≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в роки другоњ св≥товоњ в≥йни. ѕ≥сл¤воЇнний розвиток народ≠ного господарства (1939-1953 рр.)

√осподарство св≥ту ≥ ”крањни в роки другоњ св≥товоњ в≥йни. ѕ≥сл¤воЇнний розвиток народ≠ного господарства (1939-1953 рр.)

√осподарство пров≥дних крањн св≥ту в роки другоњ св≥товоњ в≥йни. ≈коном≥чне становище зах≥дноукрањнських земель на перших етапах другоњ св≥товоњ в≥йни. ≈коном≥чний розвиток ”крањни в роки в≥йни ≥ перше повоЇнне дес¤ти≠л≥тт¤.

√осподарство пров≥дних крањн св≥ту в роки другоњ св≥товоњ в≥йни

1 вересн¤ 1939 р. фашистська Ќ≥меччина роз≠почала другу св≥тову в≥йну, ¤ка за руйнуванн¤ми ≥ людськими жертвами значно перевищувала втрати першоњ св≥товоњ в≥йни. ѕричини в≥йни коренились у намаганн≥ правл¤чих к≥л найб≥льш розвинутих крањн вир≥шити своњ проблеми за рахунок ≥нших народ≥в. —ильним дестаб≥л≥зуючим чинником було ≥снуванн¤ комун≥стичного режиму з його ≥деЇю "св≥товоњ революц≥њ". “ому зах≥дн≥ крањни проводи≠ли свою зовн≥шню пол≥тику, прагнучи з≥штовхнути два тотал≥тарних режими: фашистський в Ќ≥меч≠чин≥ ≥ комун≥стичний в –ад¤нському —оюз≥.

√осподарство воюючих крањн було переведено на воЇнн≥ рейки. ¬иробництво в≥йськовоњ техн≥ки стало пр≥оритетним. «окрема, Ќ≥меччина з 1935 р. перебу≠дувала свою економ≥ку на воЇнний лад. “ому, коли почалась друга св≥това в≥йна, промислов≥сть рейху пра≠цювала на повну потужн≥сть, ставл¤чи за мету задо≠вольнити потреби арм≥њ. ¬иробництво в≥йськовоњ тех≠н≥ки та зброњ стимулювало розвиток важкоњ промис≠ловост≥. Ћегка промислов≥сть набагато в≥дставала

¬≥йна призвела до хрон≥чного деф≥циту ¤понського бюдже≠ту: в 1944-1946 рр. витрати перевищували доходи в 4 рази. ¬одночас концентрац≥¤ промисловост≥ принесла велик≥ при≠бутки ¤понським монопол≥¤м. “ак, розм≥ри контролюючого кап≥талу в компан≥¤х ћ≥цуб≥с≥ й —ум≥томо зросли в 10 раз≥в, у ћ≥цуњ - б≥льш н≥ж у 6 раз≥в. «багаченн¤ ¤понськоњ ол≥гарх≥њ в роки в≥йни було дос¤гнуте ц≥ною м≥льйон≥в людських жертв, голоду, зубож≥нн¤ народу, економ≥чноњ руйнац≥њ ≥ розладу ф≥нан≠совоњ системи крањни.

јнгл≥њ довелос¤ пережити загрозу ворожого вторгненн¤, масового пов≥тр¤ного бомбардуванн¤, ¤ких зазнали Ћондон, Ѕ≥рм≥нгем,  овентр≥ та ≥нш≥ м≥ста, блокаду н≥мецькими кораб≠л¤ми морських комун≥кац≥й, окупац≥ю р¤ду колон≥й Ч Ѕ≥рми, —≥нгапуру, ћалайњ, втрату великоњ частини торгового ≥ морсь≠кого флоту. ѕромислове виробництво крањни в ц≥лому за роки в≥йни скоротилос¤ на 5%. –≥зке зниженн¤ виробництва спос≠тер≥галос¤ у вуг≥льн≥й промисловост≥ (на 21%), у легк≥й, зокре≠ма бавовн¤н≥й (б≥льш н≥ж удвоЇ) ≥ вовн¤н≥й (на 27%).

