∆урнал≥стика > «ах≥дноукрањнська преса час≥в ƒругоњ св≥товоњ в≥йни

«ах≥дноукрањнська преса час≥в ƒругоњ св≥товоњ в≥йни

ƒещо по-≥ншому складалас¤ дол¤ украњнськоњ преси в зах≥дних област¤х.

17 вересн¤ 1939 року „ервона арм≥¤ розпочала так званий визвольний пох≥д зг≥дно з пактом ћолотова-–≥ббентропа, за ¤ким територ≥ю ѕольщ≥ було розд≥лено м≥ж √ерман≥Їю та —–—–. –езультатом цього походу стало приЇднанн¤ √аличини до ¬еликоњ ”крањни. ¬становлюЇтьс¤ рад¤нська влада на Ћьв≥вщин≥, ≤вано-‘ранк≥вщин≥, “ерноп≥льщин≥, ¬олин≥ тощо.

¬≥дразу розпочинають вих≥д нов≥ обласн≥ газети, органи в≥дпов≥дних обком≥в  ѕ”: У¬≥льна ”крањнаФ, УЋьв≥вська правдаФ, Уѕрикарпатська правдаФ. ћайже одночасно починають виходити низов≥ парт≥йно-рад¤нськ≥ газети - органи м≥ських ≥ районних ком≥тет≥в комун≥стичноњ парт≥њ та виконком≥в новостворених рад. ” створенн≥ нових видань значну роль з≥грали журнал≥сти, в≥др¤джен≥ парт≥Їю з≥ сх≥дних областей ”–—–.

ƒо початку ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни в √аличин≥ розпочалос¤ створенн¤ колгосп≥в, у в≥дпов≥дь на репрес≥њ Ќ ¬— розгортаЇтьс¤ рух нац≥онального опору. ¬≥дбуваЇтьс¤ в≥дт≥к нац≥онально мисл¤чих кадр≥в у п≥дп≥лл¤ ќ”Ќ-”ѕј, на чол≥ ¤кого сто¤в —тепан Ѕандера.

22 червн¤ 1941 року II —в≥това в≥йна перекидаЇтьс¤ на територ≥ю –ад¤нського —оюзу. «а к≥лька дн≥в було припинено виданн¤ парт≥йно-рад¤нських газет в √аличин≥ внасл≥док поразки „ервоноњ арм≥њ на першому етап≥ в≥йни. ƒо к≥нц¤ 1941 року практично вс¤ ”крањна була окупована. ”крањнський рад¤нський ур¤д опинивс¤ в евакуац≥њ.

30 червн¤ 1941 року у Ћьвов≥ було проголошено в≥дновленн¤ украњнськоњ незалежност≥ у вигл¤д≥ ”крањнськоњ —амост≥йноњ держави. ѓњ очолив ярослав —тецько. ѕершою ласт≥вкоюФ в≥дновленоњ украњнськоњ преси можна вважати газету У—амост≥йна ”крањнаФ (у —тан≥слав≥ вийшло 4 номери).  райов≥ управи н≥мецькоњ окупац≥йноњ влади починають видавати оф≥ц≥йн≥ газети. ѕоруч з ними де¤кий час ≥снувала незалежна украњнська преса.

√≥тлер через п≥втора м≥с¤ц≥ скасував самост≥йну ”крањну, створив на њњ м≥сц≥ генерал-губернаторство.

–ад¤нськ≥ в≥йська так швидко залишали галицьк≥ м≥ста, що кидали готов≥ до використанн¤ друкарн≥, запаси паперу тощо. ÷им в≥дразу скористалис¤ д≥¤ч≥ нац≥онального в≥дродженн¤, ¤к≥ не були репресован≥ Ќ ¬— ≥ щойно вийшли з п≥дп≥лл¤. Ќевдовз≥ п≥сл¤ зам≥ни влади тут почали одна за одною виходити незалежн≥ ≥ на певний час нав≥ть неп≥дцензурн≥ нов≥й влад≥ украњнськ≥ газети.

