≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од

–≥вень енергооснащеност≥ шахт залишавс¤ низьким. ќсновн≥ виробнич≥ процеси -1видобуток ≥ транспортуванн¤ в лав≥ вуг≥лл¤ Ч зд≥йснювалис¤ вручну.

Ќезважаючи на те що у пореформен≥ дес¤тир≥чч¤ найважлив≥ш≥ галуз≥ важкоњ ≥ндустр≥њ розвивалис¤ прискореними темпами, машинобудуванн¤, ¤ке було њњ серцевиною, значно в≥дставало. ѕор≥вн¤но швидко розвивалос¤ с≥льськогосподарське машинобудуванн¤, що було викликано зростаючим попитом на с≥льськогосподарську техн≥ку. якщо на початку 60-х рок≥в в ”крањн≥ ≥снувало не б≥льше 20 невеликих машинобуд≥вних завод≥в, то в 1884 p. д≥¤ло 75 завод≥в (без “авр≥йськоњ губерн≥њ). —еред них були досить велик≥ п≥дприЇмства фабрично-заводського типу.

ѕоступово розгорталос¤ морське суднобудуванн¤. ¬оно було представлено ’ерсонською ≥ ћиколањвською верф'¤ми Ч великими кап≥тал≥стичне орган≥зованими п≥дприЇмствами. ƒо к≥нц¤ 70-х рок≥в вони будували дерев'¤н≥ парусн≥ корабл≥ дл¤ „орноморського флоту.

« розвитком машинобуд≥вноњ промисловост≥ зростала њњ енергооснащен≥сть. ” середин≥ 80-х рок≥в в ”крањн≥ б≥льше н≥ж 79 % п≥дприЇмств машинобудуванн¤ використовували парову енерг≥ю. ¬они випускали понад 96 % продукц≥њ ц≥Їњ галуз≥.

Ѕезпосередн≥й вплив на розвиток продуктивних сил ”крањни мав транспорт, особливо зал≥зничний. «ал≥зничне буд≥вництво в ”крањн≥ розгорнулос¤ зразу п≥сл¤ сел¤нськоњ реформи. ” 1863 p. розпочалос¤ спорудженн¤ першоњ зал≥зничноњ л≥н≥њ в≥д Ѕалти до ќдеси прот¤жн≥стю 196 верст. 1 вересн¤ 1866 p. тут розпочавс¤ вже регул¤рний рух. ” 1869 p. зак≥нчено л≥н≥ю Ѕалта Ч  рюк≥в (через ™лизаветград) з г≥лкою в≥д станц≥њ –озд≥льна до “ираспол¤.

ѕерша зал≥зниц¤ на Ћ≥вобережж≥ з'¤вилас¤ в 1868 p. ¬она прол¤гала в≥д  урська на ¬орожбу, а дал≥ до Ѕровар≥в. ” 1870 p. цю зал≥зницю було з'Їднано з  иЇвом. ” 1869 p. завершено буд≥вництво ще одн≥Їњ важливоњ л≥н≥њ:  урськ Ч ’арк≥в Ч “аганрог Ч –остов-на-ƒону. ¬она з'Їднала —лоб≥дську ”крањну (через ƒонбас) з “аганрогом ≥ –остовом-на-ƒону на п≥вдн≥, а також з ћосквою на п≥вноч≥. јктивне зал≥зничне буд≥вництво тривало прот¤гом 70-х рок≥в.

” 1871-1880 pp. споруджено 2643 км зал≥зничних кол≥й, а за попереднЇ дес¤тир≥чч¤ Ч 2191 км. Ќа к≥нець 70-х рок≥в в ”крањн≥ було створено ц≥лу систему зал≥зниць. ¬они з'Їднали м≥ж собою найб≥льш≥ м≥ста та промислов≥ райони ƒонбасу, ѕридн≥пров'¤,  ривий –≥г, ”крањну й р≥зн≥ райони –ос≥њ. ¬еликими зал≥зничними вузлами стали ’арк≥в,  ињв,  ременчук,  атеринослав, ќдеса.

«д≥йснюючи програму зал≥зничного буд≥вництва в ”крањн≥, царський ур¤д виходив з своњх великодержавних ≥нтерес≥в. «ал≥зниц≥ мали насамперед з'Їднати рос≥йськ≥ промислов≥ центри з чорноморськими портами. —пр¤мован≥ на зах≥д кол≥њ були п≥дпор¤дкован≥ не ст≥льки господарським, ск≥льки стратег≥чним ц≥л¤м, ¤к≥ не зб≥галис¤ з господарськими ≥нтересами ”крањни. ћитними й пров≥зними зал≥зничними тарифами, оподаткуванн¤м рос≥йський ур¤д ставив економ≥ку ”крањни у дедал≥ важче становище√оловною водною артер≥Їю був ƒн≥про з його притоками. „имало вантаж≥в перевозилос¤ ƒн≥стром, ѕ≥вденним Ѕугом. ” рухомому склад≥ р≥чкового флоту зростала частка пароплавних р≥чкових суден. якщо ƒн≥пром вище порог≥в у 1859 p. курсувало 17 пароплав≥в, то в 1884 p. вже 74. ¬сього на ƒн≥пр≥ у 1886 p. експлуатувалос¤ 7,4 тис. суден. ѕ≥вденними морськими воротами не т≥льки ”крањни, а й вс≥Їњ ≥мпер≥њ –оманових був јзово-„орноморський басейн. Ќа його порти в 1866Ч1870 pp. припадало 46,8 % вартост≥ вивезених ≥ 20,7 % ввезених через Ївропейськ≥ порти –ос≥њ товар≥в. ” наступн≥ роки торгово-економ≥чне значенн¤ п≥вденноукрањнських морських порт≥в зростало.

