≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чне зростанн¤

≈коном≥чне зростанн¤

ѕЋјЌ

≈коном≥чне зростанн¤ та його чинники.

«м≥ст ≥ типи економ≥чного зростанн¤.

–уш≥йн≥ сили економ≥чного зростанн¤.

Ќагромадженн¤ та його норма.

¬плив Ќ“– на ек. розвиток.

ѕроблеми ек. зростанн¤ в ”крањн≥.

2.1. ќсобливост≥ ек. розвитку ”крањни.

2.2. ѕрих≥д до ек. зростанн¤.

3. ≈коном≥чн≥ дан≥ на сьогодн≥шн≥й день.

«м≥ст ≥ типи економ≥чного зростанн¤. ѕроблеми економ≥ч≠ного зростанн¤ особливо гостро постали перед людством у XX ст., але це не означаЇ, що вони н≥кого не хвилювали ран≥ше. ”перше про економ≥чне зростанн¤ заговорили меркантил≥сти, а б≥льш-менш предметно цю проблему поставив ф≥з≥ократ ‘.  ене. ѕрот¤гом останн≥х дес¤тил≥ть одн≥Їю з найважлив≥ших довгострокових ц≥≠лей економ≥чноњ пол≥тики ур¤ду будь-¤коњ крањни Ї стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤, п≥дтримка його темп≥в на стаб≥льному та оптимальному р≥вн≥. ”се це вимагаЇ ч≥ткого у¤вленн¤ про еконо≠м≥чне зростанн¤, фактори його стимулюванн¤ ≥ стримуванн¤.

≈коном≥чне зростанн¤ Ї надзвичайно складним ¤вищем. « да≠ного приводу в≥домий американський ≥сторик економ≥чноњ думки Ѕ. —ел≥гмен зазначав, що задов≥льна теор≥¤ економ≥чного зрос≠танн¤ повинна враховувати природн≥ ресурси, пол≥тичн≥ ≥нститути, законодавство, а також багато психолог≥чних ≥ соц≥альних фактор≥в. –озробка такоњ всеохоплюючоњ теор≥њ, на думку вченого, Ч майже незд≥йсненне завданн¤. ¬≥дом≥ економ≥сти, автори теор≥й економ≥чного зростанн¤, ¤сна р≥ч, не претендували на створенн¤ всеохоплюючоњ та ун≥версальноњ теор≥њ, не робили спроб Ђоб≥йн¤≠ти неос¤жнеї. “ому кожна теор≥¤ або модель мають в≥дпов≥дн≥ припущенн¤ та абстракц≥њ, ¤к≥ дозвол¤ють вид≥лити ≥ вивчити найб≥льш суттЇв≥ фактори економ≥чного зростанн¤!

ƒ≥йсно, головною метою економ≥чного зростанн¤ Ї зб≥льшен≠н¤ обс¤г≥в економ≥чних благ, що спри¤Ї пол≥пшенню житт¤ насе≠ленн¤, створенню стаб≥льноњ спри¤тливоњ соц≥ально-пол≥тичноњ ситуац≥њ в крањн≥, п≥двищенню њњ м≥жнародного авторитету. « точ≠ки зору етимолог≥њ (походженн¤) терм≥ну Ђзростанн¤ї близьким Ї пон¤тт¤ Ђрозвитокї, але останнЇ ширше за зм≥стом. ≈коном≥чний розвиток Ч це процес переходу крањни в≥д одного стану еконо≠м≥ки до ≥ншого, б≥льш досконалого Ч тобто ¤к≥сно нового на ос≠нов≥ в≥дпов≥дних структурних та ≥нституц≥ональних зрушень.  омплексно це про¤вл¤Їтьс¤ в ¤к≥сному вдосконаленн≥ вс≥Їњ еко≠ном≥чноњ системи.

¬иокремлюють два основних типи економ≥чного зростанн¤: екстенсивний та ≥нтенсивний. ≈кстенсивний тип економ≥чного зростанн¤ забезпечуЇтьс¤ за рахунок к≥льк≥сного зб≥льшенн¤ об≠с¤г≥в функц≥онуючих фактор≥в виробництва ≥ практично за збе≠реженн¤ незм≥нними њх попередн≥х техн≥ко-технолог≥чних пара≠метр≥в. ≤нтенсивний тип економ≥чного зростанн¤ характери≠зуЇтьс¤ розширенн¤м виробництва на основ≥ ¤к≥сного пол≥пшенн¤ вс≥х його фактор≥в, тобто рац≥онального використанн¤ всього виробничого потенц≥алу. як в≥дхиленн¤ в≥д законом≥рного проце≠су економ≥чного розвитку в окрем≥ пер≥оди дл¤ р¤ду крањн може мати (≥ маЇ) м≥сце регресивний тип зростанн¤, дл¤ ¤кого харак≠терне тривале зниженн¤ обс¤г≥в сусп≥льного виробництва. «ок≠рема, таке ¤вище спостер≥галось прот¤гом 90-х рр. у вс≥х крањнах —Ќƒ, у тому числ≥ ≥ в ”крањн≥, що в л≥тератур≥ отримало назву трансформац≥йного спаду.

