∆урнал≥стика > ћоральн≥ чинники у зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ та роль мас-мед≥а

ћоральн≥ чинники у зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ та роль мас-мед≥а

” с≥чн≥ 1898 року р≥зко загострилис¤ в≥дносини м≥ж —полученими Ўтатами јмерики та ≤спан≥Їю щодо  уби, ¤ка була ≥спанською колон≥Їю. јмериканська преса вимагала в≥йни. √азета "Ќью-…орк ƒжорнелл" друкувала з номера в номер побрехеньки про зв≥рства ≥спанських во¤к≥в на остров≥, њњ власник ¬≥ль¤м –ендолф √ерст в≥др¤див до √авани художника, ¤кий мав надсилати малюнки злочин≥в ≥спанц≥в.  оли той не знайшов на  уб≥ чогось под≥бного, √ерст над≥слав йому телеграму, зм≥ст ¤коњ став широков≥домим: "ѕеребувайте на м≥сц≥. ¬и забезпечите малюнки, а ¤ забезпечу в≥йну". ≤ дос≥ багато досл≥дник≥в використовують цей факт ¤к приклад впливу американськоњ преси на владу та њњ пол≥тику. Ќасправд≥ √ерст д≥¤в в ун≥сон з американським ур¤дом, оск≥льки достеменно знав, що в≥йни з ≤спан≥Їю бажаЇ правл¤чий ≥стебл≥шмент ≥ сам президент ћак-ёнл≥. ¬лада потребувала п≥дтримки громадськост≥ та намагалас¤ сформувати потр≥бну громадську думку через засоби масовоњ ≥нформац≥њ. “а ж "Ќью-…орк ƒжорнелл" надрукувала ≥ секретний лист шефа дипломатичноњ м≥с≥њ ≤спан≥њ у ¬ашингтон≥, в ¤кому про американського президента говорилос¤ образливим тоном: ћак  ≥нл≥ було названо "слабким" та "ручним" президентом. (≈сопот≥в≥, 03.01.98. –.48)

«а характеристикою Ѕ.  оена, ¤ка ви¤вилас¤ справедливою аж до 60-х рок≥в, преса була служницею ур¤ду, його пропагандистським рупором, коли справа стосувалас¤ зовн≥шньоњ пол≥тики. “обто правл¤ча ел≥та використовуЇ засоби масовоњ ≥нформац≥њ дл¤ поширенн¤ лише тоњ ≥нформац≥њ, оприлюдненн¤ ¤коњ виг≥дне ц≥й ел≥т≥. √оловною причиною такого становища, на думку  оена, був м≥зерний громадський ≥нтерес до под≥й на м≥жнародн≥й арен≥: Ђ√оловним ринком дл¤ висв≥тленн¤ зовн≥шньоњ пол≥тики американською пресою Ї невеличка пол≥тична ел≥та...ї. ќтож, американськ≥ мас-мед≥а не були зац≥кавлен≥, передус≥м, через причини комерц≥йноњ недоц≥льност≥ (м≥зерна аудитор≥¤ не заохочуЇ до сп≥впрац≥ рекламодавц≥в) розвивати висв≥тленн¤ м≥жнародних процес≥в. Ќарешт≥, не варто забувати про американську специф≥ку, що визначаЇтьс¤ тривалим пер≥одом ≥зол¤ц≥он≥зму, в≥дсутн≥стю загальнонац≥ональноњ преси у звичних Ївропейських формах.

“аким чином, американський ур¤д виступав не лише майже Їдиним джерелом зовн≥шньопол≥тичноњ ≥нформац≥њ, ан≥ тлумачем.

