Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

∆урнал≥стика > ѕ≥дготовка журнал≥ст≥в у ѕольщ≥


ѕ≥дготовка журнал≥ст≥в у ѕольщ≥

ѕер≥од п≥сл¤ 1989 року пор¤д з к≥льк≥сними та ¤к≥сними зм≥нами в засобах масовоњ ≥нформац≥њ прин≥с також вин¤тково динам≥чний розвиток вищих навчальних заклад≥в, що готують журнал≥ст≥в. «а цей час значно зросла к≥льк≥сть центр≥в, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ в навчанн≥ журнал≥стських кадр≥в, здатних упоратис¤ ≥з завданн¤ми в нов≥й сусп≥льно-пол≥тичн≥й та економ≥чн≥й реальност≥.

” мереж≥ заклад≥в, ¤к≥ вже ≥снують у ѕольщ≥, пор¤д з традиц≥йними центрами п≥дготовки журнал≥ст≥в у ¬аршав≥,  раков≥,  атов≥це ≥ ѕознан≥, з'¤вилис¤ нов≥ Ч серед них в √данську, Ћюбл≥н≥ й ¬роцлав≥. ќдночасно польське законодавство створило можливост≥ дл¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ недержавних заклад≥в (найчаст≥ше приватних). Ўколи цього типу готують майбутн≥х журнал≥ст≥в за трир≥чною системою бакалаврського навчанн¤ з потенц≥йною можлив≥стю продовженн¤ його до маг≥стерського р≥вн¤.

¬ир≥шальний вплив на сучасну динам≥ку розвитку вищоњ журнал≥стськоњ осв≥ти в ѕольщ≥, окр≥м попиту на фах≥вц≥в у ц≥й галуз≥, мали, м≥ж ≥ншим, так≥ чинники, ¤к:

1. ƒемограф≥чний чинник. ” середин≥ 90-х рок≥в демограф≥чний п≥к перейшов ≥з середн≥х шк≥л до академ≥чних центр≥в.

2. ѕереконанн¤ про високий сусп≥льний ≥ матер≥альний статус журнал≥стськоњ профес≥њ.

3. «агальна думка про зростанн¤ значенн¤ вищоњ осв≥ти, ¤ка визначаЇ життЇв≥ шанси молодоњ людини.

4. ¬≥дновленн¤ засобами масовоњ ≥нформац≥њ свого авторитету ¤к ≥нституц≥њ сусп≥льноњ дов≥ри, що радикально вплинуло на в≥дпов≥дний п≥дх≥д до профес≥њ ≥ зростанн¤ зац≥кавленн¤ нею.

–озвиток журнал≥стськоњ осв≥ти посилюЇ дискус≥ю щодо оптимальноњ модел≥, структури, а також зм≥сту навчальних програм. —ьогодн≥ журнал≥стика належить до ≥нтердисципл≥нарних напр¤мк≥в, що включають ¤к ≥сторичн≥ предмети (наприклад ≥стор≥¤ в≥тчизн¤ноњ ≥ св≥товоњ преси), так ≥ ф≥лолог≥чн≥ (теор≥¤ журнал≥стських жанр≥в, мова журнал≥стики), а також юридичн≥ (право про пресу, системи преси, авторське право), психолог≥чн≥ (психолог≥¤ пропаганди та ≥нформац≥њ), соц≥олог≥чн≥ (соц≥олог≥¤ журнал≥стики, методи досл≥дженн¤ громадськоњ думки), економ≥чн≥ (теор≥¤ реклами, маркетинг).

ѕроте виникаЇ запитанн¤, чи досить дл¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥ журнал≥ста опануванн¤ даних предмет≥в ≥ чи не належало б забезпечити майбутн≥х адепт≥в цього мистецтва знанн¤ми, ¤к≥ дають всеб≥чний п≥дх≥д до даноњ профес≥њ ≥ дозвол¤ють краще справл¤тис¤ ≥з завданн¤ми сьогоденн¤. “ут варто зазначити, що дуже часто з'¤вл¤ютьс¤ думки й пропозиц≥њ щодо виключно практичноњ п≥дготовки, ¤ка пол¤гаЇ у в≥дкиненн≥ будь-¤коњ теор≥њ на користь розвитков≥ суто техн≥чних зд≥бностей, таких, наприклад ¤к, написанн¤ фейлетон≥в, пресових ≥нформац≥й ≥ т. п. “акий п≥дх≥д виникаЇ найчаст≥ше з переконанн¤, що журнал≥стом, ¤к ≥ письменником, може стати кожний, хто маЇ певний хист, ¤кий не завжди поЇднуЇтьс¤ з в≥дпов≥дною осв≥тою. —л≥д усв≥домити, що ун≥верситет на в≥дм≥ну в≥д профес≥йних шк≥л маЇ бути джерелом теоретичних знань, повинен формувати певн≥ життЇв≥ п≥дходи ≥ становити фундамент дл¤ подальшого зб≥льшенн¤ обс¤гу знань.

