Ѕанк≥вська справа > —клад ≥ класиф≥кац≥¤ обТЇкт≥в бухгалтерського обл≥ку в комерц≥йному банку

—клад ≥ класиф≥кац≥¤ обТЇкт≥в бухгалтерського обл≥ку в комерц≥йному банку

3. —клад ≥ класиф≥кац≥¤ обТЇкт≥в бухгалтерського обл≥ку в комерц≥йному банку.

¬с≥ обТЇкти бухгалтерського обл≥ку в комерц≥йному банку под≥л¤ють на чотири групи:

господарськ≥ засоби та њх розм≥щенн¤ (основн≥ й оборотн≥);

ресурси (джерела утворенн¤) господарських кошт≥в;

функц≥ональн≥ обовТ¤зки банку (статутна д≥¤льн≥сть Ц процес зд≥йсненн¤ послуг);

ф≥нансов≥ результати статутноњ д≥¤льност≥.

ƒо господарських засоб≥в комерц≥йного банку належать:

грошов≥ кошти;

матер≥альн≥ ц≥нност≥;

деб≥торська заборгован≥сть (видан≥ кредити);

в≥двернут≥ кошти.

 ожна з названих груп засоб≥в маЇ певний склад.

“ак, до грошових кошт≥в належать:

- грошов≥ кошти в кас≥ банку Ц гот≥вка в вигл¤д≥ нац≥ональноњ валюти (гривн≥) та в валют≥ ≥ноземних держав (долари —Ўј, н≥мецьк≥ марки тощо);

кошти на кореспондентських рахунках, що збер≥гаютьс¤ в ЌЅ” та в ≥нших банках на правах кореспондентських в≥дносин у нац≥ональн≥й валют≥ або валют≥ ≥ноземних держав, розм≥щеноњ в банках крањни або в банках ≥ноземних держав;

кошти, вкладен≥ в ц≥нн≥ папери (акц≥њ, обл≥гац≥њ, вексел≥,

зобовТ¤занн¤ державноњ скарбниц≥, сертиф≥кати тощо);

кошти на зервному рахунку в ЌЅ”.

ƒругу категор≥ю господарських засоб≥в банку становл¤ть матер≥альн≥ ц≥нност≥ (майно), тобто:

основн≥ засоби Ц предмети, що мають тривалий терм≥н експлуатац≥њ Ц б≥льше одного року. ƒл¤ в≥дшкодуванн¤ њхньоњ вартост≥ банк щом≥с¤чно нараховуЇ знос (амортизац≥ю) з включенн¤м його суми в видатки. Ќорми зноси встановлюютьс¤ державою, вони Їдин≥ дл¤ вс≥х п≥дприЇмств та установ;

нематер≥альн≥ активи Ц варт≥сть права користуванн¤ землею, водою, будовами, прим≥щенн¤ми, л≥ценз≥¤ми, патентами, маркетинговими послугами, програмним продуктом ≥ т.≥. ѓ≤хн¤ варт≥сть в≥дшкодовуЇтьс¤ також частинами, що включаютьс¤ в видатки банку через нарахуванн¤ зносу, норми ¤кого встановлюютьс¤ банком самост≥йно;

малоц≥нн≥ й швидкозношуван≥ предмети (ћЎѕ);

господарськ≥ матер≥али Ц запасн≥ частини, пап≥р, бланки, канцел¤рськ≥ товари, фарба тощо; списуютьс¤ т≥ включаютьс¤ до складу видатк≥в банку по м≥р≥ використанн¤ в сум≥ фактичних витрат на њхнЇ придбанн¤.

ƒал≥, третю групу господарських засоб≥в становить деб≥торська заборгован≥сть, тобто кошти, ¤к≥ винн≥ банков≥ його позичальники. ÷≥ суми звичайно мають чималу питому вагу в господарських засобах банку й св≥дчать про обс¤г наданих ним кредит≥в. Ќа¤вн≥сть кредиторськоњ заборгованост≥ забезпечуЇ надходженн¤ кошт≥в в дох≥д банку ≥ отриманн¤ прибутку. ƒеб≥торскька заборгован≥сть належить до пон¤тт¤ Уварт≥сть, що самозростаЇФ, поза¤к видан≥ кредити (позики) повертаютьс¤ й погашаютьс¤ позичальником з в≥дсотками.  редити под≥л¤ютьс¤ на:

короткостроков≥ й довгостроков≥ позички, видан≥ кл≥Їнтам;

м≥жбанк≥вськ≥ кредити, видан≥ ≥ншим банкам;

споживчий кредит, виданий ф≥зичним особам;

≥нш≥ види позичок.