ѕопри критичн≥ стр≥ли на адресу мас-мед≥а, той же  оен водночас зазначав, що Ђоск≥льки ур¤д залежить в≥д новин (маЇтьс¤ на уваз≥ ≥нформац≥йна д≥¤льн≥сть «ћ≤ - “.ѕ., ≤.—.), преса Ї учасником формуванн¤ зовн≥шньоњ пол≥тикиї. «а точку в≥дл≥ку зм≥н, ¤к≥ сталис¤, можна вз¤ти в≥йну —Ўј у ¬'Їтнам≥. ≤ це справедливо. «а загальним переконанн¤м, спершу американський ур¤д програв ту в≥йну на телев≥з≥йних екранах самоњ јмерики. «г≥дно з досл≥дженн¤ми, понад 90 в≥дсотк≥в ус≥х показаних матер≥ал≥в на трьох головних каналах - ≈й-Ѕ≥-—≥, еЌ-Ѕ≥-—≥ та —≥-Ѕ≥-е— - негативно оц≥нювали американську пол≥тику у ¬'Їтнам≥.

яскравою ≥люстрац≥Їю ворожост≥ позиц≥й ур¤ду та мас-мед≥а щодо в'Їтнамськоњ в≥йни може служити ≥стор≥¤ з сюжетом у програм≥ новин телемереж≥ —≥-Ѕ≥-е— 3-го серпн¤ 1965 року. ћолодий журнал≥ст ћорл≥ —ейфер передав репортаж про каральну акц≥ю, ¤ку американськ≥ в≥йськов≥ провели у сел≥  ам Ќе. «ап≥дозривши сел¤н у пособництв≥ комун≥стичним партизанам, солдати вигнали в'Їтнамц≥в з дом≥вок ≥ пр¤мо на очах спалили все село. –епортаж завершувавс¤ словами —ейфера:

Ђѕотр≥бно буде щось б≥льше, ан≥ж об≥ц¤нки президента, щоб переконати цих сел¤н, що ми на њхньому боц≥ї. Ќаступного ранку президента новин —≥-Ѕ≥-е— ‘ренка —тентона розбудив телефонний дзв≥нок: Ђ‘ренк, ти що, з≥бравс¤ мене трахати?ї - Ђ’то це?ї - спантеличено спитав —тенгон. "‘ренк, - голос брин≥в в≥д гн≥ву, - це говорить тв≥й президент". ” трубц≥ справд≥ був голос президента —Ўј Ћ≥ндона ƒжонсона, ¤кий в≥в дал≥: Ђ¬чора твоњ хлопц≥ випорожнювалис¤ на американський прапорї.

ƒумки про мас-мед≥а ¤к слухн¤ного передавача зовн≥шньопол≥тичноњ ≥нформац≥њ подекуди трапл¤ютьс¤ ≥ сьогодн≥, коли той чи ≥нший автор вибираЇ к≥лька приклад≥в, коли ур¤д та «ћ≤ д≥ють в ун≥сон, прим≥ром, повна п≥дтримка американськими мас-мед≥а бомбового удару по Ћив≥њ у 1988 роц≥, коли адм≥н≥страц≥¤ президента –оналда –ейгана вир≥шила показово покарати цю крањну за њњ п≥дтримку тероризму. јле тут радше маЇ м≥сце зб≥г позиц≥й ур¤ду та мас-мед≥а.

як≥ чинники спри¤ли разюч≥й зм≥н≥ у в≥дносинах ур¤ду та преси у зовн≥шн≥й пол≥тиц≥? як уже наголошувалос¤, це глобал≥зац≥¤ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ та нов≥тн≥ технолог≥њ. —першу телебаченн¤ перетворило св≥т, за крилатим висловом ћаршала ћак Ћугана, у "глобальне село".

≤ дос≥ дл¤ багатьох жител≥в планети телебаченн¤ та рад≥о Ї чи не Їдиним в≥кном у св≥т. Ќаселенн¤ багатьох с≥льських район≥в ≤нд≥њ та ѕакистану д≥знаютьс¤ про под≥њ у власних крањнах завд¤ки рад≥опрограмам британськоњ Ѕ≥-Ѕ≥-—≥, ¤ка веде мовленн¤ м≥сцевими мовами.

