≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕроблеми економ≥чного розвитку ”крањни в пер≥од незалежност≥

«акон ”крањни "ѕро сел¤нське (фермерське) господарство" гарантуЇ хл≥боробам умови дл¤ самост≥йноњ д≥¤льност≥, стимулюЇ п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, визначаЇ структуру виробництва. ‘ермер маЇ право самост≥йно реал≥зовувати свою продукц≥ю держав≥, ≥ншим покупц¤м на внутр≥шньому чи зовн≥шньому ринку. «акон даЇ змогу фермам користуватис¤ кре≠дитами банк≥в. ќднак кожний господар повинен зважувати своњ економ≥чн≥ можливост≥. ƒл¤ нормального розвитку украњнсько≠му фермерству потр≥бна в≥дпов≥дна сучасна техн≥ка, зокрема мала механ≥зац≥¤. —ело чекаЇ також всеб≥чноњ п≥дтримки науки. ќд≠нак найб≥льшу допомогу хл≥боробам повинна надати держава. Ћише тод≥ ”крањна в≥дчуЇ в≥ддачу в≥д прац≥вник≥в пол≥в, а насе≠ленн¤ буде забезпечене продуктами харчуванн¤.

’оча законом передбачено створенн¤ ферм, однак впровад≠женн¤ його в житт¤ йшло дуже складно. ¬ середньому на один колгосп в ”крањн≥ припадаЇ 2300 га земл≥, 700 колгоспник≥в, в тому числ≥ 350 пенс≥онер≥в. «а таких умов частка земл≥, вид≥≠леноњ фермеру не перевищуЇ 3-4 га, 95 га йому треба додати за рахунок член≥в колгоспу. «в≥дси й обуренн¤ колгоспник≥в, во≠рож≥сть до фермерства.

¬ажлива роль в економ≥ц≥ кожноњ крањн≥ належить банк≥вськ≥й систем≥. ” вересн≥ 1991 р. створено Ќац≥ональний банк ”крањни (ЌЅ”). ¬≥н Ї центральним банком держави, њњ ем≥с≥йним центром, проводить Їдину пол≥тику в сфер≥ грошо≠вого об≥гу, кредиту, створенн¤ ≥ зм≥цненн¤ нац≥ональноњ грошо≠воњ системи, орган≥зуЇ м≥жбанк≥вськ≥ розрахунки, визначаЇ курс нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥. Ќац≥ональний банк створюЇ державну скарбницю, збер≥гаЇ фонди грошових знак≥в, золото≠валютн≥ резерви, дорогоц≥нн≥ метали. —татус ЌЅ” затверджено «аконом ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть".

 риза в економ≥ц≥ ускладнюЇтьс¤ ще й тим, що в ”крањн≥ маЇмо деф≥цит валюти. ѕо¤снюЇтьс¤ це тим, що держава про≠даЇ дуже мало товар≥в, ≥ ц¤ тенденц≥¤ посилюЇтьс¤, що ставить п≥д загрозу забезпеченн¤ виробництва новим сучасним техно≠лог≥чним обладнанн¤м.

” 1993 р. ”крањна торгувала з 180 крањнами св≥ту, але регу≠л¤рн≥ торгов≥ зв'¤зки встановлено лише з де¤кими з них. ѕонад 20% торгових операц≥й становив бартер. ¬ивозили з ”крањни за кордон переважно сировину та вироби первинноњ обробки.

ѕарадокс ситуац≥њ пол¤гаЇ ще й в тому, що в ”крањн≥ в≥дбу≠ваЇтьс¤ скороченн¤ виробництва ≥ може трапитись те, чого до цього часу не знала св≥това економ≥чна практика - криза над≠виробництва в умовах спаду виробництва (в ”крањн≥ скорочуЇтьс¤ ринок, на товари в≥дсутн≥й попит через низьку ¤к≥сть ≥ висок≥ ц≥ни).

¬еликим недол≥ком у проведенн≥ реформ в ”крањн≥ Ї пов≥льне акц≥онуванн¤ державних п≥дприЇмств, тобто њх перех≥д до ринкових в≥дносин. Ѕез приватизац≥њ державноњ власност≥ в крањн≥ неможливо створити цив≥л≥зовану ринкову економ≥ку.

¬ажливою метою структурноњ стратег≥њ Ї зниженн¤ р≥вн¤ енергетичноњ та ≥ншоњ ресурсноњ залежност≥ ”крањни в≥д зовн≥шн≥х чинник≥в ≥ зм≥цненн¤ економ≥чноњ безпеки держа≠ви. Ћише за таких умов ”крањна зможе вивести економ≥ку на св≥товий р≥вень, забезпечити значне зростанн¤ валютних над≠ходжень, вкрай потр≥бних дл¤ збалансуванн¤ бюджету.

