≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ћануфактурний пер≥од св≥товоњ економ≥ки. ќсновн≥ фактори становленн¤ ≥ндустр≥ального сусп≥льства

ћануфактурний пер≥од св≥товоњ економ≥ки. ќсновн≥ фактори становленн¤ ≥ндустр≥ального сусп≥льства

ѕлан

ѕередумови ≥ насл≥дки великих географ≥чних в≥дкритт≥в.

—оц≥ально-економ≥чн≥ передумови ≥ насл≥дки Ќ≥дерландськоњ революц≥њ (1566-1609 рр.).

јнгл≥йська революц≥¤ 1640-1660 рр.: економ≥чн≥ причини ≥ насл≥дки.

ќсобливост≥ генези ≥ндустр≥ального сусп≥льства у ‘ранц≥њ.

—оц≥ально-економ≥чн≥ передумови ≥ насл≥дки в≥йни п≥вн≥чно-американських колон≥й за незалежн≥сть.

ѕередумови ≥ насл≥дки великих географ≥чних в≥дкритт≥в.

¬ економ≥чному становленн≥ новоЇвропейськоњ та св≥товоњ макроцив≥л≥зац≥њ важливу роль в≥д≥грали велик≥ географ≥чн≥ в≥дкритт¤ к≥нц¤ XV Ч початку XVI ст. њх передумовою була криза левант≥йськоњ торг≥вл≥, ¤ка виникла п≥сл¤ загарбанн¤ турками  онстантинопол¤ у 1453 р.  онтинентальна торг≥вл¤ теж занепадаЇ. « XV ст. посилюЇтьс¤ попит «ах≥дноњ ™вропи на благородн≥ метали, екзотичн≥ товари, с≥льськогосподарську продукц≥ю та де¤к≥ види сировини. ¬≥дчувалас¤ нестача грошей у товарному об≥гу. ¬се це було спричинене зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ людей, безпосередньо не пов'¤заних ≥з харчовим виробництвом, подальшим соц≥ально-майновим розшаруванн¤м та п≥двищенн¤м р≥вн¤ престижного споживанн¤ прив≥лейованих та взагал≥ заможних верств.

√еограф≥чн≥ в≥дкритт¤ були п≥дготовлен≥ господарськими ≥ науково-техн≥чними дос¤гненн¤ми. ” ™вроп≥ з'¤вилис¤ нов≥ типи корабл≥в (каравели, барж≥), зросла њх вантажн≥сть (в≥д 500 до 2 тис. т), пол≥пшилис¤ мореплавн≥ характеристики. Ѕуло сконструйовано барометр, г≥дрометр, вдосконалено компас. Ѕув виданий географ≥чний атлас.

¬еликим географ≥чним в≥дкритт¤м спри¤в розвиток абсолютизму. ™вропейськ≥ монархи прагнули розширенн¤ своњх волод≥нь, њм потр≥бн≥ були велик≥ кошти дл¤ утриманн¤ в≥йська, чиновник≥в, двору. ƒо далеких подорожей вабили мотиви наверненн¤ нев≥домих народ≥в до христи¤нства. √еограф≥чн≥ пошукуванн¤ мали велике значенн¤ дл¤ Ївропейськоњ торг≥вл≥, найголовн≥шу роль у ¤к≥й в≥д≥гравала ≤нд≥¤. ÷¤ крањна з найдавн≥ших час≥в доставл¤ла ™вроп≥ спец≥њ, л≥ки, слонову к≥стку, тканини.

ѕерш≥ експедиц≥њ, що поклали початок великим географ≥чним в≥дкритт¤м, спор¤джалис¤ за рахунок держави. ”сп≥шною була подорож 1497-1498 рр. португальц¤ ¬аско да √ама, ¤кий в≥дкрив морський шл¤х з ™вропи в ≤нд≥ю через јтлантичний океан √енуезець ’ристофор  олумб, п≥дтриманий ≤спан≥Їю у 1492 р рушив на «ах≥д через јтлантичний океан ≥ в≥дкрив јмерику  олумб зд≥йснив ще три експедиц≥њ до јмерики в 1493-1496, 1498-1500, 1502-1504 рр. ѕершу навколосв≥тню подорож зд≥йснила експедиц≥¤ ћагеллана в 1519-1521 рр.

