≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна безпека ”крањни

”крањна, ¤к ≥ ≥нш≥ крањни з перех≥дною економ≥кою, маЇ великий деф≥цит плат≥жного балансу та бюджету. Ќав≥ть ћ≥жнародному валютному фонду (ћ¬‘) не п≥д силу вз¤ти на себе ф≥нансуванн¤ цього деф≥циту, хоч в≥н ≥ намагаЇтьс¤ це зробити. ÷е призводить до того, що, по-перше, л≥кв≥дн≥сть актив≥в ћ¬‘ знижуЇтьс¤, а це може вже найближчим часом похитнути становище нав≥ть такоњ авторитетноњ та впливовоњ орган≥зац≥њ, по-друге, кредити ћ¬‘, ф≥нансуючи деф≥цит плат≥жного балансу без реального реформуванн¤ економ≥ки ”крањни, т≥льки в≥дт¤гують кризовий вибух.

“ехн≥чна допомога (“ƒ), що надаЇтьс¤ ”крањн≥ зах≥дними крањнами, в≥д≥граЇ важливу роль у перенесенн≥ сюди ринкових ≥дей. јле ¤кби украњнськ≥ одержувач≥ “ƒ були б краще п≥дготовлен≥ ≥ могли з б≥льшою користю дл¤ себе використовувати ц≥нн≥ знанн¤, ¤к≥що надають њм ≥ноземн≥ й м≥жнародн≥ донори, позитивний ефект донорськоњ д≥¤льност≥ дл¤ економ≥ки крањни був би вищим. ѕроте сам≥ донори можуть п≥двищити ефективн≥сть своЇњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ щодо наданн¤ “ƒ. “рапл¤Їтьс¤, що донори, через забюрократизован≥сть своњх процедур, не встигають за переб≥гом економ≥чних под≥й, сп≥знюючись направл¤ти техн≥чну допомогу туди, де њњ найб≥льше потребуЇ стан економ≥ки. „ерез це вони надають п≥дтримку багатьом недовгов≥чним ур¤довим орган≥зац≥¤м, ком≥с≥¤м, ком≥тетам та центрам. ј нин≥шн¤ ситуац≥¤ вимагаЇ того, щоб б≥льше донорських зусиль концентрувалось на безпосередн≥й п≥дтримц≥ п≥дприЇмництва та д≥¤льност≥ неур¤дових орган≥зац≥й.

ўоб п≥двищити ефективн≥сть техн≥чноњ допомоги, украњнськ≥ консультац≥йн≥ заклади мають одержувати б≥льше донорськоњ п≥дтримки. ”крањнськ≥ консультанти, ¤к≥ мають високу квал≥ф≥кац≥ю ≥ здобули м≥жнародне визнанн¤, продовжуватимуть сп≥впрацю з ур¤довц¤ми та приватними п≥дприЇмц¤ми ≥ допомагатимуть њм сприймати м≥жнародний досв≥д п≥сл¤ зак≥нченн¤ д≥њ програм допомоги ”крањн≥. Ѕажано, щоб квал≥ф≥кован≥ особи та неур¤дов≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ довели свою спроможн≥сть спри¤ти ринковим перетворенн¤м в ”крањн≥, мали б≥льше п≥дтримки. ¬провадженн¤ техн≥чноњ допомоги м≥сцевими спец≥ал≥стами та неур¤довими орган≥зац≥¤ми може проводитись ¤к≥сн≥ше та з меншими витратами.

ўе одним джерелом п≥двищенн¤ ефективност≥ техн≥чноњ допомоги в ”крањн≥ могло б стати повне зв≥льненн¤ ус≥х вид≥в грант≥в в≥д сплати податк≥в. як в≥домо, метою техн≥чноњ допомоги Ї прискоренн¤ ринкових реформ в економ≥ц≥ ”крањни. ќднак, на де¤к≥ види техн≥чноњ допомоги, зг≥дно з законодавством ”крањни, треба сплачувати до 50% гранту у вигл¤д≥ податк≥в, що автоматично знижуЇ його ефективн≥сть. ’оча, ¤кщо вз¤ти, наприклад, ѕольщу, то там парламент давно прийн¤в закон про зв≥льненн¤ в≥д податк≥в ус≥х вид≥в техн≥чноњ допомоги.

ѕрактика св≥дчить, що неможна дос¤гти бажаних результат≥в без комплексного розвитку внутр≥шнього ринку, ¤кий Ї основою будь-¤коњ економ≥ки. ÷е ≥ Ї те, що зараз називають загальним економ≥чним кл≥матом в крањн≥, ¤кий треба створювати на баз≥ добре проробленоњ програми. “ака програма повинна починатись з формуванн¤ високопрофес≥йноњ команди, маркетингу на нац≥ональному р≥вн≥ ≥ зак≥нчуватись реструктуризац≥Їю нерентабельних виробництв та розвитком п≥дприЇмництва. ÷≥й ц≥л¤м маЇ бути п≥дпор¤дкована п≥дготовка адекватних нормативних ≥ законодавчих акт≥в, а також зовн≥шньоеконом≥чна ≥ зовн≥шньопол≥тична стратег≥¤ крањни.

¬ межах ц≥Їњ статт≥ звичайно неможливо проанал≥зувати вс≥, нав≥ть головн≥, причини довготривалого спаду нашоњ економ≥ки та можлив≥ д≥њ щодо дос¤гненн¤ економ≥чного п≥дйому. ƒетальне розробленн¤ цих д≥й може бути зд≥йснене дл¤ конструктивноњ програми ринкових реформ в ”крањн≥ з метою вт≥ленн¤ њњ в житт¤.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чна безпека ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (5641 прочитано)