≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > ‘ашизм

јгресивн≥ ц≥л≥ встановленн¤ св≥тового пануванн¤ вимагали зосередженн¤ вс≥х матер≥альних ресурс≥в крањни, що могло бути дос¤гнуто т≥льки шл¤хом безпосереднього втручанн¤ фашистськоњ держави в економ≥ку. ” липн≥ 1933 року була створена √енеральна рада н≥мецькоњ економ≥ки з метою м≥л≥тар≥зац≥њ економ≥ки "“ретього рейху". ¬ њњ склад входили представники пров≥дних монопол≥й крањни. ÷е був перший крок до встановленн¤ тотал≥тарноњ форми правл≥нн¤ у сфер≥ економ≥ки, що про≥снувала з середини 30-х до середини 40-х рок≥в. "«акон "ќ подготовке органического построени¤ народного хоз¤йства" от 27 феврал¤ 1934 г., воплотивший нацистские идеи "фюрерства" и "самоуправлени¤" в промышленности (как и в других сферах экономики), предписывал образование хоз¤йственных объединений, которые становились единственными представител¤ми соответствующих отрасл¤х хоз¤йства. ¬се отрасли хоз¤йства были разделены на "имперские группы", число которых сначала было 12, а затем сократилось до 6: промышленности, банков, торговли, страховани¤, энергетики, ремесленного производства. ѕараллельно создавалась территориальна¤ структура управлени¤ хоз¤йством - окружные группы промышленности в хоз¤йственных округах. » отраслевые, и территориальные промышленные группы возглавл¤лись "фюрерами" - представител¤ми монополистического капитала, которые были наделены широкими полномочи¤ми. ќбщее руководство промышленностью осуществл¤лось сначала ћинистерством имперского хоз¤йства".[7] “аЇмним законом в≥д 21 травн¤ 1935 року "ѕро ≥мперську оборону" була заснована –ада ≥мперськоњ оборони ≥ особливе в≥домство - ”правл≥нн¤ генерального уповноваженн¤ по в≥йськов≥й економ≥ц≥. Ќ≥меччина використовувала на озброЇнн¤ колосальн≥ суми.  ошти дл¤ цього вит¤галис¤ шл¤хом експлуатац≥њ м≥льйон≥в людей, бесперервного зросту податк≥в, використанн¤ фонд≥в страхуванн¤ по безроб≥ттю, ≥нвал≥дност≥ та старост≥, примусових збор≥в. ” вересн≥ 1936 року на черговому з'њзд≥ фашистськоњ парт≥њ √≥тлер проголосив чотирир≥чний план, ¤кий повинен був забезпечити самозадоволенн¤ н≥мецькоњ економ≥ки. Ќа чол≥ цього плану був поставлений √еринг. ÷ентрал≥зоване плануванн¤ торкалось розпод≥ленн¤ ресурс≥в, обмежувало п≥дприЇмницьку свободу та створенн¤ нових п≥дприЇмств, усувало конкуренц≥ю. ƒуже напруженим було становище в с≥льському господарств≥, котре з метою п≥дготовки до в≥йни було поставлене п≥д безрозд≥льний контроль головного органу фашистськоњ держави по регулюванню с≥льськогосподарського виробництва. “аким чином, м≥л≥таризац≥¤ народного господарства призвела до того, що значний зр≥ст виробництва мав результатом не зб≥льшенн¤, а скороченн¤ споживанн¤. ≈коном≥ка крањни набувала все б≥льш потворний характер. ¬иникла загроза економ≥чноњ кризи небувалоњ сили.

 аральн≥ органи, ¤к головна опора фашистськоњ диктатури

"Ќацисты создали мощный террористический аппарат, который начал складыватьс¤ еще до прихода их к власти. ¬ 1920 г. возникли первые вооруженные отр¤ды - "служба пор¤дка" фашистов, которой отводилась роль охраны фашистских сборищ. »спользовались, однако, эти отр¤ды чаще всего дл¤ создани¤ беспор¤дков на митингах левых сил, дл¤ нападени¤ на рабочих ораторов и пр.".[8] “ерористичний апарат, ¤кий складавс¤ з каральних орган≥в, таких ¤к јбвер, ——, —ј, —ƒ, –—’ј, √естапо, був головною опорою фашистськоњ диктатури.