“акож у склад≥ деб≥торсбкоњ заборгованост≥ можуть бути присутн≥ суми, видан≥ в п≥дзв≥т, або суми перерахованих аванс≥в, переплат або помилково списан≥ ЌЅ”.

ўе одн≥Їю групою банк≥вських кошт≥в, що належать до його основних засоб≥в, Ї в≥двернут≥ кошти, тобто суми, вже використаного прибутку в вигл¤д≥ податк≥в з прибутку, сум утворених фонд≥в економ≥чного стимулюванн¤ тощо. ¬они накопичуютьс¤ впродовж зв≥тного пер≥оду й згодом використовуютьс¤ при обчисленн≥ нерозпод≥леного прибутку (по зак≥нченн≥ року).

¬с≥ вищезгадан≥ кошти становл¤ть активи банку.

як зазначено на початку даноњ роботи, другою групою обТЇкт≥в бухобл≥ку в комерц≥йному банку Ї ресурси банку, ¤к≥ ¤вл¤ють собою джерела утворенн¤ його господарських засоб≥в. –есурси под≥л¤ютьс¤ на два види:

власн≥ ресурси;

залучен≥ ресурси.

¬ласн≥ ресурси належать банков≥, точн≥ше його субТЇктам - власникам майна банку (засновникам, пайовикам) ≥ складаютьс¤ з наступних складових:

статутний фонд (кап≥тал) Ц сума вкладень, зроблених акц≥онерами чи сума пайових внеск≥в засновник≥в, що визначаЇтьс¤ в момент утворенн¤ (реЇстрац≥њ) банку, записана в його статут≥ й фактично внесена ними. —татуний кап≥тал (його розм≥р) може зм≥нюватис¤ в результат≥ зб≥льшенн¤ сум засновницьких внеск≥в, випуску додаткових акц≥й, прийн¤тт¤ нових пайовик≥в або њхнього виходу при обовТ¤зков≥й переЇстрац≥њ фонду. ¬нески у статутний фонд банку дозвол¤Їтьс¤ робити не т≥льки грошовими коштами, а й основними засобами;

прибуток Ц перевищенн¤ сум доход≥в над видавтками. ¬ банк≥вському бухобл≥ку розр≥зн¤ють балансовий ≥ чистий прибуток. Ѕанк≥вський прибуток п≥дл¤гаЇ оподаткуванню. „истий прибуток залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ банку ≥ утворюЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж сумою балансового пибутку й сумо. ѕодатку з прибутку;

резервний фонд Ц кошти, що утворюютьс¤ в результат≥ рентабельноњ роботи банку, адже в≥н формуЇтьс¤ за рахунок прибутку. ÷ей фонд використовуЇтьс¤ дл¤ покриття збитк≥в, видатк≥в, платеж≥в, непередбачених ≥ не врахованих у кошторису видатк≥в банку. –езервний фонд використовують також на сплату див≥дед≥в по прив≥лейованих акц≥¤х, по ¤ких встановлено обовТ¤зковий ф≥ксований дох≥д (в раз≥ в≥дсутност≥ в банку прибутку дл¤ цих сплат).

спец≥альн≥ фонди Ц сум в≥дшкодованих витрат на заздалег≥дь придбан≥ основн≥ засоби ≥ ћЎѕ, включен≥ в видатки банку в вигл¤д≥ зносу (амортизац≥њ) по основних засобах ≥ ћЎѕ, або суми додаткового кап≥талу, утвореного в результат≥ переоц≥нки основних засоб≥в та ≥нших причин (р≥зниц¤ в≥д продажу власних акц≥й за ц≥ною вище ном≥налу);

фонди економ≥чного стмулюванн¤ (‘≈—) Ц кошти, що утворюютьс¤ на розвиток виробничо-техн≥чного потенц≥алу банку й на створенн¤ бази соц≥ального захисту колективу Ц сп≥вроб≥тник≥в банку. ‘актично вони складаютьс¤ з фонду накопиченн¤ й фонду споживанн¤.

«алучен≥ ресурси надход¤ть до банку з боку, ƒо них належать:

грошов≥ кошти, що збер≥гаютьс¤ на розрахункових ≥ поточних рахунках кл≥Їнт≥в;

грошов≥ кошти, здан≥ на депозитн≥ рахунки юридичними й ф≥зичними особами;

одержан≥ м≥жбанк≥вськ≥ кредити;

зобовТ¤занн¤ банку по сумах нарахованих, но несплачених, заборгован≥сть бюджетов≥ (податки та ≥нш≥ платеж≥). «аборгован≥сть органам соц≥ального страхуванн¤ ≥ забезпеченн¤ (в≥драхуванн¤ до ѕенс≥йного фонду), заборгован≥сть по зароб≥тн≥й плат≥ спр≥вроб≥тникам, борг постачальникам послуг та матер≥ал≥в тощо.

