∆урнал≥стика > —пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми
26-28.07.1991 р. Ц у –асин≥ (—Ўј) в≥дбулас¤ ћ≥жнародна зустр≥ч вчених, занепокоЇних шк≥дливим впливом пестицид≥в ≥ под≥бних х≥м≥чних речовин на ендокринну систему живих орган≥зм≥в. ”часники цього самм≥ту попередили св≥тове товариство про глобальну небезпеку. 27.07.1971 р. Ц на руб≥жанському виробничому об"Їднанн≥ "Ѕарвник" (Ћуганська обл.) зареЇстровано великий викид р≥дкого хлору. 28.07.1947 р. Ц ѕостановою –ади ћ≥н≥стр≥в —–—– затверджено заходи по збереженню моб≥л≥зац≥йних потужностей з виробництва х≥м≥чного озброЇнн¤. 31.07.1991 р. Ц президенти —–—– та —Ўј п≥дписали ƒогов≥р про обмеженн¤ стратег≥чних наступальних озброЇнь. ожна сторона зобов"¤залас¤ зменшити до 1997 р. к≥льк≥сть в≥дпов≥дних боЇзар¤д≥в до 6 тис. ≥льк≥сть стратег≥чних нос≥њв (м≥жконтинентальних бал≥стичних ракет, бал≥стичних ракет на п≥дводних човнах, бомбардувальник≥в) не повинна перевищувати 1,6 тис. з кожноњ сторони. ѕри п≥дготовц≥ календарних опис≥в, ¤к ≥ будь-¤ких ≥нших матер≥ал≥в журнал≥ст маЇ точно в≥дчувати стиль друкованого органу, знати його аудитор≥ю, щоб його матер≥ал був прочитаний максимальною к≥льк≥стю людей. «найд≥ть ≥ проанал≥зуйте матер≥али в прес≥ до ƒн¤ охорони навколишнього середовища. як≥ недол≥ки наведеного матер≥алу? ўо читач д≥знавс¤ про сам ƒень? „и доречно вжито слово "сьогодн≥" ќлена я–ќЎ≈Ќ ќ Ќу, за природу! —ьогодн≥ Ц ћ≥жнародний день захисту довк≥лл¤. ƒл¤ когось Ц час дл¤ еколог≥чних акц≥й, дл¤ ≥нших Ц просто прив≥д випити. "Ќу, за природу!" Ц скажуть так≥ ≥ вийдуть на п≥кн≥чок на цю ж саму природу. ≤ добре ¤кщо процес "св¤ткуванн¤" обмежитьс¤ лише розкиданим см≥тт¤м. ћоже ж бути й значно г≥рше. ѕожежн≥ он за голову берутьс¤ в оч≥куванн≥ "п≥кн≥кового пер≥оду". ¬≥н ¤к починаЇтьс¤ Ц в л≥с≥ пожеж ≥ не перерахувати... јле зараз погода "св¤тковим" вогнищам не дасть розгул¤тис¤. ≤ так, до реч≥, буде ще ¤к м≥н≥мум тиждень. “а й пот≥м не дуже-то й потепл≥шаЇ... ƒо середини червн¤ синоптики прогнозують лише дощ≥ та прохолоду. “аке л≥то ...погане. јле це дл¤ нас. “ому самому довк≥ллю, за чиЇ здоров"¤ ми сьогодн≥ й вип"Їмо, така погода Ц саме те що треба. Ћюди р≥дше з дом≥вок виход¤ть... «начить, ≥ шкод¤ть менше... „ого у людей така шк≥длива вдача? Ќ≥ щоби жити в гармон≥њ з навколишн≥м св≥том! ћ≥ж ≥ншим Ц гарний тост. ƒавайте за це й вип"Їмо!.. "”крањна молода", 6 червн¤ 2001 р. ѕроанал≥зуйте, наск≥льки вдало використано р≥зн≥ джерела ≥нформац≥њ та засоби њњ отриманн¤ в матер≥ал≥ студента ≤нституту журнал≥стики: —ерг≥й ’ќћ≤Ќ—№ »… Ќащадки славних козак≥в рубають украњнську "п≥сню" «ах≥дний кордон ”крањни. ўойно за меж≥ нашоњ держави вињхала ще одна фура, завантажена деревом. ј саме дубовими дошками. ожна з них маЇ за повноњ в≥дсутност≥ сучк≥в, червоточини, загнивань та ≥нших вад ширину близько метра (!). ѕри нагод≥ зверн≥ть увагу на вх≥дн≥ двер≥ вашоњ квартири Ц њхн¤ ширина 80 см. ѕрофес≥онали Ц деревообробники називають такий матер≥ал "п≥снею". ƒл¤ перевезень використовуютьс¤ фури, здатн≥ без проблем транспортувати 30 