ќтже, п≥сл¤ скасуванн¤ кр≥посного права в ≥мпер≥њ –оманових розвиток промисловост≥ ”крањни прискоривс¤, незважаючи на њњ колон≥альне становище та збереженн¤ середньов≥чних устоњв у сусп≥льств≥. ¬ пров≥дних галуз¤х виробництва наприк≥нц≥ 70-х рок≥в в≥дбувс¤ техн≥чний переворот. ¬≥н мав своњ особливост≥. ѕо-перше, ¤кщо у ¬еликорос≥њ в≥н спочатку охопив бавовн¤не виробництво, то в ”крањн≥ парова техн≥ка почала застосовуватис¤ насамперед у таких розвинених галуз¤х, ¤к цукроварна та гор≥лчана. ѕо-друге, в ”крањн≥ промисловий переворот охопив передус≥м купецьку мануфактуру, а не пом≥щицьку. ѕо-третЇ, через те що промисловий переворот розпочавс¤ у цукроварн≥й та гор≥лчан≥й промисловост≥ ≥ що машини почали застосовуватис¤ також у с≥льському господарств≥, украњнське машинобудуванн¤ в основному було спр¤моване на забезпеченн¤ техн≥кою цих галузей. ѕо-четверте, пор¤д з великими фабриками, заводами, копальн¤ми ≥снували невелик≥ мануфактури, зокрема в харчов≥й та обробн≥й промисловост≥.

ўодо часових меж промислового перевороту в ”крањн≥ в ≥сторико-економ≥чн≥й л≥тератур≥ Ї два протилежних погл¤ди. ќдн≥ досл≥дники стверджують, що в≥н в≥дбувс¤ ще до реформи 1861 p., ≥нш≥ пов'¤зують його завершенн¤ з 90-ми роками XIX ст. Ќа  думку ≥нших, перех≥д в≥д мануфактури до фабрики в пров≥дних традиц≥йних галуз¤х промисловост≥ ”крањни в≥дбувс¤ наприк≥нц≥ 70-х рок≥в, хоча машин≥зац≥¤ г≥рничо-добувноњ промисловост≥, ¤ка перебувала в процес≥ становленн¤, завершилас¤ п≥зн≥ше.

ѕромисловий переворот спри¤в економ≥чному зростанню м≥ст. ѕор¤д з ремеслом ≥ мануфактурами у м≥стах виникли п≥дприЇмства фабрично-заводського типу, к≥льк≥сть ¤ких швидко зростала. якщо в 1825 p. в м≥стах ”крањни нал≥чувалос¤ 528 промислових п≥дприЇмств, то через 22 роки в 1847 p. њх було вже 718.

—оц≥ально-економ≥чн≥ зм≥ни в украњнськ≥й промисловост≥ зумовили зб≥льшенн¤ чисельност≥ м≥ського населенн¤. ’арактерно, що ¤кщо в 1811-1858 pp. м≥ське населенн¤ вс≥Їњ ”крањни зросло майже в 3 рази, то на Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥ Ч в 2, на ѕравобережн≥й Ч в 2,7, у ѕ≥вденн≥й Ч 64,5 раза. ≤нтенсивне зб≥льшенн¤ чисельност≥ м≥ського населенн¤ у  атеринославськ≥й, ’ерсонськ≥й ≥ “авр≥йськ≥й губерн≥¤х зумовлювалос¤ ¤к њхн≥м пор≥вн¤но швидким економ≥чним розвитком в умовах нерозвинених феодально-кр≥посницьких в≥дносин, так ≥ посиленою колон≥зац≥Їю. „астка м≥ського населенн¤ ”крањни прот¤гом 1811-1858 pp. зросла з 5 до 11 %. ∆ител≥ значноњ частини м≥ст майже зовс≥м не займалис¤ с≥льським господарством.

ћ≥ське населенн¤ в ц≥лому зростало значно швидше, н≥ж с≥льське. ¬ 1885 p. у 50 губерн≥¤х ™вропейськоњ –ос≥њ нал≥чувалос¤ 660 м≥ських поселень, з ¤ких 165 припадало на ”крањну. ¬ м≥стах ”крањни проживало 28 % ус≥х м≥ських жител≥в –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ (м≥щан, купц≥в, рем≥сник≥в, роб≥тник≥в).

