≤стор≥¤ економ≥чних вчень >  ласична пол≥теконом≥¤

 ласична пол≥теконом≥¤

 ласична пол≥тична економ≥¤ зародилас¤ в јнгл≥њ в к≥нц≥ ’ѕ ст. та у ‘ранц≥њ на початку XVIII ст., прийшовши на зм≥ну меркантил≥зму.

 . ћаркс назвав меркантил≥зм першим теоретичним опрацюван≠н¤м засад кап≥тал≥стичного виробництва. ¬одночас в≥н п≥дкреслював, ўо д≥йсна наука сучасноњ економ≥њ починаЇтьс¤ лише з того часу, коли теоретичне досл≥дженн¤ переходить в≥д процесу об≥гу до процесу ви≠робництва. ÷ей перех≥д ≥ зд≥йснила класична пол≥тична економ≥¤.

”перше терм≥н Ђкласична пол≥тична економ≥¤ї ужив ћаркс сто≠совно школи, ¤ка розпочала досл≥дженн¤ внутр≥шн≥х законом≥рностей буржуазного сусп≥льства.  .ћаркс писав: Ђ...п≥д класичною пол≥тичною економ≥Їю ¤ розум≥ю всю пол≥тичну економ≥ю, почи≠наючи з ”. ѕетт≥, ¤ка досл≥джуЇ внутр≥шн≥ залежност≥ буржуазних в≥дносин виробництваї.

якщо меркантил≥сти в своЇму анал≥з≥ виходили з досить повер≠хового розум≥нн¤ процесу об≥гу ≥ тому бачили лише зовн≥шн≥й б≥к його ¤вищ, то класики за предмет досл≥дженн¤ вз¤ли сферу вироб≠ництва й поклали початок науковому анал≥зу ц≥Їњ сфери. “им са≠мим в≥дбулас¤ зм≥на, глибоке зрушенн¤ в самому предмет≥ пол≥≠тичноњ економ≥њ, ¤ка з м≥ркувань щодо принцип≥в управл≥нн¤ господарством крањни перетворилас¤ на науку про категор≥њ й за≠кони економ≥чного житт¤. —аме класична школа, зокрема прац≥ ј. —м≥та, перетворили пол≥тичну економ≥ю на повноц≥нну наукову дисципл≥ну.

 ласики проголосили ≥дею природного пор¤дку, д≥ю об'Їктив≠них економ≥чних закон≥в. ј це зм≥нило напр¤м досл≥джень в≥д сис≠теми регламентуючих правил до економ≥чноњ свободи, ¤ка одна т≥льки й забезпечуЇ ефективний розвиток економ≥ки.

 ласична школа, на в≥дм≥ну в≥д меркантил≥ст≥в Ч прихильник≥в державного втручанн¤ в економ≥чне житт¤, проголосила принцип економ≥чноњ свободи, економ≥чного л≥берал≥зме.  ласики були про≠тивниками протекц≥он≥зму. ѕроблему ц≥нност≥, ¤ка на той час була одн≥Їю з центральних в економ≥чному анал≥з≥, вони вир≥шували переважно з позиц≥й трудовоњ теор≥њ, застосовуючи абстрактно-дедуктивний метод досл≥дженн¤ економ≥чних ¤вищ.

«агальна оц≥нка класичноњ пол≥тичноњ економ≥њ у колишн≥й ра≠д¤нськ≥й л≥тератур≥ зд≥йснювалась за схемою  . ћаркса, котрий до класик≥в зараховував економ≥ст≥в в≥д ѕетт≥ до –≥кардо в јнгл≥њ ≥ в≥д Ѕуаг≥льбера до —≥смонд≥ у ‘ранц≥њ. ¬ершиною класичноњ пол≥тичноњ економ≥њ ћаркс називав прац≥ ј. —м≥та ≥ ƒ. –≥кардо, ¤кими, на його думку, класична школа вичерпала себе.

Ќа зм≥ну класичн≥й пол≥тичн≥й економ≥њ, ¤ка мала справд≥ науко≠вий характер, приходить, за ћарксом, Ђвульгарнаї, тобто ненаукова пол≥теконом≥¤. якщо класики займались справжн≥м науковим анал≥≠зом законом≥рностей розвитку кап≥тал≥зму, то представники вульга≠рноњ пол≥тичноњ економ≥њ виступили лише ¤к апологети, св≥дом≥ за≠хисники кап≥тал≥зму. ѕерех≥д до вульгарноњ пол≥теконом≥њ ћаркс зв'¤зував ≥з загостренн¤м класовоњ боротьби.

ќсновоположниками вульгарноњ пол≥тичноњ економ≥њ ћаркс на≠зивав —е¤ та ћальтуса. ¬≥н критикував Ђвульгарних економ≥ст≥вї за в≥дх≥д в≥д трудовоњ теор≥њ вартост≥ ≥ приховуванн¤ експлуататорськоњ сут≥ в≥дносин м≥ж найманими роб≥тниками ≥ кап≥тал≥стами.

“еза про вульгарний характер п≥сл¤ р≥кард≥анськоњ пол≥тичноњ економ≥њ набула широкого розвитку в ус≥й так зван≥й марксистськ≥й л≥тератур≥.

¬≥дпов≥дно вс¤ сучасна зах≥дна пол≥тична економ≥¤ теж оголо≠шувалась ненауковою. “акий висновок був просто абсурдним, оск≥льки ц≥ економ≥чн≥ теор≥њ усп≥шно використовувалис¤ в економ≥чн≥й пол≥тиц≥ зах≥дних держав. ƒл¤ виправданн¤ марксистськоњ тези багатьом рад¤нським марксистам довелос¤ нав≥ть висунути не менш абсурдну ≥дею про дв≥ функц≥њ пол≥тичноњ економ≥њ: практичну та ≥деолог≥чну, на основ≥ чого робивс¤ висновок про можлив≥сть ви≠користанн¤ практичних рекомендац≥й зах≥дних економ≥ст≥в.

” зах≥дн≥й л≥тератур≥ ≥снуЇ ≥нший п≥дх≥д до оц≥нки класичноњ по≠л≥тичноњ економ≥њ, до визначенн¤ њњ хронолог≥чних меж. «ах≥дн≥ еко≠ном≥сти в≥ддають належне класичн≥й школ≥, проте не ≥деал≥зують њњ теоретичн≥ розробки, а оц≥нюють њх у контекст≥ ≥сторичного розвит≠ку економ≥чних ≥дей. ƒо класичноњ пол≥тичноњ економ≥њ вони в≥дно≠с¤ть також усю п≥сл¤ р≥кард≥анську пол≥тичну економ≥ю XIX ст.. ¬≥≠домий американський економ≥ст ƒж.  . √елбрейт писав з цього приводу: Ђ...≤дењ ј. —м≥та були розвинут≥ ƒавидом –≥кардо, “ома≠сом ћальтусом ≥ особливо ƒжоном —тюартом ћ≥ллем ≥ д≥стали на≠зву класичноњ системи. ¬ останн≥й чверт≥ XIX ст. австр≥йськ≥, анг≠л≥йськ≥ та американськ≥ економ≥сти доповнили теор≥ю так званим маржинальним анал≥зом, ≥ це зрештою привело до зам≥ни терм≥на Ђкласична економ≥чна теор≥¤ї терм≥ном Ђнеокласична економ≥чна теор≥¤ї.

1

Ќазва:  ласична пол≥теконом≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1348 прочитано)