«а останн≥й час, п≥сл¤ майже чотирир≥чного тупцюванн¤ на м≥сц≥, в украњнськ≥й економ≥ц≥ закладено основи дл¤ ради≠кальних перетворень. јнал≥з сучасного стану украњнськоњ еко≠ном≥ки св≥дчить про по¤ву перших стаб≥л≥зац≥йних ознак. ” першому п≥вр≥чч≥ 1995 р. заф≥ксовано пад≥нн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ќсобливо р≥зко упов≥льнились ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси у 1997 р.

ѕринципове значенн¤ маЇ тенденц≥¤ зростанн¤ ф≥зичного обс¤гу роздр≥бного товарообороту, ¤ка вперше про¤вилас¤ у 1997 р. “оварооборот оф≥ц≥йно зареЇстрованих п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ проти попереднього року в пор≥вн¤льних ц≥нах зр≥с майже на 6%. «агальний обс¤г продажу споживчих то≠вар≥в населенню за ус≥ма каналами реал≥зац≥њ, включаючи орган≠≥зован≥ та неформальн≥ ринки, в 1997 р. зб≥льшивс¤ на 4,2%.

¬ажливим напр¤мом сучасноњ економ≥чноњ пол≥тики ”к≠рањни Ї перегл¤д податковоњ системи з метою зменшенн¤ т¤гара податк≥в на економ≥чну д≥¤льн≥сть ≥ забезпеченн¤ р≥вност≥ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б ус≥х форм власност≥. « початку 1995 р. зд≥йснено перех≥д до оподаткуванн¤ прибутк≥в п≥дприЇмств та орган≥зац≥й за ставкою 30%, скорочено подат≠ков≥ п≥льги. —тавку податку на додану варт≥сть зменшено з 28 до 20%.

ќднак бюджетно-податкова система ”крањни поки що про≠довжуЇ збер≥гати репресивну спр¤мован≥сть, не створюючи по≠тр≥бних мотивац≥й дл¤ п≥двищенн¤ результат≥в виробничоњ д≥¤льност≥. ¬она навпаки спонукаЇ до приховуванн¤ прибутку в≥д оподаткуванн¤. Ќин≥ на "т≥ньовий" сектор економ≥ки ”к≠рањни припадаЇ близько 50% в≥д ус≥х економ≥чних операц≥й. –еальний ¬¬ѕ приблизно удв≥ч≥ б≥льший в≥д оф≥ц≥йного.

¬≥дбуваЇтьс¤, хоч ≥ пов≥льно, розпод≥л земл≥ та майна с≥льсько≠господарських п≥дприЇмств, формуЇтьс¤ ≥нститут приватноњ власност≥ на землю. ” березн≥ 1992 р. ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла постанову "ѕро прискоренн¤ земельноњ реформи та приватизац≥ю земл≥". ѕроте цей документ вт≥лювавс¤ в житт¤ не посл≥довно. ѕрот¤гом 1992 р. паюванн¤ або акц≥онуванн¤ провели близько 4 тис. колгосп≥в. Ќа початку 1995 р. зм≥нивс¤ статус 8,8 тис. колгосп≥в (94% загальноњ к≥лькост≥), з них паю≠ванн¤ майна зд≥йснили 8,3 тис. господарств. Ќа њх баз≥ виникло 6,5 тис. колективних господарств з правом власност≥ њх член≥в на частку майна (паю), а також 1,2 тис. сел¤нських сп≥лок ≥ кооператив≥в, 175 акц≥онерних товариств.

ќднак паюванн¤ або акц≥онуванн¤ колгосп≥в та радгосп≥в майже не зач≥пало основного: виробничих в≥дносин м≥ж дер≠жавою та с≥льськогосподарськими п≥дприЇмствами, а також виробничих в≥дносин всередин≥ останн≥х. « паюванн¤ та акц≥≠онуванн¤ виключалас¤ земл¤ - основний зас≥б виробництва. ќдним ≥з основних заход≥в аграрноњ реформи Ї зм≥на ≥снуючо≠го механ≥зму закупок с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ через державно-контрактну та б≥ржову системи.

’арактерною особлив≥стю нин≥шнього економ≥чного стано≠вища ”крањни Ї в≥дносна ф≥нансова стаб≥л≥зац≥¤. ќсновою цього стало пост≥йне зменшенн¤ бюджетного деф≥циту. якщо на се≠редину 1994 р. в≥н становив 31,2% в≥д валового внутр≥шнього продукту, то на к≥нець року - близько 10%, а у 1995 р. в≥н не перевищував 7,3%. ” 1996 р. деф≥цит бюджету був ще менший.

¬ажливою под≥Їю стала грошова реформа. ѕрот¤гом 2-16 вересн¤ 1996 р. введено в д≥ю повноц≥нну нац≥ональну грошо≠ву одиницю ”крањни Ч гривню.

