≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чн≥ реформи в ”крањн≥ дл¤ виходу з кризи

ѕор¤д з паливною промислов≥стю та чорною металург≥Їю, за рахунок пад≥нн¤ того самого ц≥нового фактора, точн≥ше - ≥нфл¤ц≥йного буму, в 3,6 раза п≥двищено питому вагу в промислов≥й структур≥ електроенергетики, хоча електроенерг≥¤ при цьому (¤к на виробнич≥, так ≥ на побутов≥ ц≥л≥) перетворилас¤ на деф≥цитний ≥ дорогий товар. Ѕезумовно тут спраццював фактор подорожчанн¤ ≥мпорту енергонос≥њв, зокрема - нафти ≥ газу. ƒо реч≥, ц≥ продукти перетворилис¤ на об"Їкт небувалого збагаченн¤ корумпованих елемент≥в ≥ м≥жнародних спекул¤нт≥в. Ќа реекспортн≥ нафти ≥ нафтоподукт≥в вони стали м≥льйонерами, залишивши переважну частку кап≥талу на рахунках закордонних банк≥в, одночасно ще й енергетично парал≥зувавши розвиток нац≥онального товаровиробництва ≥ можлив≥сть його нормального побутового енергоспоживанн¤ крањни.

ƒосить стаб≥льними залишаютьс¤ м≥сц¤ в структур≥ промисловост≥ л≥совоњ, деревообробноњ та целюлозно-паперовоњ, скл¤ноњ та фарфорофа¤нсовоњ, х≥м≥чноњ та нафтох≥м≥чноњ промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в. ≤ це теж за умов спаду виробництва ≥ зростанн¤ ц≥н, ¤к≥ стали не доступними дл¤ основноњ маси споживач≥в. ѕроте ≥снуЇ р≥зкий спад виробництва в галуз¤х машинобудуванн¤, ¤к≥ Ї найважлив≥шими нос≥¤ми Ќ“ѕ ≥ технолог≥чного переозброЇнн¤ всього народного господарства. Ќеконкурентноспроможн≥сть власного машинобудуванн¤ заган¤Ї в≥тчизн¤них товаровиробник≥в у глухий кут, зумовлюЇ потребу у величезних валютних затратах на ≥мпорт техн≥ки ≥ технолог≥њ.

ћожна навести чимало ¤скравих приклад≥в масовоњ закуп≥вл≥, наприклад, с≥льськогосподарськоњ техн≥ки у закордонних ф≥рм за ≥ноземн≥ кредити п≥д державну гарант≥ю. ƒо реч≥, так≥ ф≥рми мають досить необх≥дних прихильник≥в серед приречених до цього посадових ос≥б. ¬≥дома американська ф≥рма "ƒжон ƒ≥р" маЇ нам≥р продавати ”крањн≥ (п≥д гарант≥ю держави) 1000 зернозбиральних комбайн≥в. “им часом в≥тчизн¤на конструкц≥¤ конкурентноспроможного комбайна ƒн≥пропетровського машинобуд≥вного комплексу ≥ ’ерсонського комбайнового заводу на власне виробництво чомусь не ставить. ≤накше кажучи, за таких ринкових умов с≥льськогосподарське машинобудуванн¤, ¤к ≥ машинобудуванн¤ дл¤ переробноњ промисловост≥, ставитьс¤ на межу загибел≥.