¬итрати на в≥йну становили 25 млрд. ф. ст. ƒл¤ того, щоб хоч ¤кось покрити ц≥ витрати, јнгл≥¤ залучила приблизно тре≠тину своњх закордонних кап≥таловкладень, особливо з колон≥≠альних крањн - ≤нд≥њ,  анади, јвстрал≥њ, ѕ≥вденне-јфрикансь≠кого —оюзу, а також з Ћатинськоњ јмерики й —Ўј. ƒержав≠ний борг за роки в≥йни зр≥с утрич≥. ¬ багатьох районах, що вважалис¤ ран≥ше сферою впливу јнгл≥њ (наприклад, крањни јрабського —оюзу ≥ ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ), закр≥пивс¤ амери≠канський кап≥тал, ¤кий посилено проникав також в англ≥йськ≥ дом≥н≥они ≥ колон≥њ.

”весь т¤гар в≥йни в першу чергу позначавс¤ на труд¤щих: жорсток≥сть картковоњ системи, розгортанн¤ стих≥йних сил "чорного ринку", спекул¤ц≥¤ ≥ знец≥ненн¤ грошей, зб≥льшенн¤ тривалост≥ робочого дн¤, пог≥ршенн¤ житлових умов. ѕодатки в розрахунку на душу населенн¤ зросли б≥льш н≥ж утроЇ, варт≥сть житт¤ Ч на 72%. ¬ той же час в≥йна стала джерелом збагаченн¤ монопол≥й, ¤к≥ отримали на воЇнних поставках ве≠лик≥ прибутки.

« вересн¤ 1939 р. ‘ранц≥¤ вступила у в≥йну з Ќ≥меччи≠ною, але ви¤вилас¤ неспроможною дати њй в≥дс≥ч ≥ кап≥тулю≠вала. ¬≥йна ≥ окупац≥¤ завдали ‘ранц≥њ значних збитк≥в, що оц≥нювались у 1440 млрд. довоЇнних франк≥в. Ћюдськ≥ жерт≠ви становили 1100 тис. чолов≥к. ѕромислове виробництво ско≠ротилос¤ до 30% у пор≥вн¤нн≥ з 1938 р., продукц≥¤ с≥льського господарства Ч вдвоЇ. ‘ранц≥¤ залишилась без в≥йськового ≥ торгового флоту. «акордонн≥ кап≥таловкладенн¤ крањни до 1945 р. зменшилис¤ наполовину. ƒо того ж ‘ранц≥¤ втрати≠ла своњ колон≥њ: ≤ндокитай, —≥р≥ю, Ћ≥ван, ¤к≥ добилис¤ неза≠лежност≥.

—получен≥ Ўтати јмерики на початковому етап≥ не брали участ≥ у в≥йн≥, але займали ч≥тко виражен≥ антин≥мецьк≥ по≠зиц≥њ. ¬ступ —Ўј в 1941 р. у в≥йну проти япон≥њ та Ќ≥меччи≠ни спричинив переор≥Їнтац≥ю господарства на в≥йськовий лад.

—Ўј, ще не вступивши у в≥йну, за системою ленд-л≥зу на≠давали в позику чи в оренду озброЇнн¤, боЇприпаси, стратег≥ч≠ну сировину, продовольство та ≥нш≥ матер≥альн≥ ресурси крањ≠нам Ч союзникам по антиг≥тлер≥вськ≥й коал≥ц≥њ. Ћенд-л≥з став одним з важливих джерел збагаченн¤ американських моно≠пол≥й. ¬≥н забезпечив масовий збут американських товар≥в на зовн≥шньому ринку, що спри¤ло збереженню високого р≥вн¤ виробництва у —Ўј в зазначений пер≥од. јмериканськ≥ ви≠трати на проведенн¤ операц≥й по ленд-л≥зу перевищували 45 млрд. дол.