куб≥чних метр≥в дубових дощок. ƒуб-кругл¤к, заготовлений на ¬олин≥, розпилюють в одн≥й з украњнських ф≥рм Ц у величезному, обладнаному ультрасучасним устаткуванн¤м цеху. ¬ласне сам процес обробки складаЇтьс¤ лише з одн≥Їњ операц≥њ. ќтриман≥ дошки нав≥ть не сушать ≥ не обр≥зають. —праву поставлено на конвеЇр. ћожна було б ≥ кругл¤к вивозити Ц та занадто багато м≥сц¤ займаЇ, та й у фуру не завантажиш. ј наша фура тим часом пр¤муЇ до Ќ≥меччини. “ам кубометр дубу коштуЇ 1000 долар≥в —Ўј. Ќа украњнську "п≥сню" ц≥на звичайно ж вища. –об≥тники розпилювального цеху отримують за м≥с¤ць 100-300 гривень. ƒес¤ток м≥цних хлопц≥в двометрового зросту пост≥йно крут¤тьс¤ поруч. ќф≥с ф≥рми знаходитьс¤ в ≥ншому м≥сц≥, ≥ там сид¤ть зовс≥м ≥нш≥ люди... ј що, чудово! ‘≥рма процв≥таЇ, люди працюють, держава (можливо) отримуЇ грош≥ у вигл¤д≥ податк≥в. ≤дил≥¤, чи, д≥йсно, невдалий жарт. «вичайно, у правому план≥ все можна обставити ч≥тко. “а варто згадати, що ”крањна належить до держав ≥з величезним деф≥цитом л≥сових ресурс≥в. ћи маЇмо 15,6 % л≥систост≥ територ≥њ проти оптимальних 30-35 %. ѕричому половину л≥с≥в ”крањни посаджено людиною, що значно зменшуЇ њх ¤к≥сть. якби вивозили шестидес¤тир≥чн≥ сосни Ц це ще п≥вб≥ди. јле дуб метрового д≥аметра! ¬≥н, щоб дос¤гти таких розм≥р≥в, маЇ рости к≥лька стол≥ть. …ого високо¤к≥сне нас≥нн¤ маЇ давати житт¤ молодим насадженн¤м. ÷≥ дерева в комплекс≥ з ус≥Їю територ≥Їю, ¤ку вони займають, мають обер≥гатис¤ державою ¤к з≥ниц¤ ока, тому що це Ї надбанн¤ народу. ÷е не юридично, це Ц науково! ј ми що робимо? јвтор цього матер≥алу маЇ в≥дпов≥дну осв≥ту та досв≥д роботи в деревообробц≥ та л≥совому господарств≥. ўоб потрапити до описаноњ ф≥рми в≥н видав себе за безроб≥тного деревообробника. ѕройшов тривалу сп≥вбес≥ду в њхньому оф≥с≥ (розмовл¤ли з≥ мною чолов≥к ш≥сть). ѕот≥м довелос¤ покластис¤ на долю й њхати в лютий мороз у нев≥домому напр¤мку Ц у холодному, не осв≥тленому жодним променем фургон≥, де нав≥ть не було на чому прис≥сти. ¬од≥й мен≥ сказав: "¬ибач, брат, але ¤ не можу вз¤ти тебе до каб≥ни". р≥м нього там н≥кого не було. ” дороз≥ ми були близько години. оли прибули до цеху, мен≥ знову влаштували сп≥вбес≥ду, а пот≥м й практичний екзамен. ѕ≥сл¤ цього дали завданн¤, ≥ в моЇму розпор¤дженн≥ залишалось к≥лька годин до к≥нц¤ робочого дн¤, ¤к≥ ¤ присв¤тив не ст≥льки виконанню своњх нових обов"¤зк≥в, ск≥льки розгл¤данню, обмацуванню, п≥драхункам того, що мене оточувало, та розмовам з моњми новими колегами. ÷ього дл¤ мене ви¤вилос¤ достатньо ≥ ¤ б≥льше там не з"¤вл¤вс¤. –езультатом ц≥Їњ "вилазки" став цей матер≥ал. онкретн≥ назви, ≥мена та адреси не наведен≥ з особистих м≥ркувань. “аЇмничий дует екзекутор≥в в≥тчизн¤них л≥с≥в я звернувс¤ до всеукрањнськоњ громадськоњ орган≥зац≥њ "√ромадський контроль". ќсь що розпов≥в њњ кер≥вник ¬.ќ.