як показуЇ таблиц¤ 1.3, у загальнопромислов≥й структур≥ питома вага сфери машинобудуванн¤ металообробки вже знизилас¤ з 20,7 до 16%, тобто майже удв≥ч≥.  рањну поставлено перед дилемою : або йти в пр¤му, надто дорогу, залежн≥сть в≥д дкржавних технолог≥й, на що немаЇ належних кошт≥в, або повертатис¤ до примтивних технолог≥й минулого. як перший, так ≥ другий шл¤хи дл¤ ”крањни не т≥льки не придатн≥, але й згубн≥, оск≥льки приведуть њњ економ≥ку до повноњ деградац≥њ та занепаду. “реба йти Їдино правильним шл¤хом оновленн¤, нарощуванн¤ ≥ структиризац≥њ нац≥онального машинобуд≥вного комплексу, використовуючи нов≥тн≥ науково-техн≥чн≥ дос¤гненн¤, - з тим, щоб освоювати ≥ випускати власн≥ технолог≥чн≥ системи. ÷е основа прогресивного розвитку держави. Ќеобх≥дн≥ нагромадженн¤ та ≥нвестиц≥њ можуть бути забезпечен≥ за рахунок ефективного в≥дтворювального процесу в самому ж машинобудуванн≥. ѕри рац≥ональному веденн≥, воно стаЇ досить доходним. «розум≥ло, що дл¤ цього треба мати м≥сткий платоспроможний ринок. ¬ажливим ≥мпульсом до економ≥чного пожвавленн¤ ≥ розвитку машинобудуванн¤ може стати економ≥чне ≥ законодавче стимулюванн¤ кооперуванн¤ та ≥нтеграц≥њ з ≥ноземними ф≥рмами на баз≥ сп≥льного кап≥талу, а також залученн¤ ≥ноземних кредитних ресурс≥в. ÷е Ї значно ефективн≥ше ≥ дешевше, н≥ж ор≥Їнтац≥¤ на масовий ≥мпорт готових машин ≥ устаткуванн¤. ѕроте, перш за все, ц≥й галуз≥ потр≥бн≥ державн≥ захист ≥ п≥дтримка дл¤ забезпеченн¤ ринковоњ стаб≥л≥зац≥њ та виживанн¤ в конкурентн≥й боротьб≥.

2. —труктурн≥ зм≥ни у виробництв≥ споживчих товар≥в

–инок ”крањни наповнили ≥мпортн≥ товари широкого вжитку з ѕольщ≥, ≤тал≥њ,“уреччини та багатьох ≥нших крањн —ходу.  р≥м того, частково втрачено сировинн≥ ринки —ередньоњ јз≥њ та –ос≥њ, що в свою чергу, скоротило можливост≥ експорту до них готових украњнських вироб≥в. « огл¤ду на все це, в≥тчизн¤на легка промислов≥сть майже припинила своЇ ≥снуванн¤. ѓњ питома вага в загальнопромислов≥й структур≥ 1995року знизилас¤ (проти р≥вн¤ 1990р.) в чотири рази ≥ становить всього 27%. Ѕ≥льш≥сть п≥дприЇмств не працюЇ або працюЇ обмежений час внасл≥док в≥дсутност≥ сировини ≥ ринк≥в збуту дл¤ готових вироб≥в.ѕри цьому галузь маЇ висококласних прац≥вник≥в, ¤к≥ здатн≥ випускати експортну продукц≥ю ≥ конкурувати з ≥ноземними ф≥рмами.ѕевне технолог≥чне переобладнанн¤ дозволило, наприклад, нашим швейникам виконати замовленн¤ на випуск ж≥ночих пальт, ¤к≥ експортувалис¤ до —Ўј. Ќа м≥жнародних виставках украњнськ≥ модел≥ од¤гу ≥ взутт¤ користуютьс¤ пост≥йним усп≥хом. “им часом наш ринок заповнили ≥мпортн≥ товари далеко не кращоњ ¤кост≥, бо в≥дсутн≥й будь-¤кий захист власного товаровиробника.

Ѕ≥льше того, так≥ сировинн≥ ресурси, ¤к, скаж≥мо, шкури тварин та й сам≥ тварини, масово скуповують ≥ноземн≥ д≥лки, використовуючи хабарництво, за безц≥нь.¬они вивоз¤ть њх за кордон, виробл¤ють там готову сировину, виготовл¤ють з нењ модельне взутт¤ ≥ експортують його на наш же ринок.Ќа цьому ”крањна втрачаЇ значн≥ валютн≥ ресурси. ѓњ ж власн≥ п≥дприЇмства легкоњ промисловост≥, маючи ус≥ п≥дстави усп≥шно функц≥онувати на своњх внутр≥шн≥х доходах ≥ забезпечувати ≥стотний вклад прибутку до бюджету, через в≥дсутн≥сть ¤к≥сноњ сировини ≥ законодавчого захисту сировини опинилис¤ в стад≥њ розвалу. « 1990 по 1994р. обс¤г випуску товар≥в легкоњ промисловост≥ скоротивс¤ на 66%. ” 1995р. в≥дбувс¤ його черговий спад ( проти р≥вн¤ 1994р.) на 38,8. ќсновна маса п≥дприЇмств ц≥Їњ галуз≥ або вже припинила, або майже припин¤Ї виробництво.

