∆урнал≥стика > –инок американськоњ преси, нов≥тн≥ процеси та лаврських сподвижник≥в

–инок американськоњ преси, нов≥тн≥ процеси та лаврських сподвижник≥в

Hаприк≥нц≥ ’’ стол≥тт¤ американська журнал≥стика вже реально набула принципово нових рис та сусп≥льних функц≥й, на в≥дм≥ну в≥д американськоњ журнал≥стики, скаж≥мо, 70-80-х рок≥в цього стол≥тт¤. « одного боку, науково-техн≥чна революц≥¤ у галуз≥ комун≥кац≥й спричинила безпрецедентне зростанн¤ рол≥ ≥ впливу «ћ≤ у пол≥тичному житт≥ сучасноњ американськоњ держави. « ≥ншого боку, протисто¤нн¤ двох д≥аметрально протилежних за погл¤дами пол≥тичних систем Ч кап≥тал≥стичноњ та комун≥стичноњ Ч вивело американськ≥ «ћ≤ на передов≥ позиц≥њ у зд≥йсненн≥ пол≥тичного процесу Ч ¤к внутр≥шнього, так ≥ зовн≥шнього. ѕри цьому «ћ≤ стали не т≥льки виразниками ≥нтерес≥в правл¤чих к≥л ≥ промислових корпорац≥й, але й починають в≥д≥гравати самост≥йну пол≥тичну роль, вони зм≥нюють наш≥ у¤вленн¤ про реальний св≥т: ¤кщо про ¤кусь под≥ю не пов≥домл¤Їтьс¤, то можна вважати, що й самоњ под≥њ не було. —л≥д зазначити, що при формальн≥й незалежност≥ «ћ≤ пров≥дних крањн св≥ту в≥д державних структур, головним ≥нформац≥йно-пропагандистським вектором цих засоб≥в на м≥жнародн≥й арен≥ Ї захист насамперед нац≥ональних ≥нтерес≥в власноњ крањни. “реба зауважити, що ≥нформац≥йна могутн≥сть держави ¤к один ≥з засоб≥в реал≥зац≥њ њњ нац≥ональних ≥нтерес≥в у сучасному св≥т≥ виходить на передн≥й план у пор≥вн¤нн≥, зокрема, з економ≥чною та в≥йськовою компонентами внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики держави (јлександрук ¬. ™. ≤нформац≥йна могутн≥сть держави ¤к зас≥б реал≥зац≥њ њњ нац≥ональних ≥нтерес≥в у сучасному св≥т≥ // Ќауковий в≥сник дипакадем≥њ ”крањни.Ч1999.Чє 2). “акий стан речей у сфер≥ американських мас-мед≥а особливо контрастуЇ з позиц≥Їю багатьох украњнських «ћ≤, ¤к≥ на даному етап≥ все ще перебувають у стан≥ внутр≥шньоњ конфронтац≥њ, в≥йни з р≥зними пол≥тичними парт≥¤ми, а також мають м≥н≥мальну спроможн≥сть власними силами впливати на прийн¤тт¤ важливих державних р≥шень.

≤ндустр≥¤ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ пос≥даЇ сьогодн≥ в —получених Ўтатах третЇ м≥сце ≥ включаЇ в себе тис¤ч≥ щоденних та щотижневих газет, ≥нформац≥йн≥ та спец≥альн≥ журнали, теле- ≥ рад≥останц≥њ та видавнич≥ компан≥њ.  оли мова йде про американську пресу, то за межами —получених Ўтат≥в передовс≥м згадують про невелику, проте дуже серйозну газету "≤нтернешнл геральд тр≥бьюн", ¤ку, за чутками, щоденно читають пол≥тичн≥ д≥¤ч≥ у всьому св≥т≥. Ќасправд≥ "√еральд трибТюн" не американська газета. ¬она видаЇтьс¤ у ѕариж≥ (≥ одночасно друкуЇтьс¤ в Ћондон≥, ÷юр≥ху, √онконз≥, —ингапур≥, √ааз≥, ћарсел≥ та ћай¤м≥) ¤к м≥жнародний щоденник новин, б≥льша частина ¤ких позичаЇтьс¤ у б≥льш великих партнер≥в ц≥Їњ газети Ч "Ќью-…орк таймс" та "¬ашингтон пост". Ѕагато американц≥в нав≥ть не чули про таку газету ≥ навр¤д чи стали б њњ читати, маючи п≥д рукою повноформатн≥ щоденн≥ газети. “ак, це проамериканське виданн¤ ч≥тко виконуЇ свою пропагандистську функц≥ю, ≥нформуючи Ївропейських читач≥в про погл¤ди пол≥тик≥в ≥з ¬ашингтона на розвиток Ївропейських под≥й.