¬≥д червн≥ по серпень в≥йськову владу в √аличин≥ утримувало командуванн¤ мадь¤рських (угорських) в≥йськ, њх окупац≥йний хортистський режим був пор≥вн¤но мТ¤к≥шим, ан≥ж г≥тлер≥вський, що прийшов йому на зам≥ну. Ќа переб≥г под≥й значний вплив мав ≥ факт проголошенн¤ та ≥снуванн¤ прот¤гом майже двох м≥с¤ц≥в ”крањнського ур¤ду на чол≥ з ярославом —тецьком, скасованого згодом за наказом з Ѕерл≥ну. я. —тецько потрапив до концтабору.

« к≥нц¤ липн¤, вказуЇ досл≥дник з≥ Ћьвова ќ. Ћуцький у зб≥рц≥ У”крањнська пер≥одика: ≥стор≥¤ ≥ сучасн≥стьФ, Упрактично вс¤ газетна пер≥одика √аличини виходила ¤к пресов≥ органи м≥сцевоњ влади - пов≥тових ≥ м≥ських управФ. ѕрихильн≥сть њх до ќрган≥зац≥њ украњнських нац≥онал≥ст≥в спочатку виголошувалас¤ в≥дверто на стор≥нках газет, але пот≥м, з огл¤ду на вороже ставленн¤ н≥мецьких нацист≥в до ќ”Ќ, вказ≥вки ц≥ щезли, але сут≥ це не зм≥нило.

—еред цих видань сл≥д особливо в≥дзначити дрогобицьку У¬≥льне словоФ, У«олотий тризубФ ( алуш), У“ризубФ („ортк≥в), У¬ол¤Ф ( опичинц≥).

Ќа початку серпн¤ 1941 р. владу на √аличин≥ перейн¤ли у угорц≥в н≥мц≥. ¬≥дразу почалис¤ б≥льш жорстк≥ пор¤дки, зокрема, р¤д незалежних низових газет та У—амост≥йна ”крањнаФ були закрит≥. „ерез день зам≥сть нењ почала виходити газета У”крањнське словоФ, виданн¤ в украњнському нац≥ональному дус≥. јле њњ редакц≥¤ мусила швидко перейти до згоди та сп≥впрац≥ з окупантами, зокрема щодо висв≥тленн¤ под≥й на сх≥дному фронт≥, забезпеченн¤ поставок продовольства й фуражу дл¤ н≥мецькоњ арм≥њ. ѕро це св≥дчать назви окремих статей: УќбовТ¤зок села в воЇнний часФ, Ућоб≥л≥зуйтес¤ на господарський фронтФ.

ѕров≥дною темою ц≥Їњ газети, ¤к ≥ решти ≥нших, стаЇ антиб≥льшовизм. ¬исв≥тлюючи розвиток украњнського житт¤, газета в≥ддзеркалювала роздроблен≥сть руху за незалежн≥сть ”крањни. ѕровину за чергову невдачу у визвольних змаганн¤х украњнського народу за власну державн≥сть одн≥ покладали на його вожд≥в, ≥нш≥ - власне на народ, ¤кий не зм≥г обТЇднати власн≥ сили на черговому ≥сторичному перелом≥.

¬одночас газет¤р≥ друкували ≥сторичн≥ розв≥дки, л≥тературн≥ твори, критичн≥ статт≥ щодо творчост≥ Ћес≥ ”крањнки, Ѕогдана Ћепкого, ћиколи ’вильового. ≤нколи редакц≥¤ дозвол¤ла соб≥ поодинок≥ антиг≥тлер≥вськ≥ нотки. “ак, 7 серпн¤ 1942 року, до р≥чниц≥ з дн¤ народженн¤ ћ. ћ≥хновського, цитували його У—амост≥йну ”крањнуФ: Уƒоки хоч один ворог-чужинець лишитьс¤ на наш≥й земл≥, ми не маЇмо права скласти зброюФ.