јбвер - орган в≥йськовоњ розв≥дки та контррозв≥дки нацистськоњ Ќ≥меччини. —творений у 1919 роц≥ ур¤дом буржуазноњ ¬еймарськоњ республ≥ки, коли генерал фон Ўлейхер з≥брав ус≥ секретн≥ служби п≥д веденн¤ м≥н≥стерства оборони. ќск≥льки умови ¬ерсальського договору 1919 року не припускали створенн¤ у Ќ≥меччин≥ розв≥дувальних орган≥в, на јбвер формально покладались функц≥њ воЇнноњ контррозв≥дки у збройних силах. « 1933 року јбвер знаходивс¤ у пост≥йному конфл≥кт≥ з нацистськими спецслужбами —ƒ ≥ √естапо. « с≥чн¤ 1935 по 1944 роки на чол≥ јбвера сто¤в досв≥дчений розв≥дник адм≥рал  анар≥с, котрий активно спри¤в перетворенню јбвера в найважлив≥ший ≥нструмент г≥тлер≥вськоњ пол≥тики. ” 1938 роц≥ јбвер був реорган≥зований в ”правл≥нн¤ розв≥дки та контррозв≥дки ¬ерховного головнокомандуючого збройними силами Ќ≥меччини (ќ ¬). јбвер повинен був забезпечити секретн≥сть в≥йськових приготувань Ќ≥меччини. ÷ентральний апарат јбвера складавс¤ з 5-ти головних в≥дд≥л≥в, безпосередньо п≥дпор¤дкованих начальнику јбвера. 1-й в≥дд≥л займавс¤ орган≥зац≥Їю розв≥дки за кордоном, добував ≥нформац≥ю про воЇнно-економ≥чний потенц≥ал ймов≥рного супротивника. 2-й в≥дд≥л керував орган≥зац≥Їю диверс≥йноњ д≥¤льност≥ за кордоном та в тилу в≥йськ супротивника. √оловн≥ задач≥ 2-ого в≥дд≥лу: п≥дрив морального духу арм≥њ та населенн¤ крањн-супротивник≥в, знищенн¤ або захопленн¤ особливо важливих воЇнних та промислових об'Їкт≥в, зд≥йсненн¤ терористичних операц≥й, дез≥нформац≥¤ пол≥тичного та в≥йськового кер≥вництва супротивника. 3-й в≥дд≥л јбвера очолював в≥йськову контррозв≥дку та в≥в пол≥тичний розшук у збройних силах ≥ в≥йськов≥й промисловост≥ Ќ≥меччини. ¬ його склад входили п≥дв≥дд≥ли, ¤к≥ займалис¤ контррозв≥дкою в сухопутних в≥йськах, ¬ћ—, ¬ѕ—, охороною секрет≥в ≥ боротьбою з саботажем у в≥йськов≥й промисловост≥, дез≥нформац≥Їю ≥ноземних розв≥док, контррозв≥дкою за кордоном (проникненн¤ в розв≥дувальн≥ служби ≥нших держав, ви¤вленн¤ њх план≥в ≥ д≥¤льност≥ у в≥дношенн≥ до нацистськоњ Ќ≥меччини). 4-й в≥дд≥л, що взаЇмод≥¤в з м≥н≥стерством ≥ноземних справ, збирав розв≥дувальну ≥нформац≥ю шл¤хом вивченн¤ ≥ноземноњ преси, рад≥опередач ≥ л≥тератури, обробки даних, що поступали в≥д н≥мецьких в≥йськових аташе за кордоном, фактично керував њх розв≥дувальною д≥¤льн≥стю. 5-й, ÷ентральний, в≥дд≥л јбвера займавс¤ адм≥н≥стративними питанн¤ми, в≥в центральний арх≥в ≥ картотеку агент≥в јбвера. јбвер мав розгалужений перифер≥йний апарат ¤к у сам≥й Ќ≥меччин≥, так ≥ за кордоном. ќсновними його ланками у Ќ≥меччин≥ були спец≥альн≥ в≥дд≥ли, що створювались при штабах в≥йськових округ≥в ≥ в≥йськово-морських баз. ¬они спец≥ал≥зувались на розв≥дувальн≥й та контррозв≥дувальн≥й д≥¤льност≥. «а кордоном розгалужену систему перифер≥йних орган≥в јбвера складали резидентури в крањнах-супротивниках. √оловне призначенн¤ цього органу - веденн¤ п≥дривноњ д≥¤льност≥ проти держав, ¤к≥ нацисти вважали ворожими. ƒо початку та в перший пер≥од 2-оњ св≥товоњ в≥йни јбвер, не дивл¤чись на гостру конкуренц≥ю ≥нших розв≥дувальних служб (насамперед —ƒ - служби безпеки нацистськоњ парт≥њ), був центральним органом веденн¤ розв≥дувальноњ д≥¤льност≥ за кордоном. ¬≥н з≥грав велику роль у п≥дготовц≥ та забезпеченн≥ усп≥ху г≥тлер≥вськоњ агрес≥њ проти держав ™вропи. 14 лютого 1944 року в зв'¤зку з невдачами јбвера в д≥¤льност≥ проти —–—– ≥ в результат≥ боротьби з ≥ншими органами розв≥дки, а також з≥ зниженн¤м дов≥ри нацистськоњ верх≥вки до  анар≥са вийшов декрет про розформуванн¤ јбвера. «а цим декретом јбвер под≥ливс¤ на частини, що в≥дходили до р≥зних в≥домств, - в основному в склад √оловного управл≥нн¤ ≥мперськоњ безпеки (–—’ј).

