≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ≤ндустр≥ал≥зац≥¤ у розвинутих крањнах св≥ту

«м≥ни у розвитку япон≥њ почали в≥дбуватис¤ з 1853 р., коли велика американська ескадра п≥д командуванн¤м комодора ѕерр≥ вв≥йшла у “ок≥йську бухту ≥ змусила япон≥ю в≥дкритис¤ дл¤ торг≥вл≥ ≥з —Ўј, а пот≥м ≥ з ≥ншими державами.

“орг≥вл¤ з економ≥чно розвинен≥шими крањнами мала негативн≥ насл≥дки дл¤ ¤понськоњ економ≥ки, викликала соц≥альне цевдоволенн¤, ¤ке вилилос¤ у революц≥ю Ђћейдз≥ї Ч державний переворот 1868 р., внасл≥док ¤кого було л≥кв≥довано феодальний режим “окугава ≥ започатковано процес модерн≥зац≥њ. ¬ажливим результатом революц≥њ була л≥кв≥дац≥¤ феодальних волод≥нь та прив≥лењв. ќднак аристократ≥¤ отримала в≥дшкодуванн¤ гот≥вкою та обл≥гац≥¤ми, ¤к≥ були ≥нвестован≥ у виробництво, в ≥ндустр≥ал≥зац≥ю. Ѕула проведена аграрна реформа, ¤ка зм≥нила систему землеволод≥нн¤, модерн≥зувала тогочасне аграрне ¤понське сусп≥льство, створила умови дл¤ розвитку промисловост≥.

ƒержава в≥д≥грала важливу роль в ≥ндустр≥ал≥зац≥њ Ч ур¤д створював своњ власн≥ п≥дприЇмства Ч вз≥рцев≥ фабрики та корабельн≥, що д≥¤ли ¤к державн≥ ≥з широким залученн¤м ≥ноземних експерт≥в дл¤ њхнього кер≥вництва. «годом ур¤д передав ц≥ п≥дприЇмства у приватн≥ руки за низькими ц≥нами. ”р¤д виконував функц≥њ науково-досл≥дноњ ≥ досл≥дно-конструкторськоњ установи дл¤ нових п≥дприЇмц≥в ≥ поступово перестав брати безпосередню участь у виробничому процес≥.

Ћ≥кв≥дац≥¤ феодальних в≥дносин в япон≥њ створила ринок в≥льноњ робочоњ сили, люди вс≥х клан≥в стали в≥льними, а приватна власн≥сть ≥ приватне п≥дприЇмництво стали захищеними в≥д свавол≥ староњ аристократ≥њ.  р≥м цього, ур¤д вс≥л¤ко спри¤в розвитков≥ системи загальноњ осв≥ти.

¬ япон≥њ починаЇ формуватис¤ клан п≥дприЇмц≥в. ” нього вливалис¤ колишн≥ воњни-самурањ, ¤к≥ привнесли в нову д≥лову етику традиц≥њ старого самурайського кодексу Ч чесн≥сть, в≥ддан≥сть справ≥ та дисципл≥ну. —амурањ в≥д≥грали вир≥шальну роль в утворенн≥ нового п≥дприЇмництва.

¬ажливу роль в ≥ндустр≥ал≥зац≥њ япон≥њ в≥д≥грав ≥ноземний кап≥тал, але в ц≥лому ¤понц≥ покладалис¤ на власн≥ заощадженн¤. ÷е хоч ≥ затримувало Ђзлетї економ≥ки, але робило њњ ст≥йкою та над≥йною у наступн≥ дес¤тил≥тт¤.

—тановленню ≥ндустр≥ального сусп≥льства в япон≥њ спри¤ла аграрна та ≥нш≥ реформи 70-их рок≥в XIX ст. ¬они л≥кв≥дували феодальн≥ права самурањв на землю, закр≥пили земельн≥ над≥ли за сел¤нами. «начна частина сел¤нства залишилас¤ мало- та безземельною.

¬ крањн≥ почавс¤ промисловий переворот ≥ одночасно ≥ндустр≥ал≥зац≥¤, ¤к≥ проходили прискореними темпами. –азом з тим, доц≥льно в≥дзначити, що напередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни япон≥¤ залишалас¤ аграрно-≥ндустр≥альною крањною, 60% њњ населенн¤ було зайн¤те в с≥льському господарств≥.

1	2	3

Ќазва: ≤ндустр≥ал≥зац≥¤ у розвинутих крањнах св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2496 прочитано)