∆урнал≥стика > ƒосв≥д мас-мед≥а в ”крањн≥

ѕоширенн¤ таких видань ≥де або шл¤хом безкоштовного його розповсюдженн¤, або ж за певну суму, ¤ку читач визначаЇ сам ¤к благод≥йний внесок. ќкрем≥ виданн¤ розсилаютьс¤ поштою. ‘≥нансуванн¤ виданн¤ та його попул¤ризац≥¤ в≥дбуваютьс¤ здеб≥льшого за рахунок грант≥в фонд≥в, внеск≥в засновник≥в та спонсор≥в, пожертв. “ака не завжди стаб≥льна ситуац≥¤ з ф≥нансуванн¤м ≥нод≥ негативно впливаЇ на виданн¤. ¬оно або виходить лише прот¤гом певного часу, поки Ї достатньо дл¤ цього грошей, а пот≥м узагал≥ припин¤Ї д≥¤льн≥сть, або його вих≥д стаЇ вельми несистематичним.

ѕрикладом першого типу може бути журнал "≈ко≈кспрес", ¤кий прот¤гом 1995 року видававс¤ украњнською та англ≥йською мовами на високому профес≥йному р≥вн≥, але пот≥м за в≥дсутност≥ ф≥нансуванн¤ припинив вих≥д. ƒо другого типу можна в≥днести журнал "ќйкумена", ¤кий ном≥нативно ≥снуЇ, але фактично не видаЇтьс¤. ÷≥кавою особлив≥стю Ї вих≥д додатка до нього, а фактично окремого журналу "—в≥т у долон¤х". Ќомери дещо нагадують сувен≥рне виданн¤.  ольорова пол≥граф≥¤, переклад англ≥йською мовою, високо¤к≥сний пап≥р, невеликий наклад, обмеженн¤ в розповсюдженн≥.

ўо стосуЇтьс¤ високо¤к≥сного паперу, то виникаЇ питанн¤ про доц≥льн≥сть використанн¤ цим та р¤дом ≥нших ековидань такого дорогого та нееколог≥чного щодо виробництва паперу. ƒл¤ зах≥дних видань уже певною нормою стало використанн¤ переробленого або виробленого ≥з застосуванн¤м еколог≥чно безпечних технолог≥й паперу з етичних м≥ркувань. ” –ос≥њ його використовують з економ≥чних причин. јле в ”крањн≥ чомусь усе навпаки Ц чим б≥льше припресовано пл≥вки на обкладинку, тим "серйозн≥ше" вигл¤даЇ журнал.

«а пов≥домленн¤ми агентства Environment News Service, парламенту ¬еликобритан≥њ запропоновано проект закону, зг≥дно з ¤ким видавц≥ будуть зобов'¤зан≥ зб≥льшити вм≥ст перероблених матер≥ал≥в у папер≥, ¤кий використовуЇтьс¤ дл¤ друку, до 80 в≥дсотк≥в. ѕроект також передбачаЇ, що на промислову переробку маЇ направл¤тис¤ ¤к м≥н≥мум 65 в≥дсотк≥в старих газет ≥ журнал≥в; зараз у крањн≥ вторинно використовуЇтьс¤ лише 30 в≥дсотк≥в. „лени еколог≥чноњ групи "ƒруз≥ «емл≥", ¤к≥ п≥дготували проект закону, вважають, що ф≥нансову в≥дпов≥дальн≥сть за дотриманн¤ нових стандарт≥в мають нести сам≥ видавц≥. ≈кологи впевнен≥, що жорстк≥ш≥ вимоги до складу паперу дл¤ р≥зноман≥тних видань не лише дозвол¤ть зберегти л≥си, але й принесуть економ≥чну вигоду, створивши 10 тис¤ч додаткових робочих м≥сць .

ќднак бажанн¤ окремих видавц≥в знайти саме такий пап≥р в ”крањн≥ не може враз задовольн¤тис¤ промислов≥стю. Ќа жаль, вона не маЇ достатн≥х потужностей дл¤ високо¤к≥сноњ переробки, ¤ка б дозвол¤ла використовувати паперову продукц≥ю з макулатури в пол≥граф≥чному виробництв≥. “ому дл¤ усп≥шного переходу сучасного друкуванн¤ газет чи журнал≥в треба зм≥нювати виробничий цикл, що потребуЇ реорган≥зац≥њ та додаткових ≥нвестиц≥й. ћожливо, певних усп≥х≥в у цьому можна дос¤гти, об'Їднавши ф≥нансову базу дек≥лькох видань дл¤ ц≥леспр¤мованоњ орган≥зац≥њ ¤к≥сно нового виробництва з переробки та виготовленн¤ еколог≥чного паперу.

