≈коном≥чн≥ теми > ÷≥нн≥сть грошей у час≥

÷≥нн≥сть грошей у час≥

ѕлан.

1.ѕричини зм≥ни вартост≥ грошей.

2.“епер≥шн¤ варт≥сть грошей.

3.ѕроцес дисконтуванн¤. ¬изначенн¤ розм≥ру ставки дисконту.

Ћ≥тература.

ћоскв≥н —.ќ.Фѕроектний анал≥зФ- ињв,ФЋ≥браФ1999.

Ћуц≥ва Ѕ.Ћ.Ф√рош≥, банки та кредитФ-“ерноп≥льФ арт-бланшФ2000.

ќлексюк ќ.—.Ф—истеми п≥дтримки прийн¤тт¤ ф≥нансових р≥шень на м≥крор≥вн≥Ф- ињвФЌаукова думкаФ1998.

1. √оловними причинами зм≥ни вартост≥ грошей у час≥ Ї ≥нфл¤ц≥¤, ризик та схильн≥сть до л≥кв≥дност≥.

≤нфл¤ц≥¤ Ц це процес, ¤кий характеризуЇтьс¤ п≥двищенн¤м загального р≥вн¤ ц≥н в економ≥ц≥ певноњ крањни та зниженн¤м куп≥вельноњ спроможност≥ грошей.

ѕричиною ≥нфл¤ц≥њ може бути ¤к перевищенн¤ попиту над пропозиц≥Їю, так ≥ в≥дставанн¤ попиту в≥д пропозиц≥њ. –езультатом перевищенн¤ попиту над пропозиц≥Їю Ї ≥нфл¤ц≥¤ попиту. ¬≥дставанн¤ пропозиц≥њ в≥д попиту викликаЇ ≥нфл¤ц≥ю витрат(пропозиц≥њ).

≤нфл¤ц≥¤ про¤вл¤Їтьс¤ у переповненн≥ сфери об≥гу товар≥в грошима внасл≥док њх надм≥рного випуску або у скороченн¤ товарноњ маси в об≥гу при незм≥нн≥й к≥лькост≥ випущених грошей. √оловними чинниками ≥нфл¤ц≥йних процес≥в Ї не зумовлена зростанн¤м товарноњ маси в об≥гу ем≥с≥¤ грошей, порушенн¤ пропорц≥йност≥ виробництва та об≥гу, а також помилки в пол≥тиц≥ ц≥ноутворенн¤.

” залежност≥ в≥д характеру ≥нфл¤ц≥њ ≥ темп≥в наростанн¤ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в розр≥зн¤ють три види ≥нфл¤ц≥њ:

ѕом≥рна ≥нфл¤ц≥¤ характеризуЇтьс¤ пов≥льним зростанн¤м ц≥н( до 10% на р≥к)

√алопуюча ≥нфл¤ц≥¤ в≥д 10% до 200% на р≥к

√≥пер≥нфл¤ц≥¤ до 1000% на р≥к ≥ б≥льше.

ѕ≥д час г≥пер≥нфл¤ц≥њ повед≥нка споживач≥в визначаЇтьс¤ намаганн¤м вкласти грош≥ у матер≥альн≥ ц≥нност≥.

–изик- це нестаб≥льн≥сть, непевн≥сть у майбутньому. „ерез непевн≥сть у майбутньому ризик з часом зростаЇ, люди хочуть уникнути ризику, тож вище ц≥нують т≥ грощ≥, що Ї сьогодн≥, н≥ж т≥, що будуть у майбутньому.

≤снують два типи ризик≥в Ц динам≥чний ≥ статичний.ƒинам≥чний ризик Ц це ризик непередбачуваних зм≥н вартост≥ основного кап≥талу ¤к насл≥док прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень або неспод≥ваних ринкових чи пол≥тичних обставин. “ак≥ зм≥ни можуть призвести або до збитк≥в, або до додаткових доход≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д нього статичний ризик, ¤к ризик втрат реальних актив≥в в≥д завданн¤ шкоди власност≥ ≥ зменшенн¤ доходу через нед≥Їспроможн≥сть орган≥зац≥њ, призводить лише до збитк≥в.

