Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

≈коном≥чн≥ теми > ÷≥на - њњ суть та процес формуванн¤...


÷≥на - њњ суть та процес формуванн¤...

—тор≥нка: 1/5

ѕ л а н

¬ступ.

÷≥на ¤к категор≥¤ ринкового господарюванн¤.

—истема ц≥н в ”крањн≥. ƒжерела ≥нформац≥њ про ц≥ни.

÷≥на за способом формуванн¤.

‘ункц≥њ ц≥новоњ системи.

—истема оптових ц≥н, њњ вплив на п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва.

÷≥ноутворенн¤ на п≥дприЇмств≥.

ќсновн≥ принципи ц≥ноутворенн¤.

јнал≥з ц≥ноутворюючих фактор≥в.

ѕроцес ц≥ноутворенн¤ на п≥дприЇмствах ”крањни.

ћетодики встановленн¤ ц≥н за географ≥чною ознакою.

ћетоди непр¤мого ц≥ноутворенн¤.

”правл≥нн¤ ц≥нами.

¬плив ц≥ни на економ≥чн≥ процеси та в≥дносини.

÷≥нове регулюванн¤ економ≥чних в≥дносин.

ѕроблеми переходу до ц≥ноутворенн¤ ринковоњ економ≥ки.

ѕриродна повед≥нка ц≥н в перех≥дний пер≥од.

¬исновки та пропозиц≥њ.

—писок використовуваноњ л≥тератури.

ƒодатки.


¬—“”ѕ.

 ожного дн¤ людина маЇ справу з р≥зноман≥тними ц≥нами. ƒл¤ того, щоб жити, треба споживати продукти харчуванн¤, мати од¤г, взутт¤, предмети домашнього вжитку, тобто те, що називають споживчими товарами. ¬с≥ вони мають куп≥вельну ц≥ну, ¤ку треба сплатити, щоб придбати так≥ товари.

“ак квартирна плата також Ї ц≥ною за послугу, ¤ку надаЇ власник житла. якщо людина наймаЇтьс¤ на роботу, то њй за послуги прац≥ виплачують зароб≥тну працю, ¤ка Ї ц≥ною такого товару ¤к робоча сила. ÷≥ною Ї проценти за кредит, орендна плата власнику земл≥. —ировинн≥ матер≥али, основн≥ засоби виробництва також реал≥зуютьс¤ за закуп≥вельними ц≥нами. ќтже, на ринку товар≥в Ї безл≥ч ц≥н. ўе не так давно ц≥ну визначали ¤к грошове вираженн¤ вартост≥ товару. ј варт≥сть, ¤к в≥домо, - це вт≥лена ≥ уречевлена в товар≥ абстрактна прац¤, ¤ка визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю сусп≥льно необх≥дного робочого часу, потр≥бного дл¤ виготовленн¤ будь- ¤коњ споживчоњ вартост≥ за на¤вних сусп≥льно нормальних умов виробництва ≥ середнього в цьому сусп≥льств≥ р≥вн¤ вм≥лост≥ та продуктивност≥ прац≥.

ќднак в практиц≥ трапл¤ютьс¤ так≥ випадки, коли варт≥сть одного товару ( тобто затрати сусп≥льно необх≥дного часу ) перевищуЇ варт≥сть ≥ншого , але ринкова ц≥на його менша. ÷е по¤снюЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м попиту ≥ пропозиц≥њ на товари. ” нашому випадку ц≥на другого товару б≥льш висока через те, що попит на нього перевищуЇ пропозиц≥ю, а , отже, його ц≥на вища в≥д вартост≥. ≤снують ще й ≥нш≥ фактори, не пов¤зан≥ з варт≥стю, але впливають на ц≥ну товару.

ќтже, ц≥на Ї грошовим вираженн¤м вартост≥ товару лише в тому випадку, коли ≥снуЇ р≥вновага м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю. ¬ ≥нших випадках коливанн¤ ц≥н спричин¤Їтьс¤ не варт≥стю, а ≥ншими причинами. “ому потр≥бне б≥льш ун≥версальне визначенн¤ ц≥ни : ц≥на - це грошова сума, ¤ку одержують за конкретний товар. ¬еличина ж грошовоњ суми залежить в≥д багатьох фактор≥в, ¤к≥ будуть розгл¤нут≥ в робот≥. “аким чином, предметом њњ розгл¤ду Ї одна з найголовн≥ших категор≥й ринкового господарюванн¤- ц≥на. ќсобливоњ уваги прид≥л¤Їтьс¤ питанн¤м ц≥ноутворенн¤ на п≥дпрЇмствах та впливу ц≥ни на економ≥чн≥ процеси загалом. ÷≥ллю даного досл≥дженн¤ Ї простеженн¤ вс≥Їњ р≥зноман≥тност≥ метод≥в встановленн¤ ц≥н та њх повед≥нку на перех≥дному етап≥ розвитку.

÷≤Ќј я   ј“≈√ќ–≤я –»Ќ ќ¬ќ√ќ √ќ—ѕќƒј–ё¬јЌЌя.

