≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥ка ”крањни в пер≥од м≥ж першою та другою —в≥товими в≥йнами

≈коном≥ка ”крањни в пер≥од м≥ж першою та другою —в≥товими в≥йнами

ѕлан

≈коном≥чна пол≥тика украњнських ур¤д≥в доби нац≥онально Ц визвольноњ революц≥њ (1917 Ц 1919 рр.);

√осподарство ”крањни в 20-т≥ роки;

Ќародне господарство ”–—– в 30-т≥ роки;

≈коном≥чний розвиток зах≥дноукрањнських земель в 20Ц30-т≥ роки.

1. ѕерша св≥това в≥йна негативно вплинула на економ≥ку ”крањни. Ќазр≥ла криза промислового виробництва, обс¤г ¤кого скоротивс¤ на 30 Ц 50 %. ¬ ƒонбас≥ не працювало 200 шахт, зупинилис¤ металург≥йн≥ заводи, моб≥л≥зац≥¤ в арм≥ю 4 млн. украњнц≥в призвела до гостроњ нестач≥ робочих рук. 3,5 млн. воювали в рос≥йськ≥й арм≥њ , 500 тис. в австро-угорськ≥й змушен≥ були воювали за чуж≥ њм ≥нтереси. –озладнавс¤ транспорт, ¤кий не встигав вивозити вуг≥лл¤, зал≥зну руду. ÷укров≥ заводи за браком палива не могли переробл¤ти цукрову сировину. ¬ 1915 роц≥ загинуло 72.5 тис. тонн бур¤к≥в, продукц≥¤ цукру в ”крањн≥ зменшилась на 56 %. —коротилис¤ пос≥вн≥ площ≥, на 200 млн. пуд≥в в пор≥вн¤н≥ з 1913 роком знизивс¤ валовий зб≥р зерна. ќсновний т¤гар в≥йни л≥г на плеч≥ сел¤н. ѕерша —в≥това в≥йна негативно вплинула на розвиток торг≥вл≥ та ф≥нансову систему крањни. «нец≥нивс¤ рубль, ¤кий був одн≥Їю ≥з стаб≥льних св≥тових одиниць. ≈коном≥чна ≥ пол≥тична криза на початку 1917 р. призвела до краху рос≥йського самодержавства. ¬ березн≥ 1917 р. представники украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ утворили ÷ентральну –аду, ¤ка ставила за мету домогтис¤ автоном≥њ у склад≥ –ос≥њ, украњн≥зац≥њ вс≥х орган≥в адм≥н≥стративного, господарського ≥ культурного житт¤. ≈коном≥чне житт¤ на ”крањн≥ завмирало, голод мав м≥сце на „ерн≥г≥вщин≥, ѕетроград забирав з ”крањни все, що можна було. ѕодатк≥в н≥хто не платив, сел¤нство розорилос¤. —уд ≥ пол≥ц≥¤ не функц≥онували. ÷ентральна –ада не змогла забезпечити стаб≥льн≥сть ≥ пор¤док, орган≥зувати економ≥чне житт¤. ќсновн≥ принципи своЇњ економ≥чноњ пол≥тики ÷ентральна –ада обірунтувала у ≤≤≤ ”н≥версал≥ (20.11.1917 р.) Ќайзлободенн≥шим було аграрне питанн¤. ќголошувалось скасуванн¤ приватноњ власност≥ на земл≥. У«емл≥ пом≥щицьк≥ й ≥нш≥ земл≥ нетрудових господарств с≥льськогосподарського призначенн¤, а також на уд≥льн≥ монастирськ≥, каб≥нетськ≥ та церковн≥. ¬они мали перейти в руки труд¤щих сел¤н без викупу. ќголошувалось про 8-годиний робочий день, про державний контроль за виробництвом. ¬ ≤≤≤-му ”н≥версал≥ декларувалас¤ необх≥дн≥сть р≥вном≥рного розпод≥ленн¤ продукт≥в споживанн¤ й кращоњ орган≥зац≥њ прац≥. ќднак ур¤д ”Ќ– не ви¤вив посл≥довност≥ й р≥шучост≥ в реал≥зац≥њ ≤≤≤-м ”н≥версалом програми. ¬ир≥шенн¤м аграрного питанн¤ в≥дкладалос¤ до ”крањнських установчих збор≥в.

ћалоефективною була пол≥тика ÷ентральноњ –ади щодо промисловост≥ та ф≥нанс≥в. √рошей не вистачало нав≥ть на виплати зароб≥тноњ плати.

