинну ланку виробничого процесу, його орган≥зац≥йно-техн≥чну основу.

–обоче м≥сце - це певна частина виробничоњ площ≥ ƒ≥льниц≥, цеху або служби, закр≥плена за окремим роб≥тником чи групою роб≥тник≥в й оснащена вс≥м необх≥дним дл¤ виконанн¤ виробничого завданн¤. —аме на робочому м≥сц≥ створюютьс¤ умови, що значною м≥рою ќзначають ступ≥нь ефективност≥ прац≥.

–обоч≥ м≥сц¤ в≥др≥зн¤ютьс¤ одне в≥д одного залежно в≥д галуз≥ народного господарства (промисловост≥), характеру прац≥ (ф≥зична розумова; важка, легка; р≥зноман≥тна, монотонна), умов прац≥ (комфортн≥, неспри¤тлив≥) та багатьох ≥нших чинник≥в.

«алежно в≥д типу виробництва робоч≥ м≥сц¤ можуть бути масового, сер≥йного, одиничного виробництва; за р≥внем механ≥зац≥њ робоч≥ м≥сц¤ под≥л¤ютьс¤ на ручн≥, механ≥зован≥, автоматизован≥: за характером розташуванн¤ у простор≥ - стац≥онарн≥ та рухом≥; за формою орган≥зац≥њ прац≥ - ≥нди≠в≥дуальн≥ та колективн≥; за к≥льк≥стю устаткуванн¤, що обслуговуЇтьс¤ - одноверстатн≥ та багатоверстатн≥; за сту≠пенем спец≥ал≥зац≥њ - спец≥альн≥, спец≥ал≥зован≥, ун≥версальн≥.

–обоч≥ м≥сц¤ под≥л¤ють також за профес≥йною ознакою ≥ функц≥¤ми, ¤к≥ виконуЇ прац≥вник, наприклад, робоч≥ м≥сц¤ кер≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в, роб≥тник≥в, молодшого обслуговуючого персоналу ≥ т.д.; за к≥льк≥стю основного технолог≥чного обладнанн¤ - без обладнанн¤, одноверстатн≥, багатоверстатн≥; за умовами прац≥ - з нор≠мальними умовами, з важкою ф≥зичною працею, з шк≥д≠ливими ≥ важкими та особливо шк≥дливими ≥ важкими умо≠вами прац≥ [33, с. 104-106].

–обоч≥ м≥сц¤ у галуз¤х народного господарства класиф≥куютьс¤ також за належн≥стю:

- власн≥ робоч≥ м≥сц¤ п≥дприЇмства;

- орендован≥ даним п≥дприЇмством робоч≥ м≥сц¤;

- орендован≥ у даного п≥дприЇмства робоч≥ м≥сц¤;

робоч≥ м≥сц¤ надомник≥в.

«а укомплектован≥стю робоч≥ м≥сц¤ под≥л¤ють на:

- д≥юч≥ робоч≥ м≥сц¤;

- вакантн≥ робоч≥ м≥сц¤;

- резервн≥ робоч≥ м≥сц¤;

- зайв≥ робоч≥ м≥сц¤;

ѕ≥д рац≥ональною орган≥зац≥Їю робочого м≥сц¤ треба –озум≥ти комплекс заход≥в, спр¤мованих на створенн¤ на ньому вс≥х необх≥дних умов дл¤ високопродуктивноњ прац≥ при повному використанн≥ техн≥чних можливостей устаткуванн¤, на п≥двищенн¤ зм≥стовност≥ прац≥, на збереженн¤ здоров'¤ працюючих.

ќснащенн¤ робочого м≥сц¤ - це сукупн≥сть розм≥щеного тут основного й допом≥жного устаткуванн¤, технолог≥чного та орган≥зац≥йного оснащенн¤.

“иповими основними видами оснащенн¤ робочого м≥сц¤ Ї так≥:

- основне технолог≥чне обладнанн¤, призначене дл¤ виконанн¤ основноњ роботи на даному робочому м≥сц≥;

- допом≥жне обладнанн¤ - п≥дйомне, транспортне устат≠куванн¤;

- технолог≥чне оснащенн¤ - робоч≥ та вим≥рювальн≥ ≥нструменти, пристосуванн¤, запасн≥ частини, канцел¤рське приладд¤ та ≥н.;

робоча документац≥¤ ≥ спец≥альна л≥тература - ≥нструкц≥њ, технолог≥чн≥ карти, дов≥дники, пос≥бники;

- орган≥зац≥йне оснащенн¤ - робоч≥ мебл≥, столи, ст≥льц≥, шафи стелаж≥, ≥нш≥ засоби та пристосуванн¤ дл¤ розм≥щенн¤ технолог≥чного оснащенн¤;

- засоби безпеки - огорож≥, засоби ≥ндив≥дуального захисту, протипожежноњ безпеки, вентил¤ц≥њ та ≥н.;

- засоби осв≥тленн¤, зв'¤зку та сигнал≥зац≥њ;

- робоча тара, господарськ≥ засоби.

«асоби оснащенн¤ под≥л¤ють на пост≥йн≥ та тимчасов≥. ѕост≥йн≥ засоби оснащенн¤ Ї на робочому м≥сц≥ завжди, неза≠лежно в≥д виду та характеру роб≥т. “имчасов≥, на в≥дм≥ну в≥д пост≥йних, надаютьс¤ робочому м≥сцю дл¤ проведенн¤ одноразових або випадкових роб≥т.