јналог≥чний процес в≥дбуваЇтьс¤, хоча й пов≥льними темпами, в харчов≥й промисловост≥, ¤ка внасл≥док штучного заниженн¤ контрактних ц≥н ≥ несвоЇчасних розрахунк≥в з с≥льськогосподарськими поставщиками часто залишаЇтьс¤ без достатньоњ к≥лькост≥ сировини, а також внасл≥док штучного обмеженн¤ ринк≥в збуту р≥зко скорочуЇ виробництво харчових продукт≥в. ¬ипереджаюч≥ темпи зростанн¤ споживчих ц≥н пор≥вн¤но з доходами недозвол¤ють купувати необх≥дн≥ продукти споживачам з середн≥ми ≥ нижчими в≥д середн≥х доходами. « 1990 по 1994р. виробництво продукт≥в харчуванн¤ зменшилос¤ на 46%, а за 1995р.- ще на 13,8%.

–азом з тим в≥дмова в 1995р. в≥д закуп≥вл≥ значноњ частини с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ за державними замовленн¤ми ≥ несвоЇчасна оплата державою закупленоњ продукц≥њ змушують аграрних товаровиробник≥в продати њњ р≥зним посередникам, ≥ в тому числ≥ - м≥жнародним комерсантам. ¬они оптом скуповують пшеницю, цукор, сон¤шник тощо безпосередньо в господарствах ≥ плат¤ть безпосередньо гот≥вкою, здеб≥льшого - у валют≥, але за ц≥нами значно нижчими в≥д њх д≥йсноњ вартост≥.  уплена в такий спос≥б продукц≥¤ вивозитьс¤ за кордон, де перепродаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до кон"юктури заруб≥жних ринк≥в за ц≥нами, в 1,5-2 рази вищими, або переробл¤Їтьс¤ в к≥нцев≥ продукти харчуванн¤, ¤к≥ нер≥дко повертаютьс¤ до наших же споживач≥в, т≥льки за ц≥нами, набагато вищими, н≥ж в≥тчизн¤н≥.

ћало того, що под≥бн≥ торговельн≥ операц≥њ завдають ”крањн≥ в≥тчизн¤них збитк≥в, так вони щей ставл¤ть п≥д загрозу внутр≥шню продовольчу безпеку нашоњ крањни.

ѕереробна промислов≥сть ”крањни д≥йсно в≥дстаЇ в≥д зах≥дноњ в технолог≥чному в≥дношенн≥. Ќад цим ще треба наполегливо працювати, щоб добитис¤ належноњ конкурентноспроможност≥ њњ п≥дприЇмств. ѕроте це зовс≥м не означаЇ, що треба економ≥чно знищувати њњ та переходити на ≥мпортне харчуванн¤. “ака пол≥тика влаштовуЇ лише корумпованих хабарник≥, а б≥льш≥сть украњнського населенн¤ вона загрожуЇ голодним ≥снуванн¤м.  ритична ситуац≥¤ складаЇтьс¤ з виробництвом ≥ збутом м"¤са, м"¤со- ≥ молокопродукт≥в, а також р≥зноман≥тних вироб≥в дит¤чого харчуванн¤. ¬ 1994-1995рр. в≥дбувс¤ особливо значний спад њх виробництва ≥ пог≥ршенн¤ його структури. –озрахунки св≥дчать, що в≥д продажу к≥нцевих продукт≥в харчуванн¤ в розфасованому ≥ затареному вигл¤д≥ п≥д попит споживач≥в можна одержати в трич≥ б≥льш≥ доходи, н≥ж в≥д експорту сировинних ресурс≥в, з ¤ких вони виготовл¤ютьс¤.

“ому, потр≥бно негайно виправл¤ти становище, докор≥нно зм≥нювати структурну пол≥тику (≥ перш за все - в промисловост≥), брати на перш≥й стад≥њ ринкових реформ власних товаровиробник≥в п≥д правовий захист - з тим , щоб зовс≥м не втратити промисловий потенц≥ал крањни. ѕроцес його модерн≥зац≥њ вимагаЇ часу та ≥нвестиц≥й. Ќе можна використовувати цей час на руйнуванн¤ виробничих сфер, ≥ особливо- вир≥шальних дл¤ необх≥дного життЇзабезпеченн¤ людини ≥ сусп≥льства. «розум≥ло, що деформована економ≥чна структура не об≥ц¤Ї прогресивних зрушень, але ж зруйнована - взагал≥ заган¤Ї економ≥ку до безвих≥дноњ пр≥рви.