¬елик≥ географ≥чн≥ в≥дкритт¤ мали важливе значенн¤ дл¤ господарства «ах≥дноњ ™вропи. ¬иникли економ≥чн≥ зв'¤зки м≥ж найв≥ддален≥шими земл¤ми ≥ народами р≥зноњ матер≥альноњ культури. “оргов≥ шл¤хи перем≥стилис¤ з —ередземномор'¤ на океан. «овн≥шн¤ торг≥вл¤ у ’V≤-’VIII ст. стала св≥товою. « американського континенту в ™вропу були завезен≥ кукурудза, картопл¤, тютюн, какао, ван≥ль, ≥ндики. ™вропа в≥дд¤чилас¤ Ќовому —в≥тов≥ зб≥жж¤м, овочами ≥ фруктами, р≥зного роду тваринами. ѕочалос¤ формуванн¤ св≥тового ринку, складноњ макроцив≥л≥зац≥йноњ системи, основою ¤коњ були новоЇвропейська цив≥л≥зац≥¤, ≥ в ¤ку поступово вт¤гувалас¤ јмерика, —х≥дна ™вропа з п≥двладними –ос≥њ просторами ™враз≥њ та африканський континент.

Ќебачений приплив до ™вропи благородних метал≥в зумовив так звану революц≥ю ц≥н. ¬она почалас¤ насамперед в ≤спан≥њ, ¤ка отримувала значну частку колон≥ального золота ≥ ср≥бла. ÷≥ни на товари зросли в ≤спан≥њ, ѕортугал≥њ у 4 рази, а на хл≥б Ч нав≥ть у 5 раз≥в, у ‘ранц≥њ Чв 2,3; а в јнгл≥њ Ч 2,5 рази. ќдночасно почалос¤ здешевленн¤ дорогоц≥нних метал≥в. ¬насл≥док революц≥њ найб≥льше збагатилис¤ купц≥, що займалис¤ посередницькою торг≥влею, зб≥льшилис¤ прибутки промисловц≥в. ѕрискоривс¤ перех≥д до мануфактурного виробництва.

ќдним ≥з результат≥в великих географ≥чних в≥дкритт≥в було створенн¤ св≥товоњ колон≥альноњ системи. Ќайб≥льшимї колон≥альними державами спершу були ≤спан≥¤ та ѕортугал≥¤. ƒещо п≥зн≥ше у св≥товий колон≥зац≥йний рух вступили јнгл≥¤, ‘ранц≥њ Ќ≥дерланди, поступово перетворилис¤ у могутн≥ колон≥альн≥ ≥мпер≥њ. Ќещадне пограбуванн¤ колон≥альних народ≥в призвело до нагромадженн¤ величезних багатств у крањнах «ах≥дноњ ™вропи. ѕочалас¤ перебудова Ївропейських економ≥чних в≥дносив розвиваЇтьс¤ товарне господарство, в≥дбуваЇтьс¤ спец≥ал≥зац≥¤ ремесла та створенн¤ мануфактур, формуютьс¤ велик≥ кап≥тали ≥ розширене в≥дтворенн¤.

—оц≥ально-економ≥чн≥ передумови ≥ насл≥дки Ќ≥дерландськоњ революц≥њ (1566-1609 рр.).

” перш≥й половин≥ XVI ст. господарство Ќ≥дерланд≥в дос¤гле високого р≥вн¤ розвитку. ” п≥вн≥чних пров≥нц≥¤х населенн¤ займалос¤ хл≥боробством, розведенн¤м худоби. Ѕ≥льш≥сть сел¤н були в≥льними. ѕитома вага феодального землеволод≥нн¤ становила лише 20-25%. —творювалис¤ фермерськ≥ господарства, райони Ђторговельного землеробстваї, що спец≥ал≥зувалис¤ на вирощуванн≥ певних культур. ”сп≥шно розвивалос¤ рибальство, а н≥дерландська риба мала великий попит ≥ збут у багатьох крањнах.