Ќадаючи допомогу ¬еликобритан≥њ, —Ўј прагнули встано≠вити контроль над англ≥йською економ≥кою шл¤хом проник≠ненн¤ в њњ сфери впливу. “ак, в обм≥н на 50 старих есм≥нц≥в, —Ўј одержали в оренду на 90 рок≥в територ≥њ дл¤ буд≥вниц≠тва в≥йськово-морських баз у р¤д≥ англ≥йських стратег≥чних пункт≥в јтлантики. «а роки в≥йни в —Ўј були побудован≥ ≥ введен≥ в д≥ю нов≥ промислов≥ п≥дприЇмства воЇнного призна≠ченн¤ варт≥стю 25 млрд. долар≥в.

ƒруга св≥това в≥йна внесла своњ корективи у механ≥зм м≥жнародних валютних в≥дносин. “ак, розпод≥л запас≥в золота в розвинутих крањнах набрав ще б≥льш нер≥вном≥рного харак≠теру, н≥ж у довоЇнн≥ роки. ¬ той час ¤к у —Ўј за чотири роки (1938-1941) запаси золота з 14,5 млрд. дол. дос¤гли 22,7 млрд., в јнгл≥њ, навпаки, скоротилис¤ до надзвичайно низького р≥вн¤.  р≥м того, в р¤д≥ крањн зросла державна заборгован≥сть. ѕро це св≥дчать так≥ дан≥:

–оки 1938 1939 1945

—Ўј (млрд. дол.) 37 - 263

јнглi¤ (млрд. дол.) 7,3 7,3 22,8

‘ранцi¤ (млрд. дол.) - 445,7 1756

Ћ≥кв≥дувати такий деф≥цит крањни намагалис¤ посиленим випуском паперових грошей. “ак, у —Ўј з к≥нц¤ 1940 до к≥нц¤ 1945 року грошовий об≥г зб≥льшивс¤ з 38,7 млрд. дол. до 265 млрд. дол., або на 222,6%; в јнгл≥њ наприк≥нц≥ 1939 р. в об≥гу циркулювало грошей на 555 млн. ф. ст., у травн≥ 1945 р. Ч 1270 млн., а в листопад≥ - вже 1328 млн. ф. ст.; у ‘ранц≥њ прот¤гом 1939 Ч 1944 рр. грошовий об≥г зб≥льшивс¤ з 151 млрд. фр. до 573 млрд; в ≤тал≥њ за цей же пер≥од Ч з 24 млрд. л≥р до 233 млрд., тобто майже в 10 раз≥в.

ѕор¤д з нарощенн¤м к≥лькост≥ паперових грошей, п≥дви≠щувалис¤ депозити комерц≥йних банк≥в. якщо п≥д час першоњ св≥товоњ в≥йни ф≥нансов≥ видатки вс≥х воюючих крањн станови≠ли 208 млрд. дол., то п≥д час другоњ Ч 962 млрд. дол. ƒл¤ того, щоб л≥кв≥дувати насл≥дки ц≥Їњ найб≥льш руйн≥вноњ в ≥стор≥њ людства в≥йни, потр≥бно було затратити величезн≥ кошти.

≈коном≥чне становище зах≥дноукрањнських земель на перших етапах другоњ св≥товоњ в≥йни

23 серпн¤ 1939 року було п≥дписано пакт про ненапад м≥ж Ќ≥меччиною ≥ —–—–. ” таЇмному протокол≥ сторони домови≠лись про розпод≥л ™вропи на в≥дпов≥дн≥ сфери впливу та оку≠пац≥њ. «а ним –ад¤нському —оюзов≥ передавалис¤ майже вс≥ зах≥дноукрањнськ≥ земл≥. 1 вересн¤ 1939 р. Ќ≥меччина напала на ѕольшу, поклавши тим самим початок друг≥й св≥тов≥й в≥йн≥. 17 вересн¤ 1939 р. рад¤нськ≥ в≥йська перейшли кордон ≥ зай≠н¤ли майже вс≥ земл≥, населен≥ украњнц¤ми. Ћ≥н≥¤ розмежу≠ванн¤ м≥ж —–—– ≥ територ≥Їю, окупованою н≥мецькими в≥йська≠ми, була уточнена в рад¤нсько-н≥мецькому договор≥ про друж≠бу ≥ кордони в≥д 28 вересн¤ 1939 р. ”крањнськ≥ земл≥ Ћемк≥вщина ≥ ’олмщина були зайн¤т≥ Ќ≥меччиною, а «акарпатт¤ Ч ”горщиною. ” червн≥ 1940 р. —–—– змусив –умун≥ю в≥ддати Ѕессараб≥ю та Ѕуковину. “аким чином, до ”–—– було прилу≠чено понад 7 млн. мешканц≥в «ах≥дноњ ”крањни.