ѕоки що залишаЇтьс¤ далеко в≥д оптимальноњ макроструктура ¤к усього јѕ , так ≥ його аграрноњ сфери. ¬ище вже говорилось про њњ незадов≥льне техн≥чне забезпеченн¤. ƒо цього сл≥д додати гострий деф≥цит енергоресурс≥в, м≥неральних добрив, герб≥цид≥в, отрутох≥м≥кат≥в, а також матер≥ал≥в дл¤ пакуванн¤ ≥ збер≥ганн¤ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.  р≥м того, аграрний ринок з≥ткнувс¤ з дуже обмеженою платоспроможн≥стю с≥льських товаровиробник≥в. ¬насл≥док ц≥нових диспропорц≥й у 1995р. вони майже не мали ф≥нансових можливостей дл¤ придбанн¤ вкрай необх≥дних виробничих ресурс≥в.

≤накше кажучи промисловий блок -1блок јѕ  ≥ в к≥льк≥сному ≥ ¤к≥сному в≥дношенн¤х в≥дстаЇ в≥д запис≥в ≥ потреб с≥льськогосподарьких товаровиробник≥в, а з другого боку, - с≥льськогосподарськ≥ товаровиробники втратили необх≥дний р≥вень доходност≥ та нагромаджень основних ≥ оборотн≥х фонд≥в. ” свою чергу, 3блок јѕ  (переробна промислов≥сть), хоча й займаЇ в його загальному виробництв≥ близько 45%, теж, ¤к зазначалось, опинивс¤ в гостро кризовому стан≥. ” високорозвинутих крањнах питома вага цьго блоку в агропромислов≥й сфер≥ становить 70-80%, тобто Ї набагато вищою, н≥ж у нас. “ому ур¤ду належить спр¤мувати агропромислову пол≥тику на структурне ≥ ¤к≥сне оновленн¤ вс≥Їњ виробничоњ структури, ≥ в тому числ≥ - на випереджаючий розвиток переробноњ промисловост≥ на баз≥ сучасних технолог≥й безв≥дх≥≥дност≥ та глибокоњ переробки ц≥нноњ технолог≥чноњ сировини.

«а даними ћ≥нстату ”крањни, в минулому роц≥ галуз≥, що безпечуть јѕ  засобами виробництва, скоротили обс¤г њх випуску на 23,7% (у тому числ≥ тракторне ≥ с≥льськогосподарське машинобудуванн¤ - на 38,7% п≥дприЇмства по виготовленню технолог≥чного обладнанн¤ дл¤ торг≥вл≥ та громадського харчуванн¤ - на 35,5%, х≥м≥чн≥ п≥дприЇмства по виробництву м≥неральних добрив ≥ засоб≥в захисту рослин -на 11,1%). ќдночасно продовжуЇ скорочуватис¤ ≥ промислова переробка с≥льськогосподарськоњ сировини: в легк≥й промисловост≥ -на 35,4% ≥ в харчов≥й - на 13,8% (в тому числ≥ в м"¤сопереробц≥ - на 35,6%). ћ"¤сний ринок ”крањни наповнюЇтьс¤ ≥мпортом р≥зноман≥тних м"¤сопродукт≥в.

Ќе можна обминути увагою ≥ стан украњнського ринку щодо багатьох товар≥в широкого побутового призначенн¤. ѕ≥д тиском ≥мпорту наша крањна втрачаЇ розвиток власного виробництва сучасноњ телерад≥оапаратури, холодильник≥в, пилосос≥в ≥ багатьох ≥нших вид≥в побутовоњ техн≥ки. я не кажу вже про легков≥ автомоб≥л≥, мотоцикли, моторолери, ¤к≥ за своњми ¤к≥сними параметрами завжди в≥дставали в≥д заруб≥жних. —ьогодн≥й в≥тчизн¤ний випуск цих товар≥в (≥ нав≥ть велисопед≥в) зводитьс¤ нан≥вець. “е саме стосуЇтьс¤ конче потр≥бних люд¤м сантехн≥чного обладнанн¤, керам≥чних вироб≥в, шпалер, р≥згих вид≥в покритт≥в та ≥нших товар≥в дл¤ впор¤дкуванн¤ житла. як сл≥д не налагоджено нав≥ть випуск кухонного посуду.

