≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > √рошов≥ реформи в –ос≥њ 1895-1924 рр

ѕ≥дтвердженн¤ в≥дпов≥дальност≥ по зобовТ¤занн¤м царського ур¤ду

—прощена процедура створенн¤ ј“

ѕолегшен≥ умови допуску ≥ноземних ≥нвестор≥в на рос≥йський фондовий ринок

¬нутр≥шн≥ ≥нвестори негайно в≥дреагували на ц≥ д≥њ . ¬ березн≥ 1917 р. 30 найб≥льших банк≥в дали згоду на реал≥зац≥ю першоњ довгостроковоњ позички “имчасового ур¤ду. ќднак усп≥ху ц¤ позичка не мала : в умовах ≥нфл¤ц≥њ попит на довгостроков≥ ÷ѕ падаЇ.

¬ цих умовах було прийн¤то р≥шенн¤ про проведенн¤ примусовоњ державноњ позички. —ума позички повинна була скласти 10 млрд., терм≥н 20 рок≥в , дох≥дн≥сть 5,5 % р≥чних . ќбл≥гац≥њ можна було продавати та здавати у заставу , доходи по них не обкладалис¤ податками.

–озм≥стити обл≥гац≥њ позички пропонувалось серед :

¬ласник≥в нерухомост≥, земельних уг≥дь, ÷ѕ, в≥йськових п≥др¤дник≥в, банк≥в , —  ( 60 % позички )

ѕлатник≥в подоходного податку. ѕри чому сума п≥дписки була пропорц≥йною сум≥ отримуваного доходу. ( 40 % позички )

¬ принцип≥ все це створювало достатн≥ умови дл¤ функц≥онуванн¤ повноц≥нного вторинного ринку обл≥гац≥й цього займу. якщо б цю позичку було б зд≥йснено то ф≥нансове положенн¤ крањни було б значно покращено: вдалос¤ вилучити 2/3 грошовоњ маси , що припинило зростанн¤ ц≥н ≥ укр≥пило б карбованець.  р≥м того крањна отримала б значний ф≥нансовий ресурс дл¤ ф≥нансуванн¤ видатк≥в бюджету.

ѕричиною провалу такоњ б здавалос¤ гарноњ акц≥њ стало продовженн¤ –ос≥Їю участ≥ у в≥йн≥ ≥ при чому невдалоњ участ≥. „аст≥ поразки вк≥нець п≥д≥рвали економ≥ку ≥ призвели до сер≥њ криз . якщо проведенн¤ займу було б зд≥йсненн¤ ран≥ше на п≥вроку ( березень 1917 ) коли воЇнн≥ д≥њ було тимчасово припинено ≥ нам≥чалас¤ стаб≥л≥зац≥¤ , то ц≥лком в≥рог≥дно що все було б навпаки.

Ќевдал≥ д≥њ “имчасового ур¤ду на фондовому ринку призвели до пад≥нн¤ карбованц¤ : на Ћондонськ≥й б≥рж≥ курс фунта по в≥дношенню до карбованц¤ зр≥с з 12-12 крб за фунт у вересн≥ 1914р до 35.5 крб. Ќа передодн≥ ∆овтневоњ революц≥њ. Ќасл≥дком цього було зникненн¤ в –ос≥њ золота з обороту , воно було тезавровано. Ќа к≥нець 1917 року грошовий об≥г –ос≥њ складавс¤ лише з паперових грошей без н≥¤коњ дом≥шки золота чи ср≥бла.

“аким чином невдала економ≥чна та воЇнна пол≥тика привели , зм≥ни ур¤д≥в , економ≥чн≥ кризи сильно п≥д≥рвали грошову систему. ¬сього за три роки карбованець знец≥нивс¤ по в≥дношенню до долара —Ўј на 50 % ≥ перетворивс¤ з повноц≥нного золотого на знец≥нений паперовий.

Ќаступним пер≥одом стало правл≥нн¤ ур¤ду б≥льшовик≥в. ќднак зм≥на влади не принесла н≥чого кр≥м подальшого пад≥нн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ карбованц¤ 9 за пер≥од 1918 -1921 у 188 раз )

Ќазр≥ла необх≥дн≥сть проведенн¤ грошовоњ реформи. ѓњ проведенн¤ було обт¤жене господарською розрухою, неврожаЇм 1921 р. гострим бюджетним деф≥цитом , а також пережитками воЇнного комун≥зму. ¬ насл≥док введенн¤ товарного виробництва та дозволу в≥льноњ куп≥вл≥ продажу товар≥в до к≥нц¤ 1922 р. були дос¤гненн≥ перш≥ усп≥хи у в≥дбудов≥ народного господарства ≥ розвертанн≥ товарооб≥гу. ÷е сформувало передумови дл¤ зам≥ни грошових знак≥в ст≥йкою валютою Ц черв≥нц¤ми, що ¤вл¤ли собою банкноту ƒержбанку.