ѕ≥вденн≥ пров≥нц≥њ кр≥м хл≥боробства мали розвинуту промислов≥сть мануфактурного типу. ‘ландр≥йськ≥ ткацьк≥ верстати були в≥дом≥ ще з час≥в середньов≥чч¤ ≥ в≥дзначалис¤ високою досконал≥стю. ¬иробл¤ли тут сукно, полотно, шовков≥ тканини. «начного розвитку дос¤гла зал≥зорудна промислов≥сть. —формувавс¤ нац≥ональний ринок.

”сп≥шно розвивалас¤ торг≥вл¤ Ќ≥дерланд≥в з ≤тал≥Їю, ‘ранц≥Їю, јнгл≥Їю й балт≥йськими крањнами. Ќайголовн≥шим портовим м≥стом був јнтверпен. —юди причалювало по к≥лька тис¤ч корабл≥в, ≥ноземн≥ ф≥рми мали тут своњх представник≥в, антверпенська б≥ржа займала одне з перших м≥сць у ™вроп≥.

¬ажливою передумовою Ќ≥дерландськоњ революц≥њ ≥ становленн¤ нового типу сусп≥льства була реформац≥¤, ≥дењ ¤коњ знайшли у Ќ≥дерландах добрий грунт. —аме вона розбудила дух ≥ндив≥дуал≥зму, рац≥онал≥зму ≥ прагматизму у матер≥ально-практичн≥й д≥¤льност≥ людей. –ел≥г≥йне осв¤чена установка на працю при категоричному протестантському осуд≥ марнотратства спри¤ла нагромадженню кап≥талу, а в≥дтак ≥ зм≥цненню почутт¤ особистоњ свободи представник≥в п≥дприЇмницьких к≥л.

’≥д економ≥чного розвитку Ќ≥дерланд≥в гальмувала феодальна католицька ≤спан≥¤, ¤ка в середин≥ XVI ст. перетворила крањну у свою пров≥нц≥ю. ∆орстока ≥нкв≥зиц≥¤ щодо населенн¤ протестантських п≥вн≥чних пров≥нц≥й Ќ≥дерланд≥в, висок≥ податки щодо купц≥в, промисловц≥в, обмеженн¤ у торг≥вл≥ та п≥дприЇмництв≥ призвели до масового невдоволенн¤ ≥ врешт≥ до революц≥њ, ¤ка отримала нац≥онально-визвольний характер.

–еволюц≥¤ та визвольна в≥йна перемогли т≥льки у п≥вн≥чних пров≥нц≥¤х, ¤к≥ 26 липн¤ 1581 р. проголосили свою повну незалежн≥сть (≤спан≥¤ визнала незалежн≥сть Ќ≥дерланд≥в лише у 1609 р.).

«в≥льненн¤ в≥д ≥спанського феодального пануванн¤ стало додатковим стимулом дл¤ економ≥чного зростанн¤ √олланд≥њ. ¬ середин≥ XVII ст. голландськ≥ мануфактури (кораблебуд≥вн≥, текстильн≥ та ≥н.) були кращими у ™вроп≥. ”сп≥шно розвивалис¤ парусн≥, канатн≥, паперов≥, цукрораф≥надн≥, миловарн≥, скл¤н≥, пивоварн≥ мануфактури. Ѕ≥льш≥сть були централ≥зованими. Ќа них працювало до 100 роб≥тник≥в. ѕочала зростати к≥льк≥сть м≥ського населенн¤, питома вага ¤кого у перш≥й половин≥ XVII ст. становила в≥д 35 до 50%.

–озвиток с≥льського господарства √олланд≥њ мав компром≥сний характер. –еволюц≥¤ не знищила остаточно феодальну земельну власн≥сть, проте пр≥оритет в аграрному сектор≥ отримала фермерська сел¤нська власн≥сть, ¤ка зм≥цнювалас¤ за рахунок розпод≥лу монастирських земель, осушуванн¤ (польдер≥зац≥њ). ‘ермерство √олланд≥њ було ор≥Їнтоване на вирощуванн¤ культур. що давали найб≥льший прибуток Ч льон, конопл≥, тютюн, хм≥ль. рослини-фарбники. ≈фективно розвивалос¤ тваринництво √олландський сир ≥ масло знаходили консумента у вс≥й ™вроп≥.

1	2	3

Ќазва: ћануфактурний пер≥од св≥товоњ економ≥ки. ќсновн≥ фактори становленн¤ ≥ндустр≥ального сусп≥льства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3820 прочитано)