∆урнал≥стика > ¬лада ≥нформац≥њ, њњ м≥сце й роль в ≥нформац≥йному сусп≥льств≥

¬лада ≥нформац≥њ, њњ м≥сце й роль в ≥нформац≥йному сусп≥льств≥

Ќа сучасному етап≥ в≥дбуваЇтьс¤ черговий вибух технолог≥чноњ ≥ мирноњ соц≥альноњ революц≥њ Ч становленн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства. —учасн≥ ≥нформац≥йн≥ ≥ телекомун≥кац≥йн≥ технолог≥њ (≤““) ≥стотно зм≥нюють не т≥льки те, ¤к ми виробл¤Їмо продукти ≥ послуги, але ≥ те, ¤к проводимо дозв≥лл¤, реал≥зуЇмо своњ цив≥льн≥ права, виховуЇмо д≥тей. ¬они мають вир≥шальний вплив на зм≥ни, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в соц≥альн≥й структур≥ сусп≥льства, економ≥ц≥, розвитку ≥нститут≥в демократ≥њ тощо.

ѕроблема, ¤ку пропонуЇтьс¤ розгл¤нути, торкаЇтьс¤ процесу становленн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства, його об'Їктивних основ розвитку та взаЇмод≥њ з сучасними ≥нформац≥йними ≥ телекомун≥кац≥йними технолог≥¤ми.  атал≥затором ≥ координатором процесу становленн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства Ї й державна пол≥тика, що посл≥довно проводитьс¤, у зв'¤зку з чим необх≥дний анал≥з рол≥ та функц≥й держави в цьому процес≥.

“ематика ≥нформац≥йного сусп≥льства, розвитку св≥тового ринку телекомун≥кац≥й, ≤нтернету не сходить з≥ стор≥нок пров≥дних д≥лових в≥тчизн¤них ≥ заруб≥жних журнал≥в.  олосальн≥ обс¤ги ≥нформац≥њ, присв¤чен≥ ц≥й тематиц≥, доступн≥ зараз й ≤нтернету. ќсобливо це стосуЇтьс¤ висв≥тленн¤ д≥¤льност≥ м≥жнародних ≥ нац≥ональних орган≥зац≥й з розробки ≥ реал≥зац≥њ стратег≥й ≥нформац≥йного розвитку. ƒо найб≥льш ц≥кавих джерел можна в≥днести ™вропейську Koм≥c≥ю –ади ™вропи, ќрган≥зац≥ю економ≥чноњ сп≥впрац≥ розвитку, ¬сесв≥тн≥й союз зв'¤зку, адм≥н≥стративн≥ органи, в≥дпов≥дальн≥ за побудову "≥нформац≥йноњ маг≥страл≥" в —Ўј,  анад≥, ¬еликобритан≥њ, Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ, јвстрал≥њ, япон≥њ та ≥нших крањнах. јктуальн≥сть входженн¤ ”крањни в ≥нформац≥йне сусп≥льство поступово усв≥домлюЇтьс¤ в≥тчизн¤ним науковим ≥ пол≥тичним сп≥втовариством, про що св≥дчить велика к≥льк≥сть законодавчих акт≥в у сфер≥ ≥нформац≥њ.

—творен≥ державними органами документи покликан≥ визначити напр¤ми ≥нформатизац≥њ сусп≥льства:  онцепц≥¤ формуванн¤ ≥ розвитку Їдиного ≥нформац≥йного простору ”крањни ≥ в≥дпов≥дних ≥нформац≥йних ресурс≥в,  онцепц≥¤ розвитку зв'¤зку, ƒоктрина ≥нформац≥йноњ безпеки,  онцепц≥¤ ≥нформатизац≥њ ”крањни, ухвален≥ «акони про ≥нформац≥ю, про друкован≥ «ћ≤, про телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤, про ≥нформац≥йн≥ агентства, про рекламу, про авторське право ≥ сум≥жн≥ права, про державну таЇмницю, про науково-техн≥чну ≥нформац≥ю, про захист ≥нформац≥њ в автоматизованих системах, про участь ”крањни в м≥жнародному ≥нформац≥йному обм≥н≥. ќднак ц≥л≥сного розгл¤ду процесу становленн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства в поЇднанн≥ технолог≥чних, економ≥чних, соц≥альних, правових ≥ пол≥тичних чинник≥в у в≥тчизн¤н≥й л≥тератур≥ ще не так багато. ÷е по¤снюЇтьс¤ новизною самого об'Їкта досл≥дженн¤, контури ¤кого зримо визначилис¤ лише в останн≥ роки.

—учасна ситуац≥¤, що склалас¤ у св≥т≥, характеризуЇтьс¤ такими рисами. —тановленн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства в р≥зних крањнах Ї передумовою дл¤ еволюц≥йного переходу до наступноњ стад≥њ розвитку людства, технолог≥чною основою ¤коњ Ї ≥ндустр≥¤ створенн¤, обробки ≥ передач≥ ≥нформац≥њ.