ѕлануванн¤ робочого м≥сц¤ - це доц≥льне просторове розм≥щенн¤ у горизонтальн≥й ≥ вертикальн≥й площин≥ засоб≥в виробництва, необх≥дних дл¤ зд≥йсненн¤ трудового процесу. –ац≥ональне плануванн¤ робочого м≥сц¤ - основа ефек≠тивних метод≥в ≥ прийом≥в прац≥, бо виключаЇ або зводить до м≥н≥муму зайв≥ й нерац≥ональн≥ рухи роб≥тника, економить його енерг≥ю

ќбслуговуванн¤ робочих м≥сць складаЇтьс¤ з таких функц≥й:

- виробничо-п≥дготовчоњ - комплектуванн¤ предмет≥в прац≥, видача виробничого завданн¤ й техн≥чноњ доку≠ментац≥њ, проведенн¤ виробничого ≥нструктажу (виконують розпод≥лювач≥ роб≥т, диспетчери, майстри ≥ технологи);

- ≥нструментальноњ;

- налагоджувальноњ;

- налагоджуванн¤;

- контрольноњ;

- транспортно-складськоњ;

- п≥дтриманн¤ у робочому стан≥ основного та допом≥жного устаткуванн¤;

- енергетичноњ;

- ремонтно-буд≥вельноњ;

- господарсько-побутовоњ.

Ќа практиц≥ застосовуютьс¤ три основних види систем обслуговуванн¤ робочих м≥сць - централ≥зована, децентра≠л≥зована й зм≥шана.

ѕри централ≥зован≥й систем≥ обслуговуванн¤ ус≥х робочих м≥сць зд≥йснюЇтьс¤ Їдиними функц≥ональними службами п≥дприЇмства. ÷е даЇ можлив≥сть ефективно використо≠вувати робочий час роб≥тник≥в у галуз≥ обслуговуванн¤, спец≥ал≥зувати њх на виконанн≥ певних роб≥т, механ≥зувати цю працю, концентрувати њхн≥ зусилл¤, при необх≥дност≥, певних д≥л¤нках.

ƒецентрал≥зована система обслуговуванн¤ вимагаЇ створенн¤ функц≥ональних допом≥жних служб у кожному виробничому цеху (≥нструментальна, транспортна, д≥льниц¤ налагодженн¤ тощо), п≥дпор¤дкованих кер≥вництву цього п≥дрозд≥лу.

Ќайпоширен≥шою Ї зм≥шана система, що передбачаЇ виконанн¤ частини функц≥й обслуговуванн¤ централ≥зовано (наприклад, транспортноњ, енергетичноњ, ремонтно-меха≠н≥чноњ, технолог≥чного контролю), частини - децентра≠л≥зовано (наприклад, налагоджувальноњ, ≥нструментальноњ).

Ќезалежно в≥д прийн¤тоњ системи обслуговуванн¤ може застосовуватис¤ одна з трьох форм його орган≥зац≥њ: чергове обслуговуванн¤, планово-запоб≥жне обслуговуванн¤, стандартне обслуговуванн¤.

—ерйозн≥ вимоги до орган≥зац≥њ робочих м≥сць на науков≥й основ≥ вимагають значних витрат в≥д п≥дприЇмств на проведенн¤ в≥дпов≥дних психоф≥з≥олог≥чних, ергоном≥чних досл≥джень, чого багато п≥дприЇмств не може соб≥ дозволити через брак кошт≥в. ” той же час роб≥тники, зайн¤т≥ на виконанн≥ однор≥дних виробничих операц≥й, працюють приблизно в однакових умовах ≥ на продуктивн≥сть њх прац≥ впливають одн≥ й т≥ ж чинники. —аме тому виникла ≥де¤ розробл¤ти типов≥ проекти орган≥зац≥њ робочих м≥сць.

≤н≥ц≥аторами розробки таких проект≥в були у колишньому –ад¤нському —оюз≥ в 60-т≥ роки новосиб≥рськ≥ п≥дприЇмства, а уже на початку 90-х рок≥в лише у промисловост≥ зусилл¤ми наукових установ було створено понад 4 тис. типових про≠ект≥в орган≥зац≥њ робочих м≥сць, що дало змогу орган≥зувати на високому р≥вн≥ працю понад 70% прац≥вник≥в промислових п≥дприЇмств. ¬важають, що впровадженн¤ типового проекту стимулюЇ зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ роб≥тник≥в на 5 - 6%, ≤“ѕ та службовц≥в - на 4 Ч 5%.

ќсновн≥ р≥шенн¤ проекту в стисл≥й форм≥ м≥ст¤тьс¤ у карт≥ орган≥зац≥њ прац≥, до проекту додаютьс¤ схеми, кресленн¤, перел≥ки потр≥бного устат≠куванн¤, оснащенн¤.

« типовими проектами орган≥зац≥њ робочих м≥сць безпосередньо пов'¤заний другий за масштабн≥стю й зна≠ченн¤м зах≥д Ќќѕ 80-х рок≥в - атестац≥¤ робочих м≥сць. ѕ≥д атестац≥Їю робочих м≥сць розум≥ють њх комплексну перев≥рку на в≥дпов≥дн≥сть техн≥чним, економ≥чним, орга≠н≥зац≥йним ≥ соц≥альним вимогам.

1	2	3

Ќазва: ≈коном≥ка прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (8004 прочитано)