—хильн≥сть до л≥кв≥дност≥ Ц це перевага, в≥ддана на¤вним грошам перед ≥ншими ц≥нност¤мии та ризикованими вкладенн¤ми.  оли люди вкладають своњ грош≥, спод≥ваючись на майбутн≥ надходженн¤, вони оч≥кують високоњ винагороди ¤к компенсац≥њ за втрату л≥кв≥дност≥, що й впливаЇ на ц≥нн≥сть грошей у час≥. јбсолютна л≥кв≥дн≥сть Ц здатн≥сть активу негайно обм≥нюватис¤ на будь- ¤к≥ блага.‘ункц≥ональн≥ форми грошей-пох≥дн≥ в≥д грошових функц≥й, њх лог≥чне продовженн¤. √рош≥- найвищий ступ≥нь у розвитку економ≥чних в≥дносин. Ћ≥кв≥дн≥сть Ї ступенем зр≥лост≥ окремих функц≥ональних форм грошей.

2. √рош≥- це товар, що маЇ власну внутр≥шню варт≥сть на етап≥ зародженн¤ ≥ становленн¤ ринкових в≥дносин.

—учасн≥ гот≥вков≥ грош≥ мають в≥дносну варт≥сть.«авд¤ки цьому:

1.грош≥ функц≥онують в об≥гу закорнний плат≥жний зас≥б тому, що вони Ї гр≥шми, декларованими державою

2. њх варт≥сть формуЇтьс¤ п≥д впливом ринкових сил , стих≥йно.

—учасна монетарна теор≥¤ виходить з того , що в≥дносна варт≥сть грошей повФ¤зана з характеристикою њх економ≥чноњ корисност≥.  орисн≥сть грошей визначаЇтьс¤ опосередковано через корисн≥сть ≥нших товар≥в та економ≥чних послуг, ¤к≥ можна отримати на ц≥ грош≥.  орисн≥сть грошей повФ¤зана з р≥дк≥стю, тобто пост≥йним попитом на них. ¬≥дносна варт≥сть грошей не Ї константою Ц вона зм≥нюЇтьс¤ в часовому простор≥. ¬арт≥сть грошей Ц визначаЇтьс¤ њх куп≥вельною спроможн≥стю, а ц≥ною т≥Їњ чи ≥ншоњ грошовоњ одиниц≥ Ї њњ валютний курс. ¬арт≥сть грошей може визначатись одним ≥з показник≥в:

на основ≥ ≥ндексу роздр≥бних ц≥н

на основ≥ ≥ндексу оптових ц≥н

через дефл¤тор ¬Ќѕ (тобто пор≥вн¤нн¤ ном≥нальноњ та реальноњ величини ¬¬ѕ).

ѕовний в≥дх≥д в≥д обм≥ну паперових грошей на золото в≥дбувс¤ в б≥льшост≥ крањн «аходу х початком економ≥чноњ кризи 1929-33 рр., залишившись у сфер≥ м≥жнародних валютних в≥дносин. ≤з середини 1970- х рр. ѕрактика конвертованост≥ паперових грошей у золото зовс≥м припинилась ≥ на р≥вн≥ м≥жнародних валютних в≥дносин. ≈поха паперових грошей- це епоха грошей,що розвиваютьс¤ на кредитних засадах. ÷е епоха ≥ банк≥вських грошей, що функц≥онують значною м≥рою на безгот≥вкових засадах, грошей, ¤к≥ поступово трансформуютьс¤ в електронн≥ системи ≥ знаки.

¬иди грошей:

Ѕезгот≥вков≥ грош≥- це грош≥, рух ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом перерахунк≥в у кредитних установах з урахуванн¤м взаЇмних вимог.

√от≥вка- представлена у вигл¤д≥ грошових знак≥в ≥ використовуЇтьс¤ ¤к зас≥б об≥гу ≥ платежу:

ј) металев≥ грош≥ виступали у форм≥ злитк≥в ср≥бла та золота

- золот≥ монети

-ср≥бн≥ монети

-б≥лонна монета

Ѕ) паперов≥ грош≥- спершу виступали знаками д≥йсних золотих або ср≥бних грошей, випущених державою в об≥г.

-банкноти

-казначейськ≥ б≥лети

≈лектронн≥ грош≥ Ц умовна назва ф≥нансових кошт≥в, ¤к≥ використовуЇ њх власник на основ≥ електронноњ системи банк≥вських послуг. ѕривод¤тьс¤ в рух не за допомогою паперових нос≥њв , а завд¤ки запровадженню в сфер≥ розрахункових операц≥й компФютер≥в ≥ сучасних систем звФ¤зку.

ƒо електронних грошей в≥днос¤ть :

 редитн≥ картки- виникли на основ≥ електронних грошей. —при¤ють скороченню платеж≥в гот≥вкою, обслуговують роздр≥бну торг≥влю та сферу послуг,служать засобом розрахунк≥в, Ї ≥нструментом кредиту.