ўодо основних тип≥в економ≥чного зростанн¤, то на практиц≥ вони не ≥снують в абсолютних формах. ” реальному житт≥ вони про¤вл¤ютьс¤ або ¤к переважно екстенсивний, або ¤к переважно ≥нтенсивний тип економ≥чного зростанн¤. Ќин≥ в розвинутих крањ≠нах переважаЇ ≥нтенсивний шл¤х економ≥чного розвитку. ¬ ”крањн≥ п≥сл¤ тривалого спаду виробництва необх≥дно п≥дготувати мате≠р≥альну базу дл¤ ≥нтенсивного економ≥чного зростанн¤. „им ра≠ц≥ональн≥ше функц≥онуЇ процес в≥дтворенн¤, тим вище ефектив≠н≥сть сусп≥льного виробництва.

–уш≥йн≥ сили економ≥чного зростанн¤ (прогресу).

ѕол≥тико-економ≥чний анал≥з зм≥сту руш≥йних сил економ≥ч≠ного зростанн¤ (прогресу) передбачаЇ врахуванн¤ не лише д≥њ ба≠зисних економ≥чних категор≥й (внутр≥шн≥х суперечностей, по≠треб, ≥нтерес≥в тощо), але й функц≥онуванн¤ надбудови держави, пол≥тичних, ≥деолог≥чних, правових, культурно-духовних та ≥н≠ших в≥дносин ≥ в≥дпов≥дних ≥нституц≥й: пол≥тичних парт≥й (ру≠х≥в), рел≥г≥йних концепц≥й ≥ т. ≥н. “аким чином, економ≥чне зрос≠танн¤ виступаЇ завжди ¤к результат д≥њ економ≥чних ≥ нееконо≠м≥чних фактор≥в. ƒо останн≥х належать географ≥чно-кл≥матичн≥, нац≥онально-демограф≥чн≥, в≥йськово-пол≥тичн≥, культурн≥, ≥нституц≥ональн≥ тощо. ¬плив кожного з фактор≥в може бути р≥зним (¤к позитивним, так ≥ негативним), але не правом≥рно абстрагува≠тись в≥д них, а тим б≥льше в≥д њх сукупност≥.

јнал≥зуючи руш≥йн≥ сили економ≥чного розвитку, потр≥бно враховувати вплив таких фактор≥в, ¤к стан сусп≥льноњ св≥домост≥ та р≥вень розум≥нн¤ народними масами об'Їктивних проблем ≥ напр¤м≥в економ≥чноњ динам≥ки, культура прац≥ та сп≥лкуванн¤, пан≥вн≥ морально-етичн≥, рел≥г≥йн≥ настанови, а також нац≥ональ≠н≥ традиц≥њ. ”с≥ вони, будучи Ђпродуктомї багатов≥ковоњ ≥сторич≠ноњ еволюц≥њ, хоча Ї надбудовними факторами, суттЇво вплива≠ють на ефективн≥сть функц≥онуванн¤ базисних елемент≥в ≥ в≥дно≠син економ≥чноњ системи. ѕри цьому вони часто модиф≥кують нав≥ть њњ модель.

” ц≥лому д≥Ївий вплив пол≥тичних, правових, моральних, ду≠ховно-культурних та ≥нших фактор≥в на економ≥чний прогрес знаходить своЇ вираженн¤ в тому, що вони детерм≥нують роз≠критт¤ можливостей ≥ руш≥йних сил, ¤к≥ закладен≥ в т≥й чи ≥нш≥й економ≥чн≥й систем≥.

Ќагромадженн¤ та його норма. ¬изначальну роль в обумов≠леност≥ (детерм≥нац≥њ) ¤к тип≥в, так ≥ темп≥в економ≥чного зрос≠танн¤ в≥д≥граЇ процес нагромадженн¤ кап≥талу, у ход≥ ¤кого в≥д≠буваютьс¤ суттЇв≥ зм≥ни в структур≥ кап≥талу, пов'¤зан≥ з нау≠ково-техн≥чним прогресом.

Ќорма нагромадженн¤ (виражена у процентах) характери≠зуЇ в≥дношенн¤ частки чистого доходу (прибутку), ¤ку господа≠рюючий суб'Їкт (п≥дприЇмець, фермер, держава) спр¤мовуЇ на розвиток виробництва або будь-¤коњ власноњ справи, до загальноњ суми отриманого ним прибутку (доходу). Ќа макроеконом≥чному р≥вн≥ норма нагромадженн¤ Ч це в≥дношенн¤ фонду чистого на≠громадженн¤ (тобто ≥нвестиц≥й, що йдуть на розширенн¤ вироб≠ництва) до загального обс¤гу нац≥онального доходу, створеного за в≥дпов≥дний пер≥од.

