∆урнал≥стика > Ћен≥нська доба ≥стор≥њ преси
У¬се газеты в городе закрыты. ѕока выходит только УЌабатФ, орган анархистов. ¬ скором времени начнут выходить У»звести¤ —оветаФ. (Ќагадаймо, що до цього тут у 1918 р. виходив УћолотФ - Урабоча¤ газетаФ, УЌаша борьбаФ - Уорган губкома и ≈катеринославской организации –—ƒ–ѕ (объединенной)Ф ўе б≥льш переконливо св≥дчить про ставленн¤ б≥льшовик≥в до газет у зайн¤тих в 1919 р. м≥стах начштабу махновськоњ арм≥њ ¬. ЅЇлаш: УЌасильницька колектив≥зац≥¤, виборна система л≥кв≥дована, д≥¤льн≥сть парт≥й, ¤к≥ сто¤ть на рад¤нськ≥й платформ≥, силою зводитьс¤ нан≥вець, закривають газетиФ (цит. по: ™. ѕ. ёр≥йчук. —тановленн¤ ≥ характер рад¤нськоњ влади в ”крањн≥. ≤сторико-правов≥ аспекти (1917-1922 рр.) - ., ≤«ћЌ, 1998). √оловне, чого бракувало журнал≥стам таких видань - вишколу ≥ досв≥ду, ¤к компарт≥йного, так ≥ суто профес≥йного. ѕро це св≥дчить, наприклад, публ≥кац≥¤ в газет≥ У иевский пролетарийФ, що почала виходити невдовз≥ п≥сл¤ в≥дступу б≥лопол¤к≥в: ФЁта газета только тогда может оправдывать свое им¤, когда она будет: писать о нуждах рабочих; кричать о том, что нужно рабочим, а чего не даютФ (див. номер в≥д 26 грудн¤ 1920 року). ѕо-перше, газета налаштовуЇ нових господар≥в м≥ста на споживацький та нав≥ть нањдницький настр≥й - але по-друге, цей настр≥й вступаЇ у протир≥чч¤ з сус≥дн≥м матер≥алом У«аготовка хлеба - дело самих же рабочихФ (хоч, зауважимо, справа роб≥тник≥в - працювати на промислових п≥дприЇмствах, а не зам≥н¤ти сел¤н чи прац≥вник≥в торг≥вл≥). Ќов≥й влад≥ була потр≥бна нова преса, а отже й нов≥ журнал≥сти. ѓх, однак, бракувало. як≥сть роботи на¤вних сил можна побачити на приклад≥ статт≥ У—оветска¤ медицинаФ у згадуваних харк≥вських У»звести¤х...Ф в≥д 23 лютого 1923 року. “екст њњ позбавлений будь-¤ких факт≥в, приклад≥в, перевантажений загальними фразами типу У...ставит на очередь дн¤ организацию медицинского дела на советских началахФ та пустопорожн≥ми закликами Уобратить все силы и средства страны на службу интересам здравоохранени¤ широких народных массФ. ѕод≥бно до цього неглибоко, поверхово висв≥тлюють м≥сцевий досв≥д, ¤к позитивний, так ≥ негативний, у зам≥тц≥ Уѕродовольствие в ¬алковском уездеФ: У√убернска¤ инспекци¤ по продовольствию... сообщает о положении по заготовке хлеба в уезде: У—оздан продовольственный отдел, которым командированы агенты дл¤ вы¤снени¤ хлебных излишков в личные экономии и крупно-кресть¤нские хоз¤йства. ќрганизованы особые заготовительные комиссии, работами которых руководит ќсоба¤ инспекторска¤ коллеги¤. ќтделами погружено 22 вагона хлеба и продуктов. ¬ 6 из них в эти дни предполагаетс¤ погрузкаФ (У»звести¤...Ф, 1919 р., 21 лютого). ” текст≥ не по¤снюЇтьс¤, ¤к саме працювали агенти, в чому суть ќсобливих ком≥с≥й та колег≥й, а головне - ¤к розгортати таку ж роботу в ≥нших пов≥тах? ћалос¤ на уваз≥, що вже сам факт вињзду ком≥с≥й на м≥сц¤ вже давав достатн≥ п≥дстави дл¤ обнад≥йливих рапорт≥в у прес≥. ≤нша публ≥кац≥¤ - У’лебный кризисФ - н≥бито критикуЇ продовольч≥ органи, але так само без серйозного анал≥зу причин њх незадов≥льноњ роботи: Уѕодотдел —овета –абочих ƒепутатов получил за это врем¤, с 12 по 19 ма¤, всего 40 пудов пшеничной муки. ѕоэтому подотдел не имеет возможности снабжать хлебом не только рабочих, но и больных в лазаретах и больницах. √убпродком запасов муки тоже не имеет. ќжидаетс¤ прибытие 2 вагонов зерна, после перемола которого хлебом будут снабжены, в первую очередь, больницы и лазареты, рабочие крупных заводов и милици¤Ф (харк≥вськ≥ У»звести¤...