јнал≥з оф≥ц≥йних державних, статистичних та ≥нших дже≠рел даЇ п≥дстави розгл¤дати «ах≥дну ”крањну ¤к внутр≥шню на≠п≥вколон≥ю ѕольщ≥, њњ аграрно-сировинний придаток. –озвиток продуктивних сил на зах≥дноукрањнських земл¤х гальмувавс¤ граб≥жницькою пол≥тикою польських пан≥в, обмеженим буд≥в≠ництвом промислових п≥дприЇмств, у тому числ≥ переробки с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, варварським використанн¤м природних багатств, перенаселенн¤м у с≥льських м≥сцевост¤х, малоземелл¤м та безземелл¤м сел¤н, нап≥вкр≥посницькими пор¤дками на сел≥.  р≥м того, пол≥тичне безправ'¤ зах≥дних украњнц≥в - мешканц≥в рег≥ону, а також нац≥онально-культурне гнобленн¤ з боку зах≥дних сус≥д≥в призводило до нестерпного становища. ¬се це було п≥дірунт¤м, з ¤кого виросло ц≥лком природне прагненн¤ украњнц≥в до створенн¤ своЇњ держави, в котр≥й розв'¤залис¤ б р≥зн≥ пекуч≥ проблеми.

«важаючи на це, по¤ву рад¤нських в≥йськ 17 вересн¤ 1939 р. на територ≥њ зах≥дних областей населенн¤ зустр≥чало рад≥сно, тра≠диц≥йно, ¤к зустр≥чають високих гостей - з хл≥бом ≥ с≥ллю. ¬оно вбачало в „ервон≥й јрм≥њ свою визволительку, ¤ка допоможе зв≥льнитис¤ з-п≥д гн≥ту ѕольщ≥ ≥ об'Їднатис¤ з –ад¤нською ”к≠рањною, щоб розбудувати свою державу Ч ”крањну. ѕроте спод≥≠ванн¤ ви¤вилис¤ марними.

ќкупувавши зах≥дноукрањнськ≥ земл≥, рад¤нський ур¤д на≠магавс¤ здобути прихильн≥сть украњнц≥в. ƒе¤к≥ перетворенн¤ знаходили позитивний в≥дгук серед кор≥нного населенн¤, зок≠рема, нац≥онал≥зац≥¤ промисловост≥, особливо цукрових завод≥в ≥ торговельних п≥дприЇмств, що належали пол¤кам та Ївре¤м. ” 1939 - 1940 роках у «ах≥дн≥й ”крањн≥ було нац≥онал≥зовано 2,5 тис. п≥дприЇмств. Ќайпопул¤рн≥шим заходом рад¤нськоњ влади стала експропр≥ац≥¤ польських землевласник≥в ≥ об≥ц¤нка розпод≥лити м≥ж сел¤нами њх земл≥. ѕроте згодом земл≥, вилу≠чен≥ у польських землевласник≥в ≥ "передан≥" найб≥дн≥шим сел¤нам, п≥дл¤гали колектив≥зац≥њ. ƒо к≥нц¤ 1939 р. було кон≠ф≥сковано й перерозпод≥лено понад 2 млн. га земл≥. Ѕ≥дн¤цьк≥ господарства зв≥льн¤лис¤ в≥д сплати податк≥в. ” важкому ста≠новищ≥ опинилис¤ заможно-середн¤цьк≥ господарства. ¬они сплачували р≥зн≥ податки, ¤к≥ встановлювалис¤ новою владою. Ѕуло л≥кв≥довано безл≥ч с≥льськогосподарських кооператив≥в, частина з них одержавлювалас¤.

1	2	3	4

Ќазва: √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в роки другоњ св≥товоњ в≥йни. ѕ≥сл¤воЇнний розвиток народ≠ного господарства (1939-1953 рр.)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (5721 прочитано)