¬плив Ќ“– на економ≥чний розвиток. ƒо основних факто≠р≥в економ≥чного зростанн¤, ¤к в≥домо, належать: кап≥тал, земл¤ (у тому числ≥ природн≥ ресурси), прац¤ (функц≥¤ трудових ресур≠с≥в), а також п≥дприЇмницьк≥ зд≥бност≥. ”с≥ вони р≥зною м≥рою впливають на створенн¤ ¬Ќѕ, ≥ кожний з них становить сукуп≠н≥сть фактор≥в Ђорган≥чно взаЇмозв'¤занихї. ƒо кап≥талу в уза≠гальненому вигл¤д≥ можна в≥днести ≥ Ќ“–, вплив ¤коњ на темпи, характер економ≥чного зростанн¤ пост≥йно посилюЇтьс¤. ƒан≥ фактори матер≥ал≥зуютьс¤ ¤к у к≥льк≥сних, так ≥ в ¤к≥сних парамет≠рах, ще њх називають факторами пропонуванн¤.  ожний з них пост≥йно зм≥нюЇтьс¤ залежно в≥д ≥нших, а також в≥д характеру соц≥ально-економ≥чного розвитку сусп≥льства.

–еволюц≥йна форма Ќ“ѕ, тобто Ќ“–, Ч це швидкий перех≥д масового виробництва на ¤к≥сно нов≥ науково-техн≥чн≥ й технолог≥чн≥ принципи функц≥онуванн¤. √оловною особлив≥стю сучасного етапу Ќ“– Ї зрощуванн¤ нових ≥ндустр≥альних технолог≥й з м≥кроелектрон≥кою та комп'ютерною техн≥кою. ”се це р≥зко п≥д≠вищуЇ ефективн≥сть виробництва, а також зумовлюЇ його ур≥зно≠ман≥тненн¤ та динам≥чне пристосуванн¤ до запит≥в споживач≥в.

Ќова ¤к≥сть економ≥чного розвитку т≥сно пов'¤зана з≥ зм≥ною його напр¤му, що знаходить своЇ ви¤вленн¤ у посиленн≥ соц≥аль≠ноњ спр¤мованост≥ економ≥чного зростанн¤. ќсобливо це ви¤вл¤≠Їтьс¤ в зростанн≥ рол≥ людини у виробничому процес≥, що Ї пер≠шою характерною рисою новоњ ¤кост≥ економ≥чного розвитку.

ƒругою ознакою цього процесу Ї докор≥нна зм≥на його джерел ≥ фактор≥в, що безпосередньо пов'¤зано з ≥нтенсивними трудо-, матер≥але- та фондозбер≥гаючими факторами.

—учасна Ќ“– Ч складне, багатопланове ¤вище. ¬ узагальне≠ному вигл¤д≥ можна вид≥лити њњ три важливих складових, ¤к≥ орган≥чно пов'¤зан≥:

1) глибинний процес ≤нтеграц≥њ науки ≥ виробництва, дл¤ ¤кого характерне перетворенн¤ виробництва економ≥чних благ на спе≠циф≥чний Ђтехнолог≥чний цех наукиї;

2) принципов≥ зм≥ни в п≥дготовц≥ кадр≥в. Ќова техн≥ка ≥ нов≥тн≥ технолог≥њ потребують ≥ нового прац≥вника: б≥льш осв≥ченого, квал≥ф≥кованого, високодисципл≥нованого, ¤кий гнучко присто≠совуЇтьс¤ до техн≥ко-технолог≥чних нововведень;

3) кардинальн≥ зм≥ни в орган≥зац≥њ виробництва, прац≥ та сис≠тем≥ управл≥нн¤ цими процесами; виробництво переходить на но≠ву техн≥ко-технолог≥чну основу Ч комп'ютерну технолог≥ю.

Ѕудь-¤ка перех≥дна економ≥ка переживаЇ пер≥од спаду вироб≠ництва, що п≥дтверджуЇ досв≥д ус≥х Ївропейських крањн, котр≥ зд≥йснюють ринков≥ реформи. —початку ц≥ крањни з≥ткнулис¤ прак≠тично з тими ж проблемами, що й ”крањна: успадкована адм≥н≥стра≠тивно-командна система, зношен≥ виробнич≥ фонди, ≥ррац≥ональна галузева ≥ виробнича структура. як ≥ ”крањн≥, њм довелос¤ переборю≠вати насл≥дки стрибкопод≥бного п≥двищенн¤ ц≥н на ≥мпортн≥ енер≠гонос≥њ, розриву економ≥чних в≥дносин ≥з сус≥дн≥ми державами.

 рањнам ÷ентральноњ ™вропи Ч зах≥дним сус≥дам ”крањни Ч вдало≠с¤ подолати спад прот¤гом трьохЧп'¤ти рок≥в, у нас же цей процес набрав зат¤жного характеру.

„инники такого небувалого пад≥нн¤ обс¤гу виробництва в ”к≠рањн≥ можна под≥лити на дв≥ групи:

т≥, що склалис¤ внасл≥док перебуванн¤ ”крањни у склад≥ –ад¤нського —оюзу;

т≥, що виникли вже п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥, або, ≥накше кажучи, суб'Їктивн≥ прорахунки.

1	2	3

Ќазва: ≈коном≥чне зростанн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (5546 прочитано)