ќдним ≥з про¤в≥в ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ в ”крањн≥ Ї те, що практично незм≥нним впродовж тривалого часу залишавс¤ ва≠лютний курс гривн≥. ÷е створило умови дл¤ швидкого зниженн¤ обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни. ¬≥д р≥вн¤ 300% у жовтн≥ 1994 р. обл≥кова ставка знизилась до 21% у 1997 р.

«'¤вилис¤ позитивн≥ тенденц≥њ у зовн≥шн≥й торг≥вл≥, њњ об≠с¤г за 1997 р. становив приблизно 30,5 млрд. дол., з ¤ких б≥л¤ 14 млрд. припадаЇ на експорт.

ќсновним торговим партнером ”крањни залишаЇтьс¤ –о≠с≥¤, на ¤ку за п≥дсумками 11 м≥с¤ц≥в 1997 р. припадало 26% украњнського експорту ≥ 46,7% ≥мпорту (товарооб≥г за 11 м≥с¤ц≥в становив 10,45 млрд. дол.). ¬еликими торговими партнерами ”крањни Ї також Ќ≥меччина (товарооб≥г 1,63 млрд. дол.),  итай (1,13 млрд. дол.), Ѕ≥лорус≥¤ (1,11 млрд. дол.), “уркмен≥¤, —Ўј, ѕольща, “уреччина та ≤тал≥¤.

”крањна експортуЇ понад половину продукц≥њ чорноњ мета≠лург≥њ, б≥льше двох третин виробництва кольорових метал≥в, х≥м≥њ та нафтох≥м≥њ, б≥л¤ трьох чвертей товар≥в легкоњ промисловост≥. ¬сього ж частка експорту товар≥в у ¬¬ѕ становить дл¤ ”крањни б≥л¤ 25%. ”крањнськ≥ нафтопереробн≥ заводи працюють в ос≠новному на ≥ноземн≥й давальницьк≥й сировин≥, а природний газ в основному рос≥йського або туркменського походженн¤.

ќсновною статтею украњнського експорту Ї неблагородн≥ метали та вироби з них (б≥л¤ 42%). ѕри цьому р≥зко зросла частка чорних метал≥в - з 23,5% в 1996 р. до 31,9% за с≥чень - листопад 1997 р. « ≥ншого боку, дол¤ харчовоњ промисло≠вост≥ в експорт≥ прот¤гом 1997 р. знизилас¤ вдвоЇ. ÷е стало≠с¤ головним чином в результат≥ практичного припиненн¤ ек≠спорту в –ос≥ю цукру та алкогольних напоњв.

« ≥мпортних статей традиц≥йно перше м≥сце належить енер≠гонос≥¤м Ч газу, нафт≥ та продуктам њх переробки, ¤к≥ станов≠л¤ть половину украњнського ≥мпорту. ўе близько 20% припа≠даЇ на ≥мпорт машин ≥ обладнанн¤.

Ќин≥шн¤ економ≥чна пол≥тика ”крањни знайшла п≥дтрим≠ку св≥тового сп≥втовариства.  рањни "¬еликоњ с≥мки" та найб≥льш впливов≥ м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ Ч ћ¬‘, —в≥товий банк, ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку наприк≥нц≥ 1994 - початку 1995 рр. надали ”крањн≥ вкрай не≠обх≥дну кредитну п≥дтримку обс¤гом майже 4 млрд. дол.

”крањна ¤к держава, що стала на шл¤х ринкових пере≠творень, не зможе побудувати високо розвинуте сучасне су≠сп≥льство без активного залученн¤ ≥ноземного кап≥талу. «а п≥драхунками украњнських економ≥ст≥в потреба ”крањни в загальних обс¤гах ≥ноземних ≥нвестиц≥й становить понад 40 млрд. дол., а за пр≥оритетними об'Їктами б≥льше ¤к 4 млрд. дол. «агальний р≥вень ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни за 1992-1996 рр. становив 1,4 млрд. дол. ÷е втроЇ менше, н≥ж отримуЇ ”горщина за один квартал. јле сам≥ собою ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ не прийдуть, за них необх≥дно бо≠ротис¤. ј конкуренц≥ю на ринку ≥нвестиц≥йних кап≥тал≥в можна подолати насамперед спри¤тливою ≥нвестиц≥йною ≥ митною пол≥тикою, стаб≥льним ≥ заохочувальним податко≠вим законодавством.

Ќа жаль, ц≥ чинники в ”крањн≥ поки що в≥дсутн≥. ѕост≥йно зм≥нюЇтьс¤ податкове ≥ митне законодавство. ÷е не спри¤Ї припливу ≥ноземних ≥нвестиц≥й.

ƒе¤к≥ позитивн≥ тенденц≥њ в розвитку господарства сучас≠ноњ ”крањни не набули ст≥йкого характеру, не забезпечили за≠гальноеконом≥чного оздоровленн¤.

1	2	3

Ќазва: ѕроблеми економ≥чного розвитку ”крањни в пер≥од незалежност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2974 прочитано)