≈коном≥чн≥ теми > ≤нвестиц≥њ ≥ ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть. ≈коном≥чна суть ≥нвестиц≥й

≤нвестиц≥њ ≥ ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть. ≈коном≥чна суть ≥нвестиц≥й

–ќ«ƒ≤Ћ 1. ≤Ќ¬≈—“»÷≤ѓ “ј ≤Ќ¬≈—“»÷≤…Ќј ƒ≤яЋ№Ќ≤—“№ ≈ ќЌќћ≤„Ќј —”“№ ≤Ќ¬≈—“»÷≤…Е..ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

1.1. ¬ступЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..

1.2. ≤нвестуванн¤ приватного сектору ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..

1.3. ≤нвестуванн¤ державного сектору ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

1.4. ƒинам≥чн≥ ендогенн≥ модел≥ та методи оптим≥зац≥њ ≥нвестиц≥й у двосекторн≥й економ≥ц≥ ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

1.5.  ласиф≥кац≥¤ ≥нвестиц≥й ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..

1.6. ≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть та ≥нвестиц≥йна пол≥тика п≥дприЇмств...

1.7. ≤нвестиц≥йна приваблив≥сть (крањни, рег≥ону, п≥дприЇмства)Е..

–ќ«ƒ≤Ћ 1

≤Ќ¬≈—“»÷≤ѓ ≤ ≤Ќ¬≈—“»÷≤…Ќј ƒ≤яЋ№Ќ≤—“№.

≈ ќЌќћ≤„Ќј —”“№ ≤Ќ¬≈—“»÷≤…

1.1. ¬ступ. Ќа сучасному перех≥дному пер≥од≥ при р≥зноман≥тт≥ складних кризових економ≥чних процес≥в ≥ взаЇмов≥дносин м≥ж п≥дприЇмствами, ф≥нансовими ≥нститутами, державами на внутр≥шньому ≥ зовн≥шньому ринках гострою проблемою Ї ефективне вкладенн¤ (≥нвестуванн¤) кап≥талу з метою його зб≥льшенн¤.

≈коном≥чна природа ≥нвестиц≥й обумовлена законом≥рност¤ми процесу розширеного в≥дтворенн¤ ≥ пол¤гаЇ у використанн≥ частини додаткового сусп≥льного продукту дл¤ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ вс≥х елемент≥в системи продуктивних сил сусп≥льства.

¬≥дпов≥дно до закону ”крањни "ѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть" в≥д 18.09.1991р., п≥д ≥нвестиц≥¤ми розум≥ютьс¤ ус≥ види майнових ≥ ≥нтелектуальних ц≥нностей, що вкладаютьс¤ в об'Їкти п≥дприЇмницькоњ та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥, в результат≥ чого створюЇтьс¤ прибуток, або дос¤гаЇтьс¤ соц≥альний ефект.

ƒжерело ≥нвестиц≥й - фонд накопиченн¤, або збер≥гаЇма частина нац≥онального доходу, що спр¤мовуЇтьс¤ на зб≥льшенн¤ ≥ розвиток засоб≥в виробництва, ≥ фонд в≥дшкодуванн¤, що використовуЇтьс¤ дл¤ в≥дновленн¤ зношених засоб≥в виробництва у вигл¤д≥ амортизац≥йних в≥драхувань.

≤нвестиц≥њ в широкому розум≥нн≥ можна визначити ¤к витрати ресурс≥в, що зд≥йснюютьс¤ з метою одержанн¤ в майбутньому корист≥ або прибутку. ” такому розр≥з≥ р≥шенн¤ про вкладанн¤ ≥нвестиц≥й в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д р≥шень, спр¤мованих на споживанн¤, дл¤ ¤ких характерним Ї те, що витрати ресурс≥в спр¤мован≥ на одержанн¤ т≥льки негайноњ корисност≥.

≤нвестиц≥йн≥ пропозиц≥њ (проекти) Ї специф≥чними видами ≥нвестиц≥й, що зд≥йснюютьс¤ окремими особами ≥ ф≥рмами в приватному сектор≥, а також ур¤дами р≥зних крањн ≥ орган≥зац≥¤ми державного сектора.

” обох секторах кер≥вники стикаютьс¤ з необх≥дн≥стю приймати р≥шенн¤ про прийн¤тт¤ або в≥дхиленн¤ запропонованого ≥нвестиц≥йного проекту, або про виб≥р певноњ к≥лькост≥ вар≥ант≥в проект≥в з набору запропонованих альтернативних ≥нвестиц≥йних проект≥в.