ќкрему проблему становить питанн¤ профес≥йноњ етики. Ѕезперечно, неможливо сформувати ≥ прищепити певн≥ етичн≥ принципи ≥ форми повед≥нки шл¤хом участ≥ в сем≥нарах чи лекц≥¤х. ѕрофес≥йн≥й етиц≥, ¤к ≥ в≥р≥, навчити не можна. ÷е тривалий процес, що в≥дбуваЇтьс¤ в ход≥ практичноњ д≥¤льност≥ журнал≥ста. Ќа жаль, попри ≥снуюч≥ кодекси профес≥йноњ етики, ¤к≥ пост≥йно вдосконалюютьс¤, журнал≥сти не завжди керуютьс¤ у своњй робот≥ њхн≥ми принципами. ÷е почасти пов'¤зано з п≥дпор¤дкуванн¤м даноњ профес≥њ суворим законам ринку, коли ≥нформац≥¤ стала товаром, ¤кий часто здобуваЇтьс¤ шл¤хом, що не завжди в≥дпов≥даЇ основним етичним нормам. “ака ситуац≥¤ Ї також насл≥дком природного в≥дтоку журнал≥ст≥в старшоњ генерац≥њ ≥, таким чином, нема кому прищепл¤ти молодш≥й генерац≥њ етичн≥ ц≥нност≥, тим б≥льше, що частина кер≥вник≥в редакц≥й всупереч своњм декларац≥¤м визнають заангажовану журнал≥стику.

ќтже, п≥дготовка журнал≥ст≥в передбачаЇ вивченн¤ "теоретичних" предмет≥в, що дають фундамент профес≥йноњ д≥¤льност≥, суто фахових ≥ практичних дисципл≥н, ¤к≥ реал≥зуютьс¤ в рамках журнал≥стських майстерень (пресовоњ, рад≥о-, телев≥з≥йноњ), а також предмет≥в загального характеру, ¤к≥ дають журнал≥стам в≥дпов≥дн≥ гуман≥тарн≥ знанн¤.

ѕроте виникаЇ питанн¤, ¤к≥ предмети ≥ в ¤кому обс¤з≥ повинн≥ входити до кожного з трьох вищезгаданих блок≥в, оск≥льки њх реал≥зац≥¤ значною м≥рою залежить в≥д матер≥альних ≥ кадрових можливостей вуз≥в, ¤к≥ готують журнал≥ст≥в. ƒо теоретичних предмет≥в профес≥йного характеру належать, на нашу думку, так≥ дисципл≥ни, ¤к вступ до журнал≥стикознавства, ≥стор≥¤ в≥тчизн¤ноњ ≥ св≥товоњ преси, право про пресу ≥ авторське право, системи преси, теор≥¤ ≥нформац≥њ, пабл≥к рилейшнз, масова комун≥кац≥¤, психолог≥¤ пропаганди, ≥нформац≥йна пол≥тика, соц≥олог≥¤ журнал≥стики, методи досл≥дженн¤ громадськоњ думки, теор≥¤ реклами ≥ маркетингу, журнал≥стськ≥ жанри, мова журнал≥стики, а також профес≥йна етика.

ѕитанн¤ кадрових ≥ техн≥чних можливостей окремих вуз≥в найгостр≥ше постають п≥д час визначенн¤ вузькофахових предмет≥в, впровадженн¤ ¤ких належало б доручити пров≥дним ≥ досв≥дченим спец≥ал≥стам, що т≥сно пов'¤зана з матер≥альними можливост¤ми вузу. Ќе викликаЇ сумн≥в≥в те, що в рамках цього блоку студенти повинн≥ ознайомитис¤ з засадами конструюванн¤ простих газетних, рад≥о- та телев≥з≥йних ≥нформац≥й, пов≥домлень, ≥нтерв'ю, репортаж≥в тощо. ƒоповнювати зан¤тт¤ повинна профес≥йна практика.

ƒо предмет≥в загальногуман≥тарного характеру, вивченн¤ ¤ких Ї необх≥дним дл¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥ журнал≥ста, належать: ≥стор≥¤ ф≥лософ≥њ, економ≥ка, основи соц≥олог≥њ, сусп≥льна психолог≥¤, ≥стор≥¤ пол≥тичноњ думки. ” цьому блоц≥ своЇ м≥сце повинн≥ знайти також теор≥¤ пол≥тики, м≥жнародн≥ економ≥чн≥ й пол≥тичн≥ в≥дносини, сучасн≥ пол≥тичн≥ системи. —еред юридичних предмет≥в, що становл¤ть нев≥д'Їмний елемент у п≥дготовц≥ журнал≥ст≥в, мають бути вступ до науки про державу, право ≥ пол≥тику, конституц≥йне право, адм≥н≥стративне право, а також т≥сно з ними пов'¤зане право про пресу.

ѕ≥дсумовуючи, доречно було б сказати, що випускник факультету (≥нституту чи в≥дд≥ленн¤) журнал≥стики безперечно повинен бути висококвал≥ф≥кованим фах≥вцем, ¤кий волод≥в би великим обс¤гом теоретичних знань, що дозвол¤ли б йому ретельно ≥нтерпретувати пол≥тичн≥ та сусп≥льн≥ ¤вища. ÷е маЇ бути людина чутлива та в≥дкрита, що вм≥Ї точно та ¤сно висловлювати своњ погл¤ди, неупереджена та об'Їктивна в описах д≥йсност≥.


Ћ≥тература

Adamowski J. Wprowadzenie. W: Media i dziennikarstwo na przelomie wiekow: Materialy miedzynarodowej konferencji naukowej.Ц Warszawa, 1997.
Grzelewski M. Przemiany w ksztalceniu dziennikarzy. W: Media i dziennikarstwo w Polsce. Praca zbiorowa pod red. Gerda G. Koppera.Ц Krakow, 1996.
Sobczak J. Struktura ksztalcenia dziennikarzy. W: Ksztalcenie dziennikarzy w Polsce. Wybrane problemy.Ц Poznan, 1997.

1

Ќазва: ѕ≥дготовка журнал≥ст≥в у ѕольщ≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (445 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
loan consolidation - добавить шрифт - debt lenders - a one - blackjack in - debt debt - flights flights
Page generation 0.128 seconds
Хостинг от uCoz