Ќ≥мц≥ поставилис¤ до справи створенн¤ новоњ мереж≥ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ на п≥дкорених земл¤х дуже серйозно. «окрема, передбачили постачанн¤ св≥жоњ ≥нформац≥њ до Ћьвова спочатку поњздом з Ѕерл≥на та ¬≥дн¤, а пот≥м телеграфом. “им самим було вир≥шено питанн¤ забезпеченн¤ вс≥х часопис≥в одноман≥тною оф≥ц≥йною ≥нформац≥Їю щодо под≥й в Ќ≥меччин≥, в св≥т≥, на фронтах тощо.

ƒл¤ керуванн¤ ц≥Їю справою створили прес-службу генерал-губернаторства ≥, зокрема, Уд≥стр≥кту √аличинаФ. Ўеф преси призначив виголосити, що державна мова на територ≥њ √аличини - н≥мецька. ќкремо дозвол¤вс¤ вих≥д оф≥ц≥йноњ преси украњнською й польською мовами. Ќова влада перейн¤ла до своњх рук ≥ забезпеченн¤ газет необх≥дними матер≥алами ≥ папером. ѕрес-служба в √аличин≥ тепер видавала дозв≥л на придбанн¤ паперу кожн≥й редакц≥њ окремо. ƒрукарн≥ теж могли видавати тираж≥ т≥льки з дозволу влади, а експед≥ювати (розповсюджувати) можна було т≥льки дозволен≥ владою виданн¤.

“ак прот¤гом короткого часу було ун≥ф≥ковано ≥нформац≥йне житт¤ в прес≥. ќкупац≥йна влада вела пол≥тику зменшенн¤ к≥лькост≥ украњнських видань, тому прот¤гом перших м≥с¤ц≥в 8 газет перестали виходити. ƒе¤к≥ редакц≥њ прагнули пристосуватис¤ до нових умов ≥ вижити, зберегти свою корисн≥сть ≥ нов≥й влад≥, ≥ читачам, наприклад, друкували У—амоучку н≥мецькоњ мовиФ, що теж може бути розц≥нено ¤к поступка в нац≥ональн≥й справ≥ та колаборац≥он≥зм з нацистами..

ѕ≥д командою шефа прес-служби Ћемана було створено ≥нформац≥йне агентство У“елепресФ. ћ≥сцева ≥нформац≥¤ теж почала Уф≥льтруватис¤Ф через г≥тлер≥вську цензуру. ј з 1 грудн¤ 1941 р. було заборонено вм≥щувати у льв≥вських виданн¤х будь-¤к≥ матер≥али без попереднього перегл¤ду особисто Ћеманом.

¬с≥ газети в обовТ¤зковому пор¤дку друкували оф≥ц≥йн≥ матер≥али, ≥нформац≥ю про стан на фронтах, ¤к≥ створювалис¤ безпосередньо в геббельс≥вському м≥н≥стерств≥ ≥нформац≥њ в Ѕерл≥н≥.

Ќайважлив≥шим у справ≥ п≥дкоренн¤ преси √аличини нов≥й влад≥ ви¤вилос¤ те, що кадри в редакц≥њ та ≥нформагентства теж призначалис¤ за узгодженн¤м з Ћеманом. «ауважимо, що, на ¤к≥сну в≥дм≥ну в≥д попереднього етапу, на роботу в редакц≥њ не залучали журнал≥ст≥в та редактор≥в з √ерман≥њ або сх≥дноњ ”крањни.

ћ≥сцев≥ газети виходили з дозволу окупант≥в за умови повноњ п≥дтримки новоњ влади ≥ вс≥х без виключенн¤ њњ р≥шень ≥ д≥й, наприклад, У” б≥йФ ( ос≥в) ≥ У¬ол¤ ѕокут¤Ф ( оломи¤), У–огатинське словоФ. —еред украњнського населенн¤ ц≥ виданн¤ ставали все менш авторитетними, бо сп≥впрацювали з н≥мц¤ми.