¬≥йська —— - озброЇн≥ формуванн¤ нацистськоњ парт≥њ. ≤стор≥¤ в≥йськ —— починаЇтьс¤ з 1933 року, коли √≥тлер перейменував свою штабну охорону у "ѕолк особистоњ гвард≥њ јдольф √≥тлер", створивши з нењ озброЇне формуванн¤, незалежне в≥д регул¤рноњ арм≥њ та пол≥ц≥њ. Ќа початку 1936 року есес≥вськ≥ частини були розд≥лен≥ на дв≥ групи: "„астини п≥дсиленн¤ ——", в ¤к≥ входив полк особистоњ охорони √≥тлера, та загони "ћертва голова". « 1 жовтн¤ 1936 в рамках головного управл≥нн¤ —— був створений ≥нспекторат "„астин п≥дсиленн¤ ——". ѕеред ним сто¤ла задача перетворити слабко навчен≥ збройн≥ формуванн¤ —— (що нал≥чували в той час б≥л¤ 8,5 тис. чолов≥к) в добре п≥дготованих та спор¤джених нов≥тньою зброЇю в≥йська. „исельний склад охоронних батальйон≥в у 1936 роц≥ зб≥льшивс¤ до 35 тис. чолов≥к; з березн¤ 1936 року вони отримали назву "ћертва голова". ¬ секретному наказ≥ √≥тлера в≥д 17 серпн¤ 1938 року уточнювалось, що вони не вход¤ть н≥ в ¬ермахт, н≥ в пол≥ц≥ю (хоча ≥ знаходились п≥д загальним командуванн¤м рейхсфюрера —— √≥ммлера), що вони Ї пост≥йним озброЇним формуванн¤м ——, створеним дл¤ "виконанн¤ спец≥альних завдань пол≥цейського характеру". «разу п≥сл¤ опубл≥куванн¤ цього наказу √≥ммлер передививс¤ орган≥зац≥ю в≥йськ ——: в≥н моторизував њх ≥ створив нов≥ частини протитанковоњ оборони, кулеметн≥ та розв≥дувальн≥ батальйони. ¬ перших числах вересн¤ 1939 року почалась конверс≥¤ есес≥вських спецп≥дрозд≥л≥в у в≥йська. Ќа початку 1940 року вони складали б≥л¤ 100 тис. чолов≥к. ¬≥йська —— приймали участь в в≥йськових д≥¤х Ќ≥меччини. ¬сюди по¤ва цих в≥йськ супроводжувалась жорстокими акц≥¤ми.

√оловне управл≥нн¤ ≥мперськоњ безпеки (–—’ј) - було створене 27 вересн¤ 1939 року. Ѕуло одним з 12 головних управл≥нь ——. « вересн¤ 1939 по травень 1942 рок≥в –—’ј очолював групенфюрер —— √ейдр≥х, а п≥сл¤ його смерт≥ -  альтенбруннер. √оловною задачею –—’ј в умовах розпочатоњ в≥йни та перспектив розширенн¤ пануванн¤ "“ретього рейху" була координац≥¤ д≥й «≤ѕќ (пол≥ц≥њ безпеки) та —ƒ. Ќа першому етап≥ свого ≥снуванн¤ –—’ј складалось з дек≥лькох управл≥нь, що займались р≥зними проблемами:

1 - адм≥н≥стративн≥ та юридичн≥ питанн¤;

2 - систематичний пол≥тичний анал≥з зм≥сту публ≥кац≥й з ц≥ллю веденн¤ психолог≥чноњ в≥йни;

3 - контроль за особливо важливими сферами внутр≥шнього житт¤ сусп≥льства ≥ парт≥њ. ¬ свою чергу под≥л¤лось на чотири в≥дд≥ли: культури, населенн¤, сусп≥льного житт¤ та економ≥ки;

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘ашизм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3380 прочитано)