≈коном≥чн≥ теми > ≤стор≥¤ ”крањни на початку ’’ ст

¬ украњнськ≥ л≥тератур≥ першим модерн≥стськ≥ гасла висунув 1901 р. поет ћ.¬ороний, ¤кий на стор≥нках УЋ≥тературно-наукового в≥сникаФ у програмному в≥дкритому лист≥ закликав повернутис¤ до ≥дењ Усправжньоњ запашноњ поез≥њФ, тематично ≥ жанрово розширити ≥снуюч≥ у тогочасн≥й л≥тератур≥ рамки. ≈стафету в ћ.¬ороного прийн¤ла група галицьких письменник≥в Ућолода музаФ (ѕ.  арманський, ¬.ѕачовський, ќ. Ћуцький та ≥н.), ¤ка 1907 р. оприлюднила св≥й ман≥фест, що м≥стив критичн≥ зауваженн¤ щодо реал≥зму в л≥тератур≥ та ор≥Їнтувавс¤ н загальноЇвропейськ≥ зразки та тенденц≥њ.

” цей час у культурн≥й сфер≥ ч≥тко вимальовуютьс¤ дв≥ тенденц≥њ Ц збереженн¤ нац≥онально-культурноњ ≥дентичност≥ (народництво) та пересадженн¤ на украњнський грунт нов≥тн≥х Ївропейських зразк≥в художнього самовираженн¤ (модерн≥зм). —воЇр≥дною синтезною моделлю народництва ≥ модерн≥зму стала Унова школаФ украњнськоњ прози (ћ.  оцюбинський, ¬.—тефаник, ќ. обил¤нська, ћ.„еремшина), ¤ка в своњй творчост≥ орган≥чно поЇднувала традиц≥йн≥ дл¤ в≥тчизн¤ноњ л≥тератури етнограф≥зм, розпов≥дь в≥д першоњ особи з нов≥тн≥ми Ївропейськими здобутками Ц символ≥змом та психоанал≥зом. ’арактерною рисою розвитку украњнського вар≥анту модерн≥зму в л≥тератур≥ був значний вплив романтизму, що по¤снюЇтьс¤ ¤к традиц≥Їю, так ≥ ментальн≥сть украњнського народу, дл¤ ¤кого романтизм Ї орган≥чним елементом св≥тобаченн¤ будь-¤коњ доби.

Ќаприк≥нц≥ ’≤’ Ц на початку ’’ ст. стиль модерн набуваЇ поширенн¤ ≥ в украњнськ≥й арх≥тектур≥, що ви¤вилос¤ у геометрично ч≥тких л≥н≥¤х споруд, динам≥чност≥ њхн≥х форм. ” цьому стил≥ побудовано зал≥зничн≥ вокзали Ћьвова,  иЇва, ∆меринки, ’аркова, перший в ”крањн≥ критий ринок (Ѕессарабський). Ќай¤скрав≥шими постат¤ми арх≥тектурного модерн≥зму були  .∆уков, ќ.¬ербицький, ћ.¬ерьовк≥н та ≥н. ѕошуки та експерименти арх≥тектор≥в-модерн≥ст≥в мали на мет≥ забезпечити максимальну функц≥ональн≥сть буд≥вл≥, збер≥гши при цьому ч≥тк≥сть у л≥н≥¤х фасаду.

”крањнська скульптура початку ’’ ст. теж не уникла модерн≥стських починань. ѕ≥д впливом зах≥дних мистецьких шк≥л формуЇтьс¤ пле¤да украњнських скульптор≥в-модерн≥ст≥в Ц ћ.√аврилко, ћ.ѕаращук, ¬.≤щенко, ѕ.¬≥йтович та ≥н. ѓхн≥й творчост≥ властив≥ контрастн≥ св≥тлот≥ньов≥ ефекти та глибокий психолог≥зм. «≥рка св≥тового масштабу ќ.јрхипенко збагатив мову пластики ’’ ст.: в≥н змусив порожн≥й прост≥р стати орган≥чним ≥ дуже виразним елементом композиц≥њ. ÷ьому неперевершеному майстров≥ належать У—тупаючи ж≥нкаФ, У∆≥нка, ¤ка зч≥суЇтьс¤Ф та ≥нш≥ твори.

” живопис≥ прихильниками модерн≥стських експеримент≥в були ћ.∆ук, ќ.Ќовак≥вський, ¬. та ‘. ричевськ≥ т ≥н.

”крањнський вар≥ант модерн≥зму був досить своЇр≥дним ≥ мав своњ особливост≥. „ерез те що украњнськ≥ земл≥ н мали власноњ державност≥, були розТЇднан≥ ≥ перебували в статус≥ пров≥нц≥й, сусп≥льний розвиток у них був упов≥льненим пор≥вн¤но з пров≥дними Ївропейським крањнами, тому ≥ конфл≥кти м≥ж цив≥л≥зац≥Їю ≥ культурою, художником ≥ сусп≥льством не були такими гострими. ÷≥ фактори ≥ визначили приглушений, слабовиражений, нерозвинутий характер украњнського модерн≥зму. ќкрем≥ злети св≥тового р≥вн¤ т≥льки в≥дт≥н¤ли загальну пров≥нц≥йн≥сть та глибоку традиц≥йн≥сть украњнськоњ культури. ”крањнський модерн≥зм не сформувавс¤ ¤к нац≥ональна самобутн¤ теч≥¤, а ви¤вл¤вс¤ лише у творчост≥ окремих митц≥в.

ќтже, своЇр≥дн≥сть украњнського вар≥анту модерн≥зму пол¤гаЇ ≥ в т≥м, що в≥н ≥з естетичного феномена перетворивс¤ на культурно-≥сторичне ¤вище, став спробою подоланн¤ пров≥нц≥йност≥, другор¤дност≥, вторинност≥ украњнськоњ нац≥ональноњ культури, формою залученн¤ до надбань св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ. ¬≥н н≥би символ≥зував перех≥д украњнського сусп≥льства в≥д етнограф≥чно-побутового сам≥дентиф≥кац≥њ, тобто виокремленн¤ себе з-пом≥ж ≥нших, до нац≥онально самоусв≥домленн¤ Ц визначенн¤ свого м≥сц¤ ≥ рол≥ в сучасному св≥т≥.

1	2

Ќазва: ≤стор≥¤ ”крањни на початку ’’ ст
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1930 прочитано)