ƒебетов≥ картки Ц плат≥жн≥ ≥нструменти, ¤к≥ випускаютьс¤ ф≥нансовими установами , ≥ надають кл≥Їнту можлив≥сть проводити трансакц≥њ за власним банк≥вським рахунком,користуватис¤ ≥ншими послугами.

 артки дл¤ банкомат≥в. Ѕанкомати встановлюютьс¤ у ф≥нансових установах, магазинах, аеропортах,гаражах ≥ оф≥сах. Ѕанкомати багатофункц≥ональн≥- видача гот≥вки ≥ депозит≥в, перекази за рахунками, авансуванн¤ гот≥вки, пр¤мий доступ до рахунк≥в за кредитними картками,оплата рахунк≥в,запити про ф≥нансове становище ≥ про стан балансу.

3. ” проектному анал≥з≥ при оц≥нц≥ ефективност≥ ≥нвестиц≥йного проекту пор≥вн¤нн¤ поточних та майбутн≥х витрат та виг≥д зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом приведенн¤ (дисконтуванн¤) њх реальноњ грошовоњ вартост≥ до початкового пер≥оду (пер≥оду прийн¤тт¤ р≥шенн¤ базового пер≥оду).

ќсновою дисконтуванн¤ Ї пон¤тт¤ Учасовоњ перевагиФ або зм≥ни ц≥нност≥ грошей у час≥. ÷е означаЇ, що ран≥ше одержанн≥ грош≥ мають б≥льшу ц≥нн≥сть, н≥ж грош≥ , одержан≥ п≥зн≥ше, що зумовлюЇтьс¤ зростанн¤м ризик≥в ≥ невизначенност≥ у час≥.

ƒисконтуванн¤ означаЇ перерахунок виг≥д ≥ витрат дл¤ кожного розрахункового пер≥оду за допомогою норми (ставки) дисконта. ѕри дисконтуванн≥ за допомогою приведенноњ процентноњ ставки, що визначаЇтьс¤ альтернативними ≥нвестиц≥йними можливост¤ми, зд≥йснюЇтьс¤ розрахунок в≥дносноњ ц≥нност≥ однакових грошових сум, одержуваних або сплачуваних в р≥зн≥ пер≥оди часу.ƒисконтуванн¤ грунтуЇтьс¤ на використанн≥ техн≥ки складних процент≥в. “ак, ≥нвестований п≥д 10% р≥чних один долар —Ўј через р≥к Ї екв≥валентним 1,1 долара.« погл¤ду ≥нвестор≥в , сума, ¤ку вони одержать колись у майбутньому,маЇ тим меншу ц≥нн≥сть , чим довше њњ

доводитьс¤ чекати, оск≥льки б≥льшою буде сума втрачених за пер≥од оч≥куванн¤ доход≥в.

ѕитанн¤ визначенн¤ величини норми дисконта досить ≥стотне. ” стаб≥льн≥й ринков≥й економ≥ц≥ величина норми дисконта стосовно власного кап≥талу визначаЇтьс¤ з депозитного процента по вкладах з урахуванн¤м ≥нфл¤ц≥њ та ризик≥в проекту. якщо норма дисконта буде нижчою депозитного процента, ≥нвестори вол≥тимуть вкласти грош≥ в банк. якщо норма дисконта ≥стотно перевищуватиме депозитний банк≥вський процент (з урахуванн¤м ≥нфл¤ц≥њ та ≥нвестиц≥йних ризик≥в) , виникне п≥двищенний попит на грош≥, а отже, п≥двищетьс¤ банк≥вський процент. Ќорма дисконта стосовно позикового кап≥талу ¤вл¤Ї собою в≥дпов≥дну процентну ставку, ¤ка визначаЇтьс¤ умовами процентних виплат ≥ погашенн¤ позик.

¬ умовах перех≥дноњ економ≥ки , коли депозитний процент по вкладах не визначаЇ реальноњ ц≥ни грошей, можливе використанн¤ двох п≥дход≥в. ƒл¤ оц≥нки ефективност≥ з позиц≥й економ≥чного анал≥зу норма дисконта повинна в≥дображати не лише чисто ф≥нансов≥ ≥нтереси держави , а й систему преференц≥й член≥в сусп≥льства щодо в≥дносноњ значущост≥ доход≥в у р≥зн≥ часов≥ пром≥жки. ¬ цьому раз≥ значенн¤ норми дисконта встановлюЇтьс¤ державою ¤к особливий соц≥ально-економ≥чний норматив.

1	2

Ќазва: ÷≥нн≥сть грошей у час≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1956 прочитано)