1.1 —истема ц≥н в ”крањн≥. ƒжерела ≥нформац≥њ про ц≥ни.

—истема ц≥н орган≥зовуЇ господарський процес таким чином, що кожен учасник сам вир≥шуЇ вир≥шуЇ, ¤кий вклад в≥н хоче внести в економ≥ку Ц з врахуванн¤м того, що в≥н може реал≥зувати ( продати ) св≥й вклад за ц≥ну, ¤ка влаштовуватиме його ¤к покупц¤ ≥, в≥дпов≥дно. « свого боку придбати товари та послуги, що пропонуютьс¤ ≥ншими. ÷¤ система наст≥льки природн¤ дл¤ ринковоњ економ≥ки, що зазвичай њњ розгл¤дають ¤к дещо, що не потребуЇ доведень. ¬ д≥йсност≥ ж система ц≥н Ї результатом тривалого розвитку, ¤кий поступово прив≥в до сьогодн≥шн≥х ринкових реал≥й ≥ весь час продовжуЇ вдосконалюватись.

1.2 ÷≥на за способом формуванн¤.

—истему ц≥н прийн¤то класиф≥кувати зг≥дно визначених ознак.

«а характером обороту:

- ќптов≥, за ¤кими п≥дприЇмство реал≥зуЇ вироблену продукц≥ю ≥ншим п≥дприЇмствам та збутовим орган≥зац≥¤м

- «акуп≥вельн≥, за ¤кими реал≥зуЇтьс¤ с≥льськогосподарська продукц≥¤ виробниками ( колгоспами, радгоспами, фермерськими господарствами та населенн¤м ) державним та комерц≥йним орган≥зац≥¤м дл¤ посл≥дуючоњ переробки.

- –оздр≥бн≥, за ¤кими товари реал≥зуютьс¤ в роздр≥бн≥й торгов≥й с≥тц≥ населенню.

Ќа буд≥вельну продукц≥ю ≥снуЇ дек≥лька р≥зновидн≥стей ц≥н

- кошторисна варт≥сть Ц граничний розм≥р витрат на буд≥вництво кожного конкретного обЇкта.

прейскурантна ц≥на Ц середн¤ кошторисна варт≥сть одиниц≥ к≥нцевоњ продукц≥њ типового буд≥вельного обЇкту.

ƒогов≥рна ц≥на встановлюЇтьс¤ при п≥дписанн≥ договору м≥ж замовником та п≥др¤дчиком.

÷≥ни та тарифи на послуги населенню.

«нижки в галуз≥ об≥гу ( оптово- збутов≥, торг≥вельн≥ )

“арифи грузового та пасажирського транспорту Ц плата за перем≥щенн¤ вантажу та пасажир≥в. яка беретьс¤ транспортними орган≥зац≥¤ми з в≥дправник≥в вантажу чи пасажир≥в.

«а р≥внем в≥льност≥ в≥д впливу держави при њх встановленн≥:

¬≥льн≥, що складаютьс¤ на ринку п≥д впливом попиту та пропозиц≥њ. ƒержава може домагатис¤ зм≥ни цих ц≥н т≥льки за допомогою впливу на коньюктуру ринку.

–егульован≥, ¤к≥ складаютьс¤ також п≥д впливом попиту та пропозиц≥њ, але п≥дл¤гають певному впливу з боку держави чи через безпоседнЇ обмеженн¤ њх росту або зниженн¤, регламентац≥ю рентабельност≥.

‘≥ксован≥, ¤к≥ встановлюютьс¤ державними органами на попередньо визначене коло товар≥в.

«а способом ф≥ксац≥њ:

 онтрактн≥, ¤к≥ встановлюютьс¤ за згодою обох стор≥н зг≥дно контракту.

“рансфертн≥, ¤к≥ застосовуютьс¤ при реал≥зац≥њ продукц≥њ м≥ж ф≥л≥¤ми або в межах одн≥Їњ асоц≥ац≥њ.

Ѕ≥ржов≥, ¤к≥ використовуютьс¤ при продажу товар≥в безпосередньо через б≥рж≥.

“орг≥в, ¤к≥ обслуговують особливу форму торг≥вл≥, коли дек≥лька п≥др¤дчик≥в, що конкурують м≥ж собою, пропонують замовнику своњ проекти на виконанн¤ певних роб≥т, з ¤ких замовник на конкурсн≥й основ≥ обираЇ найб≥льш ефективний.

«а ступенем обгрунтованост≥:

Ѕазисн≥, ¤к≥ застосовуютьс¤ в ¤кост≥ початковоњ ц≥ни на под≥бну продукц≥ю. ¬они ¤вл¤ють собою ф≥ксован≥ в угодах чи прейскурантах ц≥ни товар≥в з певними ¤к≥сними характеристиками.

ƒов≥дков≥, ¤к≥ друкуютьс¤ в каталогах, прейскурантах, журналах, газетах, дов≥дниках, економ≥чних огл¤дах. ¬они використовуютьс¤ спец≥ал≥стами в ¤кост≥ ≥нформац≥њ дл¤ ор≥Їнтац≥њ при встановленн≥ ц≥н на аналог≥чну продукц≥ю чи анал≥з≥ р≥вн≥в та сп≥вв≥дношень м≥ж ц≥нами.