Ќезважаючи на на¤вн≥сть певноњ к≥лькост≥ локальних, рег≥ональних та загальноукрањнських видань, Ї чимало в≥льних н≥ш. “ак, в ”крањн≥ ще й дос≥ в≥дсутн¤ загальнонац≥ональна еколог≥чна газета з пер≥одичн≥стю б≥льш н≥ж раз на тиждень, котра могла б оперативно висв≥тлювати поточн≥ под≥њ, ≥нформувати про еколог≥чн≥ лиха, давати коротко та довгостроков≥ прогнози тощо. ÷≥ функц≥њ могла б уз¤ти на себе й потужна еколог≥чна ≥нформац≥йна агенц≥¤. јле можливост≥ ≥снуючих обмежен≥, заснуванн¤ новоњ потребуЇ значних кошт≥в. ЌемаЇ також науковопопул¤рного виданн¤ на зразок н≥мецького журналу "Natur", ¤ке розпов≥даЇ про природу в ц≥лому та м≥сце людини в н≥й, беручи до уваги не т≥льки еколог≥чн≥ або природоохоронн≥ аспекти д≥¤льност≥.

“ака ситуац≥¤ буде незм≥нною доти, поки не зросте добробут населенн¤, ¤ке на даний момент не ви¤вл¤Ї зац≥кавленост≥ до ≥люстрованих видань такого типу. ѕевна аудитор≥¤ проте ≥снуЇ, але в њњ ставленн≥ до природи переважаЇ скор≥ше споживацький, н≥ж п≥знавальний п≥дх≥д. “ому з'¤вл¤ютьс¤ виданн¤ про мисливство та рибалку, котр≥ зовс≥м не акцентують увагу читача на необх≥дност≥ в≥дновленн¤ та охорон≥ природних багатств. ¬они Ї типовими прикладами "пластиковоњ журнал≥стики" Ц видань, в ¤ких майже немаЇ що читати, але ¤к≥ шкода викинути через њх ц≥ну та оформленн¤ .

«вичайно, це не може не вплинути на формуванн¤ громадськоњ думки, ¤ка не т≥льки не засуджуЇ саме таке ставленн¤ до природи, а починаЇ ще й заохочувати. ќсобливо небезпечно це впливаЇ на дит¤чу псих≥ку, котра п≥д впливом пропаганди ось такого іатунку формуЇ в≥дпов≥дн≥ соц≥альн≥ установки.  омпенсувати цей вплив можна лише поширюючи серед д≥тей та молод≥ природоохоронн≥ ≥дењ, традиц≥њ бережного ставленн¤ до природи украњнського народу. Ќа жаль, тривалий час у нашому суспiльствi панували iншi пр≥оритети.

”крањнський соцiолог ќ.√.™горов зазначаЇ з цього приводу: "—в≥дом≥сть соц≥уму завд¤ки ≥деолог≥чним, пол≥тичним, ≥сторичним та ≥ншим факторам сформувалась на позиц≥¤х антропоцентризму, антиеколог≥зму та соц≥ального оптим≥зму." ¬икликаЇ тривогу й те, що науков≥ розробки також дуже пов≥льно просуваютьс¤ в ц≥й галуз≥: "замало м≥сц¤ прид≥л¤Їтьс¤ обговоренню актуальних проблем сусп≥льства ≥ природного середовища. ÷е в≥дбуваЇтьс¤, мабуть, тому, що дом≥нуЇ напр¤мок, ¤кий ≥гноруЇ екосистемн≥ аспекти сусп≥льного житт¤.

Ѕезумовно, необх≥дна справжн¤ соц≥альна революц≥¤ у св≥домост≥ та осв≥т≥, ¤ка маЇ зм≥нити етичн≥ установки, систему ц≥нностей, норм та символ≥в, щоб подолати еколог≥чн≥ небезпеки, але революц≥¤ пов≥льна та несхибна, ¤ку треба починати з теоретизуванн¤, досл≥дницьких заход≥в "

Ќеобх≥дна зм≥на висв≥тленн¤ природоохоронних ≥ еколог≥чних проблем узагал≥. ÷¤ проблематика потребуЇ повс¤кденного веденн¤ «ћ , а не еп≥зодичного п≥дходу. ƒл¤ дос¤гненн¤ цього необх≥дна консол≥дац≥¤ еколог≥в, актив≥ст≥в природоохоронного руху з журнал≥стами.

јвтори наукових матер≥ал≥в мають певн≥ складност≥, стикаючись з≥ специф≥кою п≥дготовки матер≥ал≥в дл¤ преси. ќднак власне журнал≥стськ≥ матер≥али також не завжди Ї ≥деальними дл¤ розповсюдженн¤. якщо в першому випадку можна говорити про формал≥зований п≥дх≥д ≥з численною терм≥нолог≥Їю, то в ≥ншому мова йде про по¤ву р≥зноман≥тних помилок, що виникають з причини недостатнього знанн¤ проблеми, що розгл¤даЇтьс¤.