Ѕ≥льш≥сть щоденних газет виход¤ть у —получених Ўтатах кожного дн¤ за будь-¤ких обставин, у тому числ≥ на –≥здво та день Ќезалежност≥ (4 липн¤). ” —Ўј в 6517 м≥стах у ц≥лому виходить майже 9144 газети. Ќед≥льн≥ газети (њх близько 762) мають б≥льший обс¤г, н≥ж щоденн≥. ” цьому план≥ вс≥ рекорди побила "Ќью-…орк таймс", ¤ка вийшла в одну з нед≥ль 1965 року на 946 стор≥нках ≥ важила 36 фунт≥в, а коштувала звичайн≥ 50 цент≥в. „итанн¤ нед≥льноњ газети дл¤ американц≥в Ї традиц≥йним.

ѕереважна к≥льк≥сть щоденних видань, стверджують американц≥, Ї скор≥ш серйозними, н≥ж попул¤рними. ≤снуЇ думка, що в —Ўј немаЇ ¤скраво ви¤вленоњ загальнонац≥ональноњ преси, ¤к, наприклад, у ¬еликобритан≥њ. Ѕ≥льш≥сть щоденних газет розповсюджуютьс¤ за м≥сцевим або рег≥ональним принципом. “радиц≥йно, ¤кщо мова йде про пресу —получених Ўтат≥в јмерики, прийн¤то говорити про сформовану систему потужноњ рег≥ональноњ преси. —л≥д зазначити, що в —Ўј була зроблена спроба сформувати ринок центральноњ преси. ” цьому зв'¤зку, ¤к проект, було засновано загальнонац≥ональну газету "USA today", однак такого усп≥ху, на ¤кий було розраховано, це виданн¤ не мало, хоча своЇ м≥сце на ринку американських друкованих «ћ≤ ц¤ газета все ж таки пос≥ла. Ќещодавно було засновано газету "US news report", ¤ка концептуально под≥бна до "USA today" (≤ванов ¬. ѕол≥тика ≥ мас-мед≥а ¤к вагом≥ сили сусп≥льного розвитку // ѕубл≥цистика ≥ пол≥тика.Ч  ., 2000). “аким чином, на даному етап≥ пров≥дну роль у сфер≥ ≥нформуванн¤ населенн¤ про основн≥ м≥сцев≥ та м≥жнародн≥ под≥њ в≥д≥граЇ рег≥ональна преса.

“ак ≥сторично склалос¤, що рег≥они —получених Ўтат≥в јмерики мали р≥зн≥ умови дл¤ промислового розвитку, це насамперед ≥ визначало по¤ву потужноњ м≥сцевоњ преси, ¤ка згодом вийде не лише на загальнонац≥ональний, але й на св≥товий ≥нформац≥йний ринок. Ќаприклад, типовою можна вважати ситуац≥ю, що склалас¤ в ≥нформац≥йному простор≥ —ереднього «аходу —Ўј. ’арактеризуючи ≥нформац≥йний прост≥р цього рег≥ону необх≥дно зазначити, що це, передус≥м, багатом≥ль¤рдний б≥знес та потужний механ≥зм впливу на формуванн¤ громадськоњ думки. «важаючи на ц≥ чинники, в≥дпов≥дно складаЇтьс¤ й тематична спр¤мован≥сть та форма поданн¤ матер≥ал≥в з м≥жнародноњ тематики загалом, а украњнськоњ, зокрема. ћ≥сцев≥ «ћ≤ цього рег≥ону традиц≥йно висв≥тлюють под≥њ локального значенн¤, тимчасом ¤к м≥жнародн≥й ≥нформац≥њ присв¤чуЇтьс¤ приблизно в≥д 5 до 10% газетноњ площ≥ або еф≥рного часу на рад≥о та телебаченн≥. ≤ нав≥ть ц¤ невелика за обс¤гом к≥льк≥сть ≥нформац≥њ, ¤к правило, маЇ "гар¤чий характер" (пов≥домленн¤ про стих≥йн≥ лиха, катастрофи, в≥йськов≥ конфл≥кти тощо). Ќаприклад, було встановлено, що прот¤гом другого п≥вр≥чч¤ 1999 року в м≥сцев≥й прес≥ —ереднього «аходу було розм≥щено всього дек≥лька пов≥домлень, присв¤чених украњнськ≥й тематиц≥, ¤к≥ мали суто ≥нформац≥йних характер та базувались на матер≥алах пресових агенц≥й. ÷¤ ситуац≥¤ характерна не лише дл¤ ”крањни, але й дл¤ б≥льшост≥ держав св≥ту, пов≥домленн¤ про под≥њ в ¤ких практично не з'¤вл¤ютьс¤ в м≥сцевих «ћ≤ (вин¤тком Ї крањни з≥ складною пол≥тичною ситуац≥Їю).