–озвиток нов≥тн≥х технолог≥й ≥, зокрема, телебаченн¤ задаЇ шалений темп дн¤ вс≥х «ћ≤. Ќова ≥нформац≥йна епоха зробила в де¤ких випадках з журнал≥ста простого спостер≥гача. “ак, перш≥ трансл¤ц≥њ —≥-≈н-≈н п≥д час бомбардуванн¤ ав≥ац≥Їю союзник≥в Ѕагдада, ¤кнайкраще засв≥дчили в≥дблиски вибух≥в у в≥кнах готелю "јль-ћансур" ≥ кулеметн≥ черги в н≥чному неб≥, а наступного року - розстр≥л танками будинку рос≥йського парламенту.

„имало спостер≥гач≥в досить схвально оц≥нюють матер≥али типу "по со≥птеш". ѕроте беретьс¤ п≥д сумн≥в можлив≥сть у такий спос≥б повного ≥нформуванн¤, через брак техн≥чних можливостей всеб≥чного охопленн¤ под≥њ. ¬одночас т≥льки цензуруванн¤м можна по¤снити, чому при сучасному обладнанн≥ —≥-≈н-≈н, такими скупими були пов≥домленн¤ з ≤раку.

јмериканський досл≥дник ѕетр≥к ќ'√еффернан узагальнив роль, ¤ку «ћ≤ в≥д≥грають у зовн≥шн≥й пол≥тиц≥. ¬она пол¤гаЇ у таких функц≥¤х:

ѕо-перше, засоби масовоњ ≥нформац≥њ служать ¤к швидке джерело ≥нформац≥њ.

ѕо-друге, вони представл¤ють ≥ ставл¤ть на пор¤док денний громадського обговоренн¤ глобальн≥ проблеми, серед ¤ких еколог≥¤, права людини, роззброЇнн¤, —Ќ≤ƒ, б≥женц≥, наркоб≥знес. јле ќ'√еффернан у своЇму перел≥ку не вказав на права людини, ≥ цю помилку, радше, недогл¤д сл≥д виправити.

ѕо-третЇ, «ћ≤ визначають пор¤док денний обговоренн¤ ≥ вир≥шенн¤ зовн≥шньопол≥тичних проблем ур¤дом.

ѕо-четверте, мас-мед≥а служать сигнальною системою дл¤ ≥нших крањн про плани ≥ нам≥ри конкретноњ держави.

Ќарешт≥, «ћ≤ служать засобом впливу неур¤дових орган≥зац≥й, а також терорист≥в на д≥њ ур¤д≥в ≥ м≥жнародноњ сп≥льноти.

ѕод≥њ останн≥х рок≥в дають п≥дстави стверджувати, що «ћ≤ представл¤ють новоутворен≥ держави. ѕриклади крањн колишн≥х —–—– та ёгослав≥њ св≥дчать про необх≥дн≥сть здобутт¤ новими крањнами визнанн¤ св≥тових «ћ≤, що спри¤Ї визнанню њх св≥товою сп≥льнотою.

”крањнська журнал≥стика на м≥жнародну тематику - пор≥вн¤но молода сфера з огл¤ду на њњ к≥лькар≥чний розвиток п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни. “ому в процес≥ њњ розвитку позначаЇтьс¤ в≥дсутн≥сть квал≥ф≥кованих кадр≥в, менша, пор≥вн¤но з минулим, зац≥кавлен≥сть аудитор≥њ у м≥жнародн≥й ≥нформац≥њ, нарешт≥, знову жорсткий тиск властей.

“епер можна стверджувати, що попул¤рне президентство –ейгана було ун≥кальним випадком поЇднанн¤ л≥беральних та реал≥стичних принцип≥в побудови зовн≥шньоњ пол≥тики. –ейган апелював до нац≥ональних ≥нтерес≥в јмерики ≥ водночас закликав п≥дтримувати вс≥х борц≥в за свободу ≥ проти комун≥зму в ус≥х куточках св≥ту. …ого визначенн¤ –ад¤нського —оюзу ¤к "≥мпер≥њ зла" мало моральний п≥дтекст.

1

Ќазва: ћоральн≥ чинники у зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ та роль мас-мед≥а
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (428 прочитано)