“ому постаЇ необх≥дн≥сть еколог≥чноњ осв≥ти прац≥вник≥в преси, рад≥о, телебаченн¤. ” ћ≥жнародн≥й орган≥зац≥њ журнал≥ст≥в створено клуб прац≥вник≥в засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, що займаютьс¤ проблемами еколог≥њ. ” 1994 роц≥ в≥дбувс¤ конгрес ћ≥жнародноњ федерац≥њ еколог≥чних журнал≥ст≥в. ƒл¤ усп≥шного розвитку екоекожурнал≥стики в ”крањн≥ також необх≥дна ≥нтеграц≥¤ творчих сил у м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ.

—п≥вроб≥тництво еколог≥в та журнал≥ст≥в покликано спри¤ти кращому й б≥льш повному ≥нформуванню громадськост≥ з проблем навколишнього середовища, особливо з тих ≥з них, ¤к≥ мають м≥жнародне значенн¤.

—ьогодн≥ ≤нститут журнал≥стики  ињвського нац≥онального ун≥верситета ≥мен≥ “араса Ўевченка ? Їдиний вуз ”крањни, де висв≥тленн¤ еколог≥чних проблем вивчаЇтьс¤ з 1995 року. јле й тут к≥льк≥сть годин пор≥вн¤но невелика, а сам терм≥н "еколог≥чна журнал≥стика" ще досить скептично сприймаЇтьс¤ в≥тчизн¤ними журнал≥стикознавц¤ми. ’оча, дл¤ пор≥вн¤нн¤, у —Ўј понад 30 вуз≥в готують фах≥вц≥в за спец≥альн≥стю "еколог≥чна журнал≥стика". ј в ”крањн≥ курси з еколог≥чноњ журнал≥стики ≥снують лише в  иЇв≥ та на факультет≥ журнал≥стики “авр≥йського еколог≥чного ≥нституту.

≈колог≥чн≥ кризи перетворили еколог≥чну журнал≥стику на журнал≥стику катастроф, ¤ка вимагаЇ розсл≥дувань та опрацюванн¤ складноњ науковоњ ≥нформац≥њ. “ому журнал≥стам усе част≥ше бракуЇ еколог≥чних знань. як њх отримати? „и стане еколог≥чна журнал≥стика складовою профес≥ональноњ п≥дготовки? ¬≥дпов≥д≥ на ц≥ питанн¤ шукають ¤к профес≥онали «ћ , так ≥ викладач≥ вуз≥в.

ѕроблем у журнал≥ст≥в, котр≥ пишуть про стан довк≥лл¤, вистачаЇ. ÷е, зокрема, засв≥дчив ≥ м≥жнародний сем≥нар "≈колог≥чна журнал≥стика: практика та методолог≥¤", що проходив у  иЇв≥ 2000 року. …ого орган≥зували проект "√ромад¤нська осв≥та" в ”крањн≥ та IREX ProMedia.

–озгл¤далас¤ роль «ћ  у формуванн≥ громадськоњ думки з еколог≥чних проблем, зокрема з питань ¤дерноњ енергетики. як реал≥зуютьс¤ еколог≥чн≥ права громад¤н, допов≥в л≥дер громадськоњ орган≥зац≥њ "≈коправо ињв" Ѕорис ¬ас≥льк≥вський. ¬≥н розпов≥в про парадоксальну ситуац≥ю, коли журнал≥сти скор≥ше напишуть про акц≥ю ≥з збиранн¤ см≥тт¤ громадськ≥стю, н≥ж про виграну нею судову справу проти адм≥н≥страц≥њ, винноњ в по¤в≥ цього см≥тт¤ та примушеноњ його прибрати. ќлександр —тегн≥й, зав≥дувач в≥дд≥лу соц≥альнопол≥тичних досл≥джень —оцис√еллап ”крањна, зазначив, що головний ворог еколог≥њ в наш≥й крањн≥ ? це б≥дн≥сть.

∆урнал≥сти, котр≥ пост≥йно висв≥тлюють еколог≥чну тематику, мали змогу обговорити серед колег власн≥ матер≥али. Ќаприклад, про висв≥тленн¤ еколог≥чноњ ситуац≥њ в ћиколањвськ≥й област≥ розпов≥ла Ќатал¤ ћузика з "¬еч≥рнього ћиколаЇва", а на ∆итомирщин≥ ? журнал≥сти ќлександр ≤гон≥н та —ерг≥й Ѕекета. ѕро св≥й досв≥д пов≥домили також Ќ≥на ѕолуцька з "Ѕ≥лоруськоњ д≥ловоњ газети" (√родно) та ћикола  рисковець з " омсомольской правды" в ”краине". ¬олодимир  узнецов показав ф≥льми про „ј≈— та сучасний стан "саркофагу". “амара ћалькова розпов≥ла про випуски еколог≥чних новин "«еленого досьЇ" у сп≥впрац≥ з англ≥йською службою Ѕ≥Ѕ≥—≥. ѕро зах≥дний досв≥д та навчанн¤ екожурнал≥ст≥в в≥дпов≥дальност≥ допов≥ла ƒ≥ана ≈рдж‘орзац, викладач ÷ентральноЇвропейського ун≥верситету в Ѕудапешт≥.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ƒосв≥д мас-мед≥а в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2199 прочитано)