Ф, 1919 р., 22 травн¤). ¬икликаЇ запитанн¤ й така зам≥тка: У оллегией губпродотдела постановлено, что в цел¤х проведени¤ в жизнь продовольственной диктатуры предоставить губпродкомиссариату широкие полномочи¤ дл¤ этой диктатурыФ (У»звести¤...Ф, 1919 р., 30 березн¤). «окрема, газета не по¤снюЇ, у чому пол¤гали ц≥ повноваженн¤, чим вони були Уширш≥Ф в≥д норми. ¬≥дзначимо мимох≥дь, що в под≥бних публ≥кац≥¤х практично немаЇ пр≥звищ тих, хто виконував висв≥тлювану роботу. ѓх зам≥нюють назви установ, що, на думку автор≥в, мало б≥льше значенн¤. Ќаступний етап прац≥ компарт≥йних журнал≥ст≥в - висв≥тленн¤ проведенн¤ в житт¤ видрукованих декрет≥в. ќсь приклад з номера в≥д 9 травн¤ 1919 р. (харк≥вськ≥ У»звести¤...Ф): Уо неудовлетворительной работе √убпродкомов и ”продкомов, причем последние во многих случа¤х обнаруживают сепаратизм и невыполнение приказов центра (тобто, перекладаючи на зрозум≥лу мову, чим ближче були УпродкомиФ безпосередньо до сел¤н, до практичноњ роботи по вилученню хл≥ба, тим меншими були результати - авт.). ѕредлагаетс¤ самым решительным образом боротьс¤ с этим ¤влением. Ћент¤ев, сепаратистов - увольн¤тьФ. ќсобливо вражаЇ площинн≥сть, одном≥рн≥сть ц≥Їњ журнал≥стськоњ роботи, њњ пропагандизм, що звавс¤ Укласов≥стюФ, у пор≥вн¤нн≥ з висв≥тленн¤м цих же под≥й у прес≥ протилежного пол≥тичного табору. Ќе будемо брати ден≥к≥нських чи нав≥ть петлюр≥вських видань, в≥зьмемо публ≥кац≥њ з газети п≥д ц≥лком р≥дною б≥льшовикам назвою У„ервоний прапорФ, органу “имчасового ком≥тету ”—ƒ–ѕ (незалежних). у кв≥тн≥ 1919 р. вона опубл≥кувала так≥ сповнен≥ розпачу р¤дки про реал≥њ продовольчоњ пол≥тики доби воЇнного комун≥зму: омуна в очах сел¤нства - це Ї граб≥жництво, безпор¤дочний вив≥з всього, що Ї перед очима: забирають хл≥б, сало, забирають останнього кабанц¤ у вдови, забирають увесь фураж, так що й та худоба, що лишаЇтьс¤, дохне з голоду; вивоз¤ть нав≥ть машини, а об≥ц¤на мануфактура не виходить очевидно дал≥ редакц≥й комун≥стичних газет, а у сел¤н одбираЇтьс¤ нав≥ть полотно. омуна в очах мас - це Ї окупац≥¤ ≥ пануванн¤ чужинц≥вФ. ј ось т≥ ж под≥њ у висв≥тленн≥ камТ¤нець-под≥льськоњ газети У—ел¤нська громадаФ, не заангажованоњ не т≥льки комун≥стами, а й соц≥ал-демократами: УЌашому трудовому народов≥ вже давно урвавс¤ терпець зносити надал≥ московське граб≥жництво, котре тупоголов≥ московськ≥ ком≥сари звуть УкомуноюФ. ¬≥д м≥с¤ц¤ березн¤ по вс≥й ”крањн≥ п≥дн¤лис¤ велик≥ повстанн¤... ƒоведений до краю катуванн¤м комун≥стами украњнський трудовий народ вперто боронить своЇ право на в≥льне житт¤, на в≥льну працю, на право самому господарювати на своњй земл≥Ф. (÷ит. по: ¬. ћалик. ѕер≥одична преса про повстанський антиб≥льшовицький рух в ”крањн≥ 1919 р. ” зб. У”крањнська пер≥одика: ≥стор≥¤ ≥ сучасн≥стьФ). ѕ≥двладн≥сть, п≥дкорен≥сть преси влад≥ була причиною неадекватного висв≥тленн¤ газетами реального стану справ на сел≥. «а р≥к до глибокоњ економ≥чноњ та соц≥ально-пол≥тичноњ кризи, до ¤коњ привела крањну пол≥тика б≥льшовик≥в, ц¤ преса писала про Упозитивн≥ насл≥дкиФ запровадженн¤ воЇнного комун≥зму: Ујвгустовска¤ заготовка нынешнего года превысила прошлогоднюю заготовку более, чем в два раза... Ёто говорит о том, что, во-первых, заготовительный аппарат за минувший год заметно вырос, и, во-вторых, —оветска¤ власть укрепилась внутри страныФ (У»звести¤ Ќародного омиссариата по ѕродовольствиюФ. 