ѕрейскурантн≥, ¤к≥ Ї видом так званоњ, дов≥дковоњ ц≥ни. ¬они друкуютьс¤ в прейскурантах ф≥рм Ц виробник≥в або продавц≥в.

‘актичн≥ ц≥ни угод. як≥ враховують застосуванн¤ р≥зноман≥тних знижок та надбавок щодо базовоњ ц≥ни.

—поживача, ¤ка визначаЇ витрати споживача, ¤к≥ напр¤му пов¤зан≥ з придбанн¤м товару та витратами, пов¤заними з його експлуатац≥Їю.

ѕо терм≥ну д≥њ ц≥ни:

ѕост≥йн≥, ¤к≥ не зм≥нюють прот¤гом сроку поставки продукц≥њ за даним контрактом чи договором

“екуч≥ , за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ поставка продукц≥њ в даний пер≥од часу. ¬они можуть зм≥нюватис¤ на прот¤з≥ виконанн¤ одного контракту ≥ повн≥стю залежать в≥д коньюктури ринку.

ѕлинн≥, ¤к≥ встановлюютьс¤ в торгових угодах на продукц≥ю, ¤ка зазвичай потребуЇ тривалого сроку на виробництво. ¬они враховують вс≥ зм≥ни у витратах виробництва, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в пер≥од виготовленн¤ вироб≥в.

—езонн≥ , ¤к≥ д≥ють прот¤гом визначеного пер≥оду часу4.

—туп≥нчаст≥, ¤к≥ передбачають р¤д посл≥довно зменшених ц≥н за попередньо визначеною шкалою.

—кладовою частиною системи ц≥ноутворенн¤ Ї широко поширена система знижок з встановлених прейскурантних ц≥н. «нижки застосовують ф≥рми Ц виробники продукц≥њ та роздр≥бна торг≥вл¤. «нижки Ц це своЇр≥дна в≥дпов≥дь на д≥њ конкурент≥в, коли вони почмнають знижувати ц≥ни. «нижки використовуютьс¤ дл¤ залученн¤ нових споживач≥в та зкороченн¤ великих запас≥в.

¬с≥м п≥дприЇмц¤м, хто вбол≥ваЇ за розширенн¤ масштаб≥в своЇњ справи, сл≥д привернути особливоњ уваги систем≥ знижок. ƒл¤ цього Ї ц≥лий р¤д причин.

«нижка сама собою створюЇ у покупц¤ переконанн¤ ≥ впевнен≥сть про те, що ф≥рма Ц продавець ( в≥дпов≥дно пр¤мий виробник ) йде саме йому на зустр≥ч, що, звичайно, п≥дкреслюЇ значенн¤ покупц¤-споживача у власних переконанн¤х.

” покупц¤ складаЇтьс¤ враженн¤, що ф≥рма - продавець Ї безумовно сол≥дною та стаб≥льною орган≥зац≥Їю, оск≥льки вона може соб≥ дозволити певне зниженн¤ ц≥н. —првжню ж користь з вс≥х цих заход≥в отримуЇ перш за все ф≥рма Ц продавець через те, що вона прискорюЇ товарорух та зб≥льшуЇ обЇм продажу.

“аким чином розр≥зн¤ють сл≥дуюч≥ види знижок:

«а оплату товару гот≥вкою ( загальна чи проста знижка ). “ака форма платежу покращуЇ ф≥нансове положенн¤ виробника з точки зору гот≥вкових грошей, оск≥льки зазвичай в практиц≥ ринкових в≥дносин сроки оплати рахунк≥в за в≥дгружену продукц≥ю коливаютьс¤ в≥д 30 до 90 дн≥в. ¬ залежност≥ в≥д суми угоди так≥ знижки можуть складати в≥д 3 до 6 %.

 ≥льк≥сна Ц зниженн¤ ц≥ни за куп≥влю великих парт≥й товару. ѕродаж ≥ транспортуванн¤ продукц≥њ такими парт≥¤ми знижують збутов≥ витрати виробника. …ому так≥ знижки виг≥дн≥, так ¤к одночасно знижуЇтьс¤ ≥ соб≥варт≥сть продукц≥њ по м≥р≥ зб≥льшенн¤ обЇму парт≥њ, що виробл¤Їтьс¤.

ƒилерська надаЇтьс¤ дилерам чи посередникам за послуги, пов¤зан≥ з просуванн¤м продукц≥њ до к≥нцевого споживача. —л≥д в≥дм≥тити, що такий вид знижок також досить важливий дл¤ виробника, оск≥льки просуванн¤ товар≥в таким чином перекладаЇтьс¤ на плеч≥ посередник≥в.

Ќазва: ÷≥на - њњ суть та процес формуванн¤...
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4920 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
consolidation consolidation - of what - order xenical - loan debt - mexican pharmacy - - baclofen spc
Page generation 0.235 seconds
Хостинг от uCoz