¬ —тан≥слав≥ ≥снувала обласна газета У¬≥сник —тан≥славськоњ обласноњ управиФ, у Ћьвов≥ - Уўоденн≥ в≥стиФ, ¬ б≥льшост≥ своњй ц≥ газети пол≥граф≥чно злиденн≥, на њх стор≥нках мало пом≥тно творчост≥. —п≥вроб≥тники цих газет втекли в Ќ≥меччину п≥сл¤ приходу –ад¤нськоњ арм≥њ, побоюючись звинувачень у колабрац≥он≥зм≥ та нац≥онал≥зм≥.

¬ 1941-1943 роках починаЇ знову виходити украњнська преса в д≥аспор≥. ¬ Ѕухарест≥ ƒмитро ƒонцов видавав журнал УЅатаваФ, в Ѕерл≥н≥ - У”крањнський в≥сникФ.

Ќайактуальн≥ша публ≥цистика —тепана Ѕандери ≥ њњ тема - боротьба з б≥льшовизмом. Ѕандера сид≥в в н≥мецьк≥й тюрм≥ ≥ зв≥дти писав: У¬орогом нац≥њ Ї не режим, царський чи б≥льшовицький, а сама московська нац≥¤Ф.

ƒмитро ƒонцов - дуже емоц≥йний публ≥цист, ¤кий виступав з крайн≥х нац≥онал≥стичних позиц≥й (статт¤ УAtrophia cerebreФ, в н≥й стверджував, що ”крањна терпить утиски через те, що у њњ л≥дер≥в Уатроф≥¤ мозкуФ). ¬≥н негативно ставивс¤ до м≥сцевоњ украњнськоњ преси за њњ ≥нертн≥сть, невм≥нн¤ пропагувати нац≥ональну украњнську ≥дею.

Ќатом≥сть стр≥мко зростаЇ попул¤рн≥сть п≥дп≥льноњ преси ќ”Ќ-”ѕј (лист≥вок, прокламац≥й, ¤к≥ друкувались на машинц≥, переписувались в≥д руки). ¬они м≥стили заклик до боротьби ≥ проти —талина, ≥ проти √≥тлера, за в≥дродженн¤ нац≥онально ≥ державно незалежноњ ”крањни. ÷¤ преса про≥снувала до приходу на √аличину „ервоноњ арм≥њ, продовжувала працювати й п≥зн≥ше, знову в п≥дп≥лл≥, виход¤чи у схронах-бункерах серед л≥с≥в або поблизу с≥л. яскрава ≥стор≥¤ ц≥Їњ преси м≥ститьс¤ у монограф≥њ —. ≤. √орЇвалова, з ¤кою обовТ¤зково мус¤ть ознайомитис¤ студенти.

ѕрог≥тлер≥вська тенденц≥йн≥сть в≥дштовхнула в≥д колаборац≥он≥стських видань широкий читацький загал. ј п≥дп≥льна преса ќ”Ќ-”ѕј в пер≥од в≥д 1942 по початок 1950 рр. набуваЇ великого впливу та авторитету, хоч ≥ не маЇ н≥ серйозноњ друкарськоњ бази, н≥ фах≥вц≥в. —аме тому поруч з часописами У«а самост≥йну ”крањнуФ, Уƒо зброњФ, У—амост≥йникФ та ≥н. видаютьс¤ непер≥одичн≥ У„орний л≥сФ (м≥сце розташуванн¤ одн≥Їњ з крупних баз повстанц≥в), Ућак≥вкаФ (м≥сце перемоги ”—— над рос≥йською арм≥Їю п≥д час ≤ св≥товоњ в≥йни). Ќайц≥кав≥ше, що в п≥дп≥лл≥ випускалис¤ оф≥ц≥йн≥ виданн¤ У¬≥стник ”√¬–Ф, УЅюро ≥нформац≥њ ”√¬–Ф, У—амост≥йн≥стьФ. —еред пров≥дних публ≥цист≥в сл≥д, на думку льв≥вського вченого —.  ост¤, назвати ѕ.. ѕолтаву, ќ. √орнового, ѕ. ƒуму, Ћ.  уж≥л¤ та ≥н.

1	2

Ќазва: «ах≥дноукрањнська преса час≥в ƒругоњ св≥товоњ в≥йни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1064 прочитано)