¬с≥ види ресурс≥в банку становл¤ть його пасив.

“ретьою групою обТЇкт≥в бухобл≥ку в банку Ї його функц≥ональн≥ обовТ¤зки. ¬они Ї основною д≥¤льн≥стю банку, ¤ка зводитьс¤ до виконанн¤ передбачених л≥ценз≥Їю ЌЅ” прав на веденн¤ розрахункових, касових, кредитних та ≥н. операц≥й. «д≥йсненн¤ банком своњх функц≥ональних обовТ¤зк≥в вимагаЇ з боку банку витрат (видатк≥в) з утриманн¤ будов, обладнанн¤, з њх ремонту, утриманню охорони, персоналу, витрат на рекламу, в≥др¤дн≥ видатки тощо. ¬с≥ ц≥ видатки Ї обТЇктами бухобл≥ку. “акож необх≥дн≥ пост≥йний обл≥к ≥ контроль доход≥в, одержаних банком в вигл¤д≥ платеж≥в кл≤Їнт≥в та ≥нших позичальник≥в за надан≥ ним послуги й виконан≥ дл¤ них роботи. ¬идатки вход¤ть до складу активу балансу, доходи Ц до пасиву.

Ќарешт≥, останньою групою обТЇкт≥в бухобл≥ку в банку Ї ф≥нансов≥ результати статутноњ д≥¤льност≥. ¬они дозвол¤ють контролювати й анал≥зувати склад прибутк≥в ≥ збитк≥в банку в≥д основноњ д≥¤льност≥, а також доход≥в ≥ видатк≥в, ¤к≥ одразу в≥днос¤ть чи до складу збитк≥в, чи прибутк≥в (одержан≥ й сплачен≥ штрафи, суми викрадень ≥ розтрат тощо). “ривалий збиток ¤к результат статутноњ д≥¤льност≥ неможливий, бо в≥н веде до банкрутства (¤кщо видатки банку перевищують його доходи).

ѕри обчисленн≥ ф≥нансового результату д≥¤льност≥ банку враховують весь обс¤г одержаних доход≥в ≥ зроблених видатк≥в оборотами, що зростають ¤к за зв≥тний квартал, так ≥ за зв≥тний р≥к, що й дозвол¤Ї обислювати балансовий прибуток чи збиток.

ѕрибуток ¤вл¤Ї собою статтю пасиву балана, а збиток Ц статтю активу.

У¬с≥ зм≥ни у склад≥ кошт≥в банку та њхн≥х джерел (ресурс≥в), формуванн¤ доход≥в, видатк≥в банку, ви¤вленн¤ ф≥нансових результат≥в в≥дбуваютьс¤ внасл≥док певних банк≥вських операц≥й (угод). Ѕанк≥вська операц≥¤, або угода, - кожен факт, що в≥дбувс¤, оформлений документом, такий, що викликаЇ зм≥ни ¤к у д≥¤льност≥ банку, так ≥ в його балансових показникахФ [1,8].

—итуац≥йне завданн¤

«авданн¤ 1.

«робити бухгалтерськ≥ записи по внутр≥шньобанк≥вських операц≥¤х:

ѕерераховано аванс п≥дприЇмству звТ¤зку (рахунок є 26002700) на телеграфн≥ витрати Ц 350 грн.

¬идано з каси на службове в≥др¤дженн¤ прац≥внику банку ≤ванову ≤.ј. Ц 802 грню

¬идано аванс прац≥внику комерц≥йного банку јнтипову Ћ.¬. на придбанн¤ канцел¤рських товар≥в Ц 250 грн.

Ќараховано за послуги за ≥нкасац≥ю торговельноњ виручки ун≥вермагу (рахунок є 135855572) за квартал Ц 1500 грн.

Ќараховано зароб≥тну плату персоналу банку за другу половину червн¤ 1999 р.:

до видач≥ Ц 25400 грн.;

в≥драхуванн¤ ≥з зароб≥тноњ плати Ц 2861 грн.

¬идано короткострокову позику Ц 5000 грн.

¬идано гот≥вку по чеку Ц 1500 грн.

1	2

Ќазва: —клад ≥ класиф≥кац≥¤ обТЇкт≥в бухгалтерського обл≥ку в комерц≥йному банку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (1335 прочитано)