Ѕанк≥вська справа > —итуац≥¤ з комерц≥йними банками в ”крањн≥

—итуац≥¤ з комерц≥йними банками в ”крањн≥

¬ступ.

—учасн≥ кредитно-банк≥вськ≥ системи мають складну, структуру. якщо за основу класиф≥кац≥њ прийн¤ти характер послуг, що надаютьс¤ кл≥Їнтам, то можна вид≥лити три найважлив≥ших елементи сучасноњ кредитноњ системи :

центральний банк

комерц≥йн≥ банки

спец≥ал≥зован≥ ф≥нансов≥ заклади ( страхов≥, ≥потечн≥, ощадн≥,
≥нвестиц≥йн≥ банки )

 омерц≥йн≥ банки в≥днос¤тьс¤ до особливоњ категор≥њ д≥лових п≥дприЇмств, що одержали назву ф≥нансових посередник≥в. ¬они заохочують кап≥тали, заощадженн¤ населенн¤ ≥ ≥нш≥ грошов≥ кошти, що вив≥льнюютьс¤ в процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥, ≥ надають њх в тимчасове користуванн¤ ≥ншим економ≥чним суб'Їктам, що потребують додаткового кап≥талу. Ѕанки створюють нов≥ вимоги ≥ зобов'¤занн¤, що стають товаром на грошовому ринку. “ак, приймаючи вклади кл≥Їнт≥в, комерц≥йний банк створюЇ нове зобов'¤занн¤ -депозит, а видаючи позику - нова вимога до позичальника. ÷ей процес утворенн¤ нових зобов'¤зань складаЇ суть ф≥нансового посередництва. ÷¤ трансформац≥¤ дозвол¤Ї подолати складност≥ пр¤мого контакту заощаджувач≥в ≥ позичальник≥в, що виникають ≥з-за несп≥впаданн¤ сум, що пропонуютьс¤ ≥ необх≥дних сум, њх терм≥н≥в, прибутковост≥, ≥ т.д. ћасштаби ф≥нансового посередництва в сучасн≥й економ≥ц≥ по ≥стин≥ велик≥. ƒан≥ про це надаЇ статистика грошових поток≥в. ¬ ц≥й систем≥ обл≥ку господарство под≥лено на р¤д сектор≥в : домашн≥ господарства, д≥лов≥ п≥дприЇмства, державн≥ заклади, ф≥нансов≥ ≥нститути, закордонний сектор.

¬ крањнах з розвиненою економ≥кою сектор домашн≥х господарств, ¤к правило Ї постачальником кап≥талу дл¤ ≥нших сектор≥в. —ектор д≥лових ф≥рм в умовах нормальноњ економ≥чноњ кон'юнктури маЇ деф≥цит грошових кошт≥в. ƒержавний сектор звичайно деф≥цитний, тому держава виступаЇ позичальником на ринку позичкових кап≥тал≥в. «акордонний сектор може мати ¤к деф≥цит, так ≥ збиток кошт≥в в залежност≥ в≥д стану плат≥жного балансу крањни по поточним операц≥¤м ≥ сальдо м≥ждержавного руху кап≥талу.

 омерц≥йн≥ банки Ї багатофункц≥ональними закладами, що оперують в р≥зноман≥тних секторах ринку позичкового кап≥талу. ¬они надають кл≥Їнтам повний спектр послуг, включаючи кредити, прийом депозит≥в розрахунк≥в ≥ т. д. ÷им вони в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д спец≥ал≥зованих заклад≥в, що обмежен≥ певними функц≥¤ми.  омерц≥йн≥ банки традиц≥йно грають роль базовоњ ланки кредитноњ системи.

”правл≥нн¤ в ц≥лому та управл≥нн¤ в банк≥вськ≥й справ≥ зокрема Ї сьогодн≥ одними з найб≥льш актуальних дисципл≥н в економ≥чн≥й науц≥. ÷е, в першу чергу, повТ¤зано з≥ значними ¤к≥сними зм≥нами в св≥товому господарств≥, ¤к≥ зачепили ¤к роль банк≥в так ≥ банк≥вськоњ справи в економ≥ц≥, так ≥ взаЇмод≥њ всередин≥ самих банк≥в.