ќднак в ”крањн≥ було ще чимало м≥ст, де значна частина населенн¤ належала до с≥льських стан≥в (державн≥, пом≥щицьк≥ сел¤ни, козаки), а головним зан¤тт¤м м≥ських жител≥в вважалос¤ землеробство.

ѕромислов≥сть  ’≤’ ст.

 «агалом з початку XIX ст. до 1870-х рок≥в у промисловост≥ —х≥дноњ ”крањни в≥дбулис¤ важлив≥ не т≥льки к≥льк≥сн≥, а й ¤к≥сн≥ зм≥ни. ѕор¤д з пом≥тним зростанн¤м чисельност≥ промислових п≥дприЇмств виникли нов≥ галуз≥ виробництва. ѕ≥дприЇмства фабрично-заводського типу вит≥снили мануфактури. ¬ б≥льшост≥ пров≥дних галузей украњнськоњ промисловост≥ в≥дбулис¤ докор≥нн≥ техн≥чн≥ перетворенн¤. ѕримусову працю зам≥нила в≥льнонаймана. ÷е св≥дчило про завершенн¤ в основному промислового перевороту на Ќаддн≥пр¤нщин≥. ќднак внасл≥док колон≥альноњ пол≥тики рос≥йського царизму промислов≥сть сх≥дноукрањнських земель значною м≥рою мала одноб≥чний характер.

ѕромисловий переворот у пров≥дних галуз¤х украњнськоњ промисловост≥ створив матер≥ально-техн≥чн≥ та соц≥альн≥ передумови дл¤ подальшого розвитку економ≥ки. Ќаприк≥нц≥ XIX ст. в ”крањн≥, незважаючи на залишки кр≥посництва, розпочалась ≥ндустр≥ал≥зац≥¤.

—ередньор≥чн≥ темпи зростанн¤ промисловост≥ ”крањни, ¤к ≥ вс≥Їњ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ, дос¤гли найвищого р≥вн¤. ѕричому важка ≥ндустр≥¤ пор≥вн¤но з легкою розвивалас¤ майже вдвоЇ швидше.

” розвитку металург≥йноњ промисловост≥ ”крањни переломними стали 80-90-т≥ роки XIX ст. ” той час на територ≥њ  атеринославськоњ та ’ерсонськоњ губерн≥й було збудовано 17 великих металург≥йних завод≥в. “овариство Ѕр¤нського рейкового заводу, уклавши догов≥р з јкц≥онерним товариством кривор≥зьких зал≥зних руд про постачанн¤ сировини, у 1885 p. розпочало буд≥вництво потужного чавуноливарного п≥дприЇмства поблизу  атеринослава (ќлександр≥вське, п≥зн≥ше Ѕр¤нське). ” травн≥ 1887 p. завершено спорудженн¤ першоњ домни, а ще через р≥к почала д≥¤ти друга п≥ч. ” 1889 p. став до ладу металург≥йний завод з двома домнами в с.  ам'¤нське (нин≥ ƒн≥продзержинськ). ” 1892 p. введено в експлуатац≥ю √данц≥вський, в 1884р. Ч ƒружк≥вський, в 1896 p. Ч ƒонецько-ёр≥њвський, в 1897 p. Ч Ќ≥кополь-ћар≥упольський металург≥йн≥ заводи. ѕ≥вденноукрањнськ≥ металург≥йн≥ п≥дприЇмства були досить великими. Ќа —ул≥нському завод≥ працювало 1200, на ёз≥вському 5-б тис.,  ам'¤нському Ч близько 3 тис., ќлександр≥вському Ч 4 тис. роб≥тник≥в.

” результат≥ спорудженн¤ нових ≥ зб≥льшенн¤ продуктивност≥ д≥ючих завод≥в на п≥вдн≥ ”крањни було створено велику металург≥йну промислов≥сть. ¬иробництво чавуну зросло з 1,3 у 1880 p. до 8,5 млн пуд≥в у 1889 p. (у 6,5 раза), а прокату Ч в≥дпов≥дно з 1,7 до 5,2 млн пуд≥в (або б≥льше н≥ж у 3 рази). „астка ѕ≥вдн¤ ”крањни у виробництв≥ чавуну в монарх≥њ –оманових за цей пер≥од зб≥льшилас¤ з 5 до 19 %, прокату Ч з 4,5 до 13 %. ” 1913 p. в ”крањн≥ д≥¤в 21 металург≥йний завод. Ќаприк≥нц≥ 90-х рок≥в XIX ст. ”крањна виплавл¤ла 52, у 1913 p. Ч 69 % загально≥мперського виробництва чавуну, 67 % стал≥, 58 % прокату.

ѕерех≥д металург≥њ на м≥неральне паливо зумовив висок≥ темпи розвитку новоњ галуз≥ важкоњ ≥ндустр≥њ Ч коксового виробництва.

–озвиток металург≥йноњ промисловост≥ ”крањни був нерозривно пов'¤заний з освоЇнн¤м  ривор≥зького зал≥зорудного басейну. «а останнЇ дес¤тир≥чч¤ XIX ст. значно зросла к≥льк≥сть зал≥зних рудник≥в у  ривор≥жж≥.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3132 прочитано)