¬осени 1917 року на арену пол≥тичного житт¤ вийшли б≥льшовики. ¬ с≥чн≥ 1918 року був проголошений ≤V ”н≥версал, ¤кий проголосив ”Ќ– в≥льною суверенною державою, а через 3 дн≥ ÷ентральна –ада перењхала з  иЇва до ∆итомира, пот≥м на станц≥ю —арни ¬олинськоњ губерн≥њ. ¬ березн≥ 1918 року б≥льшовицьк≥ в≥йська вв≥йшли до  иЇва. ÷ентральна –ада запросила до  иЇва в≥йська јвстро-”горщини та Ќ≥меччини, ¤к≥ погодились допомогти њй вит≥снити з ”крањни „ервону јрм≥ю. «а цю послугу ”крањна повинна була продати јвстр≥њ та Ќ≥меччин≥ частину своњх продовольчих запас≥в. Ќайб≥льш виг≥дним дл¤ н≥мц≥в пунктом договору був той, за ¤ким ”крањна зобовТ¤зувалас¤ дати њм 60 млн. пуд≥в хл≥ба.  ожний н≥мецький солдат, ¤кий н≥с службу на ”крањн≥, мав право щоденно висилати до Ќ≥меччини посилку вагою 12 фунт≥в.  оли до  иЇва сл≥дом за б≥льшовицькими вв≥йшли н≥мецьк≥ в≥йська, голова ÷ентральноњ –ади √рушевський та голова ур¤ду √олубович закликали украњнський народ до спокою, ¤кий з недов≥рТ¤м зустр≥в нових окупант≥в.

÷ентральна –ада:

в≥дновила право власност≥ на фабрики, заводи, вс≥ види транспорту;

реставрувала право власност≥ на банки;

залишила в сил≥ ”н≥версали про передачу земл≥ сел¤нам, але це не сподобалось н≥мц¤м;

29.04.1918 року ÷ентральна –ада ухвалила конституц≥ю ”Ќ–, але в цей же день н≥мц≥ поставили √етьманом украњнського генерала царськоњ арм≥њ —коропадського. ”р¤д гетьмана прагнув побудувати нову за формою державу ≥з стаб≥льним устроЇм, що базувавс¤ на засадах приватноњ власност≥(очолив його великий пом≥щик ‘ед≥р Ћизозуб). ¬елик≥ пом≥щики стали в≥дновлювати свою власн≥сть на землю ≥ майно в ”крањн≥. ¬ липн≥ 1918 року ур¤д розпочав розробку аграрного законодавства, опубл≥кувавши Уѕроект загальних основ земельноњ реформи". ѕередбачалос¤ зб≥льшити к≥льк≥сть земельних власник≥в за рахунок вид≥ленн¤ сел¤нам державних, уд≥льних, а також викуплених у великих приватних власник≥в земель. Ћ≥сов≥ уг≥дд¤ (100 дес¤тин) залишалис¤ за власниками ≥ серед сел¤н не д≥лилис¤. ¬ промисловост≥ ур¤д повертав нац≥онал≥зован≥ п≥дприЇмства колишн≥м власникам. Ќа виробництв≥ обмежувалась свобода профсп≥лок, р≥вень зарплати визначавс¤ власником фабрики. ¬насл≥док такоњ пол≥тики, восени 1918 р. прокотилис¤ роб≥тнич≥ страйки ≥ сел¤нськ≥ заворушенн¤, ¤к≥ призвели до л≥кв≥дац≥њ держави ѕ.—коропадського. ¬ грудн≥ 1918 року √етьманат був повалений ƒиректор≥Їю. ƒиректор≥¤, ¤ка ¤вл¤ла собою ур¤д нац≥онально-демократичних сил (¬.¬инниченко, ¬. „ех≥вський, —имон ѕетлюра) прийшла до влади в складний пер≥од (загальна розруха, р≥зко скоротивс¤ видобуток вуг≥лл¤, припинила свою д≥¤льн≥сть зал≥зорудна та марганцева промислов≥сть, скоротила виробництво машинобуд≥вна промислов≥сть). ”крањнське сел¤нство в боротьб≥ проти √етьманату спочатку п≥дтримало ƒиректор≥ю, але коли останн¤ опубл≥кувала 08.01.1919 р. земельний закон, ¤кий декларував л≥кв≥дац≥ю приватноњ власност≥ на землю, але не давав в≥дпов≥д≥ на питанн¤: Уколи сел¤ни одержать землю?Ф. ÷е обумовило втрату ƒиректор≥Їю п≥дтримки сел¤нства. 04.01.1919 р. ƒиректор≥¤ визнала украњнськ≥ грош≥ Їдиним законним засобом виплат на територ≥њ ”крањни, ¤к≥ мали б≥льшу куп≥вельну варт≥сть н≥ж УкеренкиФ, б≥льшовицьк≥ рубл≥ чи Уден≥к≥нкиФ (1:4).

¬ с≥чн≥ 1919 р. б≥льшовицьк≥ в≥йська ув≥йшли в ’арк≥в, а 05.02.1919 р. Ц в  ињв.

2-3. ѕершою пол≥тикою б≥льшовик≥в на ”крањн≥ була пол≥тика УвоЇнного комун≥змуФ:

була заборонена д≥¤льн≥сть банк≥в, проведена конф≥скац≥¤ на користь –ад золота, ц≥нностей;

одержавленн¤ промисловост≥ зд≥йснювала ¬ища –ада народного господарства –ос≥њ, а в ”крањн≥ були сформован≥ ф≥л≥њ ¬–Ќ√, ¤к≥ не мали н≥¤коњ самост≥йност≥.