Ќаша крањна, що маЇ досить великий промисловий потенц≥ал стаЇ залежною в≥д ≥мпорту багатьох товар≥в,¤к≥ забезпечують життЇздатн≥сть людини. ÷≥ товари можуть ≥ повинн≥ дешевше ≥ краще виробл¤тис¤ в≥тчизн¤ними товаровиробниками. “им часом за даними ћ≥нстату ”крањни, обс¤г виробництва товар≥в народного споживанн¤ ≥ в 1995р. скоротивс¤ на 19,1%. «ростанн¤ обс¤г≥в ≥ питомоњ ваги у внутр≥шньому товарооборот≥ ≥мпорту од¤гу, б≥лизни, взутт¤, продукт≥в харчуванн¤, л≥к≥в, техн≥чних засоб≥в, технолог≥й, ≥нформац≥йно-обчислюваних систем, р≥зноман≥тних побутових товар≥в тощо Ї наочним св≥дченн¤м глибокоњ економ≥чноњ кризи у вир≥шальних галуз¤х нац≥онального товаровиробництва. ≤ таке ¤вище аж н≥¤к не можна вважати нормальним. ƒавно в≥домо крањни з переваженн¤м експорту сировини ≥ матер≥ал≥в та ≥мпорту готових вироб≥в належать до категор≥њ залежних ≥ слаборозвинутих.

ƒержавна економ≥чна пол≥тика ринкового реформуванн¤ не може ≥гнорувати цей в≥рог≥дний факт. ѕерш за все, вона маЇ бути зор≥Їнтована на розвиток високотехнолог≥чних виробництв конкурентноспроможних товар≥в на власн≥й територ≥њ, а не на забезпеченн¤ соц≥альних ≥ технолог≥чних потреб за рахунок дорожчого ≥ руйн≥вного дл¤ нац≥ональноњ економ≥ки ≥мпорту готових товар≥в ≥ послуг. ¬исокоорган≥зован≥ виробничо-торговельн≥ системи сучасного р≥вн¤ обход¤тьс¤ значно дешеввше ≥ Ї виг≥дн≥шим дл¤ держави та споживач≥в.

Ѕезумовно ”крањна маЇ реальн≥ можливост≥ щодо вибору перспективних вар≥ант≥в ефективного розвитку р≥зних под≥бних систем, здатних виробл¤ти високо¤к≥сн≥ товари не т≥льки п≥д задоволенн¤ масового ринкового попиту населенн¤, але й п≥д ≥ндив≥дуальн≥ та сер≥йн≥ замовленн¤ у сферах судно-, л≥тако- ≥ ракетобудуванн¤, електротехн≥чноњ та х≥м≥чноњ промисловост≥, виробництво буд≥вельних матер≥ал≥в, виготовленн¤ коштовностей тощою . “реба лише активно д≥¤ти в цьому напр¤м≥ ¤к п≥дприЇмницьким, так ≥ ур¤довим структурам ≥ не чекати, коли за них це зробить невидима рука.

3. “енденц≥њ та зм≥ни в аграрн≥й структур≥

—труктура с≥льськогосподарського виробництва Ї б≥льш стаб≥льною н≥ж промислов≥сть (див. табл. 3.1). ѕроте, ¤к ≥ ран≥ше, вона залишаЇтьс¤ незбалансованою. ѕитома вага в н≥й рослинницькоњ продукц≥њ нав≥ть дещо п≥двищуЇтьс¤, але ж спад виробництва кормових культур ≥ незбалансован≥сть корм≥в за б≥лком поставили п≥д зарозу розвиток тваринництва: його частка в загальн≥й структур≥ с≥льськогосподарського виробництва маЇ тенденц≥ю до зниженн¤, а особливо - в його продуктивност≥, товарност≥ й доходност≥.  ≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥ параметри економ≥чноњ оц≥ни тваринницьких галузей п≥шли на спад.

“аблиц¤ 3.1

—труктура с≥льськогосподарського виробництва за варт≥стю виробленоњ продукц≥њ

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ≈коном≥чн≥ реформи в ”крањн≥ дл¤ виходу з кризи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4603 прочитано)