јнал≥з корисност≥ ≥ витрат - це визначенн¤ ц≥лого комплексу метод≥в оц≥нки i п≥дход≥в, що можуть бути застосован≥ та використан≥ кер≥вниками державного сектора в оц≥нц≥ державних ≥нвестиц≥йних проект≥в, або в прийн¤тт≥ пол≥тичних р≥шень щодо того, мають або не мають суттЇву економ≥чну вагом≥сть субсид≥њ, у визначенн≥ ≥нвестиц≥йних проект≥в приватного сектора (що в противному випадку можуть бути не зд≥йснен≥).

јнал≥з доц≥льност≥ кап≥таловкладень- це ц≥лий комплекс метод≥в, що використовують ф≥нансов≥ кер≥вники п≥дприЇмств у приватному сектор≥ дл¤ оц≥нки запропонованих ≥нвестиц≥йних проект≥в (що, ¤к правило, включають придбанн¤ основного кап≥талу). ћетоди ≥ критер≥њ, що застосовуютьс¤ в анал≥з≥ ефективност≥ кап≥таловкладень, ≥ з погл¤ду методолог≥њ Ї тими ж самими, що й в анал≥з≥ корисност≥ ≥ витрат.

1.2. ≤нвестуванн¤ приватного сектору

ƒобре в≥домо, що ≥стотна в≥дм≥нн≥сть м≥ж ц≥л¤ми приватного ≥ державного сектор≥в д≥йсно ≥сную. ” приватному сектор≥, особливо при умовах конкуренц≥њ, вc≥ ц≥л≥ п≥дприЇмства зрештою пов'¤зан≥ з одержанн¤м прибутк≥в. ™ в≥домим, що першочергова мета кер≥вництва ф≥рми визначаЇтьс¤ ¤к максимальне зб≥льшенн¤ власност≥ акц≥онер≥в Ц власник≥в ф≥рми, а це те саме, що максимальне зростанн¤ ринковоњ вартост≥ акц≥онерного кап≥талу (або ринковоњ ц≥ни акц≥й) ф≥рми.

¬≥домо, що може ≥снувати асиметр≥¤ в ≥нформац≥њ, що породжуЇ так звану проблему власника-агента, коли права власник≥в щодо прийн¤тт¤ р≥шень передаютьс¤ менеджерам, ¤к≥, можливо, не мають належних стимул≥в дл¤ того, щоб д≥¤ти ¤кнайкраще в ≥нтересах акц≥онер≥в. ÷е лише п≥дкреслюЇ важлив≥сть ефективного контролю за керуванн¤м з боку рад директор≥в (¤к≥ мають захищати ≥нтереси акц≥онер≥в/власник≥в ф≥рми), а також належного стимулюванн¤ менеджер≥в ф≥рм, але не зменшуЇ важливост≥ максимального п≥двищенн¤ добробуту акц≥онера, ¤к першочерговоњ мети ф≥рми. ћаксимальне зб≥льшенн¤ власност≥ акц≥онер≥в маЇ бути головним у довгостроковому стратег≥чному б≥знес-план≥, що враховуЇ дек≥лька чинник≥в, таких, ¤к терм≥н надходженн¤ прибутк≥в, урахуванн¤ ризику, орган≥зац≥¤ одержанн¤ прибутку, ф≥нансова структура ≥ пол≥тика виплати див≥денд≥в, а також темпи зростанн¤ ф≥рми внасл≥док њњ ≥нвестиц≥й.

1.3. ≤нвестуванн¤ державного сектору

Ќа в≥дм≥ну в≥д приватного сектора, загальновизнаною першочерговою задачею демократичного ур¤ду, а в≥дпов≥дно i ур¤дового ≥нституту, або державного п≥дприЇмства Ї максимальне зростанн¤ сусп≥льного добробуту (добробуту громад¤н). ѕроте практичне вираженн¤ й остаточне дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети Ї дискус≥йним питанн¤м, ≥ знаходитьс¤ в центр≥ ≥деолог≥чних дебат≥в про роль ур¤ду, природи ≥ ц≥лей державного втручанн¤ в економ≥чну д≥¤льн≥сть ≥ величини державного сектора в сучасн≥й ринков≥й економ≥чн≥й систем≥.