було нац≥онал≥зоване ≥ оголошено власн≥стю –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ 9 з 15 великих металург≥йних завод≥в ”крањни, ¤к≥ виплавл¤ли 80% чавуну ≥ стал≥, державною власн≥стю стали 230 великих шахт, суднобуд≥вн≥ заводи ѕ≥вдн¤, р¤д п≥дприЇмств ’аркова.

була запроваджена продрозверстка (до 01.09.1918 щоденно з ”крањни в –ос≥ю в≥дправл¤лось 140 вагон≥в з продовольством, а з 01.03 Ц 300, з 01.04. Ц 400).

« метою вилученн¤ у населенн¤ хл≥бних запас≥в були створен≥ спец≥альн≥ продовольч≥ загони, в ¤к≥ було моб≥л≥зовано 15 тис. роб≥тник≥в з них 2 тис. Ц член≥в б≥льшовицькоњ парт≥њ. ¬л≥тку 1920 р. завданн¤ продрозверстки було покладено на 1-шу к≥нну арм≥ю —. Ѕуденного, але сел¤ни в≥дмовл¤лис¤ здавати хл≥б (загальний план 153 млн. пуд≥в було виконано лише на 10%). –айони ѕ≥вденноњ ”крањни (ƒонецьку, «апор≥зьку,  атеринославську, ћиколањвську та ќдеську губерн≥њ) ѕоволж¤ ≥ ѕ≥вн≥чний  авказ охопила посуха, насл≥дком чого став голод. 1921-1923 рр., ¤кий охопив 48% населенн¤ або б≥л¤ 10 млн.

¬ 1921-1922 рр. деф≥цит хл≥ба склав 25 млн. пуд≥в, в той час до –—‘—– було вивезено 27 млн. пуд≥в, 15 млн. пуд≥в хл≥ба з ”крањни було вивезено за кордон. ÷ентральна влада вперше апробувала голод ¤к ефективний зас≥б придушенн¤ антиб≥льшовицького повстанського руху. √олод 1921-1923 рр. далеко за приблизними оц≥нками коштував ”крањн≥ 1,5-2 млн. жертв. ѕол≥тика УвоЇнного комун≥змуФ заборонила товарно-грошов≥ в≥дносини, запровадила картки на продукти харчуванн¤, ввела загальну трудову повинн≥сть.

¬ 1921р. на ’ зТњзд≥ пол≥тика УвоЇнного комун≥змуФ була зам≥нена новою економ≥чною пол≥тикою. ќсновн≥ заходи Ќ≈ѕу:

в≥дновленн¤ торг≥вл≥ ≥ товарно-грошових в≥дносин;

введенн¤ ст≥йкоњ грошовоњ одиниц≥, наданн¤ њй конвертованост≥;

дозв≥л приватноњ торг≥вл≥;

денац≥онал≥зац≥¤ середн≥х та др≥бних п≥дприЇмств, поверненн¤ њх старим власникам;

введенн¤ господарчого розрахунку на п≥дприЇмствах (право продажу надплановоњ продукц≥њ);

дозв≥л ≥ноземних ≥нвестиц≥й;

в≥дновленн¤ матер≥альних стимул¤тор≥в виробництва;

розвиток кооперац≥њ та оренди;

зменшенн¤ державного втручанн¤ в економ≥ку;

зам≥на продрозверстки продподатком.

¬ 1922-1924 рр. було введено нову грошову одиницю Ц червонець, ¤кий дор≥внював 10 золотим карбованц¤м, став конвертованим ≥ спри¤в оздоровленню економ≥ки в ц≥лому. Ѕула введена Їдина система податк≥в, створювалис¤ ощадн≥ каси та ощадний банк.

¬ 1927 р. в ”крањн≥ обробл¤ли земл≥ б≥льше, н≥ж у 1913 р. на 10%, а виробництво зерна вже в 1925 р. дос¤гло довоЇнного р≥вн¤. —формувалас¤ Їдина система кооперац≥њ: споживчоњ, с≥льськогосподарськоњ, кредитноњ, виробничоњ.

ѕ≥дсумки Ќ≈ѕ”:

в≥дновлено зруйноване за роки в≥йни господарство;

зросло промислове та с/г виробництво;

пожвавилась торг≥вл¤ ≥ товарообл≥к;

була зн¤та соц≥альна напруга.

–азом з тим, зовн≥шн¤ торг≥вл¤ стала виключно держаною монопол≥Їю, вс≥ велик≥ п≥дприЇмства залишились у державн≥й власност≥.

¬ 1927-1928 рр. мала м≥сце чергова хл≥бозагот≥вельна криза ≥ в 1929 роц≥ …осип —тал≥н заборонив Ќ≈ѕ ≥ запровадив командно-адм≥н≥стративн≥ методи управл≥нн¤ народним господарством.

1	2

Ќазва: ≈коном≥ка ”крањни в пер≥од м≥ж першою та другою —в≥товими в≥йнами
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2199 прочитано)