≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > ≤сторичн≥ умови виникненн¤ та розвиток утоп≥чного соц≥ал≥зму в «ах≥дн≥й ™вроп≥

ћайбутн≥й сусп≥льний лад.

‘ур¢Ї головним здобутком житт¤ вважав в≥дкритт¤ новоњ форми орган≥зац≥њ сусп≥льства Ц асоц≥ац≥њ, ¤ку в≥н називав —оц≥альною √армон≥Їю.

√осподарську систему нового сусп≥льства в≥н бачив ¤к сукупн≥сть окремих, економ≥чно в≥дособлених одиниць Ц фаланг. ≈коном≥чною основою майбутнього ладу ‘ур¢Ї вважав сусп≥льну ладу на засоби виробництва. ¬ласн≥сть усусп≥льнюЇтьс¤ не державою, а окремими товариствами Ц фалангами, ¤к≥ стають реальними власниками, де збер≥гаЇтьс¤ приватна власн≥сть. ¬она визначаЇ пропорц≥њ розпод≥лу продукту. –озпод≥л зд≥йснюЇтьс¤ до внеску кожного. ‘ур¢Ї впевнений, що продуктивн≥сть прац≥ у фаланз≥ буде високою ≥ кожен буде мати заощадженн¤. ¬ласниками у фаланз≥ будуть не т≥льки багат≥, а й ус≥. ‘ур¢Ї переконаний у перевагах в≥льноњ прац≥, таким чином буде дос¤гнуто сусп≥льноњ р≥вност≥.

Ўл¤хи переходу до нового сусп≥льного ладу.

—аме держава примусить роб≥тник≥в ≥ кап≥тал≥ст≥в орган≥зац≥й ≥ фаланг≥в.  ошти на формуванн¤ фаланг дадуть кап≥тал≥сти Ц акц≥онери фаланг. Ќа думку ‘ур¢Ї з часом усе св≥тове господарство перетворитьс¤ на систему фаланг. ‘аланга ‘ур¢Ї Цце спри¤тливе середовище, де люди зможуть мати ус≥ умови дл¤ прац≥ ≥ всеб≥чного розвитку.

–оберт ќуен (1771-1858) народивс¤ в родин≥ др≥бного рем≥сника в јнгл≥њ.

ќуен був одночасно теоретиком ≥ прагматиком. ¬≥н виступав за становленн¤ правового сусп≥льства за допомогою просв≥тительства ≥ законодавства.

¬ основу його програми покладено теоретичну систему, пров≥дною ≥деЇю Ї формуванн¤ соц≥ального середовища, спри¤тливого дл¤ ефективноњ прац≥ та всеб≥чного розвитку людства. ќсновними складовими сусп≥льного середовища Ї ≥нституц≥ональн≥ (≥деолог≥¤, мораль, право, осв≥та) та економ≥чн≥ компоненти.

’арактеристика кап≥тал≥зму.

ѕричиною недол≥к≥в в≥н вважаЇ приватну власн≥сть, рел≥г≥ю та шлюб осв¤чений церквою ќуен виступаЇ проти будь-¤ких форм приватноњ власност≥, бо бачить в н≥й причину криз, безроб≥тт¤ та злидн≥в.

Ўл¤хи реформуванн¤ кап≥тал≥зму.

—творенн¤ соц≥ального середовища Ц пров≥дна ≥де¤ вс≥х практичних заход≥в ќуена.

 омун≥стичне сусп≥льство Ц головна мета теоретичноњ системи ќлена. –еорган≥зац≥ю всього сусп≥льства на комун≥стичних засадах в≥н у¤вл¤в ¤к створенн¤ окремих громад.

√осподарською основою перших кап≥тал≥стичних громад мало стало землеробство.  ап≥тал≥стичн≥ громади мали стати праобразом комун≥стичного сусп≥льства, де ≥снували сусп≥льна власн≥сть на засоби виробництва, св≥доме ставленн¤ до прац≥, розпод≥л за потребами, високий р≥вень осв≥ти, морал≥ ≥ культури.

—творен≥ —ен-—≥моном, ‘ур¢Ї та ќуеном модел≥ Усправедливого сусп≥льстваФ р≥знилис¤ м≥ж собою.

«а —ен-—≥моном соц≥ал≥зм Ц це колектив≥зм, що передбачаЇ соц≥ал≥зац≥ю сусп≥льних в≥дносин, тобто утворенн¤ асоц≥ац≥й сусп≥льного масштабу, через одержанн¤ нац≥онал≥зац≥њ власност≥.

‘ур¢ Ї, ќуена називають асоц≥он≥стами, бо вони шукали вир≥шенн¤ вс≥х проблем сучасного ≥ кап≥тал≥зму у асоц≥ац≥њ, орган≥зован≥й св≥домо за наперед складеним планом.

≤де¤ соц≥ал≥стичноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства Ц це винах≥д 19 ст. ѕро справедливу орган≥зац≥ю Улюди мр≥¤ли давноФ. —оц≥ал≥сти-утоп≥сти вперше поставили питанн¤ про соц≥ал≥зм, про нову систему орган≥зац≥њ виробництва.

1	2

Ќазва: ≤сторичн≥ умови виникненн¤ та розвиток утоп≥чного соц≥ал≥зму в «ах≥дн≥й ™вроп≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1669 прочитано)