1919 р., вересень-жовтень). „ерез к≥лька м≥с¤ц≥в у –ос≥њ спалахне антон≥вський заколот, кронштадтське повстанн¤, стане ¤сно, що хвил¤ сел¤нського незадоволенн¤ може поглинути цих пол≥тик≥в ≥ њхню владу. јле поки що газети мусили п≥дтримувати курс на громад¤нську в≥йну м≥ста проти села. ѕреса широко друкувала листи з м≥сць, що показували водночас ≥ важкий стан на Упродовольчому фронт≥Ф, ≥ непохитну готовн≥сть комун≥ст≥в ≥ти до к≥нц¤ шл¤хом парт≥њ: Ућы, представители ¬алковского продотр¤да, исполкомы ¬алковского уезда, выслушав доклады от центра и с мест об отча¤нном положении в продовольственном отношении голодающей расной јрмии, и принима¤ во внимание, что хлеб и фураж имеетс¤ в уезде, но пр¤четс¤ кулацкими элементами, вынесли следующую резолюцию: УЅеспрекословно выполнить все требовани¤ по нар¤ду ”продкома на хлеб и фураж. ћы клеймим позором всех тех, кто так или иначе содействуют сокрытию хлебных запасов и портит дело снабжени¤ доблестной расной јрмии - защитницы угнетенных. ћы за¤вл¤ем, что будем боротьс¤ с подобным элементом и беспощадно преследоватьФ. (харк≥вськ≥ У»звести¤...Ф, 1919 р., 14 кв≥тн¤). 15 березн¤ 1921 року було прийн¤то резолюц≥ю ’ зТњзду – ѕ (б) Уќ замене разверстки продовольственным налогомФ. ѕо команд≥ з центру газети починають викривати хиби пол≥тики УвоЇнного комун≥змуФ та пропагувати нову економ≥чну пол≥тику - неп. ѕол≥тика парт≥њ р≥шучо зм≥нилась. √азети, ¤к≥ перед цим показували не т≥льки вимушений, а й н≥бито економ≥чно ефективний переб≥г пол≥тики УвоЇнного комун≥змуФ, вз¤лис¤ пропагувати ≥дењ новоњ пол≥тики. «окрема, публ≥кац≥њ пор≥внювали площ≥ обробленоњ земл≥, зростанн¤ с≥вби ¤к доказ того, що парт≥¤ вз¤ла в≥рний курс. ѕродрозверстка та УвоЇнный комун≥змФ привели до того, що сел¤ни перестали зас≥вати багато земл≥, адже Увсе одно прињдуть з м≥ста б≥льшовики й заберутьФ. “ак≥ в≥дносини влади й сел¤н були основною економ≥чною причиною голоду. “ому зас≥в додаткових площ був ознакою в≥дновленн¤ нормального економ≥чного житт¤ на сел≥, торг≥вл≥ тощо. ÷¤ тема була надзвичайно важливою, ≥ пролетарська преса слухн¤но вз¤лас¤ за в≥дновленн¤ кап≥тал≥стичних в≥дносин в крањн≥. ѕродовжувала своЇ ≥снуванн¤ й так звана Улен≥нська школа публ≥цистикиФ. ≤сторичн≥й д≥¤льност≥ ¬. ≤. Ћен≥на можна давати будь-¤к≥ оц≥нки, але в≥н маЇ бути визнаний одним з найвидатн≥ших публ≥цист≥в та редактор≥в початку стол≥тт¤. ќсобливо це стосуЇтьс¤ його роб≥т час≥в боротьби з царатом та рос≥йською буржуаз≥Їю. …ого стилю, ¤кий згодом, до встановленн¤ культу особи на меж≥ 1920-1930-х рок≥в, прагнули насл≥дувати журнал≥сти парт≥йних газет, були притаманн≥ неодм≥нна пол≥тизац≥¤ висв≥тлюваних проблем, принципова позиц≥¤ активного втручанн¤ в життЇв≥ кол≥з≥њ, постановка гострих соц≥альних питань, викритт¤ антисоц≥альних ¤вищ - все в ≥нтересах дальшого розвитку комун≥стичноњ революц≥њ.
Ќазва: Ћен≥нська доба ≥стор≥њ преси
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1966 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