¬олга. Ј ¬асиль ќлександрович, до складу очолюваноњ вами орган≥зац≥њ входить ƒепартамент захисту навколишнього середовища. ўо ви можете сказати про незаконну вирубку л≥с≥в в ”крањн≥? Ј ќ! ÷е окрема тема. ≤ вона дуже небезпечна. ƒо 1995 року ”крањна не експортувала жодного кубометру л≥су. ј зараз ”крањна стала за 5 рок≥в одним ≥з самих потужних експортер≥в л≥су до ™вропи. ƒругим п≥сл¤ –ос≥њ. ≤ ось ц≥ еколог≥чн≥ негаразди, ¤к≥ ≥снують на «акарпатт≥. «суви пост≥йн≥ ≥ так дал≥ Ц чому? Ц Ћ≥си повирубали. Ј ј ось, скаж≥мо, ком≥с≥¤, ¤ка працювала п≥сл¤ повен≥ на «акарпатт≥, зробила висновок, що це не при чому... Ј ’а... —пробувала вона б зробити ≥нший висновок. ¬и знаЇте Ц Ї дв≥ ф≥гури, ¤ких ви кожен день бачите на телеекран≥, ¤ких ви чуЇте скр≥зь ≥ з ¤кими пов"¤зують величезне пол≥тичне майбутнЇ, ¤к≥ безпосередньо причетн≥ до того, що творитьс¤. јле ¤ вам хочу сказати таке. ћи розкопали одну ≥з схем. ÷е наше черн≥вецьке в≥дд≥ленн¤ "√ромадського контролю". упуЇтьс¤ в Ќ≥меччин≥ обладнанн¤ дл¤ держл≥сгосп≥в. оштуЇ воно 7 тис¤ч марок. Ќевеличкий верстат, ¤кий пил¤Ї деревину. ¬ ”крањну воно поставл¤Їтьс¤ по 70 тис¤ч долар≥в. ѕоставл¤Їтьс¤ в цей держл≥сгосп. ’ороший б≥знес. “обто ви в≥дразу "навар" соб≥ робите не в 2 рази, не в 10, а в 20 раз≥в. ћало того, п≥д тиском в≥д иЇва Ц а тих гол≥в, ¤к≥ не погоджуютьс¤, зн≥мають з роботи, держл≥сгоспи змушують розраховуватис¤ не грошима, а л≥сом. ѕричому по втрич≥ занижен≥й ц≥н≥, пор≥внюючи з т≥Їю, ¤ка Ї на ринку. ћножимо 20 на 3. ¬иходить 60 раз≥в. ” 60 раз≥в! ќ накрутка! 6000 в≥дсотк≥в. ÷¤ операц≥¤ триваЇ буквально один м≥с¤ць. ≤, звичайно, так≥ надприбутки будуть змушувати тих людей, ¤к≥ це робл¤ть, йти дал≥ Ц вони не зупин¤ютьс¤. ѕоки ми њх не зупинимо. ј дл¤ того щоб њх зупинити, ми ще слабеньк≥. јле ми над цим працюЇмо. Ћюди зах≥дних областей трошки бо¤злив≥. ≤ њм Ї чого бо¤тис¤, тобто та сила, ¤ка це робить, ¤ка спр¤мована пр¤мо проти ”крањни, вона Ї дуже серйозною, потужною. ѕравда, ƒержавна ком≥с≥¤ Ќац≥ональноњ јкадем≥њ наук не дала жодних п≥дстав нав≥ть найп≥дозр≥л≥шим головам сумн≥ватис¤ в њњ об"Їктивност≥ й неупередженост≥, й таки включила недол≥ки л≥сового господарства до фактор≥в, ¤к≥ спричинили пов≥нь, п≥д почесним останн≥м сьомим м≥сцем. јле тут знову ж таки треба заглибитись у ц≥ висновки. «а висновками ƒержавноњ ком≥с≥њ Ќац≥ональноњ јкадем≥њ наук, створеноњ за дорученн¤м ѕрезидента ”крањни, паводок листопада 1998 року Ц це передус≥м стих≥йне ¤вище, зумовлене одночасною сукупною д≥Їю природних чинник≥в (вологе л≥то й ос≥нь, насиченн¤ ірунту вологою, припиненн¤ вегетац≥њ ≥ зменшенн¤ водотрансформац≥йной здатност≥ рослинного покриву, зат¤жн≥ зливи ≥ таненн¤ сн≥гу). Ќин≥шн≥ обс¤ги рубок ≥ л≥согосподарська д≥¤льн≥сть не були ≥ не могли бути причиною стих≥йного лиха. « допомогою л≥су призупинити стих≥ю г≥рських р≥чок не можливо." ¬иходить, що сьомий фактор, вибачайте за каламбур, насправд≥ не Ї сьомим. ÷е Ї просто повне запереченн¤ його причетност≥ до проблеми. ѕричому, погодьтес¤, запереченн¤ в дус≥: "÷ього не могло бути тому, що цього бути не могло ≥ взагал≥ Ц забирайтесь геть!" ≤ останнЇ запитанн¤ до кер≥вника "√ромадського контролю" ¬.ќ.¬олги.
Ќазва: —пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2511 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