ƒержав≥ належить пров≥дна роль у формуванн≥ ≥нформац≥йного сусп≥льства, що координуЇ д≥¤льн≥сть р≥зних суб'Їкт≥в сусп≥льства в процес≥ його становленн¤, спри¤Ї ≥нтеграц≥њ людей в нове ≥нформац≥йно-технолог≥чне оточенн¤, розвитку галузей ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ, забезпеченню прогресу демократ≥њ ≥ дотриманн¤ прав особистост≥ в умовах ≥нформац≥йного сусп≥льства.

≤нформац≥йна взаЇмод≥¤ держави, сусп≥льства ≥ особистост≥ найб≥льш оптимальна при використанн≥ ≥нформац≥йних ≥ телекомун≥кац≥йних технолог≥й з метою п≥двищенн¤ загальноњ ефективност≥ д≥¤льност≥ державного механ≥зму, створенн¤ ≥нформац≥йно в≥дкритого сусп≥льства, розвитку ≥нститут≥в демократ≥њ.

¬плив ≥нформац≥йного сусп≥льства на культуру ви¤вл¤Їтьс¤ в масштабних зм≥нах культури виробництва, б≥знесу, орган≥зац≥њ роботи, дозв≥лл¤, споживанн¤. ÷≥ зм≥ни зумовлен≥ швидким процесом об'Їктив≥зац≥њ ≥нформац≥њ ≥ знань, можливост¤ми њх передач≥ у вигл¤д≥ технолог≥й через телекомун≥кац≥њ широким верствам населенн¤, а також виникненн¤м нових вид≥в д≥¤льност≥, заснованих на використанн≥ знань.

ƒ≥алектичний взаЇмозв'¤зок ≥ взаЇмообумовлен≥сть економ≥чних, правових, соц≥альних, культурних ≥ технолог≥чних чинник≥в у становленн≥ ≥нформац≥йного сусп≥льства ви¤вл¤Їтьс¤ в соц≥альн≥й сфер≥, у л≥берал≥зац≥њ правил регулюванн¤ ≥нформац≥йного ≥ телекомун≥кац≥йного ринк≥в, у технолог≥чн≥й ≥ орган≥зац≥йн≥й конвергенц≥њ, формуванн≥ нових вимог до прац≥вник≥в ≥ орган≥зац≥њ д≥лового процесу, у зм≥нах в ≥нформац≥йному законодавств≥, п≥двищенн≥ рол≥ державного регулюванн¤ ≥ м≥жнародноњ сп≥впрац≥.

≈коном≥чними основами ≥нформац≥йного сусп≥льства Ї галуз≥ ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ (телекомун≥кац≥йна, комп'ютерна, електронна, ауд≥ов≥зуальна), ¤к≥ переживають процес технолог≥чноњ конвергенц≥њ ≥ корпоративного злитт¤, розвиваютьс¤ найб≥льш швидкими темпами, мають вплив на вс≥ галуз≥ економ≥ки ≥ конкурентноспроможн≥сть крањн на св≥тов≥й арен≥. ¬≥дбуваЇтьс¤ ≥нтенсивний процес формуванн¤ св≥товоњ "≥нформац≥йноњ економ≥ки", що укладаЇтьс¤ в умовах глобал≥зац≥њ ≥нформац≥йних, ≥нформац≥йно-технолог≥чних ≥ телекомун≥кац≥йних ринк≥в, виникненн≥ св≥тових л≥дер≥в ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ, перетворенн≥ "електронноњ торг≥вл≥" по телекомун≥кац≥¤х у зас≥б веденн¤ б≥знесу.

ѕравовими основами ≥нформац≥йного сусп≥льства Ї закони ≥ нормативн≥ акти, що регламентують права людини на доступ до ≥нформац≥йних ресурс≥в, технолог≥й, телекомун≥кац≥й, захист ≥нтелектуальноњ власност≥, недоторканн≥сть особистого житт¤, свободу слова, ≥нформац≥йну безпеку. ≤нформац≥йна безпека сусп≥льства ≥ особистост≥ набуваЇ нового статусу, ≥з суто технолог≥чноњ проблеми перетворюючись в соц≥альну, в≥д вир≥шенн¤ ¤коњ залежить ст≥йке функц≥онуванн¤ сучасних товариств.

“ехнолог≥чними основами ≥нформац≥йного сусп≥льства Ї телекомун≥кац≥йн≥ й ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ, ¤к≥ стали л≥дерами технолог≥чного поступу, нев≥д'Їмним елементом будь-¤ких сучасних технолог≥й, спри¤ють економ≥чному зростанню, створюють умови дл¤ в≥льного об≥гу в сусп≥льств≥ великих масив≥в ≥нформац≥њ ≥ знань, спричин¤ють ≥стотн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ перетворенн¤ ≥, зрештою, становленн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства.

ѕон¤тт¤ "≥нформац≥йне сусп≥льство" з'¤вилос¤ у друг≥й половин≥ 60-х рок≥в у м. Ќар≥вн≥, з ним використовувалис¤ так≥ терм≥ни, ¤к "технотронне" сусп≥льство", "сусп≥льство знанн¤", "пост≥ндустр≥альне сусп≥льство". ”¤вленн¤ про ≥нформац≥йне сусп≥льство пов'¤зан≥ також з концепц≥Їю "трьох хвиль" ј. “оффлера.