ѕочинаючи з пер≥оду п≥знього —ередньов≥чч¤ значенн¤ банк≥в дл¤ функц≥онуванн¤ економ≥ки було достатньо великим, але т≥льки у XX стол≥тт≥, коли остаточно сформувавс¤ св≥товий ринок, воно набуло наст≥льки всеохоплюючий характер. —ьогодн≥ практично жодний економ≥чний процес не в≥дбуваЇтьс¤ без активноњ участ≥ банк≥в. «м≥ни ¤к≥сного характеру банк≥вськоњ д≥¤льност≥, в свою чергу, викликали значне зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ банк≥в ≥, ¤к насл≥док, зб≥льшенн¤ конкурентноњ боротьби м≥ж ними.

 ожний р≥к в р≥зних крањнах св≥ту з'¤вл¤ютьс¤ сотн≥ нових банк≥в, ¤к≥ прагнуть пот≥снити вже ≥снуюч≥ ≥ зайн¤ти м≥сце п≥д сонцем, завоювати свою долю на ринку. ¬ той самий час л≥беризац≥¤ банк≥вського законодавства призвела до ≥нтернал≥зац≥њ банк≥вськоњ справи, а також до зростанн¤ конкуренц≥њ м≥ж банками та ≥ншими кредитно-ф≥нансовими установами. ¬исто¤ти та вийти з оптимальними показниками д≥¤льност≥ без створенн¤ системи ефективного менеджменту в ц≥й сфер≥ просто таки неможливо.

ќсобливост≥ формуванн¤ системи комерц≥йних банк≥в в ”крањн≥.

 омерц≥йн≥ банки - основна ланка кредитноњ системи крањни, в ¤ку вход¤ть кредитн≥ установи, що зд≥йснюють р≥зноман≥тн≥ банк≥вськ≥ операц≥њ дл¤ своњх кл≥Їнт≥в на податках комерц≥йного розрахунку. ƒл¤ цього вони використовують не т≥льки св≥й власний кап≥тал, але ≥ залучений ф≥нансовий кап≥тал у вигл¤д≥ внеск≥в, депозит≥в, м≥жбанк≥вських кредит≥в ≥ ≥нших джерел. ѕричому залучен≥ кошти, ¤к правило, значно перевищують об'Їм власного кап≥талу комерц≥йних банк≥в.

‘ормуванн¤ сучасноњ банк≥вськоњ системи ”крањни в≥дбувалос¤ в основному у 1989 Ч 1994 рр. ¬она маЇ двор≥вневу структуру: перший р≥вень Ч Ќац≥ональний банк ”крањни, другий - система комерц≥йних банк≥в.

ќсновною метою комерц≥йних банк≥в, ¤к≥ стали створювати в ”крањн≥ в 1989 роц≥, було оперативне отриманн¤ њх засновниками ≥ кл≥Їнтами широкого спектра банк≥вських послуг (включаючи отриманн¤ кредит≥в), р≥шенн¤ засновниками за допомогою власного банку своњх групових або ≥ндив≥дуальних проблем, отриманн¤ максимального прибутку дл¤ своњх акц≥онер≥в або пайовик≥в, а також дл¤ власного розвитку.

—початку комерц≥йн≥ банки створювалис¤ переважно ¤к галузев≥. ƒе¤к≥ банки виникли ¤к доч≥рн≥ банки державних спец≥ал≥зованих банк≥в. “ак, наприклад, був осв≥чений ”кр≥нбанк.

“ак≥ банки, ¤к ƒемосбанк,  ињвський кооперативний банк - попередник √радобанка, виникли ¤к кооперативн≥ комерц≥йн≥ банки. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що в той час кооперативи по виробництву товар≥в, виконанню роб≥т ≥ наданню послуг були першими ринковими структурами, що д≥¤ли в оточенн≥ державних п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ установ, а часто ≥ при них. ўоб легше ≥ оперативн≥ше вир≥шувати питанн¤ отриманн¤ позик на св≥й розвиток, кооперативи стали створювати своњ банки.

Ќадал≥ акц≥онерами або пайовиками комерц≥йних банк≥в все б≥льше ставали р≥зн≥ комерц≥йн≥ структури ≥ приватн≥ особи. ÷ей процес особливо посиливс¤ в 1998 роц≥ значно зменшилис¤ темпи зростанн¤ чистого прибутку системи комерц≥йних банк≥в ”крањни.

«а 1998 р. прибуток системи комерц≥йних банк≥в в ц≥лому становив 449 млн. грн. проти 1114 млн. грн. у 1997 р., тобто зменшивс¤ у 2,5 раза.

