≤стор≥¤ економ≥чних вчень > –озвиток ¬.≤.Ћен≥ним марксистського економ≥чно вченн¤

” цьому контекст≥ розгл¤нуто роль банк≥в ¤к засобу керуванн¤ економ≥чними процесами. «ростанн¤ значенн¤ ф≥нансового кап≥талу супроводжуЇтьс¤ виникненн¤м нових форм його функц≥онуванн¤:

пор¤д з банками постають страхов≥ та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ, позич≠ково-ощадн≥ асоц≥ац≥њ, ≥нш≥ кредитн≥ заклади.

ќсобливим видом пануванн¤ монопол≥й Ћен≥н називаЇ ф≥нансову ол≥гарх≥ю (владу небагатьох). ќрган≥зац≥йною формою ф≥нансовоњ ол≥гарх≥њ Ї ф≥нансова група, що репрезентуЇ ≥ контролюЇ мережу корпорац≥й, об'Їднаних м≥ж собою взаЇмними ≥нтересами. √оловн≥ методи пануванн¤ ф≥нансовоњ ол≥гарх≥њ Ч це система участ≥, що зв'¤зуЇ окрем≥ п≥дприЇмства в Їдине ц≥ле, та особиста ун≥¤ (взаЇмо≠залежн≥сть њњ член≥в).

≤снуванн¤ ф≥нансового кап≥талу зумовлюЇ узурпац≥ю економ≥ч≠ноњ та пол≥тичноњ влади. Ћен≥н не бачить ≥нших способ≥в протисто≠¤нн¤ цьому процесу, що загрожуЇ демократ≥њ в пол≥тиц≥ та економ≥≠ц≥, кр≥м соц≥ал≥стичноњ революц≥њ.

” ц≥й книжц≥ Ћен≥н анал≥зуЇ суто економ≥чну проблему ц≥ноут≠воренн¤, зв'¤зуючи њњ з ≥снуванн¤м категор≥њ монопольно високого та монопольно низького прибутку. ¬≥н визнаЇ, що ц≥ноутворенн¤ за умов вищоњ стад≥њ кап≥тал≥зму зазнаЇ суттЇвоњ зм≥ни, але намагаЇтьс¤ по¤снити його з позиц≥й вартост≥ ≥ додатковоњ вартост≥, аби довести, що воно в≥дбуваЇтьс¤ за об'Їктивними економ≥чними законами кап≥≠тал≥стичного виробництва, довести, що основний закон кап≥тал≥з≠му Ч виробництво додатковоњ вартост≥, закон експлуатац≥њ Ч спра≠ведливий ≥ дл¤ ц≥Їњ стад≥њ.

ƒосл≥джуютьс¤ й ≥нш≥ ознаки та насл≥дки монопол≥стичноњ стад≥њ кап≥тал≥зму. ÷е Ч вивезенн¤ кап≥тал≥в, економ≥чний та тери≠тор≥альний под≥л св≥ту, формуванн¤ колон≥альноњ системи та пере≠творенн¤ кап≥тал≥зму на св≥тову економ≥чну систему.

ѕроблему вивезенн¤ кап≥тал≥в Ћен≥н вир≥шуЇ, сл≥дом за ћарк≠сом, з класичних позиц≥й. ¬≥н розгл¤даЇ причини вивезенн¤ кап≥талу ¤к насл≥док його надлишку в експортуюч≥й крањн≥.

Ќадлишок кап≥талу, на думку класик≥в, Ї тим кап≥талом, вико≠ристанн¤ ¤кого зумовлюЇ спаданн¤ норми прибутку. Ћен≥н п≥дкрес≠люЇ в≥дносний характер цього надлишку, ¤кий пол¤гаЇ в т≥м, що у власн≥й крањн≥ цей кап≥тал не даЇ надприбутк≥в. «а умов, коли ри≠нок пропозиц≥њ кап≥тал≥в Ї досить обмеженим, що характерно дл¤ економ≥к слаборозвинених крањн, вивезений кап≥тал забезпечуЇ над≠прибуток.

Ќадлишковий кап≥тал вивозитьс¤, за визначенн¤м Ћен≥на, у трьох основних формах Ч товарн≥й, продуктивн≥й (робоча сила та засоби виробництва) ≥ грошов≥й Ч приватними власниками та державою.

јктив≥зац≥¤ процесу вивезенн¤ кап≥талу в≥дбувалась одночасно з≥ зростанн¤м к≥лькост≥ та могутност≥ монопол≥й. “ому Ћен≥н назвав експорт кап≥талу одн≥Їю з головних ознак ц≥Їњ стад≥њ кап≥тал≥зму, њњ типовою рисою.

≈коном≥чним насл≥дком вивезенн¤ кап≥тал≥в Ї ≥нтернац≥онал≥≠зац≥¤ економ≥ки, що веде до утворенн¤ м≥жнародних монопол≥стич≠них союз≥в ≥ под≥лу св≥ту м≥ж ними. ÷≥ процеси, на думку Ћен≥на, спри¤ють поширенню кап≥тал≥стичних в≥дносин та загостренню њх≠н≥х суперечностей, що дл¤ крањн, котр≥ ≥мпортують кап≥тал, означаЇ деформац≥ю економ≥чноњ структури, зб≥льшенн¤ залежност≥ в≥д еко≠ном≥ки розвинених крањн та перетворенн¤ на сировинний придаток останн≥х. ¬≥н також визначаЇ соц≥альн≥ насл≥дки цього процесу ви≠ход¤чи з тези про посиленн¤ експлуатац≥њ.