“ерм≥н "≥нформац≥йне сусп≥льство" був використаний в япон≥њ у 1966 роц≥ в допов≥д≥ групи з наукових, техн≥чних ≥ економ≥чних досл≥джень, в ¤к≥й стверджувалос¤, що ≥нформац≥йне сусп≥льство ¤вл¤Ї собою сусп≥льство, в ¤кому вдосталь високо-¤к≥сноњ ≥нформац≥њ, а також Ї вс≥ необх≥дн≥ кошти дл¤ њњ розпод≥лу. ” той пер≥од на «аход≥ вважалос¤, що основою формуванн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства Ї розвиток обчислювальноњ та ≥нформац≥йноњ техн≥ки; ≥нформац≥¤ набуваЇ глобального характеру; на рух ≥нформац≥йних поток≥в вже ≥стотно не впливають державн≥ кордони ≥ р≥зн≥ бар'Їри, зрештою, спроби обмежити в≥льне поширенн¤ ≥нформац≥њ шкодить т≥й сторон≥, ¤ка прагне внести такого роду обмеженн¤; значно виросли можливост≥ збору, обробки, збер≥ганн¤, передач≥ ≥нформац≥њ, доступу до нењ; зростаЇ вплив ≥нформац≥њ на розвиток р≥зних сфер людськоњ д≥¤льност≥; заглиблюЇтьс¤ процес децентрал≥зац≥њ сусп≥льства; в≥дбуваЇтьс¤ перех≥д до нових форм зайн¤тост≥; йде процес формуванн¤ нових трудових ресурс≥в за рахунок зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ зайн¤тих в ≥нформац≥йн≥й ≥ндустр≥њ. «важаючи на це, “. —тоунер стверджував, що ≥нформац≥ю, так само ¤к кап≥тал, можна нагромаджувати ≥ збер≥гати дл¤ майбутнього використанн¤.

” пост≥ндустр≥альному сусп≥льств≥ нац≥ональн≥ ≥нформац≥йн≥ ресурси Ч найб≥льш велике потенц≥йне джерело багатства. ” зв'¤зку з цим необх≥дно розвивати нову галузь економ≥ки Ч ≥нформац≥йну економ≥ку. ѕост≥ндустр≥альна економ≥ка Ч це економ≥ка, в ¤к≥й промислов≥сть за показниками зайн¤тост≥ ≥ своЇњ частки в нац≥ональному продукт≥ поступаЇтьс¤ м≥сцем сфер≥ послуг, а сфера послуг Ї переважно обробкою ≥нформац≥њ.

“ри аспекти пост≥ндустр≥ального сусп≥льства особливо важлив≥ дл¤ розум≥нн¤ телекомун≥кац≥йноњ революц≥њ: перех≥д в≥д ≥ндустр≥ального до серв≥сного сусп≥льства; вир≥шальне значенн¤ кодиф≥кованого теоретичного знанн¤ дл¤ зд≥йсненн¤ технолог≥чних ≥нновац≥й; перетворенн¤ новоњ "≥нтелектуальноњ технолог≥њ" у ключовий ≥нструмент системного анал≥зу ≥ теор≥њ прийн¤тт¤ р≥шень.

” 1978 роц≥ у ‘ранц≥њ науковц¤ми була розгл¤нута проблема впливу нових ≥нформац≥йних технолог≥й на французьке сусп≥льство. …ого в≥дм≥нна риса Ч прагненн¤ зрозум≥ти соц≥ально-економ≥чний, пол≥тичний, культурний аспекти процес≥в впровадженн¤ нових ≥нформац≥йних технолог≥й, "телематики" (терм≥н, що вказую на Їдн≥сть Ч комп'ютерами телекомун≥кац≥й), запропонувати Їдине баченн¤ ≥нформатизац≥њ дл¤ подальшого визначенн¤ м≥сц¤ ≥ рол≥ держави в цьому процес≥. ќсоблив≥сть державного устрою ‘ранц≥њ пол¤гаЇ у тому, що ("societe bloquee") сусп≥льство маЇ дуже сильн≥ бюрократичн≥ державн≥ пол≥тичн≥ ≥нститути, внасл≥док чого реал≥зац≥¤ будь-¤ких технолог≥чних новин повинна супроводжуватис¤ соц≥ально-пол≥тичними зм≥нами. ƒосл≥дженн¤ повинно було показати, ¤к нова технолог≥¤ може зм≥нити промислове виробництво, соц≥альну структуру, культуру, сферу осв≥ти, ≥ чому пол≥тична система повинна зм≥нитис¤, аби вписатис¤ в нов≥ масштаби економ≥ки ≥ нов≥ форми соц≥ального житт¤.

1	2	3

Ќазва: ¬лада ≥нформац≥њ, њњ м≥сце й роль в ≥нформац≥йному сусп≥льств≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2800 прочитано)