ѕершим розчарував ф≥нансист≥в м≥жбанк≥вський кредитний ринок. ѕ≥сл¤ того ¤к м≥с¤ць тому варт≥сть грошових ресурс≥в впала до 5-6% р≥чних (т≥льки п≥д час останньоњ валютноњ кризи процентн≥ ставки зросли до 20% р≥чних), банки почали використовувати в≥льн≥ кошти на кредити юридичним особам. ќднак кредитоспроможним п≥дприЇмц¤м ц≥ ресурси сьогодн≥ не потр≥бн≥. якщо в с≥чн≥-травн≥ банки потроху кредитували своњх пост≥йних кл≥Їнт≥в, то останн≥ два м≥с¤ц≥ (коли попиту на цю послугу немаЇ) все активн≥ше шукають нових позичальник≥в. «а словами голови правл≥нн¤ банку "јж≥о" —тан≥слава јржев≥т≥на, сп≥вроб≥тники кредитних управл≥нь њзд¤ть по рег≥онах, де шукають п≥дприЇмц≥в-позичальник≥в.  р≥м того в банках розробл¤ють кредитн≥ ноу-хау.

јби використати в≥льн≥ кошти, менеджери комерц≥йних банк≥в дедал≥ част≥ше почали виходити на фондовий ринок. ’оча, зв≥сно, п≥сл¤ державних "жарт≥в" з конверс≥¤ми ц≥нних папер≥в, дол¤ вкладень у ќ¬ƒѕ зменшилас¤ на 43,2%. «а п≥вроку в державн≥ обл≥гац≥њ банки вклали т≥льки 293 млн. грн., останн≥м часом вони активн≥ше працюють з "короткими" ќ¬ƒѕ, ¤к≥ дають хоч ¤к≥сь прибутки.

—таном на 01.01.99 р. в ”крањнськ≥й республ≥канськ≥й книз≥ реЇстрац≥њ зареЇстровано 214 комерц≥йних банк≥в, з ¤ких 177 мають л≥ценз≥ю ЌЅ” на зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й ≥ Ї д≥Їздатними (граф≥к 1). 54 банки Ќац≥ональним банком ”крањни в≥днесен≥ до категор≥њ проблемних, 20 з них працюють у режим≥ ф≥нансового оздоровленн¤, у 4 банк≥в в≥д≥зван≥ л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й, «ќ банк≥в перебувають у стан≥ л≥кв≥дац≥њ. ” крањн≥ щор≥чно реЇструЇтьс¤ 3Ч8 банк≥в, одночасно л≥кв≥дуютьс¤ або реорган≥зуютьс¤ банки, ¤к≥ стали неплатоспроможними. ¬≥д 01.01.96 р. було зареЇстровано 23 ≥ л≥кв≥довано 37 банк≥в.

—умарн≥ активи ус≥х комерц≥йних банк≥в станом на 01.01.99 р. становили 21429 млн. грн., за минулий р≥к вони зросли на 5240 млн. грн., або на 32,4%.

ƒ≥юч≥ комерц≥йн≥ банки за р≥внем кап≥талу й обс¤гу операц≥й можна розд≥лити на 4 групи:

≤ група Ч найб≥льш≥ банки з активами понад 1000 млн. грн. Ч 7 банк≥в. —ума њхн≥х актив≥в становить 52,28% загальних актив≥в ус≥Їњ банк≥вськоњ системи. ѕ група Ч велик≥ банки з активами понад 100 млн. грн. “аких банк≥в нал≥чуЇтьс¤ 22, њхн¤ частка у загальн≥й сум≥ актив≥в становить 23,24%.

Ў група Ч середн≥ банки з розм≥ром актив≥в в≥д 10 до 99 млн. грн. ÷е 98 банк≥в з часткою у загальних активах 17,35%.

IV група Ч мал≥ банки з активами до 10 млн. грн. њх «ќ з часткою у загальних активах 0,93%.

“аким чином, к≥льк≥сно (майже на 70%) банк≥вська система ”крањни складаЇтьс¤ переважно ≥з середн≥х ≥ малих банк≥в. ѕроте у загальн≥й сум≥ актив≥в њхн¤ частка становить т≥льки 24,48%.

 ап≥тал комерц≥йних банк≥в станом на 01.03.99 р. обчислювавс¤ у 4581 млн. грн., що екв≥валентно $ 1,2 млрд. Ќом≥нальне сума загального кап≥талу комерц≥йних банк≥в за минулий р≥к зросла на 730 млн. грн., або на 19%.

ѕ≥дсумки д≥¤льност≥ банк≥в за перше п≥вр≥чч¤ 1999 р. (за даними Ћ”Ѕ)

1	2	3	4

Ќазва: —итуац≥¤ з комерц≥йними банками в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3686 прочитано)