≈коном≥ка сусп≥льного добробуту Ї розд≥лом економ≥чноњ теор≥њ, ¤кий займаЇтьс¤ оц≥нкою економ≥чноњ д≥¤льност≥ на основ≥ двох фундаментальних критер≥њв: ефективностi ≥ справедливост≥ розпод≥лу.  онцепц≥¤ ефективност≥, ¤ка Ї центральним пон¤тт¤м в економ≥ц≥ сусп≥льного добробуту, називаЇтьс¤ ѕарето-ефективн≥стью, ¤ку можна визначити ¤к створенн¤ таких умов, за ¤ких дос¤гаЇтьс¤ ≥ може п≥дтримуватис¤ в≥дпов≥дною системою в≥дносних ц≥н на чинники виробництва ≥ продукц≥ю одночасно ефективн≥сть виробництва ≥ споживанн¤, ≥ загальне узгодженн¤ через механ≥зм ринкових ц≥н м≥ж ефективними структурами пропозиц≥њ товар≥в та попиту на споживанн¤ товар≥в виробництва. √≥потетично за ≥снуванн¤ ѕарето-ефективност≥ в економ≥чн≥й систем≥, коли вс≥ ц≥ умови виконуютьс¤, неможливим було б зробити когось б≥льш багатим без матер≥альних втрат дл¤ ≥ншого або ≥нших.

” економ≥ц≥ через недосконал≥сть ринковоњ системи можуть скластис¤ можливост≥ дл¤ втручанн¤ ур¤ду ≥ державного постачанн¤ товар≥в ≥ послуг у де¤ких секторах економ≥ки, що призведе до вир≥внюванн¤ добробуту визначених груп населенн¤ в сусп≥льств≥ без матер≥альних втрат дл¤ будь-¤ких ≥нших груп. “акий тип наближенн¤ до ѕарето-ефективност≥ називаЇтьс¤ ѕарето-покращанн¤м ≥ (при в≥дсутност≥ значного негативного впливу на розпод≥л) може вважатись загальним пол≥пшенн¤м економ≥чного ≥ соц≥ального добробуту зг≥дно з першочерговою задачею ур¤ду.

ќтже, виправленн¤ ринкових скривлень через державну пол≥тику, у тому числ≥ ≥ через впровадженн¤ державних ≥нвестиц≥йних проект≥в, що створюЇ ѕарето-покращенн¤, визначаЇтьс¤ ¤к таке, що узгоджуЇтьс¤ з ц≥л¤ми ур¤ду. ѕроте в≥домо, що в демократичн≥й систем≥ пол≥тичний консенсус м≥г би ≥снувати дл¤ пол≥тики, що виходить за меж≥ ѕарето-покращенн¤ ≥ потребуЇ пол≥тики перерозпод≥лу. “аким чином, перерозпод≥л через систему прогресивного оподатковуванн¤, ур¤дов≥ трансферт≥ виплати (прибутков≥ субсид≥њ), або державне постачанн¤ товар≥в ≥ послуг у де¤ких област¤х економ≥ки може бути важливою метою ур¤ду.

Ѕагато державних ≥нвестиц≥йних проект≥в потребують також б≥льш широких заход≥в, чим т≥, що вход¤ть у схему ѕарето-покращенн¤, оск≥льки в такому випадку можуть з'¤витис¤ не лише т≥ прошарки, що стал≥ б≥льш багатими, а ≥ т≥, що пережили випробуванн¤ з матер≥альними втратами, i при прийн¤тт≥ р≥шень потр≥бно враховувати ¤к критер≥й ефективност≥, так i задач≥ ур¤ду щодо розпод≥лу.

¬с≥ ≥нвестиц≥йн≥ складов≥ формують, таким чином, структуру засоб≥в, що безпосередньо впливають на ефективн≥сть ≥нвестиц≥йних процес≥в ≥ темпи розширеного в≥дтворенн¤.

ѕриклад 1. ≤нвестиц≥њ та проекти очистки вод (ƒунай, ƒн≥про, ќзера)

ѕриклад 2. ≤нвестиц≥њ в ремонт та оновленн¤ складних систем з високою ц≥ною в≥дмови (стартов≥ комплекси, л≥таки, об'Їкти атомноњ промисловост≥.)

ѕриклад 3. ≤нвестиц≥њ в буд≥вництво споруд г≥дроелектростанц≥њ наприклад а “урц≥њ, —ир≥њ, ≤раку. ћожлив≥ конфл≥кти та м≥жнародн≥ проблеми по регулюванню загальних ресурс≥в.

1	2	3	4	5

Ќазва: ≤нвестиц≥њ ≥ ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть. ≈коном≥чна суть ≥нвестиц≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (17383 прочитано)