”творенн¤ монопол≥стичних союз≥в ¤к новоњ форми концентрац≥њ кап≥талу Ћен≥н розгл¤даЇ у контекст≥ под≥лу св≥ту м≥ж союзами кап≥≠тал≥ст≥в ≥ зазначаЇ, що боротьба за його перед≥л Ї визначальною ри≠сою ≥мпер≥ал≥стичноњ стад≥њ розвитку кап≥тал≥зму.

—аме через утворенн¤ м≥жнародних монопол≥й формуЇтьс¤ св≥то≠ва система кап≥тал≥стичного господарства, утверджуютьс¤ кап≥тал≥≠стичн≥ в≥дносини. ќдн≥Їю з форм њхнього про¤ву Ї модиф≥кац≥¤ колон≥альноњ системи, коли пор¤д з традиц≥йними формами колон≥≠ального пануванн¤ ведетьс¤ економ≥чна та пол≥тична боротьба за сфери впливу, ≥нвестуванн¤ кап≥тал≥в, ринки збуту, сировину ≥ гос≠подарську територ≥ю.

ƒосл≥дженн¤ ≥мпер≥ал≥зму Ћен≥н завершуЇ висновками уза≠гальнюючого характеру, визначаючи п'¤ть його основних рис, що св≥дчать, на його думку, про приречен≥сть кап≥тал≥зму, оск≥ль≠ки в економ≥чному в≥дношенн≥ цьому спри¤тиме монопол≥зац≥¤, що означаЇ перех≥д в≥д свободи конкуренц≥њ до повного усусп≥ль≠ненн¤, а в пол≥тичному Ч в≥йни, ¤к зас≥б вир≥шенн¤ економ≥чних проблем.

јнал≥зуючи ознаки та ¤вища ≥мпер≥ал≥зму, Ћен≥н пост≥йно про≠тиставл¤в марксистськ≥ методи анал≥зу ≥ншим. ќртодоксальне спр¤≠муванн¤ лен≥нських теор≥й вплинуло на р≥вень науковост≥ досл≥д≠женн¤, зумовило його певне обмеженн¤. “ак, Ћен≥н не погоджував≠с¤, що вивезенн¤ кап≥талу виконуЇ функц≥њ Ђпереливанн¤ї кап≥талу ≥ спри¤Ї пом'¤кшенню цикл≥чност≥ розвитку, що монопол≥зац≥¤ економ≥ки створюЇ основи дл¤ њњ усусп≥льненн¤ та плановост≥, що розв'¤занн¤ окремих проблем кап≥тал≥зму та його загальне вдоско≠наленн¤ може виключити необх≥дн≥сть революц≥йного перетворенн¤ сусп≥льства.

¬одночас у книжц≥ Ђ≤мпер≥ал≥зм ¤к вища стад≥¤ кап≥тал≥змуї на≠водитьс¤ низка суттЇвих ознак монопол≥стичноњ стад≥њ, наголошуЇ≠тьс¤ на завершенн≥ процесу формуванн¤ св≥товоњ кап≥тал≥стичноњ си≠стеми та суперечливост≥ њњ господарськоњ будови, коли з монопол≥стичними сп≥в≥снують в≥дносини в≥льноњ конкуренц≥њ ≥ сама монопол≥¤ посилюЇ њх. Ѕезперечно правильно визначаЇтьс¤ причина в≥йн ¤к засобу реал≥зац≥њ економ≥чних ≥нтерес≥в.

” наступних прац¤х, особливо в Ђƒержав≥ ≥ революц≥њї (1917), Ћен≥н визначаЇ ще одну рису, притаманну ц≥й стад≥њ, Ч зародженн¤ державно-монопол≥стичноњ економ≥ки, поЇднанн¤ сили монопол≥й ≥з силою держави, створенн¤ передумов дл¤ регулюванн¤ економ≥ки з одного центру.

ќдержавленн¤ економ≥ки Ћен≥н характеризуЇ ¤к процес по≠глибленн¤ сусп≥льного характеру прац≥, створенн¤ умов дл¤ вико≠нанн¤ державою нових економ≥чних, пол≥тичних та соц≥альних функц≥й. Ђ«араз ми маЇмо пр¤ме переростанн¤ кап≥тал≥зму у вищу планом≥рну форму йогої, Ч писав Ћен≥н у статт≥ Ђƒопов≥дь на за≠хист резолюц≥њ про поточний моментї (1917)1, завершуючи анал≥з висновком про необх≥дн≥сть соц≥ал≥стичноњ революц≥њ, ¤ка означа≠тиме перех≥д до плановоњ економ≥ки на д≥л≥. ƒержавно-монопо≠л≥стичний кап≥тал≥зм створюЇ, на його думку, дл¤ соц≥ал≥зму гото≠в≥ форми.

Ќаступн≥ прац≥ Ћен≥на було спр¤мовано на розвиток марксистсь≠коњ теор≥њ про економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ основи соц≥ал≥стичного сусп≥≠льства. ¬они грунтувалис¤ на використанн≥ марксистського методу та на догматизац≥њ положень ћаркса ≥ ≈нгельса щодо структури ви≠робничих в≥дносин майбутнього сусп≥льства.

1	2

Ќазва: –озвиток ¬.≤.Ћен≥ним марксистського економ≥чно вченн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1299 прочитано)