« ≥ншого боку, загальнонац≥ональна преса в —получених Ўтатах ≥снуЇ, а њњ значенн¤ зумовлюЇтьс¤ м≥рою впливу ≥ обс¤гом з≥браних новин. ƒе¤к≥ з великих газет ¤вл¤ють собою ц≥л≥ п≥дприЇмства дл¤ збору та поширенн¤ ≥нформац≥њ. ¬они не т≥льки випускають газети, але також збирають ≥ продають новини, доб≥рки ≥нформац≥њ та фотокартки сотн¤м ≥нших видань у —Ўј та за њх межами. “ри таких найб≥льш в≥домих виданн¤ Ч "Ќью-…орк таймс", "¬ашингтон пост" та "Ћос-јнджелес таймс". ѕоказовий приклад щодо цього Ч викривальна статт¤ про д≥¤льн≥сть ÷–” в "Ќью-…орк таймс", ¤ка одночасно з'¤вилась в 400 ≥нших американських газетах ≥ була використана сотн¤ми ≥нших видань за кордоном. ќск≥льки багато ≥нших газет передруковують пов≥домленн¤ з великих американських газет та журнал≥в, то останн≥ мають значний вплив не т≥льки всереден≥ крањни, але й за кордоном. ÷ей вплив виходить далеко за меж≥ читацькоњ аудитор≥њ цих видань.  р≥м цього, ц≥ та де¤к≥ ≥нш≥ газети, так≥, ¤к " р≥счен сайенс мон≥тор", "Ѕалт≥мор сан", "—ен-Ћу≥с диспетч" та "ћ≥луок≥ джорнел" часто згадуютьс¤ пом≥ж видань св≥тового значенн¤. ћ≥жнародн≥ досл≥дженн¤ серед редактор≥в газет засв≥дчили, що найб≥льшу попул¤рн≥сть у св≥т≥ маЇ "Ќью-…орк таймс".

Ќе менш впливов≥ й т≥ об'Їднан≥ в синдикат огл¤дач≥ та журнал≥сти, матер≥али ¤ких купують та продають р≥зним газетам дл¤ одночасноњ публ≥кац≥њ. —татт≥ огл¤дач≥в та коментатор≥в великих газет щоденно з'¤вл¤ютьс¤ в сотн¤х м≥сцевих видань по вс≥й крањн≥. ÷е дозвол¤Ї читачам у маленьких м≥стах щоденно ознайомлюватись з думкою пров≥дних анал≥тик≥в. Ѕагато газет використовують матер≥али таких огл¤дач≥в ≥ з метою збалансованоњ подач≥ пол≥тичних погл¤д≥в. Ќа так званих "оп-енд" стор≥нках (що м≥ст¤тьс¤ п≥сл¤ передових статей) поруч публ≥куютьс¤ статт≥ пров≥дних л≥беральних та консервативних огл¤дач≥в. ѕол≥тичн≥ та редакц≥йн≥ карикатури також публ≥куютьс¤ через посередництво синдикату. Ўироков≥дом≥ пол≥тичн≥ карикатуристи, так≥ ¤к ќл≥фант або ћакнелл≥, добре знайом≥ б≥льшост≥ американських та ≥ноземних газет. “аким же чином розповсюджуютьс¤ ком≥чн≥ малюнки ƒжулса ‘ейрера, √арр≥ “рюдо. √азетн≥ колонки сатири здобувають ≥ м≥жнародне визнанн¤. “акож Ї в≥домими карикатуристи јрт Ѕухвальд з ¬ашингтона та ≈рма Ѕомбек з јризони.

1

Ќазва: –инок американськоњ преси, нов≥тн≥ процеси та лаврських сподвижник≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (490 прочитано)