Ќом≥нал складав Ц1,2,3,5,10,25,50 черв≥нц≥в.

¬же до середини 1922 р. черв≥нц≥ складали 37 % у склад≥ вс≥Їњ грошовоњ маси, а на 1 жовтн¤ 1923 р. Ц 74 %. ¬ипуск та становленн¤ черв≥нц¤ стало першим етапом грошовоњ реформи. Ќаступним етапом була повна зам≥на черв≥нц¤ми ден знак≥в , що були причиною спекул¤ц≥њ та загрожували положенню черв≥нц¤.

ќсоблива роль в завершенн≥ грошовоњ реформи в≥дводилась :

в≥дновленн¤ ≥ ≥нтенсиф≥кац≥њ с/г , перех≥д в≥д натуральних до грошових с/г податк≥в

–ац≥онал≥зац≥¤ виробництва та зниженн¤ ц≥н на промислову продукц≥ю

–озвиток торг≥вельноњ мереж≥

”кр≥пленн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥

–еформуванн¤ видатк≥в бюджету

«ниженн¤ вартост≥ кредиту

ѕровадженн¤ вищеназваних заход≥в привело до зростанн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ населенн¤ , в першу чергу сел¤н , що в свою чергу стало причиною зростанн¤ внутр≥шнього попиту.

«авершенн¤ реформи ознаменувалос¤ випуском в об≥г в лютому 1924р. державних казначейських б≥лет≥в в 1,3,5 карбованц≥в золотом , розм≥нних ср≥бних монет ( 10 , 15, 20, 50коп та 1 крб ) та розм≥нних м≥дних монет ( 1,2,3,5 коп. ѕри цьому ден знаки обм≥нювались на червонц≥ по курсу 50000 ден знак≥в за 1 черв≥нець.

Ќа 15 лютого 1924 року черв≥нц≥ складали 90 % грошового об≥гу. Ќа 1.06.24 обм≥н ден знак≥в був припинений , що фактично означало завершенн¤ реформи . √рошова ем≥с≥¤ дл¤ покритт¤ деф≥циту бюджету була заборонена.

Ќасл≥дки реформи :

¬веденн¤ твердоњ , забезпеченоњ валюти ( на 25 % золотом на 75 % короткостроковими вексел¤ми та л≥кв≥дними товарами )

«апровадженн¤ конвертац≥њ валюти ( 1 долар = 1.95 черв )

—таб≥л≥зац≥¤ грошового обороту

Ћ≥кв≥дац≥¤ деф≥циту бюджету

ќздоровленн¤ товарно-грошових в≥дносин

—таб≥л≥зац≥¤ господарства в ц≥лому , та р≥ст ¬¬ѕ

«ростанн¤ р≥вн¤ житт¤ населенн¤

“верда конвертована червона валюта протрималась до початку 1928 року . ¬ р¤д≥ причин деконвертац≥њ та послабленн≥ позиц≥й черв≥нц¤ можна назвати :

Ќевелик≥ розм≥ри золотого запасу

«агот≥вельн≥ складнощ≥ 1928 Ц 1929

«ниженн¤ обс¤гу с/г експорту

¬≥дх≥д в≥д принцип≥в Ќ≈ѕу

“ому , ¤к т≥льки сальдо торг≥вельного балансу у звТ¤зку з≥ зривом планових завдань 1925 р. стало в≥дТЇмним , золот≥ запаси зменшились, посилилась ≥нфл¤ц≥¤ ≥ грошова система крањни розшаталась. ƒержбанк в≥дм≥нив з 2 половини 1926 року в≥льну куп≥влю продаж ≥ноземноњ валюти на внутр≥шньому ринку, п≥зн≥ше був заборонений вв≥з та вив≥з в≥тчизн¤ноњ валюти закордон.

—писок використаноњ л≥тератури.

јндрюшин —.ј Ѕанковска¤ система –оссии .Ћиберальные реформы и их последстви¤ . ƒеньги и кредит 1997 є 4

Ѕелоусов ¬.ƒ. ѕреобразовани¤ в денежном обращении в 1914 Ц 1917 годах .‘инансы 1995 є 3

ƒобкин Ћ.«. –убль был устойчивой валютой ƒеньги и кредит 1996 є 8

»льин —. ƒенежна¤ реформа 1922- 1924 годов . ‘инансы 1995 є 11

ѕотемкин ј.ѕ. –азвитие системы госсударственных займов в –осси .‘инансы 1997 є 1,7

1	2

Ќазва: √рошов≥ реформи в –ос≥њ 1895-1924 рр
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1076 прочитано)